Реферат Курсовая Конспект
З дисципліни Експлуатаційні властивості. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ - раздел Образование, Національний Університет Біоресурсів ...
|
Національний університет біоресурсів
І природокористування України
Факультет інженерії агробіосистем
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
До виконання лабораторних робіт
З дисципліни
Навчальне видання
Методичні вказівки
До виконання лабораторних робіт з дисципліни
„Експлуатаційні властивості транспортних засобів”
Для студентів факультету інженерії агробіосистем
напряму 6.070101 -
„Транспортні технології (автомобільний транспорт),
ОКР – бакалавр
Укладач: | ПОЖИДАЄВ Сергій Петрович |
(Вихідна дані видавництва)
Підписано до друку . Формат 60 х 84 1/16.
Ум. друк. арк. 8,75. Обл.- вид. арк.
Наклад 25 пр. Зам. №.....
(Назва, адреса і тел. видавництва)
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
Закінчений цикл лабораторних робіт оформляють у вигляді розрахунково-пояснювальної записки, яка виконується на аркушах формату А4 і включає такі складові:
а) титульний аркуш (аркуш №1, але номер на ньому не проставляють). Зразок титульного аркуша наведено у додатку 10, у якому наведено приклад виконання всієї розрахунково-пояснювальної записки;
б) реферат (аркуш №2), який повинен мати три частини:
▪ у першій частині обсягом один-два рядки вказують кількість сторінок, таблиць та ілюстрацій, наявних у пояснювальній записці, кількість використаних літературних джерел;
▪ у другій частині з таким же обсягом наводять перелік 5 - 15 ключових слів, який виконується прописними буквами у називному відмінку;
▪ у третій частині обсягом від 1/3 до 2/3 сторінки повідомляють про наступне:
об’єкт розробки;
використану методику;
одержані результати;
ефективність розробки;
область її застосування;
в) вступ (аркуш 3), у якому коротко викладають народно-господарське значення розробки даного автомобіля, а також наводять мету виконання роботи;
г) власне тяговий розрахунок автомобіля (всі необхідні обґрун-тування, розрахунки і графіки), який включає тектову і графічну частини:
текстову частину роботи виконують від руки (розбірливим почерком) на папері формату А4. При цьому не можна записувати заголовок розділу чи підрозділу у кінці сторінки, а наступний текст – на початку наступної сторінки. У такому випадку заголовок слід переносити на початок нової сторінки;
результати всіх обчислень повинні бути наведені у розрахун-ково-пояснювальній записці не менше як з трьома і не більше як з чотирма значущими цифрами. У додатку 1 наведено основні відомості про правила запису результатів проміжних і кінцевих результатів тех-нічних обчислень. З матеріалами, викладеними у згаданому додатку, слід уважно ознайомитись перед початком проведення розрахунків;
назви одиниць фізичних величин повинні відповідати стандарту ДСТУ 3651-97.[6];
графічну частину виконують олівцем на аркушах міліметрового (або креслярського) паперу формату А4 та А3. З лівого боку кожного аркуша повинна бути залишена смуга шириною 25 мм (вільна від графіка) для підшивки аркуша до пояснювальної записки. При неможливості виділити таку смугу на стандартному аркуші паперу до аркуша можна приклеїти зліва смужку паперу шириною 25-30 мм. Графіки повинні бути виконані чіткими лініями, проведеними під лінійку або під лекало і мати шкали з чітко нанесеними числовими значеннями. На вільному полі графіків повинні бути нанесені основні числові характеристики об’єкта розробки – вага автомобіля, його вантажопідйомність, задана максимальна швидкість руху, номінальна потужність двигуна тощо;
д) аналіз результатів тягового розрахунку автомобіля і висновки;
є) список використаної літератури.
Маса автомобіля споряджена – маса автомобіля, пов-ністю заправленого всіма рідинами, з комплектом інструменту і запас-ними колесами у кількості, передбаченій заводом-виробником, але без вантажу, водія і пасажирів, т.
Маса автомобіля повна– сума спорядженої маси автомо-біля , мас водія, пасажирів і вантажу,т.
ВИХІДНІ ДАНІ
І ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ
Визначення області переважного застосування автомобіля
Вказати, в яких умовах планується експлуатувати розроблю-ваний автомобіль (табл. 1.1):
▪ на дорогах з твердим покриттям І – ІІІ категорій;
▪ на дорогах з твердим покриттям ІV– V категорій;
▪ у сільській місцевості на грунтових дорогах ІV– V категорій;
▪ на бездоріжжі тощо.
Ніяких обґрунтувань для цього робити не потрібно.
Вибір кількості місць для сидіння у кабіні (чи салоні) автомобіля, включаючи і місце водія
Сучасні вантажівки мають від двох до шести місць для сидіння. Можна орієнтуватись на якийсь аналогічний існуючий автомобіль, а можна приймати цю кількість і самостійно. Наприклад, у кабіні можуть передбачатись місця для перевезення бригади вантажників чи монтажників.
Якщо кількість місць у кабіні приймається рівною 2 чи 3 (як у більшості вантажівок), то ніякого обґрунтування наводити не потрібно.
Визначення маси автомобіля у спорядженому стані
Порада. Перед виконанням розрахунків, які починаються у даному пункті, слід уважно ознайомитись із вимогами до правил запису результатів технічних обчислень, наведених у додатку 1.
