Методичні поради до вивчення теми

Податкова політика — невід’ємна складова загальної економічної політики держави. Оскільки її реалізація насамперед пов’я­зана з наповненням дохідної частини Державного бюджету, тому її вважають складовою бюджетно-податкової політики держави.

Податкова політика — це політика держави у сфері оподаткування, яка передбачає маніпулювання податками для досягнення певних цілей (поповнення доходів бюджету, збільшення обсягів виробництва, зайнятості, зниження рівня інфляції тощо). Податкова політика визначається рівнем державного втручання в економічний розвиток. Відповідно до цього вона за своїм характером може бути активною, нейтральною та пасивною. Здійснюється податкова політика через існуючий механізм оподаткування — сукупність правових та організаційних форм, способів, методів, інструментів, що регулюють податкові відносини між економічними суб’єктами.

Податкова політика і податковий механізм визначають роль податків у суспільстві, що тісно пов’язана з виконанням державою її функцій. Розмежування податкової політики та механізму оподаткування, що реально діє в країні, дає змогу зрозуміти об’єктивність податків та суб’єктивну діяльність держави щодо цього. Слід зазначити, що цільову спрямованість податкового механізму визначає податкова політика держави. Вона має бути сформована таким чином, щоб, з одного боку, забезпечити виконання базової функції податків — фіскальної, а з іншого — сприяти реалізації регулюючої функції податків з метою посилення впливу податкового механізму на процеси відтворення.

 

Фіскальна означає наповнення державного та місцевого бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання державою її функцій
Активне використання податків з метою економічного регулювання процесів відтворення в країні	Регулююча

Рис. 10. Основні функції податків

Досягнення соціально-економічних цілей одночасно практично неможливе. Тому головною метою податкової політики держави є віднайти балансове співвідношення між можливостями держави з погляду забезпечення її фінансовими ресурсами через податковий механізм та досягненням пріоритетних соціально-економічних цілей за певних умов розвитку країни.

Принципи формування податкової політики виступають основ­ними критеріями оцінки якості податкового механізму.

 

1. Принципи бюджетного забезпечення
Принцип достатності — обумовлює забезпечення достатніх доходів усіх бюджетів (державного та місцевого) для фінансування їх видатків
2. Принципи етико-правового спрямування
Принцип податкоспроможності — означає, що тягар оподаткування має бути поставлений у залежність безпосередньо від конкретного доходу та рівня добробуту	Принцип рівнонапруженості — передбачає, що зобов’язання перед бюджетом щодо сплати податків встановлюється для всіх платників від­повідно до їх можливостей і результатів діяльності шляхом єдиних або диференційованих ставок
3. Принципи загальноекономічного спрямування
Принцип системності та внутрішньої цілісності оподаткування — відображається у взаємопов’язаності, узгодженості змін основних податкових показників при зміні ключових параметрів (ВВП та його структури), спрацьовує на єдність еконо­мічного простору країни	Принцип стабільності в оподаткуванні — означає, що податкова си- стема має залишатись сталою протягом кількох років, що забезпечить інтереси не тільки платників податків, але й держави; зміна механізму має відбуватись еволюційним шляхом
Принцип гнучкості (еластичності) оподаткування — означає, що подат­ковий механізм може оперативно змінюватись у бік зменшення або збільшення податкового тягаря згідно з об’єктивними потребами і можливостями держави	Принцип ефективності оподаткування — означає наявність інструментів у податковому механізмі, що стимулюють економічне зростання, господарську діяльність підприємств і підприємців

Рис. 11. Основні принципи формування податкової політики

В Україні нині цілі податкової політики не є остаточно визначеними, до кінця не вирішені практичні проблеми реформування податкового механізму, немає достатньо обґрунтованої правової бази оподаткування, досі не прийнятий Податковий кодекс України. Тому вітчизняна податкова політика орієнтована поки що переважно на фіскальну функцію податків, що не дає можливості вважати її значним економічним важелем державного регулювання економіки, здатним створити передумови для формування соціально-орієнтованої, екологобезпечної економіки.

При вивченні даної теми студентам пропонується засвоїти елементи податкового механізму, які лежать в основі його побудови, розглянути їх економічний зміст і необхідність застосування.

Елементи оподаткування як складові податкового механізму умовно можна поділити на дві групи:

1) основні — головні характеристики податку, без яких немож­ливо уявити відповідний податковий механізм:

ü суб’єкт оподаткування або платник податку;

ü об’єкт оподаткування;

ü податкова ставка;

2) додаткові — необхідні характеристики, що розкривають специфіку податкового механізму та його використання:

ü податкові пільги;

ü джерело сплати або податкова база;

ü податкова квота;

ü бюджет чи фонд, куди надходять податкові платежі;

ü терміни і періодичність перерахування податку тощо.

 

Універсальний підхід	Диференційований підхід
коли встановлюється універсальна ставка, єдина для всіх платників податків	коли встановлюються кілька ставок залежно від обсягу та виду оподатковуваних операцій