“Інструкція про порядок розслідування, ведення обліку нещасних випадків в органах і підрозділах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи” (наказ МНС України № 540 від 18.08.2006 р.).
Розповсюджується: на нещасні випадки, що сталися з особами рядового і начальницького складу, слухачами і курсантами центрального апарату МНС України, головних управлінь МНС України, науково-дослідних установ, навчальних закладів, аварійно-рятувальних загонів, загону забезпечення МНС України в період проходження ними служби.
Не поширюється: на осіб, які працюють за трудовими договорами в органах і підрозділах МНС України
Розслідування нещасних випадків проводиться у разі:
- Раптового погіршення стану здоров`я;
- Одержання поранення, травми (в тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою);
- Гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь;
- Одержання теплового удару, опіку, обмороження;
– У разі утоплення;
– Ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням;
– Одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо);
– Контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати особою працездатності чи може становити загрозу життю і здоров’ю особи;
– У разі зникнення особи під час виконання нею службових обов’язків;
– У разі смерті особи на службі.
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа — свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену посадову особу органу і підрозділу МНС України та вжити заходів для надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов’язаний:
– терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
– повідомити про те, що сталося, керівника органу і підрозділу МНС України, службу з охорони праці або посадову особу, на яку покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці;
– зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на місці нещасного випадку та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших осіб і не призведе до більш тяжких наслідків), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.
Керівник органу і підрозділу МНС України, одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов’язаний негайно:
1. Повідомити про нещасний випадок:
– керівництво вищого органу і підрозділу МНС України;
– Сектор з охорони праці центрального апарату МНС України;
– Державний департамент пожежної безпеки МНС України — у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;
– установу санітарно-епідеміологічної служби (далі — СЕС), яка обслуговує територію, на якій стався нещасний випадок, — у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).
2. Призначити письмовим наказом комісію із розслідування нещасного випадку у складі не менше трьох осіб та організувати розслідування.
До складу комісії включаються:
– керівник (спеціаліст)служби охорони праці або посадова особа, на яку покладено наказом керівника виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці;
– керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий;
– представник підрозділу роботи з персоналом;
– психолог (у разі спроби чи скоєння самогубства потерпілим);
– спеціаліст СЕС (у разі гострих професійних захворювань, отруєнь).
Головою комісії призначається посадова особа за рішенням начальника органу і підрозділу МНС України.
До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.
Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси має право:
– брати участь у її засіданнях;
– висловлювати свої пропозиції;
– додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку;
– давати відповідні пояснення, у тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку;
– одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.
При розслідуванні нещасного випадку комісія зобов’язана у термін, визначений керівником органу і підрозділу МНС України:
– обстежити місце нещасного випадку;
– одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
– опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
– визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам нормативно-правових актів з охорони праці;
– з’ясувати обставини та причини нещасного випадку;
– встановити, чи пов’язаний цей випадок із виконанням службових обов’язків;
– установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
– розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
– скласти акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Нцз-5 або за формою Нцз-1 (у разі, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний із виконанням службових обов’язків),чи за формою НПВцз (якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов’язаний з виконанням службових обов’язків).
Зазначені акти передаються на затвердження керівнику органу і підрозділу МНС України, в якому стався нещасний випадок.
Акти форми Нцз-5 і форми Нцз-1 (або форми НПВцз) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії окрему письмово викладає свою думку, яка додається до акта форми Нцз-5 і є його невід’ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Нцз-5.
Керівник органу і підрозділу МНС України, який призначив комісію, повинен розглянути і затвердити необхідну кількість примірників актів форми Нцз-5 і форми Нцз-1 (або форми НПВцз)протягом доби після одержання матеріалів, підготовлених комісією за підсумками її роботи.
До першого примірника акта форми Нцз-5 додаються:
– примірник акта форми Нцз-1 (або форми НПВцз);
– пояснення свідків та потерпілого (у разі їх наявності);
– витяги з експлуатаційної документації;
– схеми, фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця (машини, механізму, устаткування, апаратури тощо);
– висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп’яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин (у разі потреби).
Примірник затвердженого акта форми Нцз-5 разом із примірником затвердженого акта форми Нцз-1 (або форми НПВцз) і матеріалами розслідування протягом трьох діб передаються керівником до:
– служби охорони праці органу і підрозділу, службовцем якого є потерпілий;
– потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
– сектору з охорони праці центрального апарату МНС України;
– керівнику структурного підрозділу органу і підрозділу МНС України, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам.
Нещасні випадки реєструються у журналі реєстрації осіб, які потерпіли від нещасних випадків.
Примірники затвердженого акта форми Нцз-5 та акта форми Нцз-1 (або форми НПВцз) разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років в органі і підрозділі МНС України та в архіві центрального апарату МНС України.
Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або в разі смерті потерпілого внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, керівник органу і підрозділу МНС України, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався, за формою Нцз-2 і в десятиденний строкнадсилає його особам, яким надсилався акт форми Нцз-1 (або форми НПВцз).