Масу автомобіля у спорядженому стані визначають за таким співвідношенням, т:
, (1.2)
де – коефіцієнт вантажопідйомності автомобіля, значення якого було обране у п. 1.4.
(У пунктах 1.6 – 1.9 всі проміжні результати обчислень можна записувати з двома знаками після коми).
1.7. Визначення маси автомобіля у спорядженому стані з водієм у кабіні
Згадана маса автомобіля, т, дорівнює сумі спорядженої маси автомобіля і маси водія, яку прийнято приймати рівною 0,075 т:
. (1.3)
1.8. Визначення сумарної маси пасажирів і вантажу
Сумарна маса пасажирів і вантажу (водія не враховуємо) дорівнює, т:
,(1.4)
де – кількість місць у кабіні.
1.9. Визначення повної маси автомобіля
Повна маса автомобіля дорівнює сумі трьох мас: споряд-женої маси автомобіля , маси водія і пасажирів 0,075·і маси вантажу,т:
. (1.5)
Вибір значення коефіцієнта зчеплення ведучих коліс з дорогою у найважчих умовах
Це значення характеризує зчеплення коліс з дорогою у най-важчих умовах, в яких автомобіль повинен бути здатним рухатись на першій передачі. Його можна приймати у межах від 0,5 до 0,7, зазначивши у звіті (наприклад): „Приймаємо значення у найважчих умовах, в яких автомобіль повинен бути здатним рухатись на першій передачі, рівним 0,6.”
ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ
КОНСТРУКТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ АВТОМОБІЛЯ
Б) або знаходиться трохи нижче згаданого інтервалу, наприклад, 0,30·10-3 кПа·с2/м2. Це означатиме, що ми плануємо створити більш аеродинамічно досконалий автомобіль, ніж прототип.
Приймати ж значення коефіцієнта більшим, ніж у вказаному інтервалі, неприпустимо – немає сенсу проектувати автомобіль з гіршими аеродинамічними властивостями, ніж у існуючих автомобілів.
2.6. Визначення лобової площі автомобіля
Габаритні ширину B і висоту H автомобіля приймають за прототипом чи аналогом (див. додаток 6) і записують у метрах.
Можна призначати ці розміри і на власний розсуд, але слід пам’ятати, що за діючими стандартами ширина автомобіля, призначеного для експлуатації на дорогах загального користування, не може перевищувати 2,55 м, а висота – 3,6 м.
Лобову площу автомобіля, м2, обчислюють за формулою (рис. 2.1):
. (2.8)
Рис. 2.1. Заштрихована зона – лобова площа автомобіля F |
2.7. Сила опору повітря, яка спостерігається при заданій максимальній швидкості руху
При швидкості руху сила опору повітря дорівнює:
. (2.9)
2.8. Сила опору дороги у заданих умовах руху
Під час руху автомобіля по дорозі з деяким підйомом , який у п.1.15 було прийнято (задано) доступним для руху зі швидкістю , сила опору дороги дорівнює, кН:
, (2.10)
де – коефіцієнт опору дороги, прийнятий у п. 1.15.
2.9. Сумарна зовнішня сила опору рухові автомобіля,
Яка спостерігається при заданій максимальній швидкості
Під час руху автомобіля зі згаданою швидкістю в умовах, заданих п.1.15, сумарна зовнішня сила опору рухові автомобілядорівнює, кН:
. (2.11)
ВИЗНАЧЕННЯ
ОСНОВНИХ КОНСТРУКТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ ДВИГУНА
Визначення потужності двигуна, мінімально необхідної для руху автомобіля в умовах, заданих у п. 1.15
Потужність двигуна, мінімально необхідну для руху автомобіля з заданною максимальною швидкістю у дорожніх умовах, обраних у п. 1.15, визначають за співвідношенням, кВт:
. (3.1)
Вибір кутової швидкості обертання колінчастого вала, при якій вступає у роботу обмежувач швидкості обертання
У реальних двигунах обмежувач вступає у роботу при кутовій швидкості , рівній 80 … 120 % від кутової швидкості обертання колінчастого вала , при якій спостерігається максимальна потуж-ність двигуна .
При виконанні даної роботи рекомендується прийняти, що обмежувач вступає у роботу при швидкості , рівній 110 % від номінальної кутової швидкості обертання колінчастого вала :
, рад/с. (3.4)
ПОБУДОВА ЗОВНІШНЬОЇ ШВИДКІСНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДВИГУНА
Визначення попереднього значення знаменника геометричної прогресії ряду передаточних чисел
Попереднє значення знаменника геометричної прогресії ряду передаточних чисел коробки передач обчислюють за виразом:
, (5.10)
де і – кутова швидкість обертання колінчастого вала двигуна відповідно при спрацюванні обмежувача (п. 3.7) і при максимальному значенні крутного моменту (табл. 4.1), рад/с.
Визначення передаточних чисел коробки передач на другій і більш високих передачах
Передаточні числа коробки передач на другій і більш високих передачах визначають за співвідношеннями:
; (5.14 а)
; (5.14 б)
і так далі, причому передаточне число вищої (п-ної) передачі повинно практично збігтися із прийнятим .у п. 5.2.
5.9. Визначення передаточного числа коробки передач на прискорювальній передачі (передача номер п+1)
Завершують визначення передаточних чисел коробки передач передаточним числом на прискорювальній передачі (передача номер п+1, «овердрайв»). Згадане передаточне число приймають рівним 60 … 80 % від :
. (5.15)
ПОБУДОВА ТЯГОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК АВТОМОБІЛЯ
ЗА ВІЛЬНОЮ СИЛОЮ ТЯГИ
ДИНАМІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ АВТОМОБІЛЯ
Сукупність побудованих променів (рис. 7.1) і тягової характеристики автомобіля за вільною силою тяги, можливою за двигуном (рис. 6.1) являє собою можливу за двигуном універсальну динамічну характеристику, наведену на рис. 6.1 додатка 10 даних вказівок.
За її допомогою можна визначити динамічний фактор автомобіля залежно від ступеня його (автомобіля) завантаженості, номера передачі і швидкості руху.
ПОБУДОВА ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГРАМИ
ДОДАТОК 1. Округлення і запис проміжних
І кінцевих результатів технічних обчислень
Д1.1. Поняття „число” та „цифра”
Число – поняття, за допомогою якого позначається кількісна характеристика предметів і явищ. Воно є одним з основних у математиці і технічних науках.
Числа є засобом передачі інформації від людей, які роблять розрахунки, до людей, які користуються результатами цих розрахунків.
Цифра – умовний знак, який використовується для утворення числа. Ми користуємось десятьма цифрами – 0, 1, 2, …, 9. Кілька цифр, записаних у певній послідовності, утворюють число. Наприклад, число „Пі” утворюють з послідовно записаних цифр 3, 1 і 4.
Примітка.У побуті, як правило, часто вживають слово „цифра” для позначення як цифр, так і чисел. Тобто слово „цифра” у побуті вживається і як синонім слова „число”.
Числа 0,0203 0,230, 23,0 і 23,0·103 мають по три значущі цифри – 2, 3 і 0, який стоїть всередині або у кінці числа. Цей нуль є значущим тому, що він свідчить про кількість одиниць у даному розряді – вона дорівнює саме нулю, а не, наприклад, 1, 2 чи 3. Тому нулі, розміщені всередині або у правій частині числа, є значущими цифрами.
Числа 0,02020, 0,2303, 23,05 і 23,08·103 мають по чотири значущі цифри, останньою з яких є відповідно 0, 3, 5 і 8.
Д1.3. Значущі цифри числа як засіб передачі інформації про його точність
Будь-яке число є засобом передачі інформації від людей, які роблять розрахунки, до людей, які результатами цих розрахунків користуються.
Користувачі повинні бути проінформовані про точність чисел, які їм надано. Одним із джерел інформації про точність чисел є форма їх запису.
Наприклад, число «12», записане саме у такому вигляді (з двома значущими цифрами), містить у собі інформацію про те, що деяка фізична величина має 1 десяток деяких одиниць вимірювання, і ще приблизно 2 одиниці. Адже можливо, що при розрахунку було отримано число 11,5 або 12,5, але його округлили до цілої кількості одиниць і записали у вигляді числа «12».
А запис того ж числа з трьома значущими цифрами – у вигляді «12,0» – вказує, що дана фізична величина має 1 десяток одиниць вимірювання, 2 цілі одиниці і нуль десятих часток одиниці. Тобто запис «12,0» означає, що число має точно 12 одиниць, а не 11,5 чи 12,5.
Тобто «12» і «12,0» – це зовсім різні числа з точки зору їх точності. Точність числа «12,0» на один порядок (у 10 разів) вища, ніж точність числа «12».
Внаслідок цього не можна, розділивши число 492 на 123 і отримавши на моніторі калькулятора результат у вигляді числа «4», записувати його у звіті у цьому ж вигляді. Відсутність нулів на моніторі калькулятора після цифри 4 означає, що там немає ніяких інших цифр, крім нулів. І цей факт треба обов’язково зафіксувати у звіті, записавши отриманий результат у вигляді числа 4,00 або, якщо це проміжний результат, то у вигляді 4,000. Воно інформуватиме про те, що при обчисленні було отримано точно 4, а не приблизно 4.
Причому запис числа у вигляді 4,00 не означає, що при його використанні для подальших обчислень на клавіатурі калькулятора слід набирати цифру 4,00. Достатньо набрати одну цифру „4” – калькулятор правильно сприйме її як абсолютно точне число 4, тобто як 4,000000.
Д1.5. Форма запису кінцевих результатів технічних обчислень
Похибки округлення, які мають розмір менше 1 %, можна вважати неістотними для кінцевих результатів технічних обчислень.
Тому кінцеві результати технічних обчислень можна округлювати до трьох значущих цифр, тобто наводити їх у вигляді 0,00125, 12,5, або 0,125·103 – див. підпункт „в” попереднього пункту.
Саме так у фізичних та технічних довідниках наводять найбільш уживані константи – число π = 3,14, прискорення земного тяжіння g = 9,81, основа натуральних логарифмів е = 2,72 тощо.
Округлювати кінцеві результати технічних обчислень до меншої кількості значущих цифр (тобто записувати їх у вигляді наприклад π = 3,1, g = 9,8, основа натуральних логарифмів е = 2,7) не можна, бо вони можуть мати у десятки разів більшу похибку округлення.
Скільки значущих цифр залишають при округленні проміжних результатів обчислень, стільки ж (або менше) значущих цифр і буде вірними у кінцевому результаті обчислень.
У даних методичних вказівках наводяться приклади виконання багатьох обчислень. При виконанні курсової роботи аналогічні обчислення слід виконувати з такою ж кількістю значущих цифр, як і у наведених прикладах.
ДОДАТОК 2 Перелік автомобілів звичайної і підвищеної прохідності, коефіцієнти вантажопідйомності яких
Наведено на рис. 1.1
№ п.п. | Марка і модель автомобіля | Колісна формула | , т | |
ИЖ-2715.01 | 4х2 | 0,65 | 0,62 | |
Сitroën Berlingo 600 1.1i | 4х2П | 0,5 | 0,43 | |
Сitroën Jumpy 2,0i 16V | 4х2П | 0,8 | 0,53 | |
MB Sprinter 208 CDI | 4х2 | 0,93 | 0,50 | |
MB Vito 109 CDI | 4х2 | 1,1 | 0,61 | |
ЗиЛ-5301МЕ фургон | 4х2 | 2,3 | 0,51 | |
ЕРАЗ-762В | 4х2 | 1,15 | 0,78 | |
Сitroën Jumper 33 LH | 4х2П | 1,5 | 0,75 | |
ЗиЛ-5301ВЕ бортовий | 4х2 | 3,0 | 0,81 | |
МАЗ-437141-222 бортовий | 4х2 | 4,2 | 0,73 | |
КамАЗ-55102 „колгоспник” | 6х4 | 7,0 | 0,82 | |
DAF FA LF 45.150 | 4х2 | 3,0 | 0,94 | |
MB Atego 915 | 4х2 | 4,5 | 0,90 | |
КамАЗ-4325 | 4х2 | 6,5 | 1,05 | |
КамАЗ-5320 | 6х4 | 8,0 | 1,10 | |
МАЗ-55102-225 | 4х2 | 9,5 | 1.12 | |
DAF FA XF 95.380 | 4х2 | 10,8 | 1,11 | |
КрАЗ-6510 | 6х4 | 13,5 | 1,19 | |
Iveco Daily 35 S12 2.3 HPI | 4х2 | 1,5 | 0,73 | |
MAN TGL 7.150 | 4х2 | 4,2 | 1,27 | |
ЗиЛ-433110 | 4х2 | 6,0 | 1,20 | |
ЗиЛ-433360 | 4х2 | 6,0 | 1,34 | |
ЗиЛ-433180 | 4х2 | 8,0 | 1,29 | |
КрАЗ-6510М | 6х4 | 13,5 | 1,17 | |
КрАЗ-6130С4 самоскид | 6х4 | 15,0 | 1,16 | |
КрАЗ-551608-236 | 6х4 | 19,0 | 1,36 | |
Iveco Daily 60C15 2.8 HPI | 4х2 | 3,65 | 1,55 | |
ГАЗ-53.12 | 4х2 | 4.5 | 1.40 | |
КамАЗ-55111 | 6х4 | 13,0 | 1,44 | |
КрАЗ- 65101 бортовий | 6х4 | 15,4 | 1,48 | |
КамАЗ-6520 | 6х4 | 20,0 | 1,55 | |
КрАЗ-7133С4 самоскид | 8х6 | 22,0 | 1,56 |
ДОДАТОК 3. Перелік автомобілів високої прохідності,
Коефіцієнти вантажопідйомності яких наведено на рис. 1.2
№ п.п. | Марка | Колісна формула | , т | |
ВИС-2346, 2348 | 4х4 | 0,5 | 0,35 | |
УАЗ-3771 | 4х4 | 0,8 | 0,45 | |
УАЗ-3303 | 4х4 | 1,0 | 0,60 | |
Ford Ranger 2,5 4WD | 4х4 | 1,1 | 0,67 | |
ГАЗ-33027 Газель | 4х4 | 1,25 | 0,55 | |
ГАЗ-233001 Тигр | 4х4 | 1,5 | 0,43 | |
ГАЗ-66.02 | 4х4 | 2,0 | 0,55 | |
ЗиЛ-43272Н | 4х4 | 3,0 | 0,60 | |
MB Vario 817D | 4х4 | 3,5 | 0,87 | |
ГАЗ-3308 Валдай | 4х4 | 3,5 | 1,43 | |
ЗиЛ-433442 | 6х6 | 4,0 | 0,6 | |
КамАЗ-4326 | 4х4 | 5,0 | 0,77 | |
КамАЗ-4911 | 4х4 | 5,0 | 0,47 | |
ЗиЛ-131Н | 6х6 | 5,0 | 0,60 | |
Урал-4320.01 | 6х6 | 5,0 | 0,90 | |
КамАЗ-43101 | 6х6 | 6,0 | 0,7 | |
Урал-4320-41 | 6х6 | 6,0 | 0,63 | |
Iveco Euro Cargo ML 100E 18W | 4х4 | 6,5 | 1,85 | |
ЗиЛ-43272Т | 4х4 | 7,5 | 1,0 | |
Iveco Euro Cargo ML 140E 18W | 4х4 | 1,33 | ||
Tatra T815-280R45 | 4х4 | 9,0 | 0,90 | |
КрАЗ-6322 | 6х6 | 0,77 | ||
Урал-4320-40 | 6х6 | 10,5 | 1,00 | |
International 5500i | 4х4 | 10,5 | 1,44 | |
Урал-5557-40 | 6х6 | 1,44 | ||
Iveco Trakker AD/AT260/380 T35W | 6х6 | 1,00 | ||
КамАЗ-6350 | 8х8 | 1,70 | ||
БЗКТ-69095 | 6х6 | 0,95 | ||
Урал-532301 | 8х8 | 1.34 | ||
КамАЗ-6325 | 8Х8 | 1.55 | ||
КамАЗ-65225 | 6х6 | 1,00 | ||
КамАЗ-53228 | 6х6 | 15,0 | 1,80 | |
КамАЗ-65033-051 | 6х6 | 1,28 | ||
Tatra T815-250S01 | 6х6 | 1,30 | ||
КамАЗ-6560 | 8х8 | 1,33 | ||
Tatra T815-280R24 | 6х6 | 1,84 | ||
Яровит Gloros А3201D (3341) | 6х6 | 1,56 | ||
Tatra T815-290R9T | 8х8 | 1,5 |
Додаток 4. Перелік автомобілів,
Характеристики двигунів яких наведено на рис. 2.3
1 – ИЖ- 2715; 2 – Сitroen Jumpy 2.0i 16V;
3 – Сitroen Berlingo 600 1.1i; 4 – VW Caddy 1.4i;
5 – ЕРАЗ-762В; 6 – MB Vito 109 CTI;
7 – VW Transporter 1.9 TDI; 8 – Сitroen Jumper 33 LH;
9 – Iveco Daily 35 S12 2,3 HPI; 10 – ГАЗ-53А;
11 – ЗиЛ-130 (433110); 12 – ЗиЛ-5301ВЕ;
13 – DAF-FA LF 45.150; 14 – Iveco EuroCargo ML140E 18W; 15 – MB Vario 614 D; 16 – MAN TGL 7.150;
17 – DAF CF 65.180; 18 – ЗиЛ-433180;
19 – MB Atego 1023; 20 – КрАЗ-65101;
21 – КамАЗ-6520; 22 – КрАЗ-6130С4;
23 – Iveco Trakker AD/AT 190 T27P; 24 – DAF FA XF 95.380;
25 – Урал-375; 26 – КамАЗ-5320;
27 – ГАЗ-33104 Валдай; 28 – Peugeot partner;
29 – ГАЗ-3310 Валдай; 30 – МВ, мод. дв. 442.905;
31 – Iveco Euro Cargo ML 260 E28; 32 – MB, мод. дв. 442.908;
33 – Volvo FM 12.340; 34 – Iveco Trakker AD/AT 440;
35 – Scania; 36 – MAN TGA 350D20;
37 – Iveco Stralis AD/AT 190 S43T
ДОДАТОК 6. Коротка технічна характеристика
ДОДАТОК 7. Коротка технічна характеристика
ДОДАТОК 8. Коротка технічна характеристика
ДОДАТОК 9. Променеві діаграми швидкості руху
деяких автомобілів
ДОДАТОК 10. Приклад оформлення лабораторних робіт
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Національний університет біоресурсів і природокористування України Технічний навчально-науковий інститут Факультет інженерії агробіосистем ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ з дисципліни „Експлуатаційні властивості транспортних засобів” Виконав студ. 2 курсу групи ТТ–095 О.О.Балаганов Перевірив доцент О.І.Бендер Київ - 2011 |
ВИХІДНІ ДАНІ І ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ АВТОМОБІЛЯ
Номер варіанта завдання – 5/24.
Відповідно до отриманого варіанта завдання маємо:
– вантажопідйомність автомобіля = 5 т;
– задана максимальна швидкість руху автомобіля = 24 м/с, тобто 86,4 км/год.
Область переважного застосування автомобіля
1.2. Область переважного застосування автомобіля – на дорогах з твердим покриттям ІІІ – V категорій і ґрунтових дорогах ІV – V категорій з допустимим навантаженням на вісь 6 т.
Тип ходової частини
Обираємо неповноприводний тип ходової частини.
1.4. Коефіцієнт вантажопідйомності автомобіля
Коефіцієнт вантажопідйомності сучасних неповноприводних автомобілів, які мають вантажопідйомністю 5 т, знаходиться у межах від 0,75 до 1,4, у середньому приблизно 1,1. У прототипу ЗиЛ-130 він дорівнює 1,16. Для розроблюваного автомобіля приймаємо згаданий коефіцієнт рівним 1,20.
Кількість місць у кабіні автомобіля
Кількість місць b для сидіння у кабіні автомобіля, включаючи і місце водія, приймаємо рівним трьом: b = 2.
Маса автомобіля у спорядженому стані
Маса автомобіля у спорядженому стані – це маса автомобіля, повністю заправленого всіма рідинами, з комплектом інструменту і запасними колесами у кількості, передбаченій заводом-виробником, але без вантажу, водія і пасажирів:
Згадана маса дорівнює:
т. (1.1)
Маса автомобіля у спорядженому стані з водієм у кабіні
Згадана масса дорівнює:
= 4,200 + 0,075 = 4,275 т.
де 0,075 – маса водія, т.
Сумарна маса пасажирів і вантажу
Сумарна маса пасажирів і вантажу (без водія) дорівнює, т:
= 0,075+5,00 = 5,075 т.
де = 2 – кількість місць у кабіні.
1.9. Повна маса автомобіля
Повна маса автомобіля дорівнює сумі трьох мас: спорядженої маси автомобіля , маси водія і пасажирів 0,075·і маси вантажу,т:
= 4,200 + 0,075·2 + 5,00 = 9,350.
Кількість осей і коліс автомобіля
У п. 1.2 ми прийняли, що область переважного застосування автомобіля – на дорогах з твердим покриттям ІІІ – V категорій і ґрунтових дорогах ІV – V категорій з допустимим навантаженням на вісь 6 т.
Мінімально необхідна кількість осей , яка забезпечуватиме навантаження на кожну з них не більше 6 т, дорівнює:
.
Приймаємо кількість осей рівною двом.
Колеса на передній осі будуть одинарними, а на задній – здвоєними. Таким чином, загальна кількість коліс дорівнюватиме шести, у т.ч. на задній осі – чотирьом.
Колісна формула автомобіля
Колісна формула являє собою умовне позначення загальної кількості коліс автомобіля (перша цифра формули) і кількості ведучих коліс (друга цифра формули), записаних через знак множення, причому здвоювання коліс до уваги не береться.
Колісна формула нашого автомобіля – 4х2.
Найбільший коефіцієнт опору дороги, на якій повністю завантажений автомобіль повинен бути здатним рухатись на першій передачі
Цей коефіцієнт визначають як максимум суми коефіцієнта опору перекочуванню f і кута підйому дороги , на яких автомобіль повинен бути здатним рухатись на першій передачі:
.
Для вантажних автомобілів його можна приймати рівним від 0,25 до 0,35. Приймемо його рівним 0,25.
У прототипу (ЗиЛ-130) цей коефіцієнт дорівнює 0,36.
Це означає, щоЗиЛ–130 спроектовано для роботи на першій передачі у більш важких умовах, ніж прийнято нами.
Коефіцієнт зчеплення ведучих коліс з дорогою у найважчих умовах
Це значення характеризує зчеплення коліс з дорогою у найважчих умовах, в яких автомобіль повинен бути здатним рухатись на першій передачі. Його можна приймати у межах від 0,5 до 0,7. Приймаємо це значення рівним 0,6.
ОСНОВНІ КОНСТРУКТИВНІ ПАРАМЕТРИ АВТОМОБІЛЯ
Підбір шин для автомобіля
Підбір шин для автомобіля здійснюють за максимальним навантаженням на його колеса і максимальною швидкістю руху.
Сумарне навантаження коліс заднього моста дорівнює, кН:
= 0,73· 92,0 = 67,16.
Навантаження на кожне окреме заднє колесо дорівнює, кН:
= 16,79,
де = 4 – кількість задніх коліс автомобіля.
Навантаження на одне переднє колесо дорівнює, кН:
.
де = 2 – кількість передніх коліс.
Розрахункове навантаження на одне колесо автомобіля, кН:
.
З додатка 8 Методичних вказівок обираємо шини 9,00R20, вантажопідйомність яких при здвоєній установці дорівнює 23,0 кН.
Це забезпечить запас їх вантажопідйомності у розмірі:
.
Допустима швидкість руху обраних шин дорівнює 28 м/с, що істотно більше максимальної швидкості руху автомобіля (24 м/с).
Зовнішній діаметр шин дорівнює 1020 мм.
Радіус кочення коліс
Радіус кочення коліс, м, дорівнює:
= (0,48…0,49)·1020= 0,490…0,500 м.
Приймаємо його рівним 0,500 м.
2.4. Значення коефіцієнта корисної дії трансмісії
ККД трансмісії приймаємо рівним 0,90.
Сила опору дороги, прийнятої у п. 1.15
Під час руху автомобіля по дорозі з деяким підйомом , який у п.1.15 було прийнято (задано) доступним для руху зі швидкістю , сила опору дороги дорівнює, кН:
= 92.0·0,04 = 3,68 кН.
де = 0,04 – коефіцієнт опору дороги, прийнятий у п. 1.15.
2.9. Сумарна зовнішня сила опору рухові автомобіля,
Яка спостерігається при заданій максимальній швидкості
Під час руху автомобіля із заданою швидкістю на підйом, заданий у п.1.15, сумарна зовнішня сила опору рухові автомобіля дорівнює:
кН.
ОСНОВНІ КОНСТРУКТИВНІ ПАРАМЕТРИ ДВИГУНА
З метою спрощення обчислень приймаємо, що характерні точки ЗШХ (точки максимальної та номінальної потужності, а також робоча точка) збігаються.
Потужність двигуна, мінімально необхідна для руху автомобіля на підйом, заданий у п. 1.15
Потужність двигуна , мінімально необхідна для руху автомобіля на підйом, заданий у п. 1.15, дорівнює:
кВт.
Номінальна потужність двигуна автомобіля
Номінальну потужність двигуна оберемо з такого інтервалу:
кВт.
Приймаємо номінальну потужність рівною 150 кВт.
Кутова швидкість обертання колінчастого вала, при якій вступає у роботу обмежувач швидкості обертання
Приймаємо, що обмежувач швидкості обертання вступає у роботу при швидкості , рівній 110 % від номінальної кутової швидкості обертання колінчастого вала :
= 1,1·300 = 330 рад/с.
ПОБУДОВА ЗОВНІШНЬОЇ ШВИДКІСНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДВИГУНА
Зовнішня швидкісна характеристика двигуна – це залежність основних показників його роботи від швидкості обертання колінчастого вала за умови, що орган керування подачею палива зафіксовано у положенні найбільшої подачі палива.
Коефіцієнти рівняння С.Р.Лейдермана
Зовнішню швидкісну характеристику двигуна будуємо за рівняннями С.Р.Лейдермана, в основі яких лежать емпіричні коефіцієнти і . Значення цих коефіцієнтів з метою спрощення обчислень приймаємо рівними одиниці: = = 1,0.
ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ТРАНСМІСІЇ
Передаточне число трансмісії на вищій (п-ній) передачі
Передаточне число трансмісії на п-ній передачі дорівнює:
.
5.2. Передаточне числа коробки передач на вищій (п-ній) передачі
З метою спрощення обчислень приймаємо це передаточне число рівним одиниці:
= 1,0.
5.3. Передаточне число головної передачі
Передаточне число головної передачі дорівнює:
.
Попереднє значення знаменника геометричної прогресії ряду передаточних чисел
Попереднє значення знаменника геометричної прогресії ряду передаточних чисел коробки передач дорівнює:
де і – кутова швидкість обертання колінчастого вала двигуна відповідно при спрацюванні обмежувача (п. 3.8) і при максимальному значенні крутного моменту (табл. 4.1), рад/с.
Приймаємо =1,98.
Визначення кількості п основних передач
Діапазон передаточних чисел коробки передач дорівнює:
Попереднє значення мінімально необхідної кількості основних ступенів коробки передач дорівнює:
.
Приймаємо кількість передач рівною трьом.
5.7. Уточнене значення знаменника геометричної прогресії ряду передаточних чисел
Згадане значення дорівнює:
.
Передаточні числа коробки передач на другій і більш високих передачах
Ці передаточні числа коробки передач дорівнюють:
3,50/1,871= 1,871;
= 1,871/1,871 = 1,000.
Останнє значення збігається з отриманим у п. 5.2, що свідчить про правильність розрахунків.
5.9. Визначення передаточного числа коробки передач на прискорювальній передачі (передача номер п+1)
Згадане передаточне число приймаємо рівним 0,70.
ТЯГОВА ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОМОБІЛЯ
ЗА ВІЛЬНОЮ СИЛОЮ ТЯГИ
Тягова характеристика автомобіля за вільною силою тяги, можливою за двигуном
Різницю між повною коловою силою, можливою за двигуном () і силою опору повітря називають вільною силою тяги автомобіля, можливою за двигуном :
=. (6.1)
Залежність можливої за двигуном вільної сили тяги автомобіля від швидкості його руху на кожній з передач називають тяговою характеристикою автомобіля за вільною силою тяги, можливою за двигуном.
Обчислення значень такої характеристики виконано у табл. 6.1.
6.1. Розрахунок тягової характеристики автомобіля
за вільною силою тяги, можливою за двигуном
Вихідні дані | Результати розрахунку | |||||
Номер передачі т; на ній | , рад/с | , кН×м | , м/с | Рп.дв.т, кН | , кН | Рв.дв.т, кН |
Перша передача, т=1; = 21,88 | 0,6200 | 2,74 | 24,41 | 0,02 | 24,4 | |
0,6250 | 3,43 | 24,61 | 0,04 | 24,6 | ||
0,6200 | 4,11 | 24,41 | 0,05 | 24,4 | ||
0,6050 | 4,80 | 23,83 | 0,07 | 23,8 | ||
0,5800 | 5,49 | 22,83 | 0,09 | 22,7 | ||
0,5450 | 6,17 | 21,46 | 0,11 | 21,4 | ||
0,5000 | 6,86 | 19,69 | 0,14 | 19,6 | ||
0,4450 | 7,54 | 17,52 | 0,17 | 17,4 | ||
Друга передача, т=2; = 11,69 | 0,6200 | 5,13 | 13,05 | 0,08 | 12,97 | |
0,6250 | 6,42 | 13,15 | 0,12 | 13,03 | ||
0,6200 | 7,70 | 13,05 | 0,18 | 12,87 | ||
0,6050 | 8,98 | 12,73 | 0,24 | 12,49 | ||
0,5800 | 10,27 | 12,20 | 0,32 | 11,88 | ||
0,5450 | 11,55 | 11,47 | 0,40 | 11,07 | ||
0,5000 | 12,83 | 10,52 | 0,49 | 10,03 | ||
0,4450 | 14,11 | 9,36 | 0,60 | 8,76 | ||
Третя (вища) передача, т=3; = 6,250 | 0,620 | 9,60 | 6,98 | 0,28 | 6,70 | |
0,625 | 12,0 | 7,03 | 0,43 | 6,60 | ||
0,620 | 14,4 | 6,98 | 0,62 | 6,36 | ||
0,605 | 16,8 | 6,81 | 0,84 | 5,97 | ||
0,580 | 19,2 | 6,33 | 1,10 | 5,22 | ||
0,545 | 21,6 | 6,13 | 1,40 | 4,73 | ||
0,500 | 24,0 | 5,63 | 1,72 | 3,91 | ||
0,445 | 26,4 | 5,01 | 2,08 | 2,93 | ||
Четверта передача; т=п+1=4; (підвищена) = 4,375 | 0,620 | 13,72 | 4,88 | 0,56 | 4,32 | |
0,625 | 17,15 | 4,92 | 0,88 | 4,04 | ||
0,620 | 20,57 | 4,88 | 1,27 | 3,61 | ||
0,605 | 24,00 | 4,76 | 1,72 | 3,04 | ||
0,580 | 27,43 | 4,57 | 2,25 | 2,32 | ||
0,545 | 30,86 | 4,29 | 2,85 | 1,44 | ||
0,500 | 34,29 | 3,94 | 3,52 | 0,42 | ||
0,445 | 37,72 | 3,50 | 4,25 | – 0,75 |
У першому стовпчику наведено передаточні числа трансмісії на кожній з передач. Наприклад, на першій передачі маємо:
=3,5·6,25 = 21,875 ≈ 21,88. (6.2)
У другому і третьому стовпчиках наведено запозичені з ШХ двигуна (табл. 4.1) поточні значення кутової швидкості обертання колінвала і крутного моменту .
У четвертому стовпчику таблиці наведено поточні значення швидкості руху автомобіля:
м/с, (6.3)
де – поточні значення кутової швидкості обертання колінчастого вала, рад/с.
У п’ятому стовпчику наведено поточні значення повної колової сили автомобіля , можливої за двигуном:
кН, (6.4)
де = 0,90 – ККД трансмісії;
М –поточні значення крутного момента двигуна, кН·м.
У шостому стовпчику наведено поточні значення сили опору повітря рухові автомобіля:
= (6.5)
У сьомому стовпчику наведено поточні значення вільної сили тяги автомобіля, можливої за двигуном:
= 24,41– 0,02 = 24,39 ≈ 24,4 кН. (6.6)
За даними, отриманими у табл. 6.1, на правій половині рис. 6.1 побудовано тягову характеристику автомобіля за можливою за двигуном вільною силою тяги .
7. УНІВЕРСАЛЬНА ДИНАМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОМОБІЛЯ, МОЖЛИВА ЗА ДВИГУНОМ
Відношення вільної сили тяги автомобіля до його ваги називають динамічним фактором :
. (7.1)
Залежність динамічного фактора від швидкості руху і ступеня завантаженості автомобіля на кожній з передач називають універсальною динамічною характеристикою автомобіля.
Універсальну динамічну характеристику автомобіля, можливу за двигуном, отримують шляхом доповнення тягової характеристики (рис. 6.1) шкалою динамічного фактора та кількох променів які визначають функціональне співвідношення між числовими значеннями можливої за двигуном вільної сили тяги і динамічного фактора . Промені на рис. 6.1 побудовано за допомогою опорних точок, координати яких визначено у табл. 7.1.
7.1. Координати опорних точок для побудови променів
Рівень завантаженості автомобіля, % | Повна вага автомобіля при заданому рівні завантаженості , кН, | Динамічний фактор при заданому рівні завантаженості | |
= 42,0 | = 0,476 | ||
52,0 | = 0,385 | ||
62,0 | = 0,323 | ||
72,0 | = 0,278 | ||
82,0 | = 0,244 | ||
= 92,0 | = 0,217 |
Отримана універсальна динамічна характеристика (рис. 6.1) свідчить про наступне:
а) максимальне значення динамічного фактора повністю завантаженого автомобіля (з вантажем масою т = 5 т) на першій передачі дорівнює приблизно 0,26. Це свідчить про правильність розрахунку, бо для руху автомобіля по дорозі з приведеним коефіцієнтом опору =0,25 (як було прийнято нами у п. 1.12) потрібен динамічний фактор не менший, ніж 0,25.
Перевищення отриманого значення динамічного фактора на 0,01 над потрібним значенням пояснюється тим, що передаточне число коробки передач у п. 5.4 було прийняте дещо більшим, ніж ліва частина виразу (5.10);
б) під час руху того ж автомобіля на вищій (третій) передачі спостерігається наступне:
▪ якщо дорога має підйом (), то двигун може розвивати швидкість обертання колінчастого вала не більшу як 300 рад/с, при цьому поступальна швидкість руху автомобіля досягає 24 м/с;
▪ на горизонтальній дорозі () двигун може розвивати максимально можливу швидкість обертання колінчастого вала, рівну 330 рад/с, при цьому швидкість руху автомобіля досягає 26,5 м/с;
в) під час руху повністю завантаженого автомобіля на чет-вертій (прискорюючій) передачі спостерігається наступне:
▪ якщо дорога має підйом (), то двигун може розвивати швидкість обертання колінчастого вала не більшу 150 рад/с, при цьому максимально можлива швидкість руху автомобіля дорівнює 17 м/с;
▪ на горизонтальній дорозі () двигун може розвивати швидкість обертання колінчастого вала, дещо більшу 240 рад/с, при цьому максимально можлива швидкість руху автомобіля досягає 28,5 м/с.
г) повністю завантажений автомобіль на четвертій передачі може розвинути і більш високу швидкість руху, але лише на спусках, коли коефіцієнт опору дороги буде меншим, ніж 0,02.
8. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ,
ПРОМЕНЕВА ДІАГРАМА
– Конец работы –
Используемые теги: дисципліни, експлуатаційні, властивості, методичні, вказівки0.077
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: З дисципліни Експлуатаційні властивості. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов