За останні роки в Україні намітилась чітка тенденція до збільшення об'ємів виробництва. В той же час питання безпечного ведення робіт та охорони праці в багатьох галузях промисловості відстають від темпів нарощування виробництва, про що свідчить аналіз аварійності і травматизму.
Щорічно у світі на ліквідацію наслідків виробничих аварій і нещасних випадків витрачається близько 4% світового внутрішнього валового продукту. Досвід доводить, що попередження промислових аварій набагато ефективніше, ніж ліквідація їх наслідків.
Підвищення рівня безпечного ведення робіт на підприємствах всіх галузей економіки з кожним роком набуває все більшої актуальності в Україні. Одним з основних пріоритетів державної політики є забезпечення промислової безпеки.
Вирішення цих проблем – стратегічне завдання, яке знайшло своє відображення і виділено окремим блоком в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України.
Діяльність державних органів, що здійснюють нагляд за безпечним веденням робіт, в першу чергу, повинна сприяти розвитку економіки і підвищенню промислового потенціалу країни.
Сучасні економічні відносини, розвиток нових форм власності; інтенсивність нарощування обсягів виробництва, все це потребує принципово нового підходу до державного нагляду, зміни, насамперед, його ідеології. Адже власність не стільки багатство, скільки – відповідальність.
У таблиці наводиться стан виробничого травматизму в Харківської області з розподілом нещасних випадків виробничого характеру за 12 місяців 2003-2004 рр. за видами нагляду.
Посилення наглядової діяльності органів Держнаглядохоронпраці впродовж 2004 р. сприяло зменшенню кількості нещасних-випадків на виробництві порівняно з 2003 р. на 9% (22691 проти 24929), а із смертельними наслідками на 5,4% (1164 проти 1230). На 17 зменшилась кількість групових нещасних випадків на виробництві. Протягом 2004 р. сталося 298 групових нещасних випадків на виробництві (проти 315 за 2003 р.), в результаті яких травмовано 877 осіб, у тому числі, 192 – смертельно (2003 р. – 933 травмовано, 217 – смертельно).
| № з/п | Вид нагляду | Рік | Середньо- облікова чисельність працюючих | Кількість потерпілих | Кількість людино-днів непрацездатності потерпілих на 1 робочий день і більше | |
| всього | у тому числі зі смертель- ним нас- лідком | |||||
| 1. | Гірничорудна і нерудна промисл. | - | ||||
| 2. | Металургійна промисловість | |||||
| 3. | Хім., нафтохімічна і переробна промисл. | |||||
| 4. | Нафтогазовидобувна промисловість | |||||
| 5. | Залізничний транс- порт | |||||
| 6. | Інші види транспор-ту(автомобільний, авіаційний, морсь-кий,річковий) | |||||
| 7. | Зв’язок | |||||
| 8. | Будівництво та промисл. будматер. | |||||
| 9. | Енергетика | |||||
| 10. | Котлонагляд і підйомні споруди | |||||
| 11. | Газопостачання і газоспоживання | |||||
| 12. | Житлово-комунальне та побутове господ. | |||||
| 13. | Машинобудування, металообробка, радіоелектрон. тощо | |||||
| 14. | Агропромисловий комплекс | |||||
| 15. | Соціально-культур-насфера та торгівля | |||||
| 16. | Інші види нагляду | |||||
| Всього |
Завдяки зусиллям наглядових органів було попереджено виникнення багатьох аварійних ситуацій.
Діяльність територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Харківській області протягом 2004 р. була спрямована на виконання заходів щодо реалізації Основних напрямків соціальної політики держави, планів Держнаглядохоронпраці України, що мали метою забезпечення здорових умов праці, запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням.
Забезпечення техногенної безпеки основних галузей економіки Харківської області, попередження аварій і надзвичайних ситуацій техногенного характеру, як складової забезпечення техногенних та екологічно безпечних умов життєдіяльності суспільства та його громадян, є невід'ємною частиною політики національної безпеки держави.
Аналіз причин виникнення аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру показав, що у 48% випадків ці причини носять технічний характер через незадовільний технічний стан споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж, їх значну зношеність внаслідок відпрацювання свого нормативного терміну експлуатації (нормативного ресурсу). Спрацювання обладнання об'єктів промислового та господарського призначення у різних галузях економіки сягає 70% і з кожним роком експлуатації зростає далі.
Внаслідок важкого економічного та фінансового стану більшості суб'єктів господарської діяльності, значного подорожчання будівництва нових об'єктів, високої вартості заміни зношеного обладнання об'єктів практично зупинилось оновлення основних фондів об'єктів господарювання.
Капітальні, поточні та попереджувальні ремонти споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж проводяться нерегулярно. Внаслідок цього зростає спрацьованість об'єктів, ступінь їх небезпеки та ймовірність виявлення аварій і надзвичайних ситуацій техногенного характеру, а витрати на аварійні та відбудовні роботи значно перевищують вартість проведення зазначених ремонтів або необхідної модернізації.
В умовах обмеження фінансування цих об'єктів особливої актуальності набуває питання управління експлуатаційним терміном, тобто забезпечення надійного використання обладнання на термін, який перевищує нормативний або подовжений ресурс. Для цього необхідно визначити залишковий ресурс та встановити новий термін експлуатації, що перевищує передбачений проектною та експлуатаційною документацією, а також умови, при яких може бути здійснено подовження терміну експлуатації.
На сьогодні в Україні прийнято ряд державних та галузевих програм, а також нормативно-правових актів, які регламентують забезпечення надійності та безпечної експлуатації споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж, визначені відповідні органи центральної виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання у зазначеній сфері. Проте заходи цих програм охоплюють тільки окремі напрями забезпечення технологічної безпеки і в повному обсязі не виконуються. Технічний стан певної частини споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж основних галузей економіки регіону досяг критичної межі. Це загрожує сталому функціонуванню економіки регіону, підвищує ймовірність виникнення аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
До основних галузей господарства, від яких залежить функціонування економіки регіону та в яких можливе виникнення різних аварійних ситуацій техногенного характеру, слід віднести: енерговидобувний комплекс і транспортування енергоносіїв; тепло-, електроенергетику та електромережі; транспортні з’єднання (автошляхи, залізничні з’єднання, дорожні мости та інженерні споруди на залізничному транспорті); рухомий склад транспортних з'єднань; міський комунальний комплекс (теплові мережі, мережі водопостачання і водовідведення, каналізаційне господарство, збирання та переробка побутових відходів і сміття); міський електротранспорт (метро, трамвай, тролейбус); будівельний комплекс (житло, міські споруди, об'єкти будівництва); промисловий комплекс (технологічне устаткування, термічне обладнання, підйомне обладнання);хімічна промисловість, легка і харчова промисловість.
Технічний стан об'єктів цих галузей за деяким виключенням оцінюється, як вкрай незадовільний. Так, майже всі блоки Зміївської ТЕС, крім реконструйованого блока (станційний №8), відпрацювали не тільки призначений, а й подовжений розрахунковий ресурс, їх обладнання працює більше 35-49 років, фізично зношене, а технічний стан ТЕС викликає занепокоєння. Подібна ситуація і в інших галузях господарства. Транзитні газопроводи, які проходять по території Харківської області, експлуатуються більше 25 років. Десятки років без оновлення в умовах агресивного середовища експлуатується обладнання газодобувної та хімічної промисловості, трубопровідного транспорту. Це може призвести до аварій і відмов внаслідок механічних пошкоджень і посиленої корозії металу.
Особливе занепокоєння викликає технічний стан мостових споруд. В регіоні сьогодні експлуатується 550 залізничних та 1000 автомобільних мостів, з яких 14% залізничних мостів знаходяться у незадовільному стані, а близько 5% потребує негайного капітального ремонту чи реконструкції. Серед автомобільних мостів загального користування 90% не відповідають технічним вимогам з експлуатації. Погіршення умов експлуатації прискорює процес руйнування залізобетонних конструкцій мостів.
В регіоні на об'єктах базових галузей експлуатується понад 3,3 млн. т несучих металевих конструкцій і понад 29,3 млн. м3 залізобетонних конструкцій, значна частина яких вичерпала свій розрахунковий ресурс. Майже 30% будівельних металевих конструкцій експлуатуються без належного догляду понад 30 років. Більшість цих конструкцій потребує термінового ремонту або демонтажу.
Майже тисяча будинків (близько 5% житлового фонду Харківського регіону) віднесені до категорії аварійних. На межі зупинки перебуває більша частина ліфтового господарства.
Вирішення питань щодо виключення наведених причин дозволить значно зменшити травматизм, професійну захворюваність і аварії на виробництві в Харківської області.