| Рік | Серйозні професійні травми | Смертельні наслідки | Професійні захворювання |
| 246* | 17* | 13* | |
| УСЬОГО |
*) дані до 20.10.97 р.
Первинним завданням реєстраційного журналу з травматизму було надання допомоги у боротьбі з нещасними випадками і розвиток цієї проблеми у рамках законодавства. Ця мета частково втратила своє значення. Другим завданням було використання пояснювальних записок у якості інструменту, який би систематично впроваджувався і удосконалювався на робочих місцях і в інспекторських комісіях. Статистичний облік травматизму необхідно удосконалювати і модернізувати задля того, щоб використовувати її більш ефективно під час контролю та інспектування нещасних випадків.
Дослідження Спілки товариств страхування від нещасних випадків
Метою досліджень є надання корисного матеріалу задля уникнення нещасних випадків, за допомогою якого можна буде значно покращити безпеку праці на робочих місцях. Виявляти і визначати причини, яки призвели до нещасного випадку, та встановлювати повну картину нещасного випадку. Розробка пропозицій щодо запобігання виробничому травматизму.
До досліджених випадків відносяться ті, які призвели до смертельних наслідків у Фінляндії в процесі праці взагалі і на робочих місцях безпосередньо.
Розслідуванням випадків зі смертельними наслідками на робочих місцях займається дослідницька група, до складу якої надходять спеціалісти установ визначеної сфери діяльності (подібній той, де трапився нещасний випадок) і представники Спілки товариств зі страхування від нещасних випадків. В роботі дослідницької групи може приймати участь також представник того товариства зі страхування від нещасних випадків, членом якої був потерпілий від нещасного випадку.
Дослідницька група складає і підписує рапорт і направляє його до правління з дослідження нещасних випадків.
Початок розслідування.
Початок розслідування того чи іншого нещасного випадку вступає в силу тільки після того, як Спілка товариств зі страхування від нещасних випадків отримує інформацію про смертельні наслідки на робочому місці. В якості інформаторів можуть бути поліція, офіційні особи, які відповідають за охорону праці, колеги по виробництву, страхова компанія, засоби масової інформації.
Проведення дій на місці випадку.
Принциповим є той факт, що на місці випадку треба опинитися як можна скоріше. Усі члени дослідницької групи повинні бути на місці нещасного випадку. Дослідницька група може делегувати одного чи більше членів на місце випадку особливо в тих випадках, коли треба з’ясувати будь-які деталі.
Пояснення, надані про випадок.
Пояснення, які вимагають від офіційних осіб (поліція, комітет з охорони праці, Центр технічної безпеки та інші), по можливості складені на робочому місці, повинні буди ретельно досліджені.
Дослідницька група може приступити до складання рапорту тільки після надання їй усіх свідчень та пояснень вищезгаданих інстанцій, а також врахувати усі події і фактори того, що трапилось, в тому числі свідчення свідків.
Конфіденційність.
Зібрані матеріали і інформація для дослідницької групи повинні складати таємницю і бути недоступними для сторонніх осіб.
Дослідницький рапорт.
У розслідуванні повинні бути висвітлені наступні питання: що трапилось, чому трапилось, як можна було запобігти нещасний випадок. Про подію повинна бути надана чітка картина, визначені причинно-наслідкові фактори, запропоновані заходи з запобігання подібних нещасних випадків. Усі результати досліджень повинні бути відображені в рапорті. Важлива не тільки картина нещасного випадку в цілому і свідчення свідків, а найголовніше надані пропозиції із запобігання аналогічних випадків.