Словотворення —див. СловотвГр 1.

Словоформа — граматична форма того самого слова, його граматич­ний різновид, який виявляє лексичну тотожність з іншими співвідносними словоформами цього слова і протиставляється їм за своїми граматичними значеннями.

Соціальний символГзм — один із виявів взаємозв'язку між соціаль­ною структурою суспільства і його культурою; регуляція соціальних стосун­ків за допомогою культурних, в т. ч. мовних, засобів.

Соціолінгвістика (лат. зосіеіаз — спільність і лінгвістика) — мовозна­вча наука, яка вивчає соціальну природу мови, її суспільні функції, взаємо­дію мови і суспільства.

Соціолінгвістичні методи — методи, які ґрунтуються на синтезі лінгві­стичних і соціологічних процедур.

Соціологічний напрям — сукупність течій, шкіл і окремих концепцій, які трактують мову передусім як соціальне явище.

Споріднені мови — мови, які походять від спільної прамови.

Спосіб словотворення — прийом зміни твірного слова або словоспо­лучення (його морфемної будови, звукового складу, лексичного значення), внаслідок чого утворюється нова похідна одиниця.

Стадіальність —див. Теорія стадіальності.

Стан — граматична категорія дієслова, якою передається взаємовід­ношення суб'єкта й об'єкта в процесі виконання дії.

Статистичні методи — сукупність операцій та обчислень, використо­вуваних математичною статистикою для аналізу великих масивів даних, що підлягають дії значної кількості факторів, які неможливо індивідуалі­зувати.

Статистичні універсалі! — універсалії, які позначають явища високо­го ступеня ймовірності, але не охоплюють усі мови. Синонім: фреквенталії.

Стилостатйстика — галузь стилістики, що досліджує авторські та фун­кціональні стилі і жанри статистичними методами. Синонім: статистична стилГстика.

Структура мови — спосіб організації мовної системи, її внутрішня бу­дова.

СтруктуралГзм — мовознавчий напрям, який розглядає мову як чітко структуровану знакову систему і прагне до суворого (наближеного до мате­матичних наук) формального її опису.

Структурна схема речення — абстрактний зразок речення, до складу якого входить мінімум компонентів, необхідних для його побудови.

Структурний метод — метод синхронного аналізу мовних явищ лише на основі зв'язків і відношень між мовними елементами.