Методи аналізу причин професійних захворювань і аварій
1. Монографічний метод:
Об’єктивне та ретельне розслідування обставин та причин нещасних випадків, їх подальший аналіз дозволяють не тільки визначити характер і причини виникнення травмонебезпечних ситуацій, а і намітити конкретні попереджувальні заходи, тобто є необхідними умовами профілактики виробничого травматизму і профзахворювань.
Найбільш точні та вичерпані уявлення при причини виникнення нещасних випадків на виробництві дає монографічний метод аналізу. Він заключається у різнобічному вивчені усіх факторів, які можуть окремо або у їх поєднанні призвести до нещасного випадку. Вивчають трудові і технологічні процеси, основне та допоміжне обладнання і устаткування, матеріали, що обробляються, загальні умови виробничою обстановки, робочі місця, траєкторії руху засобів і предметів, захисні засоби, одяг і особливості роботи, режим праці і відпочинку, психологічні фактори тощо. Досліджуються також аварії, які відбулися без нанесення шкоди здоров’ю людей. При вивченні виявляють скриті небезпечні фактори.
Для збору інформації про травматизм і виявлення психологічних причин нещасних випадків слід застосовувати ЕОМ. Існують програми, які дозволяють оцінити значення особистого фактору на основі аналізу відповідей постраждалого на поставлені запитання, при цьому кожне наступне питання залежить від відповіді на попередній. Важливим допоміжним матеріалом для монографічного методу може служити вивчення біографій винних у нещасних випадках.
Монографічний метод аналізу є коштовним, тому що потребує залучення великої кількості фахівців і потребує достатньо багато часу. Його доцільно використовувати на підприємствах з великою чисельністю працюючих, які зайняті однотипною або схожою діяльністю. Тому на невеликих підприємствах або крупних виробництвах, що поєднують робітників багатьох професій, частіше застосовують більш прості методи аналізу.
Одним з самих розповсюджених є статистичний метод аналізу стану травматизму. При застосуванні цього методу аналізується за раніше визначена кількість показників нещасного випадку. Цей метод потребує збору великого статистичного масиву даних по усіх показниках, які вивчаються. За допомогою статистичного аналізу можна знаходити закономірності, що є властивими цим показникам, вивчати особливості виникнення нещасних випадків в окремих професіях, на окремих виробничих ділянках у визначених категорій працівників. Сильна сторона цього методу – прогнозуюча здібність.
2. Статистичний метод
Статистичний метод спрямовано на виявлення загальних закономірностей прояву травматизму. Травматизм при цьому розглядається як функція різних змінних. Виявлення найбільш впливових з цих змінних і характеру їх впливу на травматизм – це головна мета такого підходу. З його допомогою неможливо розробити якихось конкретних рекомендацій з попередження окремих нещасних випадків – він спрямований на визначення загальних шляхів боротьби з тими чи іншими видами травматизму.
Одним з джерел статистичних даних є документи, в яких реєструються нещасні випадки (акти Н-5, Н-1, НПВ, листки непрацездатності тощо). За їх допомогою можливо визначити два статистичні показники – коефіцієнт частоти і коефіцієнт важкості нещасних випадків.
Коефіцієнт частоти Кч дорівнює кількості нещасних випадків, які випадають на 1000 працюючих за визначений календарний період (місяць, квартал, рік):
де п – кількість врахованих нещасних випадків з втратою працездатності на три дні і більше;
р – склад працюючих за списком, який включає усіх робітників і службовців підприємства.
Коефіцієнт важкості Кв – характеризує середню тривалість непрацездатності, яка випадає на один нещасний випадок:
де D – сумарна кількість днів непрацездатності по усіх робочих днях.
Коефіцієнт важкості не враховує тяжкі нещасні випадки, що призвели до інвалідності або загибелі постраждалих. Тому задля характеристики стану травматизму такі випадки повинні указуватися окремо.
Добуток коефіцієнтів частоти і важкості – називають коефіцієнтом втрат Кп:
Цей коефіцієнт дорівнює кількості людино-днів непрацездатності, що приходяться на 1000 працюючих.
Частіше аналіз травматизму обмежується розглядом тільки наведених вище коефіцієнтів. Але такий спрощений, формальний підхід до статистичного аналізу не дає достатнього уявлення про стан і динаміку травматизму. На основі цих коефіцієнтів неможливо встановити якихось закономірностей та зв’язків і забезпечити точний прогноз. Основною причиною є те, що нещасних випадків, що враховані формами Н-5, Н-1, листками непрацездатності тощо, у багато разів менше загальної кількості випадків травматизму. Більша частина з усіх нещасних випадків, що трапляються не мають серйозних наслідків і звичайно не документуються. Між тим суворий облік абсолютно усіх нещасних випадків, а також небезпечних подій, які не мали наслідками травми, дозволяє отримати цінний статистичний матеріал для аналізу.
Однією з різновидністю статистичного методу є груповий метод вивчення травматизму. Відповідно до цього методу нещасні випадки групуються за окремими однорідними признаками: часом травмування, кваліфікації і спеціальності постраждалих, виду робіт, віку тощо. Виявлення найбільш значних при знаків дозволяє розробити відповідні профілактичні заходи.
Для більш достовірної оцінки стану травматизму на підприємстві визначається низка додаткових коефіцієнтів. Перший з яких – коефіцієнт виробничого травматизму Квт:
де Nс – кількість нещасних випадків з летальними наслідками;
Nв – кількість важких нещасних випадків;
Nг – кількість групових нещасних випадків;
Nр – загальна чисельність робітників підприємства.
Другий – коефіцієнт вперше виявлених професійних захворювань Квпз у розрахунку на 10000 працюючих:
де Nвпз – кількість вперше виявлених професійних захворювань.
Третій – індекс професійних захворювань Іпз:
де Кр – коефіцієнт ризику (частоти) професійних захворювань;
Кв – коефіцієнт важкості професійних захворювань.
При оцінці стану виробничого травматизму і професійних захворювань в регіоні (місті, районі, області, країні) приймаються на увагу ще декілька показників, які можуть впливати на стан травматизму. А саме:
Коефіцієнт навчання з питань охорони праці Кнавч:
де Nнавч – кількіст осіб, які пройшли навчання з охорони праці у навчальних центрах за звітний період;
Nр – загальна кількість робітників підприємств, установ, організацій регіону.
Коефіцієнт наявності служб охорони праці у роботодавців, на території регіону з чисельністю працюючих більше 50 осіб Коп:
де Nсоп – кількість роботодавців де створена служба охорони праці, або введена посада відповідального за охорону праці;
N>50 – кількість роботодавців з чисельністю працюючих більше 50 осіб.
Коефіцієнт охоплення робітників медичним оглядом Кмед:
де Nпр – кількість працівників, що пройшли періодичний медичний огляд за звітний період;
Nппр – кількість працівників, які повинні пройти плановий періодичний медичний огляд за звітний період.
Показник ефективності залучення до адміністративної відповідальності Еш:
де Рш – сума штрафів, накладених на працівників за порушення вимог з охорони праці грн. за звітний період;
ппр – кількість проведених перевірок стану охорони праці за звітний період.
Показник ефективності призупинених робіт Еп:
де пп – кількість призупинених робіт (об’єктів) за звітний період.
Показник ефективності наглядової діяльності на одного інспектора Енд:
де Nпп – кількість проведених перевірок за звітний період;
Nфч – фактична чисельність робітників державного нагляду за звітний період.
Індекс професійного ризику Wn:
де і – вид негативної події (1 – аварія, 2 – інцидент, 3 – профзахворювання, 4 – легкі травми, 5 – виробничий травматизм без смертельних наслідків, 6 – травми зі смертельними наслідками);
W1 – частота виникнення аварій, 1/рік;
W2 – частота виникнення інцидентів, 1/рік;
W3 – частота виникнення профзахворювань, 1/рік;
W4 – частота виникнення легких виробничих травм, 1/рік;
W5 – частота виникнення важких виробничих травм без смертельних наслідків, 1/рік;
W6 – частота виникнення важких виробничих травм зі смертельними наслідків, 1/рік;
де Nінц – кількість інцидентів за звітний період;
Nзаг – кількість організацій, які можуть бути причиною інцидентів за звітний період;
Nпз – кількість випадків професійних захворювань за звітний період;
Nсп – середні склад працюючих за списком за звітний період;
Nлт – кількість легких травм за звітний період;
Nтр – кількість випадків виробничого травматизму з важкими травмами за звітний період;
Nсмтр – кількість випадків виробничого травматизму зі смертельними наслідками за звітний період.
3. Топографічний метод
Топографічний метод використовується для визначення небезпечних точок, які відрізняються високою частотою нещасних випадків. Він ґрунтується на тому, що для накопичення статистики про небезпечні точки використовується план підприємства (цеху, дільниці), на якому умовними позначками відмічають місця випадків, причини і уражені частини тіла. Ступінь небезпечності цих точок оцінюється не тільки за частотою виникнення нещасних випадків, але і за їх важкістю.
4. Економічний метод
Економічний метод полягає у вивчені та аналізі економічних витрат, що спричинені виробничим травматизмом, і спрямований на з’ясування економічної ефективності витрат на розробку і впровадження заходів з охорони праці.
Матеріальні витрати (Мтр) визначаються за формулою:
де Птр – витрати виробництва внаслідок травматизму;
Етр – економічні витрати;
Стр – соціальні витрати.
Розрахунок економічної ефективності заходів для запобігання нещасних випадків на підприємстві:
1. Порівняльна економічна ефективність заходів для попередження нещасних випадків (Е):
де Q – річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму й окремих статей собівартості;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності заходів охорони праці (Ен = 0,08);
К2, К1 – витрати для упровадження заходів для попередження нещасних випадків за звітний та попередній періоди відповідно.
2. Річна економія, Q:
де МН1 та МН2 – матеріальні наслідки виробничого травматизму в попередньому і звітному періодах відповідно.
Матеріальні наслідки (МН) травматизму:
де ДТ – кількість людино-днів непрацездатності в потерпілих із втратою працездатності на 1 день і більше, тимчасова непрацездатність яких закінчилась у звітному періоді;
S – середня денна заробітна плата одного працівника;
Ф – коефіцієнт матеріальних наслідків (страхові внески, штрафи, матеріальні втрати) Ф = 2.
Крім того у зв’язку з нещасним випадком потерпілий позбавлений можливості виробляти матеріальні цінності.
Умовні річні втрати додаткового продукту УВ можуть бути визначені:
де ДІ – кількість людино-днів непрацездатності за звітний період унаслідок інвалідності;
ДС – кількість людино-днів непрацездатності за звітний період, які недопрацьовані через смертельні випадки.
Загальна сума матеріальних наслідків від нещасних випадків з урахуванням умовних витрат додаткового продукту за звітний період:
Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічних процесів, обладнання, інструментів вимогам стандартів та ергономічним вимогам.
У якості вихідних показників для проведення експертної оцінки застосовують показники, які розраховані статистичним методом. На основі отриманих показників визначають динаміку виробничого травматизму, професійної та загальної захворюваності за відповідний період, яка дозволяє оцінити стан охорони праці на підприємстві, правильність обраних напрямів щодо забезпечення здорових та безпечних умов праці.
В Україні діють нормативи, що регламентують безпеку праці, додержання яких дає можливість створити не підприємстві безпечні умови праці. Безпечні та нешкідливі умови праці на виробництві повинні бути забезпечені як під час проектування підприємств, технологічних процесів, конструюванні машин і обладнання, так і під час ї експлуатації.
Питання для самоконтролю засвоєння теми
1. В яких організаціях і в якому документі ведеться реєстрація та облік професійних захворювань?
2. Які форми статистичної звітності введено в дію наказом МОЗ України № 378 від 10.07.2007 р. «Про затвердження форм звітності з питань охорони здоров’я та інструкцій щодо їхнього заповнення»?
3. Які інструкції введено в дію наказом МОЗ України № 378 від 10.07.2007 р. «Про затвердження форм звітності з питань охорони здоров’я та інструкцій щодо їхнього заповнення»?
4. Які документи є джерелами інформації для заповнення форми № 14?
5. На підставі якого документу зазначаються класи хвороб та шифри нозологій у формах статистичної звітності професійних захворювань?
6. Яка автоматизована система для обліку та аналізу професійних захворювань діє в Україні?
7. Які недоліки існують у сучасній системі реєстрації та обліку професійних захворювань?
8. Які установи ведуть облік аварій першої і другої категорій?
9. Які недоліки існують у сучасній системі реєстрації та обліку аварій першої і другої категорій?
10. Охарактеризуйте монографічний метод аналізу виробничого травматизму і профзахворювань.
11. Охарактеризуйте статистичний метод аналізу виробничого травматизму і профзахворювань.
12. Охарактеризуйте статистичний груповий метод аналізу виробничого травматизму і профзахворювань.
13. Надайте визначення коефіцієнта частоти виробничого травматизму і профзахворювань.
14. Надайте визначення коефіцієнта важкості виробничого травматизму і профзахворювань.
15. Надайте визначення коефіцієнта втрат виробничого травматизму і профзахворювань.
16. Як визначається коефіцієнт виробничого травматизму?
17. Як визначається коефіцієнт вперше виявлених професійних захворювань?
18. Як визначається індекс професійних захворювань?
19. Як визначається коефіцієнт навчання з питань охорони праці?
20. Як визначається коефіцієнт наявності служб охорони праці?
21. Як визначається коефіцієнт охоплення робітників медичним оглядом?
22. Як визначається показник ефективності залучення до адміністративної відповідальності?
23. Як визначається показник ефективності призупинених робіт?
24. Як визначається індекс професійного ризику?
25. Охарактеризуйте топографічний метод аналізу виробничого травматизму і профзахворювань.
26. Охарактеризуйте економічний метод аналізу виробничого травматизму і профзахворювань.
27. Охарактеризуйте метод експертних оцінок аналізу виробничого травматизму і профзахворювань.