Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій НА ВИРОБНИЦТВІ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

О.В. Третьяков, В.В. Зацарний

Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій НА ВИРОБНИЦТВІ

Навчальний посібник

Харків 2011

 

УДК 331.45(075)

ББК

Т

Друкується за рішенням

Вченої ради Університету цивільного захисту України,

Протокол № __ від “ __ ” _ _ 2010 року

Гриф надано Міністерством освіти і науки України

(лист ________ від ________ р.)

Рецензенти:

Третьяков О.В., Зацарний В.В.Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві: Навчальний посібник. / за ред. К.Н Ткачука – Харків, 2010. – 395 с.

 

 

Навчальний посібник є основною складовою частиною методичного забезпечення навчального процесу з нормативної дисципліни професійної та практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" галузі знань 1702 "Цивільна безпека", напряму підготовки 6.170202 "Охорона праці" відповідно до Галузевого стандарту вищої освіти України (наказ МОН України від 10.04.2009 р. № 320) при реалізації кредитно-модульної системи навчання у вищому навчальному закладі. За відсутності підручників з цієї дисципліни він забезпечить продуктивну роботу студентів із засвоєння матеріалів відповідних модулів дисципліни, що базується на основних нормативно-правових України. Видання містить основні теоретичні питання розділів дисципліни у стислому викладенні з прикладами їх застосування у практичній діяльності, питання для самоперевірки рівня засвоєння матеріалу.

Навчальний посібник орієнтовано на студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" напряму підготовки 6.170202 "Охорона праці".

 

ISBN

© Третьяков О.В.2010

© Національний університет цивільного захисту України, 2010

 

Зміст

ПЕРЕДМОВА
Модуль 1. Розслідування нещасних випадків на виробництві та в побуті……………………………………………………………………..
Тема № 1. Законодавча та нормативна база України з розслідування нещасних випадків на виробництві та в побуті.......................................
Тема № 2. Міжнародний досвід організації розслідування, обліку і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій............
Тема № 3. Обв’язки та дії роботодавця з організації і проведення звичайного розслідування нещасних випадків на виробництві ............
Тема № 4. Обв’язки та дії комісії з організації і проведення звичайного розслідування нещасних випадків на виробництві.............
Тема № 5. Класифікація видів подій, причин нещасного випадку, обладнання, устаткування, машин, механізмів, що призвели до нещасного випадку......................................................................................
Тема № 6. Особливості організації і проведення спеціального розслідування нещасних випадків.............................................................
Тема № 7. Обв’язки та дії роботодавця з організації і проведення спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві……..
Тема № 8. Обв’язки та дії комісії з організації і проведення спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві……..
Модуль 2. Розслідування професійних захворювань та аварій...........................................................................................................
Тема № 9. Характеристика професійних хвороб та причин їх виникнення в Україні..................................................................................
Тема № 10. Особливості організації і проведення розслідування та обліку професійних захворювань, отруєнь...............................................
Тема № 11. Обв’язки, дії роботодавця та комісії з організації і проведення розслідування професійних захворювань, отруєнь на виробництві……………………..................................................................
Лекція № 12. Основні положення Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем здоров’я...........................
Лекція № 13. Реєстрація та облік професійних захворювань………….
Лекція № 14. Особливості організації і проведення розслідування та обліку аварій на виробництві…………………………………………….
Лекція № 15. Встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом….
Лекція № 16. Аналіз небезпеки та ризику аварій на об'єкті підвищеної небезпеки…………………………………………………….
Модуль 3. Звітність та інформація про нещасні випадки, професійні захворювання та аварії…………………………................
Тема № 17. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин..........................................................................................................
Тема № 18. Звітність та інформація про професійні захворювання та аварії, аналіз їх причин………………………………………………...
Тема № 19. Державні органи та організації, що займаються статистичним обліком травматизму, професійних захворювань та аварій………………………………………………………………………
Тема № 20. Роль і значення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій у їхній профілактиці….
Тема № 21. Розслідування та профілактика травматизму у підрозділах МНС України………………………………………………..
Література………………………………………………………………...
Додаток 1. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві…………
Додаток 2. Класифікатор 6 шкідливих виробничих факторів…………
Додаток 3. Класифікатор розподілу травм за ступенем тяжкості……..
Додаток 4. Класифікатор 9 діагнозів…………………………………….
Додаток 5. Перелік спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань………………………………………………..
Додаток 6. Методичні рекомендації«Кодування захворюваності та смертності у відповідності до Міжнародної статистичної класифікації хвороб 10-го перегляду»…………………………………..
Додаток 7. Інструкція про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом….
Додаток 8. Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки…………………

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві – нормативна дисципліна циклу професійної та практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 "Цивільна безпека", напряму підготовки 6.170202 "Охорона праці" у відповідності з Галузевим стандартом вищої освіти України, затвердженим і введеним в дію Наказом Міністра освіти і науки України № 320 від 10.04.2009 р. Ця дисципліна вивчається з метою формування у майбутніх фахівців з базовою вищою освітою необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з правових, організаційно-технічних, соціально-економічних та психологічних питань розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, визначеного відповідними державними нормативно-правовими та нормативно-технічними актами, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати:

- законодавчу та нормативну основу розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій в Україні;

- класифікацію нещасних випадків;

- порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та виявлення їх причин;

- розслідування невиробничого та побутового травматизму;

- розслідування нещасних випадків комісією підприємства;

- спеціальне розслідування нещасних випадків та аварій;

- роботу державних санітарно-епідеміологічних служб та лікувально-профілактичних закладів при розслідуванні, аналізі та обліку професійних захворювань;

- спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, що уповноважені визначати професійний характер захворювання;

- порядок розслідування хронічних професійних захворювань;

- методи виявлення причин виробничого травматизму і професійних захворювань;

- порядок облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій;

- методи аналізу нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- роль і значення розслідування нещасних випадків та професійних захворювань у їхній профілактиці;

- державні органи та організації, що займаються статистичним обліком травматизму, професійних захворювань та аварій;

- досвід провідних країн світу з розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій.

Вміти:

- визначати фактори виробничого середовища і трудового процесу, що зобумовлюють нещасні випадки, професійні захворювання та аварії;

- оцінювати травмонебезпечність робочих місць;

- аналізувати нещасні випадки, профзахворювання та аварійні обстановки (ситуації);

- вивчати та аналізувати на основі діючих методів випадки виробничого травматизму, професійних і виробничо-обумовлених захворювань;

- вивчати та аналізувати причини нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві;

- розробляти пропозиції щодо профілактики аварійності, профзахворювань та виробничого травматизму;

- аналізувати ефективність упроваджуваних заходів щодо запобігання аварійності, профзахворювань та виробничого травматизму;

- організувати проведення контролю за додержанням чинних нормативно-правових актів з охорони праці, стандартів безпеки праці у процесі виробництва;

- організувати проведення експертної оцінки стану безпеки промислового виробництва, технологій та об'єктів підвищеної небезпеки;

- визначити уповноважені організації у сфері проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- контролювати розробку планів локалізації і ліквідації аварій;

- організувати проведення розслідування нещасних випадків, аварій та професійних захворювань;

- на основі аналізу результатів власних спостережень за наслідками нещасного випадку або аварії, користуючись чинними положеннями законодавства визначати факт випадку чи аварії;

- обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- очолити роботу комісії з розслідування нещасного випадку, користуючись чинними нормативами складати акти про нещасний випадок на виробництві;

- у складі комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, користуючись чинними нормативами розробити заходи щодо запобігання нещасним випадкам;

- у складі комісії з розслідування випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь, користуючись чинними положеннями оформляти матеріали розслідування випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь;

- складати матеріали оперативного контролю та аналізу травматизму.

Від рівня і глибини засвоєння студентами цього курсу у значній мірі залежить рівень фахової підготовки бакалавр за напрямом підготовки 6.170202 "Охорона праці".

Дисципліна Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві введена у курс підготовки бакалаврів вперше в Україні як нормативна на основі Галузевого стандарту вищої освіти України, затвердженого і введеного в дію Наказом Міністра освіти і науки України № 320 від 10.04.2009 р. тому навчальний посібник розроблено відповідно до Навчальної програми дисципліни «Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженої Вченою радою Університету цивільного захисту України (протокол № 7 від 26.11.2010 р.). Гриф надано Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерством освіти і науки України лист № 1.4/18-Г-843 від 27.12.2010 р.

Приєднання системи вищої освіти України у 2005 році до Болонської декларації підвищує вимоги до рівня професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів. Перехід до кредитно-модульної системи навчання зумовлює перерозподіл навчального навантаження на користь самостійної роботи студентів. Навчальний план дисципліни Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві передбачає 126 години навчального навантаження, з яких 84 години – аудиторні заняття (лекції, практичні заняття, семінарські заняття) і 42 години – самостійна робота студентів. Відповідно до навчальної програми матеріал дисципліни розбито на три модулі; у структурі кожного з них передбачені теми для самостійного засвоєння.

Беручи до уваги, що на цей момент в Україні не видано жодного підручника, чи навчального посібника з дисципліни Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, запропоноване видання покликане забезпечити ефективного засвоєння основного матеріалу при мінімізації витрат часу у чіткій послідовності тем, що складають модулі дисципліни. Наявність у додатках необхідних правових та нормативно-технічних документів, на які спираються основні теми дисципліни, забезпечить також скорочення часу на засвоєння тем. При своєчасному виконанні та складанні всіх видів звітності як з аудиторних занять, так і з самостійної роботи, гарантується глибоке та всебічне засвоєння матеріалу з дисципліни Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві із відповідним оцінюванням як на модульному контролі, так і на підсумковому. Для реалізації цих рекомендацій нижче наведено структурно-логічну схему вивчення дисципліни Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

 

СТРУКТУРНО - ЛОГІЧНА СХЕМА ДИСЦИПЛІНИ

“ПРОФІЛАКТИКА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ І ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ”

 

№	Найменування розділів та тем	Всього годин	Кількість аудиторних годин	Сам. роб.
всього	лекції	прак. зан.	сем. зан.	.
	Модуль 1. Розслідування не-щасних випадків на виробництві та в побуті
1.	Законодавча та нормативна база України з розслідування нещасних випадків на виробництві та в побуті
2.	Міжнародний досвід організації розслідування, обліку і аналіз нещас-них випадків, професійних захворювань та аварій
3.	Обв’язки та дії роботодавця з ор-ганізації і проведення звичайного розслідування нещасних випадків на виробництві
4.	Обв’язки та дії комісії з організації і проведення звичайного розслі-дування нещасних випадків на виробництві
5.	Класифікація видів подій, причин нещасного випадку, обладнання, устаткування, машин, механізмів, що призвели до нещасного випадку
6.	Порядок визначення пов’язаності нещасного випадку з виробництвом
7.	Порядок оформлення актів ф. Н-1, Н-5, НПВ при проведенні зви-чайного розслідування нещасних випадків на виробництві
8.	Особливості організації і проведення спеціального розслідування нещас-них випадків
9.	Обв’язки та дії роботодавця з організації і проведення спеціаль-ного розслідування нещасних ви-падків на виробництві
10.	Обв’язки та дії комісії з організації і проведення спеціального розслі-дування нещасних випадків на виробництві
	Модуль2. Розслідування профе-сійних захворювань та аварій
11.	Особливості організації і проведення розслідування та обліку професійних захворювань, отруєнь
12.	Обв’язки та дії роботодавця з орга-нізації і проведення розслідування професійних захворювань, отруєнь на виробництві
13.	Обв’язки та дії комісії з організації і проведення розслідування професій-них захворювань, отруєнь на виробництві
14.	Основні положення Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем здоров’я
15.	Реєстрація та облік професійних захворювань
16.	Особливості організації і проведення розслідування та обліку аварій на виробництві
17.	Процедура встановлення зв’язку професійного захворювання з умовами праці
18.	Обв’язки та дії роботодавця і комісії з організації і проведення розслідуван-ня аварій на виробництві
	Модуль 3. Звітність та інформація про нещасні випадки, професійні захворювання та аварії
19.	Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
20.	Звітність та інформація про професійні захворювання та аварії, аналіз їх причин
21.	Державні органи та організації, що займаються статистичним обліком травматизму, професійних захво-рювань та аварій
22.	Роль і значення розслідування та обліку нещасних випадків, про-фесійних захворювань та аварій у їхній профілактиці
23.	Інструкції про порядок розсліду-вання, ведення обліку нещасних випадків в органах і підрозділах МНС України
	Всього						-

 

 

Модуль 1. Розслідування нещасних випадків на виробництві та в побуті

Тема № 1

Законодавча та нормативна база України з розслідування нещасних випадків на виробництві та в побуті

План розкриття теми

1. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Законі України «Про охорону праці».

2. Питання щодо розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань у Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

3. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (Постанова КМ України № 1232 від 30.11.2011 р.).

1. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Законі України «Про охорону праці»

 

Стаття 22. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об’єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов’язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов’язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

 

Стаття 13. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: … забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних…

Стаття 14. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці

Працівник зобов’язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

 

Стаття 9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового… За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на… Час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням…

Стаття 25. Економічне стимулювання охорони праці

До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці.

 

Стаття 26. Відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці

Роботодавець зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом.

Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством.

Стаття 41. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників.

…

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об’єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

 

Стаття 44. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

 

Питання щодо розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань у Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

 

Стаття 14. Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального… В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від… До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та…

Стаття 22. Профілактика нещасних випадків

1) надає страхувальникам необхідні консультації, сприяє у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці; 2) бере участь: у розробленні центральними органами виконавчої влади державних цільових та галузевих програм поліпшення стану…

Стаття 23. Страхові експерти з охорони праці

Виконання статутних функцій та обов’язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці.

Страхові експерти з охорони праці мають право:

1) безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

2) у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств…

 

Стаття 28. Страхові виплати

Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі – щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

 

Стаття 30. Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим

Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за… Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпілого, інших…  

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (Постанова КМ України № 1232 від 30.11.2011 р.).

 

Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб – підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

 

Дія цього Порядку поширюється на:

– власників підприємств або уповноважені ними органи (роботодавці);

– осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства (працівники), а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

 

Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

 

Згідно з цим Порядком проводиться розслідування та ведеться облік нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися з особами, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, МНС.

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців та інших осіб, які проходять військову службу в зазначених частинах чи на підприємствах згідно із статутами військової служби.

 

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, у тому числі під час виробничого навчання, практики на виділеній дільниці підприємства під керівництвом уповноважених представників навчального закладу, визначається МОН за погодженням з Держнаглядохоронпраці, відповідним профспілковим органом і виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затв. наказом МОН України № 616 від 31.08.2001 р.).

 

Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства, здійснюється згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 270.

 

Контроль та нагляд за своєчасним і об’єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком аварій, виконанням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління охороною праці та органи державного нагляду за охороною праці.

 

Посадові особи, які проводили розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне і об’єктивне їх розслідування та обґрунтованість прийнятих рішень.

Особи, які допустили порушення або не виконують вимоги цього Порядку, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Хто повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Закону України «Про охорону праці»?

2. Хто забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин?

3. Наведіть обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці».

4. Яка організація забезпечує відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті відповідно до Закону України «Про охорону праці»?

5. Яким чином забезпечується економічне стимулювання охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці»?

6. Яким чином забезпечується відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці»?

7. Які питання щодо розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань висвітлює Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»?

8. Наведіть визначення: нещасний випадок, професійне захворювання.

9. Які заходи здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров’ю працівників, викликаної умовами праці?

10. Які статутні функції та обов’язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо запобігання нещасним випадкам покладаються на страхових експертів з охорони праці?

11. Що таке страхові виплати?

12. Яка організація і яким чином визначає ступень втрати працездатності потерпілим?

13. Який документ визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності?

14. На кого поширюється Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві?

15. На кого не поширюється Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві?

16. Яким чином здійснюється проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства?

17. На які органи державного управління покладається контроль та нагляд за своєчасним і об’єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком аварій, виконанням заходів щодо усунення їх причин?

 

 

Тема № 2

Міжнародний досвід організації розслідування, обліку і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій

1. Конвенція Міжнародної організації праці № 155 «Про безпеку і гігієну праці та виробниче середовище». 2. Рекомендації Міжнародної організації праці № 164 «Про безпеку і гігієну… 3. Досвід Фінляндії в організації і проведенні розслідування нещасних випадків.

Досвід Фінляндії в організації і проведенні розслідування нещасних випадків

Централізоване дослідження нещасних випадків на виробництві. Дослідження офіційних осіб проблем охорони праці. До задач офіційних осіб з проблем охорони праці відносилось середи інших вивчення виробничих травм і професійних…

Таблиця 2.1. Дані реєстраційного журналу з травматизму Фінляндії

  Первинним завданням реєстраційного журналу з травматизму було надання допомоги…  

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Наведіть визначення нещасного випадку у відповідності з Конвенцією Міжнародної організації праці № 155 «Про безпеку і гігієну праці та виробниче середовище».

2. Які основні принципи національної політики у галузі охорони праці визначені Міжнародною організацією праці у Конвенції № 155 «Про безпеку і гігієну праці та виробниче середовище»?

3. Як заходи на національному рівні передбачає Конвенція МОП № 155 «Про безпеку і гігієну праці та виробниче середовище»?

4. Як заходи на рівні підприємства передбачає Конвенція МОП № 155 «Про безпеку і гігієну праці та виробниче середовище»?

5. Наведіть основні положення Рекомендацій МОТ № 164 «Про безпеку і гігієну праці у виробничий сфері».

6. Які основні принципи централізованого дослідження нещасних випадків на виробництві у країнах Європи?

7. Яка мета проведення централізованого дослідження нещасних випадків на виробництві у країнах Європи?

8. Яка мета та результати досліджень Спілки товариств страхування від нещасних випадків?

9. Які основні етапи проведення централізованого дослідження нещасних випадків на виробництві у країнах Європи?

 

 

Тема № 3

Обв’язки та дії роботодавця з організації і проведення звичайного розслідування нещасних випадків на виробництві

План розкриття теми

1. Загальні положення.

2. Схема оповіщення про нещасний випадок.

3. Алгоритм дії роботодавця при організації звичайного розслідування нещасного випадку.

 

Загальні положення

У жовтні 2004 року в Україні запрацював новий Порядок розслідування нещасних випадків. Роботодавцю обов’язково потрібно знати – які заходи треба… Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних… Дія цього Порядку поширюється на:

Схема оповіщення про нещасний випадок

 

Рис. 3.1. Схема повідомлення про нещасний випадок.

 

Організація розслідування НВ залежить від цілої низки обставин: призвів НВ до смерті чи ні, стався НВ з однією або декількома особами (груповий НВ), тощо. Тому розглянемо алгоритм прийняття рішення роботодавцем про організацію розслідування НВ (рис. 3.2.).

 

 

 

Рис. 3.2. Алгоритм прийняття рішення роботодавцем про організацію розслідування нещасного випадку.

 

Потерпілий (у разі незначного травмування) або робітник, що виявив НВ, або його свідок повинні повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу уповноважену особу підприємства. Безумовно, потерпілому потрібно надати першу медичну допомогу.

У свою чергу, керівник робіт негайно організує надання медичної допомогу потерпілому, а у разі необхідності – його доставку у лікарняний заклад. Далі керівник робіт інформує про НВ роботодавця і керівника первинної організації профспілок, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілок.

Ще одна задача керівника робіт – зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії з спеціального розслідування) НВ обстановку на робочому місці та устатковання у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Іноді потерпілий, посилаючись на НВ на виробництві, відразу звертається по допомогу до лікувально-профілактичного закладу. Тоді лікувально-профілактичний заклад протягом доби повинно повідомити про НВ:

– підприємство де працює потерпілий;

– відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду страхування від НВ;

– відповідний заклад державної санітарно-епідемічної служби – у випадку гострого професійного захворювання (отруєння).

Алгоритм дії роботодавця при організації звичайного розслідування нещасного випадку.

Роботодавець, дізнавшись про НВ або від керівника робіт, або від лікувально-профілактичного закладу перш за все діє за схемою (рис. 3.3). Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків,… 1) повідомити з використанням засобів зв’язку про нещасний випадок:

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. На кого поширюється дія Порядоку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (Постанова КМ України № 1232 від 30.11.2011 р.)?

2. На кого не поширюється дія Порядоку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (Постанова КМ України № 1232 від 30.11.2011 р.)?

3. У яких випадках проводиться розслідування нещасних випадків?

4. Що відноситься до гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь?

5. Наведіть визначення нещасного випадку.

6. Яким документом затверджено перелік обставин, при яких настає такий страховий випадок?

7. Наведіть схему повідомлення про нещасний випадок.

8. Який алгоритм прийняття рішення роботодавцем про організацію розслідування нещасного випадку?

9. Які дії повинен здійснити лікувально-профілактичний заклад протягом доби якщо потерпілий звернувся одразу по допомогу до лікувально-профілактичного закладу?

10. Що зобов’язаний роботодавець негайно зробити, одержавши повідомлення про нещасний випадок?

11. Який склад комісії зі звичайного розслідування нещасного випадку?

12. Хто не може включатися до складу комісії зі звичайного розслідування нещасного випадку?

13. Яка установа організує розслідування нещасного випадку у разі коли нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно?

14. Який склад комісії з рослідування нещасного випадку, у разі коли нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно?

15. Де і яким чином реєструються нещасні випадки?

16. Кому направляються примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ)?

17. Кому направляються примірник затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ) протягом трьох діб?

18. Наведіть дії роботодавця при звичайному розслідуванні нещасного випадку.

19. Хто і який документ оформлює по закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку?

20. Яким чином проводиться розслідування нещасного випадоку, що стався на певному підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання в інтересах свого підприємства?

 

 

Тема № 4

Обв’язки та дії комісії з організації і проведення звичайного розслідування нещасних випадків на виробництві

План розкриття теми

1. Склад комісії зі звичайного розслідування нещасного випадку.

2. Дії комісії при звичайному розслідуванні нещасного випадку.

3. Порядок оформлення звичайного розслідування нещасного випадку.

 

Склад комісії зі звичайного розслідування нещасного випадку

1) повідомити з використанням засобів зв’язку про нещасний випадок: – робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства за… – підприємство, де працює потерпілий, – якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

Дії комісії при звичайному розслідуванні нещасного випадку

На розслідування НВ комісії надається три доби. Термін розслідування може бути продовжено, але не більше ніж на місяць при узгоджені цього з… Збільшення терміну розслідування дозволяється тільки якщо: – виникла потреба у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин…

Порядок оформлення звичайного розслідування нещасного випадку

– скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі – акт форми Н-5), а також акт про нещасний… – у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного…  

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Який склад комісії зі звичайного розслідування нещасного випадку?

2. Хто не може включатися до складу комісії зі звичайного розслідування нещасного випадку?

3. В який термін має бути проведене звичайне розслідування нещасного випадку, і на яких підставах він може бути продовжений?

4. Надайте схему дій роботодавця при звичайному розслідуванні нещасного випадку.

5. Надайте схему дій комісії при звичайному розслідуванні нещасного випадку.

6. Які обовязки покладено на комісію зі звичайного розслідування нещасного випадку?

7. Які документи оформлюються при проведенні звичайного розслідування нещасного випадку?

8. Які нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом ?

9. Які нещасні випадки не визнаються пов’язаними з виробництвом ?

10. Наведіть Порядок оформлення звичайного розслідування нещасного випадку.

11. Перелічте додатки до акту звичайного рослідування форми Н-5.

12. Перелічте додатки до акту звичайного рослідування форми Н-1.

13. Хто підписує та затверджує матеріали звичайного розслідування нещасного випадку?

14. Кому направляються матеріали звичайного розслідування нещасного випадку?

 

 

Тема № 5

Класифікація видів подій, причин нещасного випадку, обладнання, устаткування, машин, механізмів, що призвели до нещасного випадку

План розкриття теми

1. Класифікація видів подій, що можуть призвести до нещасного випадку.

2. Класифікація небезпечних факторів, що можуть призвести до нещасного випадку.

3. Класифікація обладнання, устаткування, машин і механізмів, що можуть призвести до нещасного випадку.

4. Класифікація причин нещасного випадку при проведенні розслідування.

 

Класифікація видів подій, що можуть призвести до нещасного випадку

 

При проведенні розслідування нещасного випадку одне з головних питань, на яке повинна надати відповідь комісія – основна і супутні причини нещасного випадку. Задля встановлення цих причин комісія повинна визначити с початку – обставини, за яких стався нещасний випадок та визначити вид події, що призвела до нещасного випадку (п. 6 акта ф. Н-1).

Під час опису обставин нещасного випадку дається стисла характеристика умов праці та дій потерпілого, викладається послідовність подій, що відбувалися перед настанням нещасного випадку, описується процес праці, а також зазначається, хто керував роботою або організував її.

Відомості про вид події зазначаються і кодуються відповідно до розділу 1 класифікатора, наведеного у додатку 3 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232 (НПАОП 0.00-6.02-11).

КЛАСИФІКАТОР

Вид події, що призвела до нещасного випадку

у тому числі: 01.1 – наїзд транспортних засобів; 02 – падіння потерпілого;

Класифікація небезпечних факторів, що можуть призвести до нещасного випадку

Шкідливий фактор кодується відповідно до класифікатора № 6, затвердженого наказом МОЗ України № 31 від 10.02.1998 р. (додаток 2). Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 усі шкідливі або небезпечні фактори поділяються… – фізичні;

Класифікація обладнання, устаткування, машин і механізмів, що можуть призвести до нещасного випадку

 

Класифікація обладнання, устаткування, машин і механізмів, що призвели до нещасного випадку кодуються відповідно до розділу 3, наведеного у Порядку класифікатора.

Обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку

313 – устатковання для чорної та кольорової металургії; 314 – устатковання гірничошахтне; 315 – устатковання підіймально-транспортне (крани);

Класифікація причин нещасного випадку при проведенні розслідування

 

Зазначаються і кодуються три причини нещасного випадку відповідно до розділу 2 наведеного у Порядку класифікатора. Основна причина нещасного випадку зазначається і кодується першою.

Якщо причин нещасного випадку більше ніж три, інші причини зазначаються лише у текстовій частині акта.

Причини нещасного випадку

01 – конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва; 02 – конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність… 03 – неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів,…

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Яка послідовність дій комісії з розслідування нещасного випадку для встановлення його причин?

2. Що таке обставин нещасного випадку?

3. Як класифікуються види подій, що призвели до нещасного випадку?

4. Як і за допомогою яких документів класифікуються небезпечні факторів, що можуть призвести до нещасного випадку?

5. Які протиріччя містяться у класифікації небезпечних факторів, що можуть призвести до нещасного випадку?

6. На які групи відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 “Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація” розподілено небезпечні фактори, що можуть призвести до нещасного випадку?

7. Перелічите основні фізичні шкідливі та небезпечні фактори.

8. Перелічите основні хімічні шкідливі та небезпечні фактори.

9. Перелічите основні біологічні шкідливі та небезпечні фактори.

10. Перелічите основні психофізіологічні шкідливі та небезпечні виробничі фактори.

11. Яким чином здійснюється класифікація обладнання, устаткування, машин і механізмів, що можуть призвести до нещасного випадку?

12. Яким чином здійснюється класифікація причин нещасного випадку при проведенні розслідування?

 

 

Тема № 6

Особливості організації і проведення спеціального розслідування нещасних випадків

План розкриття теми

1. Загальні положення організації і проведення спеціального розслідування нещасних випадків.

2. Особливості створення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку.

 

 

Загальні положення організації і проведення спеціального розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають: – нещасні випадки із смертельними наслідками; – групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості…

Особливості створення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку

До складу спеціальної комісії включаються: – посадова особа територіального органу Держнаглядохоронпраці (голова… – представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання…

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню?

2. На які категорії розподіляються виробничі травми за ступенем тяжкості травми?

3. Які виробничі травми відносяться до тяжких?

4. Які виробничі травми відносяться до легких?

5. Хто і яким чином надає медичний висновок про ступінь тяжкості виробничої травми?

6. Чиїм наказом призначається комісія із спеціального розслідування нещасного випадку?

7. Хто включається до складу спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку?

8. Хто не може включатися до складу спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку?

9. Який склад комісії із спеціального розслідування нещасного випадку, в якому загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб?

10. Яка організація призначає комісію зі спеціального розслідування нещасних випадків, що сталися на ядерних установках?

11. Яка організація призначає комісію зі спеціального розслідування нещасних випадків, що сталися з працівниками або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, і спричинили тяжкі наслідки?

12. Яким чином проводиться спеціальне розслідування нещасних випадків, що сталися під час катастроф, аварій та подій на транспорті?

13. Яким чином проводиться спеціальне розслідування, у разі коли нещасний випадок стався за кордоном?

14. В який термін проводиться спеціальне розслідування нещасних випадків?

 

 

Тема № 7

Обв’язки та дії роботодавця з організації і проведення спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві

План розкриття теми

3. Алгоритм дії роботодавця при організації спеціального розслідування нещасного випадку.

4. Обов’язки роботодавця при організації та проведенні спеціального розслідування нещасного випадку.

 

Алгоритм дії роботодавця при організації спеціального розслідування нещасного випадку.

Роботодавець, дізнавшись про НВ від керівника робіт, або від лікувально-профілактичного закладу перш за все приймає рішення про організацію…   Навіть вже в цьому міститься протиріччя!

Обов’язки роботодавця при організації та проведенні спеціального розслідування нещасного випадку.

Роботодавець (якщо постраждав роботодавець – орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності – місцева… Під час спеціального розслідування роботодавець зобов’язаний: – зробити у разі необхідності фотознімки місця, де стався нещасний випадок, пошкоджених об’єктів, машин, механізмів,…

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Який алгоритм прийняття рішення роботодавцем при отриманні інформації про нещасний випадок.

2. Яке протиріччя міститься у Порядку щодо прийняття рішення про необхідність проведення спеціального розслідування нещасного випадку у разі тяжких наслідків виробничої травми?

3. Які організації зобов’язаний роботодавець повідомити про нещасний випадок, який потребує спеціального розслідування7

4. Які обов’язки покладено на роботодавця під час спеціального розслідування?

5. Хто компенсує витрати, пов’язані з діяльністю спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку та залучених до її роботи спеціалістів?

6. Наведіть дії роботодавця з організації спеціального розслідування нещасного випадку.

7. Які зобов’язання покладено на роботодавця у п’ятиденний строк після затвердження акта форми Н-5?

8. До яких інстанцій надсилається примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ)?

9. Яким чином може бути оскаржене рішення спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку?

 

Тема № 8

Обв’язки та дії КОМІСІЇ зІ спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві

1. Алгоритм дії комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку. 2. Обов’язки комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку.   Алгоритм дії комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню?

2. Відповідно до якого документу здійснюється віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого?

3. Хто включається до складу спеціальної комісії?

4. Хто не включається до складу спеціальної комісії?

5. Які права мають члени спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку?

6. Чиїм наказом призначається спеціальна комісія для розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб?

7. Чиїм наказом призначається спеціальна комісія для розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від 2 до 4 осіб?

8. Які обов’язки має комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку?

9. Хто утворює за рішенням спеціальної комісії експертну комісію для проведення необхідних експертиз?

10. За рахунок яких коштів залучають експертів – спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади та державного нагляду за охороною праці, для проведення необхідних експертиз при спеціальному розслідуванні нещасного випадку?

11. Після чого визначаються причини нещасного випадку спеціальною комісією?

12. Які акти складаються за результатами спеціального розслідування комісією?

13. У якій кількісті примірників складаються акт форми Н-5, акт форми Н-1 за результатами спеціального розслідування?

14. Ким і в який строк підписуються акт форми Н-5, акт форми Н-1 за результатами спеціального розслідування?

15. Хто і в який строк затверджує акт форми Н-5, акт форми Н-1 за результатами спеціального розслідування?

16. Які документи належать до матеріалів спеціального розслідування?

17. Які нещасні випадки, що потребують спеціального розслідування, визнаються пов’язаними з виробництвом?

18. В яких випадках нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків визнаються пов’язаними з виробництвом?

19. Які нещасні випадки, що сталися з працівниками не визнаються пов’язаними з виробництвом?

20. С чого складаються матеріали спеціального розслідування випадку смерті працівника на підприємстві?

21. До яких організацій надсилаються матеріали спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно?

22. Хто, з яких причин і на якій підставі може призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі?

23. В яких випадках матеріали спеціального розслідування передаються до органам прокуратури?

 

 

Модуль 2. Розслідування професійних захворювань та аварій

Тема № 9

Характеристика професійних хвороб та причин їх виникнення в Україні

План розкриття теми

1. Характеристика професійних хвороб.

2. Професійні захворювання, обумовленні дією фізичних факторів.

3. Професійна захворюваність в Україні та її причини.

 

Характеристика професійних хвороб

Загальноприйнятої класифікації професійних хвороб не існує. Найбільше визнання одержала класифікація за етіологічним принципом. Виходячи з цього,… 1) що викликаються дією хімічних факторів (гострі і хронічні інтоксикації, а… 2) що викликаються дією пилу (пневмоконіози-силікоз, силікатози, металлоконіози, пневмоконіози електрозварників…

Професійні захворювання, обумовленні дією фізичних факторів

Дія вібрації зустрічається в багатьох професіях. Патогенез: хронічна мікротравматизація периферичних вегетативних утворень, періваськупярних… Клінічна картина характеризується поєднанням, чутливих і трофічних розладів.… Клінічна картина поза нападами побіління пальців близька до ангиодістонічеському синдрому. Переважає капілляроспазм.…

Професійна захворюваність в Україні та її причини

На жаль, Україна не має (але потребує) серйозних досліджень з визначення економічних втрат у зв'язку з нещасними випадками і професійними… За даними Держкомстату України, в країні кожен четвертий (24,7%) працює в… Загальний професійний ризик за певний час або в динаміці років можна оцінити через фактичний рівень нещасних випадків…

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Наведіть визначення професійного захворювання.

2. Скільки і які групи професійних захворювань класифікація за етіологічним принципом?

3. Які професійного захворювання існують поза цією етіологічною систематикою?

4. Який основний документ використовується при визначенні приналежності захворювання до числа професійних?

5. Що відносяться до числа найважливіших профілактичних заходів щодо охороні праці і профілактиці професійних хвороб?

6. Що таке вібраційна хвороба і чим вона обумовлена?

7. Як характеризується клінічна картина вібраційної хвороби?

8. Що рекомендується робити при прояві ознак вібраційної хвороби?

9. Що таке професійна туговухість?

10. Як характеризується клінічна картина професійної туговухості?

11. Які основні заходи профілактики професійної туговухості?

12. Які професійні захворювання викликаються дією неіонізуючих випромінювань?

13. Які захворювання, пов'язані з роботою в умовах підвищеного атмосферного тиску?

14. Які захворювання викликаються дією мікроклімату гарячих цехів?

15. Як характеризується професійна захворюваність в Україні та які її причини?

16. Як характеризується загальний професійний ризик в Україні у порівнянні з провідними країнами світу?

17. В яких галузях господарства України найбільша небезпека формування профпатологій?

18. Як характеризується регіональна поширеність профзахворювань в Україні?

19. Який характер має структура професійної захворюваності в Україні?

20. Які основні причини сучасного стану професійної захворюваності в Україні?

Тема № 10

Особливості організації і проведення розслідування та обліку професійних захворювань, отруєнь

План розкриття теми

 

1. Загальні положення з організації і проведення розслідування професійних захворювань і отруєнь.

2. Процедура встановлення зв’язку захворювання з умовами праці.

3. Класифікатор обставин виникнення профзахворювання.

4. Звітність з професійних захворювань.

 

Загальні положення з організації і проведення розслідування професійних захворювань і отруєнь

Відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою… Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі… У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються :

Процедура встановлення зв’язку захворювання з умовами праці

1. Професійний характер захворювання (отруєння) встановлюється експертною комісією спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, склад якої… У разі потреби до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти… – підприємства;

Класифікатор обставин виникнення профзахворювання

Основні обставини виникнення профзахворювань відображені у класифікаторі 8, який затверджено наказом МОЗ України № 31 від 10.02.1998 р. (табл.…   Таблиця 9.1 Класифікатор обставин виникнення профзахворювання Код Найменування обставин виникнення…

Тема № 11

Обв’язки, дії роботодавця та комісії з організації і проведення розслідування професійних захворювань, отруєнь на виробництві

План розкриття теми

1. Повідомлення про професійне захворювання.

2. Обов’язки роботодавця з організації розслідування професійного захворювання.

3. Обов’язки комісії з організації розслідування професійного захворювання.

 

Повідомлення про професійне захворювання

Спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення за формою П-3 згідно з додатком 14 Порядку… Форма П-3  

Обов’язки роботодавця з організації розслідування професійного захворювання

Протягом трьох діб після встановлення діагнозу це повідомлення надсилається роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на… У разі реорганізації підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому… Роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з…

Обов’язки комісії з організації розслідування професійного захворювання

До складу комісії з розслідування професійних захворювань входять: – представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка… – представники лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий;

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Яка організація стосовно кожного хворого складає повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3?

2. Які відомості визначаються у повідомленні про професійне захворювання (отруєння)?

3. Які обов’язки покладено на роботодавця з організації розслідування професійного захворювання?

4. Хто видає наказ про призначення комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання?

5. Який склад комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання?

6. Що зобов’язаний роботодавець подати комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання?

7. Які повинен здійснити дії роботодавець у разі відсутності даних санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, важкості та напруженості праці на робочому місці, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до настання професійного захворювання?

8. Що зобов’язаний роботодавець здійснити у п’ятиденний строк після закінчення розслідування причин професійного захворювання?

9. Яку організацію роботодавець письмово інформує про виконання запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання професійним захворюванням ?

10. Які обов’язки комісії з організації розслідування професійного захворювання?

11. Який термін розслідування причин виникнення професійного захворювання?

12. На який термін і з яких причин може буди подовжено строк проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання?

13. Що треба робити у разі коли роботодавець або інші члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4?

14. Хто затверджує акт форми П-4?

15. У якій кількості примірників та у який термін складаються комісією акт форми П-4?

16. В які організації надсилаються примірники акта форми П-4?

17. Яка організація здійснює контроль за своєчасністю і об’єктивністю розслідування причин професійних захворювань, документальним оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин?

Тема № 12

Основні положення Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем здоров’я

План розкриття теми

1. Загальні положення.

2. Кодування смертності у відповідності до Міжнародної статистичної класифікації хвороб 10-го перегляду.

3. Кодування захворюваності.

 

Загальні положення

Наказом МОЗ України № 503 від 29.08.2006 р. введено в дію "Кодування захворюваності та смертності у відповідності до Міжнародної статистичної… Міжнародна статистична класифікація хвороб (МКХ-10) є основним інструментом… З використанням МКХ-10 можуть бути класифіковані не тільки захворювання, які мають чітко сформульований діагноз, але і…

Кодування захворюваності

Дані щодо захворюваності досить часто використовуються при розробці програм і політики в області охорони здоров'я. На їх підставі проводиться… У нашій країні статистика захворюваності в амбулаторно-поліклінічних закладах… Кодування захворюваності в лікувально-профілактичних закладах має проводитись не лише з використанням 3-значних…

Тема № 13

Реєстрація та облік професійних захворювань

План розкриття теми

1. Діюча система реєстрації та обліку професійних захворювань в Україні.

2. Проблеми медико-санітарного обслуговування працюючих.

3. Завдання інформатизації системи реєстрації та обліку професійних захворювань в Україні.

 

Діюча система реєстрації та обліку професійних захворювань в Україні

Реєстрація та облік професійних захворювань ведеться в журналі згідно з додатком 16 Порядку: – на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду та в установах… – у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби,…

Проблеми медико-санітарного обслуговування працюючих

У формуванні професійної і виробничо зумовленої патології значну роль відіграють демографічні чинники. В Україні, як і в більшості європейських… В останні роки у нас спостерігається істотне скорочення кількості працівників,… Говорячи про демографічні особливості працюючого населення, необхідно, зокрема, підкреслити, що в його складі загалом…

Завдання інформатизації системи реєстрації та обліку професійних захворювань в Україні

Викладене вище свідчить про необхідність шукати шляхи вдосконалення контролю за станом професійної захворюваності в Україні. Значні перспективи… Цікавим є досвід зарубіжних країн, де відсутня єдина система виявлення,… В Україні реєстр як єдина система обліку та моніторингу на основі комп'ютерних технологій використовується для осіб,…

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. В яких організаціях ведеться реєстрація та облік професійних захворювань?

2. Які дані вносяться у журналу реєстрації професійних захворювань?

3. Яким чином реєструються професійні захворювання, виявлені в осіб, які приїхали на постійне проживання в Україну з інших країн?

4. Які документи щодо професійних захворювань складають установи державної санітарно-епідеміологічної служби і скільки років їх зберігають?

5. Яка інстанція затверджує форми державної статистичної звітності щодо професійних захворювань?

6. У чому полягають проблеми медико-санітарного обслуговування працюючих в Україні?

7. Які демографічні особливості працюючого населення в Україні мають місце у наш час?

8. З чим може бути пов'язане зменшення ризику формування профзахворювань в Україні за останні роки?

9. З яких причин погіршилася система медико-санітарного обслуговування працюючих в Україні за останні роки?

10. Перелічите основні причини низького виявлення та реєстрації професійної патології в Україні за останні роки?

11. В чому полягає завдання інформатизації системи реєстрації та обліку професійних захворювань в Україні?

12. Яким вимогам повинен відповідати Державний реєстр професійних захворювань в Україні?

Тема № 14

Особливості організації і проведення розслідування та обліку аварій на виробництві

План розкриття теми

 

1. Загальні положення.

2. Особливості проведення розслідування аварій на виробництві.

3. Складнощі щодо визначення матеріальних втрат, заподіяних аварією.

 

Загальні положення

1) аварія першої категорії, внаслідок якої: – загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; – спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

Особливості проведення розслідування аварій на виробництві

Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов’язані діяти згідно з планом ліквідації аварії, вжити першочергових заходів для…   Роботодавець зобов’язаний негайно повідомити про аварію:

Складнощі щодо визначення матеріальних втрат, заподіяних аварією

Комісія зобов’язана протягом десяти робочих днів розслідувати обставини і причини аварії та визначити шкоду, заподіяна аварією, з урахуванням… – прямі втрати, пов'язані з ліквідацією аварії, всього; у тому числі:

Тема № 15

Встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом

План розкриття теми

1. Інструкція про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом (наказ МОЗ України № 606 від 15.11.2005 р.).

2. Статистика смертності і травмування в Україні у 2007 – 2008 роках.

 

Інструкція про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом

Законами України "Про охорону праці", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та… Наказом МОЗ України № 606 від 15.11.2005 р. (додаток 7). Введена в дію… В Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

Статистика смертності і травмування в Україні у 2007 – 2008 роках

 

Середнє значення коефіцієнта смертності в Україні (кількість загиблих на 100 тис. населення), яке становило 129,51 осіб, зменшилося у порівнянні з 2007 роком на 7,3% (139,73 осіб). Значно вищий рівень цього показника у порівнянні з середнім по Україні спостерігався у:

– Кіровоградській області – 182,3;

– Чернігівській області – 180,8;

– Сумській області – 160,8;

– Полтавській області – 156,9;

– Донецькій області – 154,0;

– Херсонській області – 151,2.

 

Таблиця 15.1

Смертність населення України від нещасних випадків

Найбільшу кількість померлих зареєстровано у Донецькій області – 6961 особа, Дніпропетровській області – 4980 осіб, Одеській області – 3570 осіб,… Найменшу кількість померлих зареєстровано у Чернівецькій області –814 осіб,… У м. Київ кількість померлих від нещасних випадків становила 3,4 % загальної кількості, або 2041 особа, що на 14 %…

Тема № 16

Аналіз небезпеки та ризику аварій на об'єкті підвищеної небезпеки

План розкриття теми

1. Загальні положення.

2. Порядок здійснення аналізу небезпеки й оцінки ризику.

3. Визначення масштабів наслідків аварій.

4. Оцінка прийнятності ризику та прийняття рішень щодо зменшення ризику.

 

Загальні положення

З часу набрання чинності Закону «Про об’єкти підвищеної небезпеки» Держпромгірнагляд і МНС України ведуть облік об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН)… Методика визначає порядок проведення аналізу небезпеки та оцінки ризику… Методика призначена:

Порядок здійснення аналізу небезпеки й оцінки ризику

· постановка завдання аналізу небезпеки та оцінки ризику; · аналіз небезпеки та умов виникнення аварій; · оцінка ризику (ймовірності) виникнення аварій;

Визначення масштабів наслідків аварій

Під час моделювання вибухів рекомендується розглядати: · вибухи при руйнуванні оболонки чи апаратів трубопроводів у результаті… · вибухи при руйнуванні оболонки і скипанні зріджених газів, що знаходяться в апаратах під тиском, чи перегрітих…

Оцінка прийнятності ризику та прийняття рішень щодо зменшення ризику

o ризик, що пов'язаний з наявною на об'єкті підвищеної небезпеки та виявленою потенційною небезпекою для виділених об'єктів "турботи",… o будь-яка діяльність, яка створює ризик, що перевищує прийнятний, є… o витрати на досягнення та підтримку прийнятного ризику повинні бути мінімальними.

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Яким документом введена в дію Методика визначення ризиків і їх прийнятних рівнів для декларування безпеки ОПН?

2. Що визначає Методика визначення ризиків і їх прийнятних рівнів для декларування безпеки ОПН?

3. Для чого призначена Методика визначення ризиків і їх прийнятних рівнів для декларування безпеки ОПН?

4. Для чого може застосовуватися Методика визначення ризиків і їх прийнятних рівнів для декларування безпеки ОПН?

5. Наведіть визначення аналізу ризику аварії.

6. Наведіть визначення небезпеки аварії.

7. Наведіть визначення об'єкт "турботи".

8. Наведіть визначення оцінки ризику аварії.

9. Наведіть визначення прийнятного ризику.

10. Наведіть визначення ризику.

11. Наведіть визначення індивідуального ризику.

12. Наведіть визначення територіального ризику.

13. Наведіть визначення соціального ризику.

14. Наведіть визначення збитків від аварії.

15. Які основні етапи включає аналіз небезпеки та ризику аварій на об'єкті підвищеної небезпеки?

16. Які основні етапи містить у собі постановка завдання?

17. Що є завданнями дослідження ризику?

18. Що є головним об'єктом "турботи"?

19. Як інші об'єкти "турботи" слід розглядати?

20. Як соціально важливі об'єкти слід розглядати?

21. Як елементи екосистеми, де можливий негативний вплив аварій, слід розглядати?

22. Що може розглядатися як майно юридичних і фізичних осіб?

23. Які методи аналізу можуть використовуватися для аналізу експлуатаційної небезпеки?

24. Які методи аналізу застосовуються під час розгляду можливих відхилень параметрів процесу?

25. Яким чином здійснюється визначення масштабів наслідків аварій?

26. Що рекомендується розглядати під час моделювання вибухів?

27. Що рекомендується розглядати під час моделювання пожеж?

28. На що повинні орієнтуватися у процесі оцінки ризику припущення під час оцінки масштабів аварії у випадку виникнення невизначеностей?

29. Які рівні ризиків для життя людини рекомендується вважати неприйнятним?

30. Які рівні ризиків в усіх випадках аварій на об'єкті підвищеної небезпеки для населення рекомендується вважати абсолютно прийнятним?

31. Як здійснюється оцінка прийнятності ризику та прийняття рішень щодо зменшення ризику?

32. На яких принципах ґрунтується прийняття рішень за результатами аналізу небезпеки й оцінки ризику?

33. Які пріоритети має вибір запланованих до впровадження заходів безпеки?

 

 

Модуль 3. Звітність та інформація про нещасні випадки, професійні захворювання та аварії

Тема № 17

Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин

План розкриття теми

1. Організації, що забезпечують звітність та облік нещасних випадків.

2. Форми державного статистичного спостереження виробничого травматизму.

3. Загальні вимоги до заповнення форми № 7-тнв.

 

Організації, що забезпечують звітність та облік нещасних випадків

У відповідності до п.п. 63-67 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві,… Роботодавець також зобов’язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за… Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації зобов’язані на підставі актів форми…

Форми державного статистичного спостереження виробничого травматизму

Ця Інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення та заповнення показників у формі державного статистичного спостереження №… При заповненні показників форми № 7-тнв використовуються документи… – форма Н-2 "Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався «__» ______20__ р." (далі - форма…

Загальні вимоги до заповнення форми № 7-тнв

При заповненні форми № 7-тнв вказується код за ЄДРПОУ юридичної особи або відокремленого підрозділу та всі його реквізити (найменування, місцезнаходження та адреса здійснення діяльності, щодо якої подається форма звітності).

Форма № 7-тнв заповнюється чітко та розбірливо й підписується керівником (власником) та/або особою, відповідальною за достовірність наданої інформації, а також обов'язково має бути вказано номер телефону виконавця, факс, адресу електронної пошти юридичної особи або відокремленого підрозділу. Виправлення помилок підтверджується підписом особи, яка її заповнила, із зазначенням дати внесення змін.

 

Код ЄДРПОУ

Державне статистичне спостереження

 

	Конфіденційність статистичної інформації забезпечується статтею 21 Закону України "Про державну статистику"
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 1863 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ЗВІТ ПРО ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ у 200 __ році

Розділ 1. Потерпілі та нещасні випадки на виробництві

 

Розділ 2. Окремі матеріальні наслідки нещасних випадків на виробництві

Та витрати на заходи з охорони праці

(оформлені актами Н-1 та НТ)   Назва показників № рядка Нараховано протягом… ___________________

За основними видами подій та причинами нещасних випадків

  Питання для самоконтролю засвоєння теми 1. На кого покладено обов’язок складання державної статистичної звітністі про потерпілих від нещасних випадків?

Тема № 18

Звітність та інформація про професійні захворювання та аварії, аналіз їх причин

План розкриття теми

1. Звітність та інформація про професійні захворювання.

2. Звітність та інформація про аварії.

3. Методи аналізу причин професійних захворювань і аварій.

 

Звітність та інформація про професійні захворювання

Відповідно до п. 88 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого… – на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду та в установах… – у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби,…

Звітність та інформація про аварії

Відповідно до п. 105 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого… Але нажаль на сьогодні крім форми статистичної звітності № 7-тнв "Звіт… З цих причин створення єдиного державного реєстру аварій на виробництві на сьогодні навіть не ставиться як невідкладне…

Методи аналізу причин професійних захворювань і аварій

1. Монографічний метод: Об’єктивне та ретельне розслідування обставин та причин нещасних випадків, їх… Найбільш точні та вичерпані уявлення при причини виникнення нещасних випадків на виробництві дає монографічний метод…

Тема № 19

Державні органи та організації, що займаються статистичним обліком травматизму, професійних захворювань та аварій

План розкриття теми

1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження.

2. Державний нагляд, відомчий i громадський контроль за охороною праці.

3. Державні органи і організації, що залучаються до розслідування, обліку і аналізу нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

 

1. Органи державного управління охороною праці,

Їх компетенція і повноваження

• Кабінет Міністрів України; • спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за… • міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

Державний нагляд, відомчий i громадський контроль за охороною праці

З метою забезпечення виконання вимог законодавства з охорони праці в Україні створена система державного нагляду, відомчого і громадського контролю з цих питань.

Державний нагляд за додержанням законів та інших НПАОП здійснюють:

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держпромгірнагляд);

• спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки (Комітет ядерного регулювання Міністерства охорони природного середовища);

• спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (Департамент пожежної безпеки Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);

• спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці (Головний державний санітарний лікар та санітарно–епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров’я).

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність кожного органу державного нагляду за охороною праці регулюється відповідним законом України, а саме: «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та іншими документами, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Основні функції та завдання, які вирішує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці, були викладені у попередньому розділі. Свою роботу по нагляду за охороною праці Держпромгірнагляд проводить через територіальні (обласні) управління, галузеві державні інспекції охорони праці та експертно-технічні центри.

Інспектори Держпромгірнагляду мають право:

♦ безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об’єкти), виробництва, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з охорони праці;

♦ одержувати пояснення, висновки обстежень, аудитів, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

♦ видавати обов’язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;

♦ забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію виробництв, робочих місць, будівель, устаткування, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

♦ притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

♦ надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Аналогічними повноваженнями наділені також інші органи державного нагляду за охороною праці.

Відомчий контроль покладається на адміністрацію підприємства та на господарські організації вищого рівня. Цей контроль здійснюється відповідними службами охорони праці. Схема взаємодії державного і відомчого контролю наведена на рис. 19.1.

 

 

Рис. 19.1. Блок-схема системи державного управління охороною праці на галузевому рівні

 

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно1побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту здійснюють професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників (уповноважених осіб). У разі загрози життю або здоров’ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на період, необхідний для усунення такої загрози.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці та об’єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх НПАОП, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль здійснює уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, яка має право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов’язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень НПАОП.

Для виконання цих обов’язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених з охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.

Не можуть бути ущемлені будь1які законні інтереси працівників у зв’язку з виконанням ними обов’язків уповноважених з охорони праці. Їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором.

Якщо уповноважені з охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв.

 

Державні органи і організації, що залучаються до розслідування, обліку і аналізу нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві

Відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постанова КМ… Звичайне розслідування нещасних випадків 1. Повідомлення про НВ направляється наступним державним установам:

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Які установи здійснюють державне управління охороною праці в Україні?

2. Які компетенції Кабінету Міністрів України щодо управління охороною праці в Україні?

3. Які компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо управління охороною праці в Україні?

4. Які компетенції Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо управління охороною праці в Україні?

5. Які компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування щодо управління охороною праці в Україні?

6. З якою метою в Україні створена система державного нагляду, відомчого і громадського контролю за охороною праці?

7. Які установи здійснюють державний нагляд, відомчий і громадський контроль за охороною праці в Україні?

8. Які права мають інспектори Держпромгірнагляду?

9. Яким державним установам направляється повідомлення про звичайний НВ?

10. Представники яких установ включаються до складу комісії зі звичайного розслідування НВ?

11. Яким державним установам направляється матеріали звичайного розслідування НВ?

12. Яким державним установам направляється повідомлення про НВ, що потребує спеціального розслідування?

13. Представники яких установ включаються до складу комісії зі спеціального розслідування НВ?

14. Яким державним установам направляється матеріали спеціального розслідування НВ?

15. Яким державним установам направляється повідомлення про професійне захворювання?

16. Представники яких установ включаються до складу комісії з розслідування професійного захворювання?

17. Яким державним установам направляється матеріали розслідування професійного захворювання?

18. Яким державним установам направляється повідомлення про аварію на виробництві?

19. Чиїм наказом створюється комісія з розслідування аварії на виробництві?

20. Хто призначається головою комісії з розслідування аварії на виробництві?

21. Які державні установи ведуть облік аварій першої і другої категорій?

 

 

Тема № 20

Роль і значення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій у їхній профілактиці

План розкриття теми

1. Стан промислової безпеки у Харківській області.

2. Стан охорони праці, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху в агропромисловому виробництві у 2008 році та у І кварталі 2009 року.

3. Необхідність посилення профілактичної роботи з попередження нещасних випадків.

 

Стан промислової безпеки у Харківській області

За останні роки в Україні намітилась чітка тенденція до збільшення об'ємів виробництва. В той же час питання безпечного ведення робіт та охорони… Щорічно у світі на ліквідацію наслідків виробничих аварій і нещасних випадків… Підвищення рівня безпечного ведення робіт на підприємствах всіх галузей економіки з кожним роком набуває все більшої…

Стан охорони праці, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху в агропромисловому виробництві у 2008 році та у І кварталі 2009 року

Стан умов і безпеки праці в сільськогосподарському виробництві залишається незадовільним. Достатньо сказати, що ризик стати жертвою нещасного… 5-го лютого 2008 року Україну було офіційно прийнято до Світової організації… Держави, які підписали Конвенцію, повинні розробляти, впроваджувати і періодично переглядати погоджену національну…

Отже, цей короткий аналіз деяких напрямів працеохоронної роботи в АПК показує, що вирішити зазначені завдання в галузі охорони праці можна лише задіявши науковий потенціал галузі. Інакше суттєвих змін у забезпеченні нормативів безпеки праці в АПК досягти не вдасться – відсторонення науки від вирішення нагальних питань охорони праці означає зниження соціального захисту працівників.

Разом з тим для підвищення ефективності працеохоронної роботи в аграрній галузі виробництва потрібно вирішити і ряд організаційних завдань [8]. Так, однією з основних причин високого рівня виробничого травматизму в сільському господарстві вважають недостатню навченість працівників з питань охорони праці через неякісне (формальне) проведення інструктажів та інших видів навчання з охорони праці. Але поза увагою залишаються рівень подання навчального матеріалу та ступінь оновленості галузевих нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП).

Більшість з них було підготовлено 10-20 років тому – а протягом цього часу суттєво змінилися ступінь ризику виконання окремих механізованих робіт, їх технічна оснащеність, технологічні процеси отримання і переробляння продукції, асортимент застосовуваних агрохімікатів, номенклатура засобів індивідуального захисту тощо. У НПАОП не враховано, що не лише вітчизняні, але й зарубіжні сільськогосподарські машини та механізми є високоенергетичними об’єктами підвищеної небезпеки, а це потребує дотримання особливих вимог безпеки та підготовки кваліфікованих працівників для їх обслуговування.

Тому на перший план виходить необхідність перегляду НПАОП, які регламентують виробничі процеси в АПК. Інструктажі та інструкції з охорони праці мають перейти із стану формальних у стан життєво необхідних, стати надійним помічником працівнику. Для їх розроблення Міністерству аграрної політики України потрібно залучити науковий потенціал вищих навчальних аграрних закладів освіти, взявши на себе роль координатора робіт. Одним із напрямів роботи має стати розроблення науково-обґрунтованих засад функціонування систем контролю, відстеження потенційних небезпек та прогнозування стану охорони праці в АПК з метою покращення керуванням охороною праці на всіх виконавчих ступенях управління.

Підвищенню ефективності функціонування галузевої системи управління охороною праці може посприяти створення районних консультаційних центрів з охорони праці при управліннях агропромислового розвитку. В результаті їх діяльності керівники фермерських та інших малих сільськогосподарських підприємств зможуть на договірній основі не просто отримати необхідні інформаційні матеріали з питань охорони праці (типові інструкції, положення тощо), але й адаптувати їх з врахуванням особливостей виконання робіт у власних господарствах.

Додаткового поштовху покращанню стану охорони праці в АПК можуть надати випускники аграрних закладів освіти. Навчальний процес має бути поставлено так, щоб сформувати у студентів працеохоронний світогляд, який дозволить їм на виробництві не лише зберегти свої життя та здоров’я, а й навчити інших працівників основних засад охорони праці. Адже практично всі сучасні технології виробництва і переробляння сільськогосподарської продукції не є досконалими щодо забезпечення життя і здоров’я працівників. Тому їх освоєння аж ніяк не може обійтися без глибокого вивчення питань охорони праці. Тоді випускник (бакалавр, магістр) буде користуватися авторитетом не тільки як спеціаліст аграрного виробництва, але і як глибокоосвічений фахівець, що не лише вболіває за культуру виробництва та здоров’я інших працівників, але і знає, як цього досягти.

 

В 2008 році сталось понад 1300 пожеж на підприємствах агропромислового виробництва, в яких загинуло 10 працівників, матеріальні збитки сільськогосподарських підприємств становили понад 11 млн. грн. За 5 місяців поточного року на об’єктах, підвідомчих міністерству сталося, понад 400 випадків пожеж, в яких загинуло 4 людини. Матеріальні збитки від цих пожеж становлять понад 1,8 млн. грн.

 

Крім того, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ставить питання щодо скасування для сільськогосподарських підприємств пільгового страхового тарифу, який становить 0,2 % від нарахованої заробітної плати працівника, і підвищити його. Оскільки, наприклад, у 2008 році сплачені страхові внески у фонд становили 146 млн. грн., а виплачені постраждалим працівникам компенсації становили 132 млн. грн., і коштів на профілактичні заходи вже не залишається. До того ж у І кварталі 2009 року заборгованість сільськогосподарських підприємств перед фондом становить 2 млн. грн.

Необхідність посилення профілактичної роботи з попередження нещасних випадків

Травматизм на виробництві в Україні чимось нагадує ситуацію зі СНІДом. Про постраждалих намагаються якомога менше говорити, причини трагедій… Як наслідок рівень виробничого травматизму стабільно залишається в кілька… Візьмемо дані за 2003 рік. Коли подумки вишикувати в одну шеренгу всіх травмованих, то вона буде завдовжки 25 …

РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ В ПІДРОЗДІЛАХ МНС УКРАЇНИ

План розкриття теми

1. Розслідування та облік нещасних випадків.

2. Спеціальне розслідування нещасних випадків.

Розслідування та облік нещасних випадків

  Розповсюджується: на нещасні випадки, що сталися з особами рядового і…  

Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають: – нещасні випадки зі смертельним наслідком; – групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше особами, незалежно від тяжкості ушкодження їх…

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків в органах і підрозділах МНС України.

2. Спеціальне розслідування нещасних випадків в органах і підрозділах МНС України.

3. Звітність та інформація про нещасні випадки в органах і підрозділах МНС України.

4. Розслідування нещасних випадків при аварії в органах і підрозділах МНС України.

5. Відповідальність посадових осіб.

6. Порядок заповнення акту за формою Нцз-5.

7. Порядок заповнення акту за формою Нцз-1.

8. Порядок заповнення акту за формою НПВцз.

9. Порядок заповнення повідомлення про нещасний випадок.

10. Порядок заповнення повідомлення про наслідки нещасного випадку.

11. Порядок оформлення запису в журналі реєстрації осіб, які потерпіли від нещасного випадку.

 

 

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості ВР України. – 1996. – № 30. – с. 141.

2. Кодекс законів про працю України. від 10.12.1971 № 322-XIII із змінами.

3. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII, в редакції Закону N 229-IV від 21.11.2002. // Відомості ВР України. –№ 2. – с.10.

4. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV зі змінами та доповненнями від 21.12.2000 р. № 2180 // Відомості ВР України. – 1999. – № 46–47. – С. 403.

5. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» 18.01.2001 р.

6. Закон України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) № 184 про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві» № 1286-VI.

7. НПАОП 00.0-6.02-04. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011р. № 1232.

8. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 22.03.2001 р.

9. Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02. № 956.

10. Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах. Затв. наказом МОН України № 616 від 31.08.2001 р.

11. Інструкції про порядок розслідування, ведення обліку нещасних випадків в органах і підрозділах МНС України. Затв. наказом МНС України № 540 від 18.08.2006 р.

12. Форма статистичної звітності №7-ТНВ (Звіт про травматизм на виробництві). Затверджена наказом Держкомстату України від 14.08.2002 р. № 309.

13. Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 7-тнв (річна) "Звіт про травматизм на виробництві у 20__ році". Затв. наказом Держкомстату України № 351 від 15.09.2009 р.

14. Про затвердження форм звітності з питань охорони здоров’я та інструкцій щодо їхнього заповнення. Затв. наказом МОЗ України № 378 від 10.07.2007 р.

15. ГОСТ 12.0.003-74 “Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація”.

16. Класифікатора № 6. Затверджений наказом МОЗ України № 31 від 10.02.1998 р.

17. Кундиев Ю.И., Чернюк В.И., Витте П.Н. Изучение профессионального риска на Украине // Медицина труда и промышленная экология. – 1999. –№ 4. – С. 6–9.

18. Ершова М.А., Белашова И.Г. Профессиональная заболеваемость в сельском хозяйстве Украины // Сб. Гигиена труда. – Вып. 31. – 2000. – С. 32–39.

19. Борисполець Ю. Контроль за безпекою посилюється // Охорона праці. – 2002. — № 6. – С. 23–24.

20. Безпека праці // Охорона праці. – 2002. – № 6. – С. 21.

21. Луньов С. Повертайся з роботи живий // Охорона праці. – 2002. – № 6.– С. 5–7.

22. Карнаух М., Беднарик О., Галабурда Л., Сухомлин М. Автоматизована система обліку «Профзахворюваність» // Медицина праці. – 2000. – № 10. – С. 36–37.

 

 

Додаток 1

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 листопада 2011 р. N 1232

 

ПОРЯДОК
проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

Загальні питання

 

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі – підприємства).

2. Дія цього Порядку поширюється на:

1) власників підприємств або уповноважені ними органи (далі – роботодавці);

2) працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем;

3) фізичних осіб – підприємців;

4) членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, що працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства (далі – особи, що забезпечують себе роботою самостійно).

Дія цього Порядку також поширюється на працівників дипломатичної служби під час роботи у закордонній дипломатичній установі України та осіб, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, Держспецтрансслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, МНС, Держспецзв'язку, Держтехногенбезпеки.

3. Дія цього Порядку не поширюється на:

1) осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів Держспецзв'язку;

2) військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки, Збройних Сил, Управління державної охорони, СБУ, Держспецтрансслужби;

3) осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців внутрішніх військ, курсантів (слухачів) навчальних закладів МВС;

4) осіб, що утримуються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;

5) осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби;

6) осіб рядового і начальницького складу Держтехногенбезпеки;

7) осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту МНС;

8) військовослужбовців Адміністрації Держприкордонслужби та її регіональних управлінь, Морської охорони, органів охорони державного кордону, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, навчальних закладів, науково-дослідних установ та органів забезпечення Держприкордонслужби у період проходження ними військової служби.

4. Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, визначається МОНмолодьспортом за погодженням з відповідним профспілковим органом.

5. Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, проводяться згідно з порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

6. Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Розслідування та облік нещасних випадків

До гострого професійного отруєння належить захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин). До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після… 8. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку…

Встановлення зв'язку захворювання умовами праці, розслідування причин та облік випадків хронічних професійних захворювань

63. До хронічного професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та… До хронічного професійного захворювання належить також захворювання, що… Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідуються як хронічні професійні…

Порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань

Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надіслати закладові державної… 75. У разі ліквідації підприємства без правонаступника до складу комісії з… 76. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після утворення комісії з…

Процедура оформлення акта проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання

Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо… 87. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування,… У разі незгоди члена комісії з розслідування із змістом акта за формою П-4 він його підписує, письмово викладає свою…

ВИСНОВОК про аварію, катастрофу, пригоду (подію) на транспорті, що сталася

__________________________________________________________________ …  

ВІДОМОСТІ про збитки, заподіяні аварією, що сталася

  на ______________________________________________ (найменування підприємства… _________________________________________________ органу, до сфери управління якого воно належить)

Інструкція про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом

 

Загальні положення

В Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом (далі Інструкція) терміни… причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим… стійка втрата професійної працездатності - інвалідність внаслідок професійного захворювання (отруєння) чи трудового…

Порядок розгляду питань про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом

2.2. Для розгляду причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням, отруєнням або трудовим каліцтвом до МСЕК направляються відповідні документи… 2.3. Документи, необхідні для визначення причинного зв'язку професійного… 2.4. Розгляд питання про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим…

МЕТОДИКА

Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

2. Методика визначає порядок проведення аналізу небезпеки та оцінки ризику об'єктів підвищеної небезпеки, установлює методичні принципи, терміни і… 3. Методика призначена: o для розробки декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки;