Смертність населення України від нещасних випадків

Причини смерті			Відхилення, %
Загальна кількість			-6,9
В т.ч. дітей			-16,7
Самогубство і самопошкодження			-5,8
Нещасні випадки, що пов’язані з транспортом			-16,4
Пошкодження без уточнення їх раптового або навмисного характеру			-5,6
Випадкові отруєння алкоголем			+1,4
Нещасні випадки, що пов’язані з дією природних факторів			+6,1
Випадкові утоплення і занурення у воду			-17,4
Вбивства і навмисні пошкодження			-10,4
Випадкові падіння			+0,4
Інші випадкові отруєння			-5,4
Нещасні випадки, що викликані вогнем			-4
Випадкові механічні задушення			-9,3
Інші нещасні випадки			-2,3
Нещасні випадки, що пов’язані з електричним струмом			-17,1
Нещасні випадки під час лікування			-10,6
Голодування			+150

 

Найбільшу кількість померлих зареєстровано у Донецькій області – 6961 особа, Дніпропетровській області – 4980 осіб, Одеській області – 3570 осіб, Харківській області – 3445 осіб, Луганській області – 3404 особи.

Найменшу кількість померлих зареєстровано у Чернівецькій області –814 осіб, Тернопільській області – 856 осіб; м. Севастополь – 514 осіб.

У м. Київ кількість померлих від нещасних випадків становила 3,4 % загальної кількості, або 2041 особа, що на 14 % менше ніж у 2007 році (2374 особи).

 

Рис. 15.1. Смертність населення від нещасних випадках по регіонах у 2008 р.

 

Найнижчий рівень смертності зареєстровано у м. Києві – 74,1, Тернопільській –78,1, Івано-Франківській – 83,7, Львівській – 94,9, Закарпатській – 87,3, Чернівецькій – 90 областях.

 

 

Рис. 15.2. Смертність населення України у 2008 році з причини самогубства.

 

З кожним роком проблема самогубства надбає все більш глобального характеру. Вона пов’язана з соціально-економічними, психологічними факторами (економічна криза, безробіття, «криза родини», зруйновані ідеали, втрачені кумири, неповага до інтересів дітей з малолітства). Суіцидальні спроби усе частіше стають формою поведінки, до якого прагнуть діти і підлітки в тій чи іншій кризовій ситуації.

Так, у 2008 році найвищого відсотка смертності від усіх видів травм в Україні (15,8 %), мали місце нещасні випадки, що пов’язані з самогубством і самопошкодженням. Смертність населення в сільській місцевості від навмисного самопошкодження і самогубства у 1,7 разів вище, ніж у містах (з розрахунку на 100 тис. населення).

Найбільша кількість смертельних випадків від самогубства і само пошкодження зареєстровано у Донецькій – 1092, Дніпропетровській – 845, Одеській – 630, Луганській – 604, Запорізькій – 465 областях, АР Крим – 455, а найменшу – в м. Севастополь – 62, Чернівецькій – 90, Тернопільській – 100 і Івано-Франківській – 139 областях, у м. Києві – 106.

 

 

Рис. 15.3. Смертність населення України у 2008 році від нещасних випадків, пов’язаних з транспортом.

 

За даними Укравтодора загальна кількість ДТП за 2008 рік, в яких органами ДАІ зафіксовано дорожній фактор, становить 3,2 %, або 1292 ДТП від загальної кількості ДТП, що сталися на автомобільних дорогах. У порівнянні з 2007 роком, кількість ДТП з потерпілими зменшилася, кількість постраждалих залишається високою – 9435 осіб, що становить 15,7 % від загальної кількості НВ.

Більше за усе НВ зі смертельними наслідками, пов’язаних з транспортом, відбулося у Донецькій – 940, Дніпропетровській – 641, Київській – 605, Одеській – 547, Харківській – 472,Львівській – 459 областях, АР Крим – 458, а найменше за усе – у Чернівецькій – 134, Тернопільській – 171, Миколаївській – 177 областях.

У Києві від НВ, пов’язаних з транспортом, загинуло 416 осіб, у Севастополі – 66 осіб.

 

 

Рис. 15.4. Смертність з причини випадкового отруєння алкоголем у 2008 р.

 

Однією з головних причин втрати здоров’я і передчасної смерті в Україні від травматизму у побуті є зловживання алкоголю. Так, у порівнянні з 2007, кількість смертей від отруєння алкоголем у 2008 році зросла на 1,4 %.

Біля 9000 співвітчизників щороку вмирають від отруєння алкоголем. У 2008 році алкоголь став причиною смерті 8119 осіб, або 13,6 % від загальної кількості померлих.

Смертність населення у сільській місцевості від алкоголю в 1,6 рази вище, ніж у містах.

У регіонах країни також спостерігається зріст показників смертності від НВ, пов’язаних з алкоголем, у порівнянні з 2007 роком.

Найбільша кількість померлих від отруєння алкоголем зареєстровано у Донецькій – 876, Дніпропетровській – 856, Луганській – 549, Одеській – 510, Полтавській – 506 областях, а найменша у Київській – 55, Закарпатській – 65, Івано-Франківській – 87, Ровенській – 140 і Тернопільській – 142 областях.

 

При загальному зменшенні кількості загиблих стурбованість викликає стійке зростання кількості загиблих від нещасних випадків, пов’язаних з дією природних факторів (від надмірно високої або низької температури, дії сонячного світла, блискавки, сніжних обвалів, зсувів і переміщення ґрунтів, від повеней і НВ внаслідок дії інших не уточнених природних факторів) у порівнянні з 2007 роком.

У 2008 році кількість смертельних випадків від дії природних факторів становила 4401 особу, що на 6,1 % більше, ніж у 2007 році (4149).

 

Рис. 15.5. Смертність від нещасних випадків, пов’язаних з дією природних факторів у 2008 році.

 

По територіях найбільша кількість випадків смерті, пов’язаних з дією природних факторів, спостерігалася у Луганській – 17,9, Одеській – 16,5 і Донецькій – 14,8 областях.

 

 

Рис. 15.6. Смертність населення з причин вбивства і навмисних пошкоджень у 2008 році.

 

Розповсюдженою причиною смерті від НВ у побуті були також випадки, які сталися внаслідок навмисних пошкоджень і вбивств – 3767 осіб. Разом с цим, у порівнянні з 2007 роком, кількість загиблих зменшилася на 5,6 %.

Питома вага НВ внаслідок навмисних пошкоджень і вбивств склала 6,3 % від загальної кількості померлих. Середнє значення коефіцієнта смертності від цього виду травматизму становить 8,1 осіб і зменшилося у порівнянні з минулим роком на 10,9 %.

Найбільш високий цей показник у Донецькій – 14, Херсонській, Луганській областях, м Севастополь і АР Крим – по 12, а найбільш низький в Івано-Франківській – 2,4, Тернопільській –3, Львівській – 3,3 областях.

 

 

Рис. 15.7. Смертність населення з причин утоплення у 2008 році.

 

Найменші значення коефіцієнт смертності з причини утоплення має у Харківській – 3,7, Чернівецькій – 4,8, Луганській – 5,4 областях і м. Києві – 1,8.

Найбільша кількість померлих внаслідок утоплення або занурення у воду зафіксовано у Донецькій – 309, Дніпропетровській – 217, Винницькій – 188, Ровенській – 171 і Львівській – 169 областях, а найменша – у Чернівецькій – 43, області і м.м. Києві і Севастополі – 50 і 25 осіб відповідно.

Слід відзначити, що більше за усе трагічних випадків на воді трапляється у сільській місцевості і у необладнаних для купання місцях, причому значний відсоток утоплених є діти.

Так, смертність населення у сільській місцевості з причин утоплення або занурення у воду у 2,1 рази вище, ніж у містах. У 2008 році утонуло 217 дітей віком до 14 років, що становить 17 % від загальної чисельності дитячої смертності від зовнішніх причин.

 

Нещасні випадки, пов’язані з випадковим падінням

У порівнянні з 2007 роком кількість загиблих внаслідок випадкового падіння, у 2008 році збільшилось на 0,4 % і склало 3378 осіб.

Найбільша кількість померлих зареєстровано у Донецькій – 354, Запорізькій – 220, Дніпропетровській – 218, Винницькій – 188 і Одеській – 201 областях, а найменша – у м. Севастополі – 24, Чернівецькій – 28, Миколаївській – 47, Херсонській – 62, Івано-Франківській – 68 областях.

Середній показник смертності від випадкового падіння становить 7,3. Найбільшого значення цей показник досягає у АР Крим – 10,0, Запорізькій – 12,0, Ровенській – 10,3 областях, найменшого у Чернівецькій – 3,1, Миколаївській – 3,9, Полтавській та Івано-Франківській – 4,9 областях.

 

 

Рис. 15.8. Смертність від нещасних випадків, які викликані пожежами у 2008 році.

 

Слід акцентувати увагу і на тому, що біля 2500 співвітчизників кожного року гине в побуті від нещасних випадків, які викликані вогнем. За 2008 рік від пожеж в Україні загинуло 2677 людей, що становить 4,5 % від загальної кількості померлих. Тин не менше, у порівнянні з 2007 роком, кількість загиблих від нещасних випадків, які викликані вогнем у 2008 році, зменшилося на 4 %.

Разом с цим, більшість нещасних випадків, які викликані вогнем, трапилось у сільській місцевості (на 6,2 % більше, ніж у містах), оскільки пічне опалення є основним засобом обігріву житла.

Середній показник смертності населення від пожеж, становить 5,8 людей на 100 тис. населення. Вдвічі більший цей показник у Полтавській – 13,3 і Чернігівській – 12,1 областях, досить високий в Одеській – 10,2, Житомирській – 9,8 областях, АР Крим – 9,1 і м. Севастополь – 8,4. Найменшого значення він набув у Волинській – 1,5, Херсонській, Львівській – 2,5 областях і у м. Києві – 1,6.

За даними УНДІ пожежної безпеки МНС України, у 2008 році кожен день в країні в середньому виникало 127 пожеж, внаслідок яких гинуло 11 і отримувало травми біля 5 осіб.

Основана причина пожеж, від яких частіше за все гинули люди, є необережне поводження з вогнем – 75,5 % від загальної кількості загиблих.

Характерним є те, що з усієї кількості загиблих від необережного поводження з вогнем, переважно (біля 88 %) ті, що палили, з них 57,1 % загальної кількості загиблих були в стані алкогольного сп’яніння.

 

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Якими законодавчими актами України передбачено відшкодування шкоди утриманцям працівника (годувальника) у разі його смерті?

2. Якими наказом введена в дію Інструкція про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом?

3. Надайте визначення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом.

4. Надайте визначення стійка втрата професійної працездатності.

5. Надайте визначення професійного захворювання.

6. Надайте визначення гострого професійного захворювання (отруєння, інтоксикації, фізичного перевантаження).

7. Надайте визначення трудового каліцтва (нещасний випадок на виробництві).

8. Надайте визначення основного захворювання.

9. Надайте визначення безпосередньої причини смерті.

10. Надайте визначення супутньої хвороби.

11. Надайте визначення заявника.

12. Який діє порядок розгляду питань про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом в Україні?

13. На підставі таких документів проводять розгляд питання про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом?

14. Яка дата вважається датою встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням)?

15. У якій кількості примірників оформляється висновок про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом ?

16. Протягом якого терміну підлягає зберіганню медико-експертна документація, на підставі якої приймалося рішення МСЕК про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом?

17. Хто може залучатися як консультанти до роботи МСЕК для розгляду особливо складних експертних випадків щодо встановлення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом?

18. Яка інстанція приймає остаточне рішення про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом ?

19. Хто і яким чином може оскаржити рішення МСЕК про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом?

20. По яких критеріях відбувається визначення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом?