Стан забезпечення платоспроможності держави залежить від багатьох факторів, але насамперед — від способів, форм і методів реалізації бюджетно-податкової політики, її елементів і складових, від ступеня збалансованості державного і місцевих бюджетів, ефективності розподілу та використання бюджетних коштів тощо.
Відповідно до плану теми студентам передусім пропонується ознайомитися з однією зі складових бюджетно-податкової політики — політикою державних видатків, від якої певною мірою залежить не тільки забезпечення платоспроможності держави, її бюджетної безпеки, але й економічне зростання, соціальна справедливість тощо. Друга складова — податкова політика — посідає особливе місце в державному управлінні, тому вона була розглянута окремо.
З’ясовуючи економічний зміст політики державних видатків, слід насамперед розглянути, що являють собою державні видатки, з’ясувати їх місце в економічній структурі.
Державні видатки — це витрати, пов’язані з діяльністю держави. За допомогою останньої впроваджується споживання так званих суспільних благ. Крім цього, деякі державні видатки є прямими трансфертними платежами приватному сектору (соціальна допомога, пенсії, страхування по безробіттю), які не збільшують приватного споживання, але змінюють його структуру. Таким чином, державні видатки визначають відносні розміри приватного і державного секторів економіки, тобто відносні розміри приватного і суспільного споживання ВВП.
Слід зазначити, що найбільші видатки дозволяють собі невеликі промислово розвинуті країни, такі як Голландія (понад 50 % до ВВП), Швеція (понад 45 % до ВВП). Дуже великий відсоток видатків і у Франції (становить близько 45 %). У більшості країн, що розвиваються, видатки коливаються навколо 30 % до ВВП.
У той же час у лідерів світового бізнесу США та Японії бюджетні видатки становлять значно меншу частку в структурі ВВП (відповідно приблизно 23 і 26 %) [13].
Сукупні державні видатки поділяються на чотири категорії, що зібрані у формулі, за якою обчислюється (G):
,
де PG — споживання в державному секторі або державні закупки (заробітна плата працівникам державного сектору, платежі за товари, що купуються для поточного споживання); ITr — трансферти приватному сектору; i × DG — видатки на обслуговування державного боргу; DG — величина державного боргу; i — відсотки зі сплати процентів з державного боргу; IG — державні інвестиції.
Три перші категорії витрат утворюють поточні видатки держави (PG, ІTr, та і × DG), остання категорія — державні капітальні видатки (IG).
Сукупні державні видатки є складовою сукупного попиту, вони впливають і на приватний попит, і на сукупну пропозицію в економіці.
Нині для України актуальною є проблема оптимізації державних видатків, вирішення якої має вплинути на економічний розвиток. Це означає проведення ряду послідовних заходів з метою досягнення запланованих змін, а саме:
1) проведення ретельного перегляду всіх державних програм, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів;
2) оптимізація (скоріше скорочення, ніж збільшення) чисельності працюючих у бюджетних установах, в тому числі силових структурах;
3) реформування великих, перерозподільчих систем, що існують у бюджетному механізмі країни, та інші.
Рис. 21. Складові та форми реалізації
бюджетно-податкової політики
Крім того, при вивченні даної теми студентам необхідно розглянути ключові форми реалізації державної бюджетно-податкової політики, які формуються залежно від стану бюджету з позицій його балансування та макроекономічного стану в країні за певний термін часу.
Рис. 22. Стан державного бюджету з позицій
його балансування
Стан державного бюджету з погляду макроекономічної ситуації в країні (стану повної чи неповної зайнятості) характеризується таким чином:
Бюджет повної зайнятості — структурний бюджет | Бюджет неповної зайнятості — циклічний бюджет |
ü визначається рівнем сальдо бюджету (дефіциту чи профіциту), який мав би місце за поточного реального рівня державних видатків і податкових ставок в умовах потенційного рівня ВВП в економіці; ü зміна бюджету повної зайнятості показує напрям, в якому бюджетно-податкова політика впливатиме на зміну сукупного попиту в економіці | ü відображається вплив ділового економічного циклу на державний бюджет, тобто засвідчується, яким чином фаза економічного циклу впливає на доходи, видатки і сальдо бюджету за умов неповної зайнятості |
Таблиця 21