У жовтні 2004 року в Україні запрацював новий Порядок розслідування нещасних випадків. Роботодавцю обов’язково потрібно знати – які заходи треба виконати, якщо на підприємстві стався нещасний випадок. Оскільки оперативне реагування у подібних обставинах потрібні як ніколи, потрібно чітко уявити собі схеми дій, які потрібно обов’язково виконати учасниками процесу розслідування НВ.
Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб – підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Дія цього Порядку поширюється на:
– власників підприємств або уповноважені ними органи (роботодавців);
– осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства, а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Згідно з цим Порядком проводиться розслідування та ведеться облік нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися з особами, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, МНС.
Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців та інших осіб, які проходять військову службу в зазначених частинах чи на підприємствах згідно із статутами військової служби.
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, у тому числі під час виробничого навчання, практики на виділеній дільниці підприємства під керівництвом уповноважених представників навчального закладу, визначається МОН за погодженням з Держнаглядохоронпраці, відповідним профспілковим органом і виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства, здійснюється згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. N 270.
Розслідування нещасних випадків проводиться у разі:
- раптового погіршення стану здоров`я;
- одержання поранення, травми (в тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою);
- гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь;
- одержання теплового удару, опіку, обмороження;
– у разі утоплення;
– ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням;
– одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо);
– контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати особою працездатності чи може становити загрозу життю і здоров’ю особи;
– у разі зникнення особи під час виконання нею службових обов’язків;
– у разі смерті особи на службі.
До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних факторів, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.
Гострі професійні захворювання спричиняються впливом хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання.
Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»:
Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.
Перелік обставин, при яких настає такий страховий випадок, затверджено Постановою КМУ від 30.11.2011 р., № 1232 (Додаток 1).
Безумовно, НВ як у житі, так і на виробництві – подія дуже неприємна. Але якщо він все-таки стався, необхідно мінімізувати втрати і саме керівнику підприємства прийдеться докласти зусиль, щоб уникнути подібних випадків в майбутньому. До того ж роботодавці повинні організувати розслідування і вести облік НВ, професійним захворюванням (ст. 171 КЗпП України, ст. 22 Закон України „Про охорону праці”). Саме розслідування допоможе прийти до вірних висновків і відвернути НВ в подальшому.
Перш ніж організувати розслідування роботодавець по отриманні інформації про НВ, негайно повідомити з використанням засобів зв’язку про нещасний випадок. На схемі (рис. 3.1) повідомлення про НВ має наступний вигляд (ст. 10 Закон України „Про охорону праці”):