Вибір типу ходової частини вантажівки

 

Вказати, який тип ходової частини матиме розроблюваний автомобіль – повноприводний (всюдихід) чи неповноприводний.

Підставою для вибору того чи іншого типу є область пере-важного застосування автомобіля. Якщо, наприклад, автомобіль планується застосовувати на бездоріжжі, то слід обрати повно-приводний тип. У інших випадках слід обирати неповноприводний як більш простий і дешевий.

 

1.1. Основні характеристики автомобільних доріг

Показник	Категорії автомобільних доріг
І	ІІ	ІІІ	ІV	V
Розрахункова швидкість руху, км/год: ▪ основна ▪ на важких ділянках пересіченої місцевості
Загальна кількість смуг руху	4 і більше
Ширина смуги руху, м	3,75	3,75	3,5	3,0	–
Ширина проїзної частини, м	15 і більше	7,5	7,0	6,0	4,5
Найбільші поздовжні ухили, %: ▪ основні ▪ на важких ділянках пересіченої місцевості
Максимально допустиме осьове навантаження на дорогу, т

Порада 1. Виконавець даної роботи повинен уявляти себе виконавцем розробки реального автомобіля, розкуто мислити, свідомо і сміливо приймати ті чи інші технічні рішення. Єдине, що вима-гається – щоб прийняті рішення були технічно грамотними і не виходили за межі здорового глузду. Кожне прийняте рішення повинно мати бодай саме коротке обґрунтування (пояснення). Як приклад такого обґрунтування можна розглядати абзац, розміщений перед даною порадою. По кожному з пунктів лабораторної роботи повинен бути зроблений з нового абзацу запис такого виду (наприклад): 1.2. Область переважного застосування автомобіля – дороги IV і V категорій грунтові і з вдосконаленим покриттям, з допустимим осьовим навантаженням 6 т. 1.3. Тип ходової частини автомобіля – неповноприводний.

 

1.4. Вибір коефіцієнта вантажопідйомності автомобіля

 

Цей коефіцієнт вказує, яку частку відносно спорядженої маси автомобіля складає максимально допустима маса вантажу :

(1.1)

Чим більшим є значення коефіцієнта вантажопідйомності , тим вищим є технічний рівень автомобіля, але при цьому зростає його вартість, бо він повинен бути виготовленим з кращих матеріалів.

При виконанні даної роботи значення коефіцієнта вантажо-підйомності слід приймати орієнтуючись на загальну законо-мірність залежності даного коефіцієнта від вантажопідйомності існуючих автомобілів, наведену на таких рисунках:

▪ для неповноприводних автомобілів – на рис. 1.1;

▪ для повноприводних автомобілів – на рис. 1.2.

 

 

 

Наприклад, рис. 1.1. свідчить, що у існуючих неповноприводних автомобілів вантажопідйомністю 5 т коефіцієнт варіює у межах від 0,75 до 1,4, а середнє значення дорівнює приблизно 1,1.

Приймаючи значення коефіцієнта для розроблюваного автомобіля, керуються такими міркуваннями:

а) середнє значення коефіцієнта, рівне 1,1, відображає технічний рівень автомобілів, які проектувались 10 … 20 років тому і є представниками старого, віджилого рівня техніки;

б) приймати для нового автомобіля коефіцієнт вантажопід-йомності меншим, ніж середнє значення у існуючих автомобілів, не можна: це означало б, що планується розробити новий автомобіль з гіршими характеристиками, ніж у існуючих автомобілів;

в) для нового автомобіля слід прийняти дещо більше значення коефіцієнта вантажопідйомності, ніж 1,1, наприклад, 1,2 або 1,3. Але приймати набагато більше значення не бажано, бо це може спричинити істотне подорожчання автомобіля. Наприклад, якщо запланувати коефіцієнт вантажопідйомності автомобіля рівним 2,0, то слід обов’язково обґрунтувати таке рішення, пояснивши наступне:

▪ чому виникла потреба у такому високому значенні коефіцієнта, яке майже удвічі перевищує досягнутий світовий рівень?

▪ яким чином передбачається отримати це значення – може за рахунок застосування новітніх, небачених досі матеріалів?

▪ на скільки це може позначитись на вартості автомобіля і собівартості перевезень?

Вибір коефіцієнта вантажопідйомності доцільно здійснювати у такій послідовності:

а) за допомогою рис. 1.1 чи 1.2 визначитись з орієнтовним числовим інтервалом, (наприклад, 1,20 … 1,30), у якому може знаходитись шукане значення ;

б) у обраному інтервалі вибрати таке значення коефіцієнта , щоб частка від ділення вантажопідйомності автомобіля на цей коефіцієнт являла собою більш-менш кругле число. Наприклад, якщо = 5 т, то з інтервалу 1,2 … 1,3 цій вимозі найбільше задовольняє значення , рівне 1,25: при діленні 5 на 1,25 отримуємо 4,00. Внаслідок цього перевагу слід віддати саме значенню 1,25, а не якомусь іншому, наприклад, 1,20 чи 1,30. Такий підхід до вибору коефіцієнта дозволить дещо спростити подальші обчислення.

 

 

 

Якщо ж планується проектувати повноприводний автомобіль тієї ж вантажопідйомності, то слід, спираючись на рис. 1.2, обирати коефіцієнт у межах від 0,9 до 1,1, наприклад 1,0.