Відомості про шкідливий або небезпечний фактор та його значення зазначаються відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 “Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація”.
Шкідливий фактор кодується відповідно до класифікатора № 6, затвердженого наказом МОЗ України № 31 від 10.02.1998 р. (додаток 2).
Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 усі шкідливі або небезпечні фактори поділяються за природою дії на наступні групи:
– фізичні;
– хімічні;
– біологічні;
– психофізіологічні.
Фізичні шкідливі та небезпечні фактори поділяються на:
– рухомі машини та механізми; рухомі частини виробничого обладнання; вироби, заготовки, метріали, що переміщуються; конструкції, що руйнуються; горні породи, що обвалюються;
– підпивищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
– підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;
– підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
– підвищений рівень шуму на робочому місці;
– підвищений рівень вібрації;
– підвищений рівень інфразвукових коливань;
– підвищений рівень ультразвуку;
– підвищений або знижений барометричний тиск у робочий зоні або його різка зміна;
– підвищена або знижена вологість повітря;
– підвищена або знижена рухомість повітря;
– підвищена або знижена іонізація повітря;
– підвищений рівень іонізуючого випромінення у робочий зоні;
– підвищене значення напруги в електричній мережі, замкнення якої може трапиться через людину;
– підвищений рівень статичної електрики;
– підвищений рівень електрромагнітного випромінювання;
– підвищена напруженість електричного поля;
– підвищена напруженість магнітного поля;
– відсутність або нестача природнього освітлення;
– недостатня освітленість робочої зони;
– підвищена яскравість світла;
– знижена контрастність;
– пряма і відбита блискавість;
– підвищена пульсація світлового потоку;
– підвищений рівень ультрафіолетової радіації;
– підвищений рівень інфрачервоної радіації;
– гострі кромки, завусениці шороховатості на поверхнях заготовок, інструменту та обладнання; розташування робочого місця на значній висоті відносно землі (підлоги);
– невесомість.
Хімічні шкідливі та небезпечні фактори поділяються на:
– токсичні;
– подразнювальні;
– сенсибілізуючі;
– канцерогенні;
– мутагенні;
– такі, що впливають на репродуктивну функцію;
за шляхом потрапляння до організму людини через:
– органи дихання;
– шлунково-кишковий тракт;
– шкіряні покрови та слизові оболонки.
Біологічні шкідливі та небезпечні виробничі фактори містять наступні біологічні об’єкти:
патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їх життєдіяльності.
Психофізіологічні шкідливі та небезпечні виробничі фактори за характером дії поділяються на:
а) фізичні перевантаження;
б) нервово-психічні перевантаження.
Фізичні перевантаження поділяються на:
– статичні;
– динамічні.
Закласифікувати шкідливі та небезпечні фактори, дія яких призвела до нещасного випадку, за допомогою ГОСТ 12.0.003-74 зовсім не складно. Але забезпечити кодування їх у відповідності до класифікатора № 6, затвердженого наказом МОЗ України № 31 від 10.02.1998 р., навпаки край непросто. Це обумовлено побудовою цього класифікатора: по-перше в ньому відображені коди 1 по 1417 виключно назви хімічних речовин без відповідного позначення до якого типу дії на організм людини вони відносяться. Тому для того, щоб вірно від класифікувати хімічний небезпечний фактор та вірно його закодувати, прийдеться обов’язково звертатися до спеціальної довідникової літератури. Коди з 1418 по 1430 віднесено до фізичних шкідливих та небезпечних факторів, при цьому з 29 факторів зазначених у ГОСТ 12.0.003-74 за класифікатором кодуються тільки 13, і далі з 1431 до 1692 – знов назви хімічних речовин.