Реферат Курсовая Конспект
Бюджетно-податкова політика - раздел Образование, Міністерство Освіти І Науки України Київський Національний Економічн...
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Т. Ф. Куценко
Бюджетно-податкова політика
Навчально-методичний посібник
для самостійного вивчення дисципліни
Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України
Київ 2002
ББК 65.261 Розповсюджувати та тиражувати
К 95 без офіційного дозволу КНЕУ забороняється
Рецензенти:
Д. В. Половенко, д-р екон. наук, проф., акад. АЕНУ
(НДІ при М-ві фінансів України)
І. Я. Чугунов, канд. екон. наук (Упр. зведеного аналізу
виконання бюджету та фін.-екон. статистики М-ва фінансів України)
Гриф надано Міністерством освіти і науки України
Лист №14/18.2-503 від 11.03.02
Куценко Т. Ф.
К 95 Бюджетно-податкова політика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002. — 256 с.
ISBN 966–574–419–4
У процесі підготовки даного посібника було використано навчальні, монографічні та періодичні видання з питань бюджету та податків провідних вітчизняних та зарубіжних учених-економістів, здійснено синтез новітніх досліджень із цієї проблеми, а також використано методичні рекомендації НДЕІ Міністерства економіки України «Прогнозування і розробка програм», методичні матеріали Кабінету Міністрів України «Порядок розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на 2001 рік» та інші матеріали.
Для студентів економічних вищих навчальних закладів і факультетів.
ББК 65.261
© Т. Ф. Куценко, 2002
ІSBN 966–574–419–4 © КНЕУ, 2002
Навчальне видання
Куценко Тамара Федорівна
Бюджетно-податкова політика
Навчально-методичний посібник
для самостійного вивчення дисципліни
Редактор Т. Зарембо
Художник обкладинки О. Стеценко
Технічний редактор Т. Піхота
Коректор І. Савлук
Верстка Н. Мишко
Підписано до друку 12.11.02. Формат 60´84/16. Папір офсет.
Гарнітура Тип Таймс. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 14,88.
Ум. фарбовідб. 14,99. Обл.-вид. арк. 17,41. Наклад 1500 прим. Зам. № 01-2283
Видавництво КНЕУ
03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1
Свідоцтво про реєстрацію №235 від 07.11.2000
Тел./факс: (044) 458–00–66; 446–64–58
E-mail: publish@kneu.kiev.ua
Зміст
Вступ................................................ 3
1. Типова програма дисципліни...................... 4
2. Навчально-методичне забезпечення дисципліни... 5
Тема 1. Бюджетно-податкова політика як складова фінансової
політики держави................................ 5
Методичні поради до вивчення теми................... 6
Термінологічний словник.......................... 14
Завдання та запитання для самоперевірки.............. 14
Тестові завдання................................. 18
Тема 2. Бюджетна стратегія і тактика..................... 20
Методичні поради до вивчення теми.................. 21
Термінологічний словник.......................... 34
Завдання та запитання для самоперевірки.............. 35
Тестові завдання................................. 38
Тема 3. Бюджетний механізм............................ 41
Методичні поради до вивчення теми.................. 42
Термінологічний словник.......................... 66
Завдання та запитання для самоперевірки.............. 68
Задачі......................................... 69
Тестові завдання................................. 71
Тема 4. Податкова політика та механізм оподаткування....... 74
Методичні поради до вивчення теми.................. 75
Термінологічний словник.......................... 96
Завдання та запитання для самоперевірки.............. 97
Задачі ......................................... 98
Тестові завдання................................. 99
Тема 5. Бюджетно-податкова політика та забезпечення
платоспроможності держави...................... 103
Методичні поради до вивчення теми................. 104
Термінологічний словник......................... 131
Завдання та запитання для самоперевірки............. 132
Задачі ........................................ 134
Тестові завдання................................ 135
Тема 6. Бюджетно-податкова політика: досвід зарубіжних
країн........................................ 140
Методичні поради до вивчення теми................. 140
Термінологічний словник......................... 156
Завдання та запитання для самоперевірки............. 157
Тестові завдання................................ 158
3. Плани семінарських занять...................... 162
4. Індивідуальні та групові комплексні завдання... 165
5. Рекомендована література....................... 176
Додатки............................................ 179
Вступ
«Бюджетно-податкова політика» належить до спеціальних навчальних дисциплін, покликаних забезпечити підготовку фахівців з освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за програмою «Державне управління економікою». Базою цієї дисципліни є знання, одержані студентами з фундаментальних економічних дисциплін «Макроекономіка» та «Державне регулювання економіки». Крім того, вона пов’язана з дисциплінами фінансового напряму, такими як «Бюджетна система», «Податкова система в Україні» та ін.
Дисципліна «Бюджетно-податкова політика» має теоретико-прикладний характер. У теоретичному аспекті вона дає змогу студентам оволодіти знаннями щодо бюджетної та податкової політики держави, у прикладному — набути базових положень з методики бюджетної та податкової роботи, сформувати навички проведення розрахунків. Дисципліна орієнтує студентів на практичну діяльність у бюджетно-податковій сфері державного управління, що сприятиме підготовці нової генерації економістів-фахівців, здатних розв’язувати складні макроекономічні проблеми трансформаційної економіки України.
При підготовці даного посібника було використано існуючі навчальні, монографічні та періодичні джерела з питань бюджету і податків провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, здійснена перша спроба узагальнення та синтезу новітніх наробок з питань бюджетно-податкової політики з метою їх донесення до студентської аудиторії, а також застосовано методичні рекомендації НДЕІ Міністерства економіки України «Прогнозування і розробка програм» за редакцією В. Ф. Бесєдіна, методичні матеріали Кабінету Міністрів України «Порядок розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на 2001 рік», аналітичні матеріали Групи фіскального аналізу при Комітеті Верховної Ради з питань бюджету з метою наближення навчального процесу до реальної практики бюджетно-податкового регулювання в Україні.
Типова програма дисципліни
Бюджет навчального часу — 81 год.
Тематичний план дисципліни
№ | Тема | Форми навчання | ||||
Денна | Заочна | |||||
Лекції | Практ. заняття | Індивід. заняття | Самост. робота | Лекції | ||
Бюджетно-податкова політика як складова фінансової політики держави | ||||||
Бюджетна стратегія і тактика | ||||||
Бюджетний механізм | ||||||
Податкова політика та механізм оподаткування | ||||||
Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави | ||||||
Бюджетно-податкова політика: досвід зарубіжних країн | ||||||
Усього годин: |
Навчально-методичне забезпечення дисципліни
Тема 1. Бюджетно-податкова політика
як складова фінансової політики держави
…Стан і динаміка державних фінансів визначаються рішеннями держави і діями публічної влади.
Поль Марі Годме
Основна проблематика | Цілі |
· Фінансова політика держави: сутність і складові · Бюджетно-податкова політика: економічний зміст, завдання і цільова спрямованість · Відносні межі ефективності бюджетно-податкового регулювання та фактори, що їх визначають · Організаційне, законодавче та інформаційне забезпечення бюджетно-податкової політики | Ефективна бюджетно-податкова політика в цілому визначає економічну політику держави, виступає одним з ключових факторів забезпечення реальних змін у національному господарстві. Незважаючи на те, що бюджет і податки мають багатовікову історію, їх теоретичне осмислення розпочинається тільки в ХVІІ ст., а постановка та наукове обґрунтування проблеми впливу державного бюджету країни на її економічний розвиток з метою вирішення певних завдань — з 1-ї половини ХХ ст. Виходячи з реалій нинішнього господарювання в Україні і тієї теоретичної бази, що описує дану проблему, тема 1 зосереджує увагу студентів на таких цільових установах: ü ознайомитися в цілому з проблемою, дослідити, як її подано в монографічній і періодичній літера- турі; ü з’ясувати термінологічний апарат, що описує проблему; ü виявити основні державні органи, які формують і реалізують бюджетно-податкову політику, розглянути їх субординацію та основні функції; ü ознайомитися із законодавчими актами, що ре- гулюють бюджетні відносини та оподаткування в Україні, спробувати знайти в них суперечності і недоліки та з’ясувати можливості їх удосконалення |
Таблиця 2
Таблиця 3
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ
Рівні влади | Загальнодержавні органи управління | Основні повноваження відповідно до Конституції України та Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» |
Законодавча влада | Верховна Рада України Органи місцевого самоврядування | |
Виконавча влада | Кабінет Міністрів України Місцеві державні адміністрації |
Таблиця 4
Таблиця 7
Таблиця 8
Таблиця 9
Термінологічний словник
Бюджетна експертиза — засіб аналізу кожного законопроекту, що вноситься на розгляд до Верховної Ради України з метою оцінки його впливу на доходи та видатки бюджетів та виконання Закону про Державний бюджет України.
Бюджетна класифікація — єдина міжнародна система функціонального групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками з наданням їм точних назв і порядкових номерів (статей), яка забезпечує можливість порівнювати бюджетну інформацію різних бюджетів, дає змогу визначити цілі використання бюджетних ресурсів, встановити завдання та курс бюджетної політики уряду.
Бюджетна статистика — науково обґрунтована система аналізу здійснення основних напрямів політики уряду на основі використання певного переліку показників, квот та співвідношень.
Бюджетне нормування — встановлення бюджетних норм та нормативів, що використовуються як інструмент бюджетного регулювання доходів та видатків.
Бюджетне регулювання — діяльність органів законодавчої та виконавчої влади вищого рівня щодо розподілу та перерозподілу доходів та нормування видатків, які здійснюються з метою збалансування бюджетів нижчого рівня.
Бюджетне резервування — планове відокремлення частки бюджетних коштів, призначене для фінансування передбачених видатків.
Бюджетне секвестрування — пропорційне скорочення видатків з усіх статей бюджету, крім захищених, протягом часу, що залишається до закінчення поточного року.
Бюджетне стимулювання — система заохочувальних заходів держави, що спрямовані на ефективне створення та використання бюджету.
Бюджетне фінансування — надання у безповоротному порядку грошового забезпечення на видатки, пов’язані зі здійсненням державних замовлень, виконанням державних програм, утриманням державних та комунальних установ та організацій.
Бюджетний механізм — сукупність конкретних способів та форм організації бюджетних відносин, специфічних методів, важелів, інструментів мобілізації, розподілу та використання бюджетних коштів.
Бюджетний моніторинг — цільове безперервне спостереження та аналіз реалізації бюджетної політики в країні, що здійснюється на основі методів бюджетного обліку та бюджетної статистики з метою бюджетного прогнозування та планування.
Бюджетний облік — науково обґрунтована система спостере-
ження, відображення, узагальнення та контролю за змінами, що мають місце в бюджетному процесі, яка забезпечує інформаційну базу для аналізу.
Бюджетний розпис доходів та видатків — документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядником бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації.
Бюджетні запити — документи, підготовлені розпорядниками бюджетних коштів, що містять пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для їх діяльності на наступний бюджетний період.
Бюджетні обмеження — фінансові вимоги щодо витрачання бюджетних коштів, які виражаються у формі гранично допустимих видатків і мають бути виконані їх розпорядниками при формуванні бюджетних запитів.
Бюджетні призначення — повноваження, що надаються головним розпорядником бюджетних коштів — Бюджетним кодексом, Законом України про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що мають кількісні та часові обмеження і дозволяють надавати бюджетні кошти.
Кошторисне фінансування — виділення коштів на утримання бюджетних установ, виконання певних програм та реалізацію певних заходів на підставі спеціального фінансового документу — кошторису.
Міжбюджетні трансферти — це кошти, що безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого у вигляді дотацій та субвенцій з метою вирівнювання соціального розвитку територій.
Принцип субсидіарності — розподіл видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.
Рис. 12. Основні підходи до встановлення податкових ставок
Податкові ставки | ||||
Тверді | Відсоткові | |||
у грошовому виразі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні | встановлюються тільки щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вираз | |||
фіксовані | відносні | пропорційні | прогресивні | регресивні |
— встановлені в кількісному виразі або в конкретних сумах | — визначені у відношенні до встановленої державою величини | — єдині ставки, що не залежать від розміру оподаткування | — їх розмір зростає в міру збільшення обсягів об’єкта оподаткування | — їх розмір зменшується в міру зростання обсягів об’єкта оподаткування |
Рис. 13. Види податкових ставок
Вивчаючи додаткові елементи механізму оподаткування, слід звернути увагу на особливості пільгового оподаткування в Україні, а також уяснити призначення податкової бази та податкової квоти.
Таблиця 17
Термінологічний словник
Екологічні податки — стягнення з підприємств за викиди забруднюючих речовин в атмосферу, у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води й підземні горизонти, а також розміщення відходів у навколишньому середовищі.
Елементи оподаткування — складові (основні та додаткові) податкового механізму, що розкривають його зміст та особливості.
Індекс Аткінсона — показник, що вимірює втрату суспільного добробуту, яка спричинена нерівністю в доходах за певного рівня оподаткування.
Класифікація видів податків — групування податків за різними ознаками: формою оподаткування, економічним змістом об’єкта оподаткування, механізмом, суб’єктом, характером стягнення та ін.
Коефіцієнт Джині — демонструє ступінь економічної нерівності в доходах у країні у певний момент за певних умов.
Механізм оподаткування — сукупність нормативно-правових та організаційних форм, способів, методів та інструментів, що регламентують податкові відносини між економічними суб’єктами.
Оподаткування — узаконене державою обкладання податками юридичних осіб і громадян.
Оптимізація податкового навантаження — процес реформування податкового механізму, спрямований на забезпечення раціонального розподілу податкового тягаря між економічними суб’єктами, секторами та галузями економіки, між територіями та регіонами з урахуванням основних принципів оподаткування.
Податкова політика — політика держави в сфері оподаткування, яка передбачає маніпулювання податками для досягнення певних цілей.
Податковий тягар — надмірне зниження рівня добробуту (навантаження) споживачів, що виникає внаслідок сплати податку.
Ступінь перекладності податків — часткове перенесення по-
даткового тягаря з суб’єкта оподаткування на споживача або іншо-
го суб’єкта, зумовлене видом податку, ринковими та іншими чин-
никами.
Ухиляння від податків — свідомі дії платників податків, спрямовані на часткову несплату податків або повне їх приховування.
Задачі
1. Розрахуйте податковий тягар від ПДВ за методом ДМХ, якщо відомо, що податкова ставка становить 20 %, ціна на товар до її введення — 50 грн., а після введення — 100 грн. Обсяг попиту на даний товар на ринку до введення податкової зміни становив 1000 грн., а після до-
рівнював 500 грн.
2. Визначіть втрату суспільного добробуту, що спричинена перерозподілом у доходах при зростанні податкових ставок, якщо рівнорозподілений еквівалентний дохід — 240 грн., а середній дохід — 800 грн.
3. Розрахуйте ступінь економічної нерівності в умовній економіці, якщо в ній існує лише 10 сімей, рівень доходу яких є варіативним: 100 грн., 150 грн., 200 грн., 250 грн., 500 грн., 1000 грн., 1200 грн., 1250 грн., 1500 грн., 2000 грн. Чи справедливе оподаткування в цій економіці, якщо до податкових змін ступінь економічної нерівності був дещо меншим? А якщо цей показник був дещо більшим?
4. Визначте, чи буде податок справедливим, якщо його ставка зменшилась на 5 % за умов, що в період до податкових змін в умовній економіці було 5 сімей з доходами $100; $200; $300; $400; $500; а після податкових змін їх доходи дещо зросли: відповідно $120; $215; $310; $405; $500.
5. Використовуючи умову задачі 3, розрахуйте показник суспільного добробуту, базуючись на: а) теорії утилітаризму; б) теорії соціальної справедливості Ролза. Результати порівняйте, зробіть висновки, які можна було б використати при розробці податкової політики.
6. Використовуючи умову задачі 3, розрахуйте показник суспільного добробуту, якщо оціночний параметр становить: а) ε = 1;
б) ε = 0,01; в) ε = –1. Одержані результати прокоментуйте з позицій справедливості оподаткування за різних умов.
Задача | |||||||
а | б | а | |||||
Відповідь | 10 000 | 0,7 | – 0,43 | Ні |
Термінологічний словник
Боргова криза — криза зовнішньої заборгованості, яка проявляється в неспроможності країни-боржника обслуговувати зовнішню заборгованість у повному обсязі.
Бюджетна безпека — стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного і місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів.
Внутрішній державний борг — заборгованість держави юридичним і фізичним особам даної країни, які володіють цінними папе-
рами, випущеними її урядом з метою фінансування бюджетного дефіциту.
Внутрішній лаг — час від моменту змін економічної ситуації до моменту прийняття відповідних урядових рішень.
Державний борг — загальний розмір накопиченої заборгованості держави зовнішнім і внутрішнім кредиторам, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних профіцитів.
Згладжування податків — утримання податків на їх постійному рівні з метою зменшення їх негативного впливу на економічні стимули.
Зовнішній державний борг — заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, банками, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.
Зовнішній лаг — час, потрібний на усвідомлення урядових рішень і підготовку до виконання їх у змінних умовах.
Інфляційний податок — податок, який змушені сплачувати всі економічні суб’єкти в умовах інфляції, оскільки завдяки зростанню цін частина їх доходів перерозподіляється на користь держави, завдяки чому фінансується бюджетний дефіцит.
Конверсія зовнішнього боргу — процес скорочення зовнішньої заборгованості, що може здійснюватися різними методами: викупом боргу, капіталізацією боргу, конверсією «борг—борг» тощо.
Монетизація бюджетного дефіциту — фінансування бюджетного дефіциту за рахунок емісійних (інфляційних) джерел.
Обслуговування державного боргу — комплекс заходів держави з погашення позик, виплати відсотків за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик.
Операційний дефіцит — загальний дефіцит бюджету, за винятком інфляційної частки відсоткових платежів.
Політика запозичень — політика держави, що спрямована забезпечити державні витрати шляхом внутрішніх і зовнішніх позик.
Політика коригування державного бюджету — політика держави, спрямована на збалансування державного бюджету або зменшення бюджетного дефіциту.
Реструктуризація зовнішнього боргу — традиційний метод скорочення боргу, за яким переглядаються умови його обслуговування (відсоток, сума, термін сплати).
Сеньйораж — додатковий дохід, що отримує держава від емісійних операцій при монетизації бюджетного дефіциту у зв’язку з монопольним її правом на друкування грошей.
Стабілізаційна політика вирівнювання економічного циклу — політика, спрямована на подолання економічної кризи або інфляції залежно від стану економіки.
Структурний бюджет — бюджет в умовах повної зайнятості.
Управління зовнішнім боргом — процес регулювання обсягів зовнішніх запозичень через залучення фінансових коштів, їх розміщення та погашення боргу.
Циклічний бюджет — бюджет в умовах неповної зайнятості.
Задачі
1. Розрахуйте циклічне бюджетне сальдо (дефіцит чи надлишок) за умов, якщо ВВП у стані повної зайнятості становить 1000 млрд грн.,
агрегована податкова ставка — 40 %, державні видатки — 180 млрд грн. У результаті проведення бюджетно-податкової політики ВВП досяг 800 млн грн., державні видатки — 280 млн грн. при незмінних по-
даткових ставках.
2. Розрахувати обсяг бюджетного дефіциту, який може допустити держава, здійснюючи дискреційну бюджетно-податкову політику, якщо гранична схильність до споживання — 75 %, ВВП в умовах повної зайнятості — 1800 млрд грн., ВВП у поточному періоді — 800 млрд грн.
3. Розрахуйте прихований бюджетний надлишок, що виникає внаслідок відносно надлишкового оподаткування за умови зростання безробіття, якщо дефіцит бюджету в поточному році становив 1933,5 млн грн., податкові надходження до бюджету — 850,3 млн грн., кількість зайнятих у базовому році дорівнювала 13 797 тис. осіб, а у поточному скоротилась до 11 683 тис. осіб.
4. Розрахуйте інфляційний податок, що одержить уряд за умови, якщо індекс цін поточного року становитиме 170 %, індекс цін попереднього року — 120 %, обсяг реальних грошових залишків у поточному році — 25 млрд грн.
5. Розрахуйте сеньйораж, якщо пропозиція грошей за рахунок їх емісії зросла з 2163 млн грн. в 1994 р. до 5269 млн грн. у 1995 р., а темп інфляції становив 90 %.
6. Розрахуйте обсяг внутрішніх запозичень, що має здійснити держава з метою зменшення бюджетного дефіциту за відносно стабільних цін, якщо грошова база становить 277,5 млн грн., зовнішні запозичення в іноземній валюті — 266,68 млн дол., валютний курс — 5,5 грн. за $1, дефіцит бюджету — 3964,1 млн грн., що дорівнює 10 % ВВП. Плановий граничний розмір дефіциту бюджету — 3 % ВВП.
7. Розрахуйте темп інфляції, зумовлений емісійним фінансуванням бюджетного дефіциту, якщо в поточному періоді ВВП дорівнює 12 180 млн грн., грошовий агрегат М3 — 8500 млн грн., граничний розмір бюджетного дефіциту — 3 % ВВП, реальна відсоткова ставка — 10 %, темп економічного зростання за поточний період — 6 %, базовий дефіцит бюджету (без урахування відсоткових платежів) — 20 % до ВВП.
8. Розрахуйте темп інфляції, зумовлений емісійним фінансуванням бюджетного дефіциту, якщо обсяг дефіциту становить 5 млрд грн., що дорівнює 20 % ВВП, реальні грошові залишки — 25 млрд грн., плановий граничний розмір дефіциту бюджету — 3 % ВВП.
9. Розрахуйте фактичний рівень фінансування дефіциту бюджету на основі запозичень, якщо відомо, що плановий розмір дефіциту бюджету — 1240 млн грн., а фактичний його розмір склав на 120 % більше, зовнішніх запозичень, залучених від Світового банку, — 1591,4 млн грн., від країн ЄС — 264,8 млн грн., погашено за поточний період зовнішнього боргу — 1580,9 млн грн., здійснено внутрішніх запозичень — 3158,1 млн грн., сплачено по внутрішніх боргах — 1773,1 млн грн., зміна в обсягах готівкових залишків — –589,4 млн грн.
Задачі | |||||||||
Відповіді | –180 | –250 | 151,8 | 10,4 | 3982,1 | 1030,67 | 40 % | 20 % | 1070,9;72 % |
Таблиця 27
ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ БЮДЖЕТУ У РІЗНИХ КРАЇНАХ
Країна | Положення про бюджетний період і багаторічне планування | Загальні бюджетні обмеження |
Австрія | Бюджетний рік триває з 1 липня по 30 червня. Багаторічне планування згідно із законом не вимагається, але разом з бюджетним законопроектом подається кошторис на два наступні роки | У законі відсутні будь-які обмеження |
Франція | Бюджетний і календарний роки збігаються. Згідно із законом вимагається багаторічне планування (три роки) | Регулюються вимогами Маастрихтської угоди. У 1994 р. вперше в законі про бюджет було встановлено конкретні контрольні показники для обмеження зростання видатків і дефіциту у відсотках до внутрішнього європейського продукту на період з 1993 по 1997 рр. |
Закінчення табл. 27
Країна | Положення про бюджетний період і багаторічне планування | Загальні бюджетні обмеження |
Німеччина | Бюджетний і календарний роки збігаються. Обов’язково є багаторічне планування (5 років), але без затвердження парламентом. Ці перспективні оцінки готуються і подаються до парламенту разом із щорічним бюджетом | Регулюються вимогами Маастрихтської угоди. Бюджетна політика, погоджена у Раді фінансового планування, може встановлювати граничні розміри бюджету, а поточні контрольні показники узгоджуються з Маастрихтською угодою |
Швеція | Бюджетний рік триває з 1 квітня до 31 березня. Багаторічне планування (п’ять років) є обов’язковим, але не підлягає затвердженню парламентом. Перспективні оцінки готуються і подаються до парламенту на три наступні роки | Законом не встановлено жодних обмежень, але згідно з поточним середньостроковим планом протягом трирічного періоду необхідно проводити скорочення видатків |
Великобританія | Бюджетний рік триває з 1 квітня до 31 березня. Багаторічне планування не є обов’язковим. Разом з річним бюджетом готуються і подаються до парламенту перспективні оцінки на три наступні роки | Регулюються вимогами Маастрихтської угоди. Поточний середньостроковий план повинен підтримувати величину дефіциту в межах, передбачених складеними на три роки перспективними оцінками. |
США | Бюджетний рік триває з 1 жовтня до 30 вересня. Вимагається здійснення багаторічного планування — на бюджетний рік плюс чотири наступні роки | Встановлюється контрольний показник скорочення бюджетного дефіциту. Коли контрольних показників скорочення не дотримано, автоматично розпочинається процес секвестрування |
Слід ознайомитися з бюджетним законодавством розвинутих ринкових країн, що має свою специфіку та є основою бюджетної політики цих країн на сучасному етапі. У західних країнах бюджетне законодавство розвивається впродовж тривалого часу,
інколи навіть сторіч. За весь період розвитку бюджетне законодавство набуло різноманітних форм і в основному забезпечує правові рамки, які дають виконавчій гілці влади можливість здійснювати програми на підставі повноважень, наданих законодавчою гілкою влади, і бути їй підзвітною. У зв’язку з переходом України від централізовано-планової системи управління до си-
стеми змішаного ринкового типу та зміною структури влади, а також при створенні нового регулятивного середовища, вивчення досвіду і структури бюджетного законодавства ринкових країн є сьогодні досить актуальним. Студентам рекомендується оглянути бюджетне законодавство країн ОЕСР.
Насамперед необхідно звернути увагу на масштабність структури бюджетного законодавства у цих країнах. Тут правові рамки сформовано на кількох рівнях — Конституція, Закон про управління бюджетно-фінансовою діяльністю (закон, в якому йдеться про загальні принципи державного фінансового планування; інколи його називають органічним законом про бюджет), закони про річний бюджет (асигнування); закони про спеціальні асигнування, фінансові приписи та інструкції. Але конкретний набір цих норм змінюється залежно від країни.
Таблиця 28
ЄДИНА СХЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ КОРПОРАЦІЙ
Прибуток корпорацій обкладається як центральним урядом, так і місцевими органами влади |
Ставки пропорційні або мають незначну прогресію |
Оподаткуванню підлягає так званий оподаткований прибуток: |
Дозволені податковим законодавством вирахування і пільги знижують прибуток компаній на 40—60 %. Слід зазначити також, що ставки податку на прибуток корпорацій за податковою реформою 80-х років скоротились. Так, у США нині діють три ставки — 15, 25 і 34 % (замість 5 ставок від 11 до 46 %), у Великобританії одна ставка — 35 % (замість 52 %).
Найбільшого поширення серед непрямих податків одержав універсальний акциз, що нині діє в багатьох країнах у формі податку на додану вартість (ПДВ). Об’єктом оподаткування ПДВ виступає частина вартості товару, що є доданою на кожній стадії виробництва та обігу. В країнах ЄС ставка ПДВ з 1.01.93 встановлена в розмірі 14 %. Спеціальними платежами фізичних та юридичних осіб держави є внески до фонду соціального страхування, що використовуються для надання соціальних послуг населенню. Для осіб найманої праці вони набувають вигляду прямого цільового податку. Ставки встановлюються у відсотках до заробітної плати та коливаються від 5 до 10 % по країнах. Юридичні особи сплачують ці внески в повній пропорції до фонду зарплати (у Великобританії — 12 %, в США — 7,5 %). Ці платежі для юридичних осіб є своєрідним непрямим податком.
Особливу увагу при вивченні даної теми студенти мають приділити проблемі формування прямих бюджетних трансфертів у зарубіжних країнах, розглянути можливі форми їх надання. Внаслідок недостатніх фінансових ресурсів кожна країна формує прямі бюджетні трансферти (ПБТ) з бюджетних асигнувань. Формування фонду ПБТ може здійснюватися як:
ü часткові відрахування від одного або кількох податків, що надходять до держбюджету;
ü щорічні асигнування держбюджету;
ü обсяг видатків місцевих колективів.
Таблиця 29
ОСОБЛИВОСТІ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ у 70—80-х роках ХХ ст.
Країна | Загальний курс економічної політики | Особливості бюджетно-податкового регулювання |
Великобританія | Політика «тетчеризму» на чолі з прем’єр-міністром Маргарет Тетчер | |
США | «Рейгономіка» на чолі з президентом Р. Рейганом | |
Франція | Програма «Плани Барра» | |
«План Делора» |
Таблиця 32
Плани семінарських занять
Тема 1. Бюджетно-податкова політика
як складова фінансової політики держави
(2 години)
1. Фінансова політика держави: сутність і складові.
2. Бюджетно-податкова політика: економічний зміст, завдання і цільова спрямованість.
3. Значення, основні функції та характер бюджетно-податкової політики.
4. Відносні межі ефективності бюджетно-податкового регулювання та фактори, що їх визначають.
5. Організаційне, законодавче та інформаційне забезпечення бюджетно-податкової політики.
Тема 2. Бюджетна стратегія і тактика
(2 години)
1. Бюджетна стратегія: економічна інтерпретація і наукове обґрунтування.
2. Бюджетне моделювання та прогнозування: сутність і методи.
3. Бюджетна тактика: суть і основні методи розробки.
4. Бюджетна резолюція: її роль та складові.
5. Проблема якості розробки державного бюджету та чинники, що її визначають.
Тема 3. Бюджетний механізм
(2 години)
1. Бюджетний механізм: сутність і складові.
2. Механізм формування бюджетних ресурсів: економічні важелі та методи.
3. Механізм розподілу бюджетних ресурсів: форми та інструментарій.
4. Бюджетне регулювання в системі міжбюджетного розподілу.
5. Бюджетне фінансування як форма реалізації бюджетної політики.
6. Механізм використання бюджетних ресурсів: складові та дійові важелі.
7. Бюджетний моніторинг: призначення та інструментарій.
Тема 4. Податкова політика та механізм оподаткування
(2 години)
1. Податкова політика: сутність, характер і функціональна спрямованість.
2. Податковий механізм: основні елементи та чинники, що його обумовлюють.
3. Податкове навантаження: поняття, показники, методи вимірювання.
4. Розподіл та оптимізація податкового навантаження: концепції, підходи та моделі.
5. Оподаткування та нерівність у доходах.
6. Методи врахування економічної справедливості при оподаткуванні.
7. Основні тенденції податкового реформування в Україні.
8. Рекомендації МВФ щодо здійснення податкової політики в умовах трансформаційної економіки.
Тема 5. Бюджетно-податкова політика та забезпечення платоспроможності держави
(2 години)
1. Політика державних видатків: економічний зміст і соціальна спрямованість.
2. Форми реалізації бюджетно-податкової політики.
3. Бюджетна безпека: поняття, чинники та основні індикатори.
4. Бюджетний дефіцит: національна специфіка та теоретична модель з урахуванням макроекономічних чинників.
5. Моделювання дефіциту бюджету: статична та динамічна регресійна багатофакторні моделі.
6. Бюджетний дефіцит і державний борг: взаємозалежність і вплив на економіку.
7. Зовнішня заборгованість держави: сутність та управління в умовах боргової кризи.
8. Боргова безпека: сутність і критичні індикатори заборгованості.
Етапи виконання завдання
Етап 1. Розрахувати прогнозний обсяг доходів місцевого бюджету.
Для цього необхідно здійснити розрахунок обсягу:
1) закріплених доходів місцевого бюджету;
2) власних доходів місцевого бюджету;
3) доходів, що передаються до місцевого бюджету у відрахуваннях.
Етап 2. Розрахувати прогнозний обсяг видатків місцевого бюджету.
Для цього необхідно здійснити розрахунок обсягу:
1) видатків на утримання органів управління місцевого самоврядування;
2) видатків на охорону здоров’я;
3) видатків на освіту;
4) видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення;
5) видатків на культуру і мистецтво;
6) видатків на засоби масової інформації;
7) видатків на фізичну культуру і спорт;
8) видатків на житлово-комунальне господарство;
9) видатків на правоохоронну діяльність;
10) нерозподіленого резерву коштів місцевого бюджету.
Зміст групового комплексного завдання
Використовуючи накопичені теоретичні знання з дисципліни «Бюджетно-податкова політика», а також необхідні інформаційні матеріали (одержати від викладача додатково), студенти мають виконати групове комплексне завдання, що включає кілька етапів:
1-й — здійснення аналітичних розрахунків, побудова графіків і діаграм;
2-й — формування економічних обґрунтувань і висновків;
3-й — написання звіту про виконання завдання.
Слід зазначити, що бюджетний моніторинг в Україні на високому професійному рівні здійснює Група фіскального аналізу при Комітеті Верховної Ради з питань бюджету, діяльність якої фінансується Проектом фіскальної реформи Агенції США з міжнародної допомоги (USAID). Результати бюджетного моніторингу у вигляді аналітичних статей, коментарів, таблиць закріплюються в Бюджетному і Податковому Огляді, що видається цією Групою. Для виконання завдання студентам пропонується скористатися умовною схемою проведення бюджетного моніторингу, що розроблена за матеріалами Групи фіскального аналізу при Комітеті Верховної Ради з питань бюджету.
Умовна схема проведення бюджетного моніторингу
Приблизний перелік концептуальних питань бюджету
· Призупинення або введення в дію пільг, компенсацій і гарантій для певних категорій громадян.
· Практика взаємозаліків і векселів при розрахунках з бюджетом.
· Внесення змін до порядку формування цільових фондів.
· Практика добровільних внесків і пожертв від громадян бюджетним установам.
· Механізм фінансування Державної податкової адміністрації, Державного казначейства, Державного митного комітету Украї-
ни та ін.
· Практика реструктуризації податкових заборгованостей.
· Проблема посилення бюджетної дисципліни.
· Істотні відмінності затвердженого бюджету від попередніх.
Розділ ІV. Поточний аналіз виконання бюджету
за кілька місяців поточного бюджетного року
(див. розділ І)
Nbsp; 5. Рекомендована література
1. Бюджетний кодекс України. 2001 р.
2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2001 рік».
3. Закон України «Про Державний бюджет України на 2002 рік».
4. Бровкова Е. Г. Продиус И. П. Финансово-кредитная система государства. — К., 1997.
5. Бюджетні повноваження Парламенту: Українські реалії на тлі світового досвіду: Посібник. — К.: Зеновіт, 1997.
6. Бюджетный процесс в Российской Федерации: Учеб. пособие / О. Барякова и др. — М., 1998.
7. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. — К.: НІОС, 2000.
8. Дзюбик С. Д. Фіскальна політика. — К.: Вид-во УАДУ, 1998.
9. Державні фінанси України: Навч. посібник. / Під ред. О. Д. Василика. — К.: Вища шк., 1997.
10. Д’яконова І. І. Податки та податкова політика України. — К.: Наук. думка, 1997.
11. Єпіфанов А. О., Сало І. В., Д’яконова І. І. Бюджет і фінансова політика України. — К.: Наук. думка, 1997.
12. Міжбюджетна реформа в Україні 2001 року. — К.: Парлам. вид-во, 2001. — (Серія «Закон. Практика. Проблеми»).
13. Мікроекономіка і макроекономіка / За ред. С. Будаговської. — К.: Основи, 1998.
14. Налогово-бюджетная политика в странах с экономикой переходного периода / Под ред. В. Танзи — Вашингтон: МВФ, 1993.
15. Пособие по налоговой политике / Под ред. Партасарати Шома. — Вашингтон: МВФ, 1995.
16. Прогнозування і розробка програм: Метод. рекомендації / За ред. В. Ф. Бесєдіна. — К.: Наук. світ, 2000.
17. Розпутенко І. В. Бюджетний процес. — К., 1997.
18. Розпутенко І. В. Податкова політика і економічна реформа: Навч. посібник. — К., 1996.
19. Розпутенко І. В. Управління державними видатками в перехідних економіках. — К., 1997.
20. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду: Уроки для України. — К.: Основи, 1996.
21. Скрипниченко М. І., Шумська С. С. Реальний сектор економіки та грошово-кредитна система в макроекономічному моделюванні. — К.: ІЕ НАН України, 1997.
22. Сумароков Д. Державні фінанси в системі макроекономічного регулювання. — К., 1997.
23. Фінанси підриємств: Підручник / А. М. Поддерьогін та ін. — К.: КНЕУ, 2000.
24. Фінансове право: Підручник / Є. О. Алісов, Л. К. Воронова та ін. — Харків: Фірма «Консум», 1998.
25. Черник Д. Г. Налоги в рыночной экономике. — М., 1997.
26. Шаблиста Л. И. Податки як засіб структурної перебудови економіки. — К.: ІЕ НАН України, 2000.
27. Юрій С. І., Бескид Й. М. Бюджетна система України. — К.: НІОС, 2000.
1. Башинська О. М. Формування та обслуговування зовнішнього державного боргу // Фінанси України. — 2000. — № 12.
2. Барановський О. Боргова безпека // Банківська справа. —
1999. — № 1.
3. Барановський О. Бюджетна безпека // Вісник НБУ. — 1998. — № 6.
4. Барановський О. Державний борг України в системі економічної безпеки // Вісник НБУ. — 1997. — № 4.
5. Бескид И. М. Теоретичні підвалини дослідження суті державного бюджету України // Фінанси України. — 1998. — № 1.
6. Буковинский С. А. Шляхи розвитку бюджетної системи України // Фінанси України. — 1998. — № 9.
7. Вахненко Т. Тягар державного боргу: Теоретичний аспект // Економіка України. — 1998. — № 3.
8. Вахненко Т. Управління державним боргом: завдання на 2001 рік // Економіст. — 2000. — № 12.
9. Василик Д. О. Бюджетний механізм в управлінні економікою // Фінанси України. — 1999. — № 7.
10. Ворновицкий М. М. Равновесные траектории макроэкономической модели, учитывающей производственный цикл и дефицит государственного бюджета // Экономика и математические методы. — 1997. — Т. 33. — Вып. 2.
11. Галата Я. «Боргове диво» України // Політика і культура. — 2001. — № 13.
12. Гладких Д. Державний борг як фактор інфляції // Вісник НБУ. — 1998. — № 7.
13. Дьяконова І. І. Бюджетний дефіцит та методи його оптимізації // Фінанси України. — 1998. — № 10.
14. Іваницька О. Зовнішній борг і проблеми економічного розвитку // Вісник НБУ. — 1998. — № 2.
15. Корнєєв В. Боргові парадокси та орієнтири державних запозичень // Економіка України. — 2000. — № 6.
16. Корнєєв В. Реструктуризація заборгованості в Лондонському та Паризькому клубах кредиторів // Економіка України. — 2001. — № 3.
17. Лебеда Г. Б. Методологічні аспекти визначення дефіциту бюджету і державного боргу //Фінанси України. — 2000. — № 3.
18. Луцишин З., Борнік А. Економіко-математична модель управління державним боргом // Вісник НБУ. — 1998. — № 7.
19. Льовочкін С. Причини та чинники бюджетного дефіциту в Україні // Економіст. — 1999. — № 11.
20. Лютий І. О. Проблеми реструктуризації зовнішнього державного боргу України //Фінанси України. – 2000. — № 6.
21. Мітюков І. О. Державний бюджет України та бюджетна політика в 1998 р. //Фінанси України. — 1998. — № 3.
22. Мітюков І. О. Основні особливості бюджету України на 2001 рік //Фінанси України. — 2001. — № 3.
23. Мітюков І. О., Шаповалова М. М. Проблеми взаємодії бюджетної та монетарної політики в Україні // Фінанси України. — 1999. — № 10.
24. Назимова Н. Бюджетная политика в ретро- и перспективе // Экономист. — 1999. — № 2.
25. Радіонова І. Макроекономічні чинники дефіциту бюджету в Україні // Економіка України. — 1998. — № 9.
26. Радіонова І., Бурлай Т. В. Модель дефіциту бюджету України // Фінанси України. — 1998. — № 9.
27. Редіна Н. І., Гордєєва Л. П. Дефіцит бюджету та основні шляхи його подолання в Україні // Фінанси України. — 2000. — № 5.
28. Бюджетний і податковий огляд (Аналітичні статті, коментарі, таблиці) / Група фіскального аналізу при Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету. — К., 2000.
Додатки
Додаток 1
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету
Міністрів України
від 29 грудня 2000 р.
№ 1932
ПОРЯДОК
Розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання, субвенцій та коштів, що передаються до бюджету вищого рівня) та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на 2001 рік
Розрахунок прогнозного обсягу доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та бюджетів районів і нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів
16. Розрахунок планових обсягів надходжень визначених у пункті 10 цього Порядку дохідних джерел, а також місцевих податків і зборів проводиться для бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та бюджетів районів згідно з вимогами пункту 11 цього Порядку на підставі індексів відносної податкоспроможності. У формулах, що визначають D i k zakтаз цією метою вумовних позначеннях з символом «u» приймаються відповідні показники Автономної Республіки Крим та областей.
Обов’язковим є застосування індивідуальних індексів відносної податкоспроможності для обрахунку планових обсягів надходження на 2001 рік прибуткового податку з громадян та місцевих податків і зборів.
Прогнозний обсяг надходження прибуткового податку з громадян для зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей, що підлягає розподілу між бюджетами міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та районів, визначається за допомогою формули згідно із додатком 3. Визначений таким чином прогнозний обсяг надходжень прибуткового податку з громадян зменшується на суму прогнозних обсягів фіксованого податку на доходи фізичних осіб підприємницької діяльності, що обраховуються Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим та фінансовими органами обласних державних адміністрацій.
Прогнозні обсяги надходження місцевих податків і зборів на 2001 рік для зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей визначаються відповідними місцевими органами виконавчої влади.
Розрахунок прогнозних надходжень закріплених за місцевими бюджетами доходів (крім прибуткового податку з громадян) з урахуванням надходжень фіксованого податку на доходи фізичних осіб підприємницької діяльності може обраховуватися комплексно на основі єдиного індексу відносної податкоспроможності.
17. У разі необхідності розподіл частини обсягу кошика закріплених доходів, визначеного для зведеного бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей у додатку 2 до цього Порядку, по дохідних джерелах, які його формують (за винятком прогнозних надходжень прибуткового податку з громадян), здійснюється пропорційно до питомої ваги обсягів цих дохідних джерел у їх надходженнях до зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей за 1998, 1999 роки та 10 місяців 2000 року.
18. Розрахунок дохідних джерел, які формують кошик власних доходів (крім місцевих податків та зборів), надходжень від утримання дітей у школах-інтернатах, фіксованого сільськогосподарського по-
датку, надходжень від продажу землі несільськогосподарського призначення комунальної власності до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та бюджетів районів здійснюється за індивідуальними розрахунками.
19. Забороняється збільшення загального обсягу закріплених за місцевими бюджетами та власних податків і зборів (обов’язкових платежів) понад обсяг, визначений у додатку 4 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» для бюджету відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
20. Зарахування до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), визначених статтею 37 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік», здійснюється відповідно до чинного податкового та бюджетного законодавства (крім прибуткового податку з громадян).
21. Нормативи відрахувань від надходження прибуткового податку з громадян до бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та бюджетів районів встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами під час затвердження відповідних бюджетів у диференційованих розмірах (відсотках до загальної суми), що забезпечують збалансованість цих бюджетів. Зазначені нормативи не можуть переглядатися впродовж бюджетного року, крім випадку, визначеного у пункті 23 цього Порядку.
22. Річні прогнозні контингенти надходжень прибуткового по-
датку з громадян затверджуються у додатку до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішень обласних рад про відпо-
відні бюджети на 2001 рік у розрізі бюджетів міст республікансько-
го (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та бюджетів
районів.
23. У випадку перевиконання річних прогнозних контингентів надходжень прибуткового податку з громадян, визначених для бюдже-
тів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та бюджетів районів згідно з рішеннями Верховної Ради
Автономної Республіки Крим і обласних рад, надходження прибуткового податку з громадян зараховується з наступного дня після виконання зазначеного прогнозного контингенту відповідними банківськими установами та органами Державного казначейства до цих бюджетів у розмірі 75 відсотків від загальної суми. Решта (25 відсотків) зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.
24. У разі, якщо норматив відрахувань від надходжень прибуткового податку з громадян для бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення і бюджетів районів при затвердженні бюджету Автономної Республіки Крим та відповідних обласних бюджетів визначено у розмірі більше, ніж 75 відсотків, дія норми, визначеної у пункті 23 цього Порядку, на них не розповсюджується.
25. Нормативи відрахувань від надходження податку на прибуток підприємств та акцизного збору з вироблених в Україні товарів (за винятком акцизного збору з нафтопродуктів) до бюджетів міст республіканського значення та бюджетів районів в Автономній Республіці Крим визначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
Розрахунок обсягу видатків на утримання органів управління
Обсяг видатків на утримання органів управління зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та бюджету області є загальним підсумком обсягів цих видатків бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету, бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та бюджетів районів.
33. Обсяг видатків обласних бюджетів та бюджетів мм. Києва і Севастополя на утримання органів місцевого самоврядування визначається виходячи з показників чисельності працівників органів місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2000 р. № 890, залежно від чисельності наявного населення області (міста) та співвідношення обсягів відповідних рівнів бюджетів, що склалося за даними зведення місцевих бюджетів, затверджених відповідними радами на 1999 рік, таким чином:
V yi = V yu · Kyоb / Au · Ai ,
V y kyiv(sev) = V yu · Kyоb + Vyu · K y kyiv(sev),
де Vyu— розрахунковий обсяг видатків місцевих бюджетів в цілому по Україні на утримання органів управління в 2001 році. Vyu = 285 486,4 тис. гривень;
Kyob — частка видатків обласних бюджетів на утримання органів місцевого самоврядування від загального обсягу видатків на цю мету за даними зведення місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на 1999 рік. Kyob = 0,047;
Au — загальна чисельність працівників органів управління обласних та Київської і Севастопольської міських рад. Au = 651;
Ai — чисельність працівників апарату управління обласної ради адміністративно-територіальної одиниці та Київської і Севастопольської міських рад (для адміністративно-територіальних одиниць з населенням понад 2000 тис. жителів показник Аі дорівнює 27 штатним одиницям; для адміністративно-територіальних одиниць з населенням до 2000 тис. жителів — 24 штатним одиницям);
Kу kyiv(sev) — частка видатків бюджету м. Києва (м. Севастополя) на утримання районних у містах рад, селищних та сільських рад від за-
гального обсягу видатків на цю мету за даними зведення місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на 1999 рік. Kу kyiv = 0,0032, Kу sev = 0, 0018.
34. Обсяг видатків бюджету Автономної Республіки Крим на утримання органів управління визначається за формулою:
Vy ARK = Vyu · K yARK ,
де KyARK — частка видатків бюджету Автономної Республіки Крим на утримання органів управління від загального обсягу видатків на цю мету за даними зведення місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на 1999 рік. KyARK = 0,04.
35. Розрахунковий обсяг видатків бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення на утримання органів місцевого самоврядування (Vymi) визначається за формулою:
Vymi = Vyu · K ym / Num · Nmi · Ky1 + Vyg ,
де Vyu — розрахунковий обсяг видатків усіх місцевих бюджетів на утримання органів управління на 2001 рік;
Num — чисельність наявного населення усіх міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення на 1 січня 2000 року;
K ym — частка видатків бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення на утримання органів управління від загального обсягу видатків на цю мету за даними зведення місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на 1999 рік. K ym = 0,434;
N mi — чисельність наявного населення міста на 1 січня 2000 року;
Ky1 — коригуючий коефіцієнт для бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення, що має 16 значень залежно від чисельності населення міста;
Vyg — обсяг видатків бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення згідно із вимогами Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», визначений за індивідуальним розрахунком (додаток 5).
РОЗМІР КОРИГУЮЧОГО КОЕФІЦІЄНТА ДЛЯ БЮДЖЕТІВ РАЙОНІВ
Чисельність наявного населення району на 1 січня 2000 р. (тис. чоловік) | Коригуючий коефіцієнт (Ky2) |
Понад 150 | 0,90 |
100—150 | 0,92 |
75—100 | 0,94 |
50—75 | 0,97 |
35—50 | 1,01 |
25—35 | 1,09 |
До 25 | 1,15 |
Розрахунок обсягу видатків на охорону здоров’я
37. Розрахунковий обсяг видатків на охорону здоров’я визначається залежно від чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці та співвідношень між бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами та бюджетами міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та районів з урахуванням коригуючих коефіцієнтів та специфічних видатків.
Обсяг видатків на охорону здоров’я зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та бюджету області є загальним підсумком обсягів видатків бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету, бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та бюджетів районів (додаток 6).
38. Розрахунковий обсяг видатків на охорону здоров’я бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів визначається за формулою:
Vz ob(АРК) = (Vzu – V zgu) · Kz ob(АРК)1 · Kz ob(АРК)4 /
/ Nu · Ni · Kz ob(АРК) 2 + Vzgi,
де Vzob(АРК) — видатки бюджету Автономної Республіки Крим та обласного бюджету адміністративно-територіальної одиниці на охорону здоров’я;
Vzu — загальний обсяг видатків на охорону здоров’я зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та усіх місцевих бюджетів на 2001 рік. Vzu = 4 201 952,4 тис. гривень;
Vzgu — загальний обсяг видатків місцевих бюджетів на охорону здоров’я згідно із вимогами Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», визначений за окремим розрахунком (додаток 5). Vzgu = 9573,4 тис. гривень;
Кzob(АРК)1 — частка видатків бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів від загального обсягу видатків на охорону здоров’я усіх місцевих бюджетів на 2001 рік. Цей коефіцієнт становить 0,35 і відповідає показнику, визначеному як відношення сумарних витрат на охорону здоров’я бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів до загального обсягу видатків на цю мету за даними зведення місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на 1999 рік. У розрахунках цього коефіцієнта враховано розмежування видатків між рівнями бюджетів згідно із додатком 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік». Для бюджетів мм. Києва і Севастополя Кz ob(АРК)1 = 1,0;
Кzob(АРК)2 — тимчасовий коефіцієнт розподілу асигнувань на охорону здоров’я між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць у розрахунку на одного жителя, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1070;
Kzob(АРК)4 — коефіцієнт коригування частки видатків бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів у загальному обсязі витрат на охорону здоров’я в залежності від співвідношення видатків на заробітну плату у загальній сумі видатків цих бюджетів. Для бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів він становить 0,952; для бюджетів мм. Києва і Севастополя — 1,026;
Ni — чисельність наявного населення Автономної Республіки Крим та відповідної області на 1 січня 2000 року ;
Nu — чисельність наявного населення України на 1 січня 2000 року;
Vzgi — обсяг видатків адміністративно-територіальної одиниці на охорону здоров’я згідно із вимогами Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», визначений за окремим розрахунком (додаток 5).
39. Розрахунковий обсяг видатків на охорону здоров’я бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та районів визначається за формулою:
Vzm(r)i = (Vzu – Vzgu) · Kzm(r)1 · Kzm(r)4 / (Nu – Ndm(r) u) ×
× Kz2 · Kz3 · (Nm(r) – Ndm(r)i) +Vzgi ± Vzyi,
де Vzu — загальний обсяг видатків на охорону здоров’я усіх місцевих бюджетів;
Vzgu — обсяг видатків місцевих бюджетів на охорону здоров’я згідно із вимогами Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», визначений за окремим розрахунком (додаток 5);
Kzm(r)1 — частка видатків бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та районів в загальному обсязі видатків на охорону здоров’я усіх місцевих бюджетів, яка визначається за питомою вагою сумарних витрат на охорону здоров’я бюджетів міст і районів у загальній сумі витрат на цю мету за даними зведення місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на 1999 рік, з урахуванням розмежування видатків між рівнями бюджетів згідно з додатком 6 до Закону України «Про Державний бюджет на 2001 рік». Kz1 = 0,65;
Ndm(r)u — чисельність наявного населення, що проживає в містах республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та районах, де відсутня мережа закладів охорони здоров’я, які фінансуються з місцевих бюджетів (обслуговується закладами, які фінансуються з державного бюджету);
Кz2 — тимчасовий коефіцієнт розподілу асигнувань на охорону здоров’я між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць у розрахунку на 1 жителя, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1070;
Кzm(r)3 — коефіцієнт диференціації рівня витрат на 1 жителя (міста — 1,065; району — 0,934), визначений за середнім співвідношенням рівнів видатків бюджетів міст та районів за даними зведення місцевих бюджетів, затвердженого місцевими радами на 1999 рік, з урахуванням розмежування видатків між рівнями бюджетів згідно з додатком 5 до Закону України «Про Державний бюджет на 2001 рік». Для бюджетів мм. Києва і Севастополя Кzm(r)3 = 1,0;
Kzm(r)4 — коефіцієнт коригування частки видатків бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та районів від загального обсягу витрат на охорону здоров’я в залежності від питомої ваги видатків на заробітну плату у загальній сумі видатків цих бюджетів. Kzm(r)4 = 1,026;
Nmi — чисельність наявного населення адміністративно-територіальної одиниці (міста) на 1 січня 2000 року;
Ndmi — чисельність наявного населення адміністративно-територіальної одиниці, де відсутня мережа закладів охорони здоров’я, які фінансуються з місцевих бюджетів (обслуговується закладами, які фінансуються з державного бюджету);
Vzyі — розрахунковий обсяг видатків місцевих бюджетів, що передається до відповідних місцевих бюджетів (переадресування витрат) у зв’язку з відсутністю (наявністю) мережі бюджетних установ;
Vzgi — обсяг видатків бюджету адміністративно-територіальної одиниці на охорону здоров’я, згідно із вимогами Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», що визначається за окремим розрахунком (додаток 5).
Обсяг видатків на культуру і мистецтво зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та області є загальним підсумком обсягів видатків бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету, бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та бюджетів районів.
61. Для бюджету Автономної Республіки Крим та обласного бюджету розрахунковий обсяг видатків на культуру і мистецтво визначається за формулою:
Vki = Hkоb · Ni ,
де Нkоb — норма видатків на культуру і мистецтво бюджету Автономної Республіки Крим та обласного бюджету у розрахунку на одного жителя. Нkоb = 1,797 гривень;
Ni — чисельність наявного населення адміністративно-територіальної одиниці на 1 січня 2000 року.
62. Для бюджету м. Києва та м. Севастополя розрахунковий обсяг видатків на культуру і мистецтво визначається за формулою:
Vki = Hkkyiv(sev) · Ni,
де Hkkyiv(sev) — норма видатків на культуру і мистецтво для мм. Києва і Севастополя. Hkkyiv = 5,855 гривень. Hksev = 6,036 гривень;
Ni — чисельність наявного населення адміністративно-територіальної одиниці на 1 січня 2000 року.
63. Для бюджету міста республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та району розрахунковий обсяг видатків на культуру і мистецтво визначається за формулою:
Vki = Hkm (r) · Ni + Vkgі,
де Hkm(r) — норма (середній розмір) видатків на культуру і мистецтво міста республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення або району у розрахунку на 1 жителя. Hkm = 3,208 гривень, Hkr = 4,58 гривень;
Vkgі — обсяг додаткових видатків бюджету адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входять населені пункти, які мають статус гірських. Ці видатки визначаються за окремим розрахунком
(додаток 5).
Розрахунок обсягу видатків на засоби
масової інформації (пресу)
64. Розрахунковий обсяг видатків на засоби масової інформації (пресу) (Vpri) визначено для бюджету Автономної Республіки Крим, бюджету області, м. Києва, м. Севастополя на рівні 2000 року, виходячи з обсягу цих видатків у розрахунку на одного жителя:
Vpri = Vpru / Nu · Ni + VprАРК,
де Vpru — прогнозний обсяг видатків на засоби масової інформації усіх місцевих бюджетів на 2001 рік. Vpru — 5959,1 тис. гривень;
Nu — чисельність наявного населення України на 1 січня 2000 року;
Ni — чисельність наявного населення адміністративно-територіальної одиниці на 1 січня 2000 року;
VprАРК — обсяг специфічних видатків на пресу бюджету Автономної Республіки Крим. VprАРК — 344,5 тис. гривень.
Розрахунковий обсяг зазначених видатків бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів на 2001 рік визначається пропорційно питомої ваги обсягів видатків цих бюджетів у загальному обсязі видатків зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та бюджету області, врахованому при затвердженні бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного обласного бюджету на 2000 рік.
Розрахунок видатків обсягів загального фонду бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, що будуть фінансуватися у вигляді субвенцій з державного бюджету
76. Обсяги субвенцій з державного бюджету(Wcі)визначаються за окремим розрахунком. Це видатки: на ліквідацію наслідків стихійного лиха по бюджетах Волинської (1 млн гривень), Донецької (5 млн гривень), Закарпатської (30 млн гривень), Івано-Франківської (10 млн гривень) областей; проведення заходів, пов’язаних із ліквідацією наслідків надзвичайної екологічної ситуації в Первомайському районі Миколаївської області (11,7 млн гривень); програму соціально-економічного розвитку Великої Ялти в Автономній Республіці Крим (10 млн гривень); виконання містом Києвом функцій столиці (150 млн гривень); реставрацію Одеського оперного театру (10 млн гривень) та збереження історичної забудови у центральній частині м. Львова (10 млн гривень); додаткові видатки бюджету м. Славутич Київської області, пов’язані із закриттям Чорнобильської АЕС (5 млн гривень).
Розрахунок видатків обсягів спеціального фонду бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, що будуть фінансуватися у вигляді субвенцій з державного бюджету
77. Розрахунковий обсяг видатків на надання населенню пільг та субсидій на оплату електроенергії, природного і скрапленого газу та житлово-комунальних послуг (Wpsi)для бюджету адміністративно-територіальної одиницівизначається за формулою:
Wpsi = Wpi+ Wsi .
78. Розрахунковий обсяг видатків бюджету адміністративно-територіальної одиниці на надання населенню пільг з оплати електроенергії, природного і скрапленого газу та житлово-комунальних послуг (Wpi)визначається за формулою:
Wpi = Wpu · K s2i,
де Wpu — обсяг видатків на надання населенню пільг з оплати електроенергії, природного та скрапленого газу і житлово-комунальних послуг для усіх місцевих бюджетів на 2001 рік. Wpu — 872 771,2 тис. гривень;
Ks2i — питома вага кількості ветеранів війни та праці адміністративно-територіальної одиниці у загальній їх кількостi по Україні. Загальна кількість ветеранів, становить 6273 тис. чоловік (додаток 17).
79. Розрахунковий обсяг видатків бюджету адміністративно-територіальної одиниці на надання населенню субсидій з оплати електроенергії, природного і скрапленого газу та житлово-комунальних послуг (Wsi) визначається за формулою:
Wsi = Qi1 · Pi1 · 12 + Qi3 · Pi3,
де Qi1 — кількість отримувачів субсидій з оплати житлово-комунальних послуг адміністративно-територіальної одиниці;
Pi1 — середньомісячний розмір субсидії з оплати житлово-комунальних послуг в адміністративно-територіальній одиниці відповідно до статистичних даних за 9 місяців 2000 року з урахуванням підвищення тарифів у 1,45 раза;
Qi3 — кількість отримувачів субсидій на придбання скрапленого газу адміністративно-територіальної одиниці;
Pi3 — річний розмір субсидії на придбання скрапленого газу в адміністративно-територіальній одиниці відповідно до статистичних даних за 9 місяців 2000 року з урахуванням підвищення тарифів (додаток 18).
Перерозподіл цих коштів між бюджетами міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та бюджетами районів здійснюється виходячи із обсягів їх фактичних видатків за 11 місяців 2000 року.
80. За рішеннями відповідних рад визначені з урахуванням вимог п. 78 та п. 79 видатки можуть перерозподілятися при затвердженні відповідних бюджетів між обсягами видатків на надання пільг і обсягами видатків на надання субсидій населенню.
81. Обсяг видатків на соціально-економічний розвиток м. Севастополя (Wsev)визначено у розмірі прогнозних надходжень від Російської Федерації згідно з міжурядовими угодами, які відповідно до статті 47 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» зараховуватимуться до доходів спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовуватимуться до бюджету міста Севастополя на заходи, передбачені у зазначених угодах.
82. Розрахунок обсягів міжбюджетних трансфертів та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та бюджетів районів подається місцевими органами виконавчої влади до відповідних рад разом з проектом бюджету на 2001 рік.
Додаток 1
до Порядку
Додаток 8
до Порядку
КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ, ВРАХОВАНІ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ОБСЯГУ ВИДАТКІВ НА УТРИМАННЯ БУДИНКІВ-ІНТЕРНАТІВ ДЛЯ ПРЕСТАРІЛИХ І ІНВАЛІДІВ, БУДИНКІВ-ІНТЕРНАТІВ ДЛЯ МАЛОЛІТНІХ ІНВАЛІДІВ, ПРИТУЛКІВ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ І ВІДДІЛЕНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ НА ДОМУ
Адміністративно-територіальна одиниця | Кількість підопічних (осіб) | Кількість дітей у притулках для неповнолітніх (осіб) | Кількість осіб пенсійного віку (тис. осіб) |
Автономна Республіка Крим | 1.754 | ||
Області: | |||
Вінницька | 1.870 | ||
Волинська | |||
Дніпропетровська | 3.583 | 1.060 | |
Донецька | 5.022 | 1.487 | |
Житомирська | 1.933 | ||
Закарпатська | 1.133 | ||
Запорізька | 2.144 | ||
Івано-Франківська | 1.121 | ||
Київська | 1.763 | ||
Кіровоградська | 1.548 | ||
Луганська | 2.604 | ||
Львівська | 1.454 | ||
Миколаївська | 1.385 | ||
Одеська | 2.002 | ||
Полтавська | 3.004 | ||
Рівненська | |||
Сумська | 1.915 | ||
Тернопільська | |||
Харківська | 3.246 | ||
Херсонська | 1.505 | ||
Хмельницька | 1.068 | ||
Черкаська | 2.234 | ||
Чернівецька | |||
Чернігівська | 2.028 | ||
м. Київ | 2.330 | ||
м. Севастополь | |||
Усього | 50,066 | 12,751 |
Додаток 12
до Порядку
КІЛЬКІСТЬ ПЕНСІОНЕРІВ, ОТРИМУВАЧІВ ДОПОМОГ І КОМПЕНСАЦІЙ, ВРАХОВАНА ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ОБСЯГУ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОДИНИЦІ НА ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ З НАРАХУВАННЯ ТА ВИПЛАТІ ПЕНСІЙ І ДОПОМОГ
(тис. осіб)
Адміністративно-територіальна одиниця | Кількість пенсіонерів, отримувачів допомог і компенсацій |
Автономна Республіка Крим | |
Області: | |
Вінницька | |
Волинська | |
Дніпропетровська | 1,170 |
Донецька | 1,631 |
Житомирська | |
Закарпатська | |
Запорізька | |
Івано-Франківська | |
Київська | |
Кіровоградська | |
Луганська | |
Львівська | |
Миколаївська | |
Одеська | |
Полтавська | |
Рівненська | |
Сумська | |
Тернопільська | |
Харківська | |
Херсонська | |
Хмельницька | |
Черкаська | |
Чернівецька | |
Чернігівська | |
м. Київ | |
м. Севастополь | |
Усього | 15,566 |
Додаток 13
до Порядку
КІЛЬКІСТЬ ОТРИМУВАЧІВ ДОПОМОГИ, ЩО ВРАХОВАНА ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ОБСЯГУ ВИДАТКІВ НА ВИПЛАТУ ДОПОМОГИ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ІНВАЛІДОМ І ЧИ ІІ ГРУПИ ВНАСЛІДОК ПСИХІЧНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ
(осіб)
Адміністративно-територіальна одиниця | Кількість отримувачів допомоги |
Автономна Республіка Крим | |
Області: | |
Вінницька | |
Волинська | |
Дніпропетровська | |
Донецька | |
Житомирська | |
Закарпатська | |
Запорізька | |
Івано-Франківська | |
Київська | |
Кіровоградська | |
Луганська | |
Львівська | |
Миколаївська | |
Одеська | |
Полтавська | |
Рівненська | |
Сумська | |
Тернопільська | |
Харківська | |
Херсонська | |
Хмельницька | |
Черкаська | |
Чернівецька | |
Чернігівська | |
м. Київ | |
м. Севастополь | |
Усього |
Додаток 14
до Порядку
ОБСЯГ ВИДАТКІВ НА ПОГАШЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ІНШИХ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ
Адміністративно-територіальна одиниця | Обсяг видатків на погашення заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат (Vzabi) |
Автономна Республіка Крим | |
Області: | |
Вінницька | |
Закарпатська | |
Івано-Франківська | |
Одеська | |
Рівненська | |
Тернопільська | |
Херсонська | |
Хмельницька | |
Чернівецька | |
Усього |
Додаток 17
до Порядку
Державний борг та його обслуговування
4.1. Граничний обсяг державного боргу на кінець 2002 року не повинен перевищувати 60 відсотків валового внутрішнього продукту.
4.2. Поліпшити структуру державного боргу шляхом скорочення
частки комерційного боргу в загальному обсязі державного зовнішнього боргу.
4.3. Заборонити списання заборгованості за кредитами, залученими під державні гарантії.
– Конец работы –
Используемые теги: Бюджетно-, аткова, політика0.067
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Бюджетно-податкова політика
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов