Тестові завдання

1. Методом управління державним боргом є:

а) обмін облігацій за регресивним співвідношенням;

б) відстрочка погашення;

в) податкова координація та гармонізація;

г) проведення бюджетного санкціонування.

2. Способом управління державним боргом є:

а) конверсія;

б) консолідація;

в) уніфікація;

г) гармонізація.

3. Прихований дефіцит бюджету формується:

а) з урахуванням соціальних зобов’язань держави;

б) на основі емісійних джерел його покриття;

в) конверсією;

г) згладжуванням податків.

4. Монетизація бюджетного дефіциту створюється:

а) з урахуванням соціальних зобов’язань держави;

б) на основі емісійних джерел його покриття;

в) конверсією;

г) згладжуванням податків.

5. Індикатором бюджетної безпеки є:

а) перерозподіл ВВП через зведений бюджет (не повинен перевищувати 30 %);

б) допустимою величиною бюджетного дефіциту (3—4 % ВВП);

в) ступінь бюджетної безпеки (прямо пропорційний рівню обсягів бюджетного фінансування);

г) рівень бюджетної безпеки (обернено пропорційний рівню бюджетного дефіциту).

6. Усе вказане нижче може розглядатися як автоматичний стабілізатор, за винятком:

а) прибуткового податку;

б) інвестиційного податкового кредиту;

в) корпоративного податку;

г) податку на продаж.

7. Проведення політики бюджетної експансії потребує:

а) зниження державних видатків, збільшення податків або одночасного застосування цих заходів;

б) зниження державних видатків і скорочення податків;

в) скорочення державних видатків і підвищення податкових
ставок;

г) збільшення державних видатків, скорочення податків або одночасного застосування цих заходів.

8. Уряд може погіршити ситуацію з інфляцією в тому разі, коли буде:

а) підвищувати податки;

б) збільшувати державні витрати і фінансувати бюджетний дефіцит за рахунок позик на внутрішньому відкритому ринку;

в) продавати центральному банку державні цінні папери з метою фінансування власних витрат;

г) використовувати зовнішні позики для фінансування бюджетного дефіциту.

9. Циклічний бюджетний дефіцит — це:

а) перевищення фактичного дефіциту над структурним;

б) перевищення структурного дефіциту над фактичним;

в) складається в умовах повної зайнятості;

г) складається під впливом циклічних коливань.

10. Метою політики коригування державного бюджету є:

а) досягнення балансу між видатками та доходами бюджету;

б) подолання економічної кризи або інфляції;

в) забезпечення державних витрат;

г) зменшення бюджетного дефіциту.

11. Автоматична фіскальна політика при зростанні рівня без­робіття спричиняє:

а) зменшення бюджетного дефіциту;

б) збільшення бюджетного дефіциту;

в) скорочення податкових нарахувань;

г) скорочення державних видатків.

12. Політика запозичень здійснюється тоді, коли:

а) видатки перевищують доходи;

б) доходи перевищують видатки;

в) існує дефіцит бюджету;

г) є бюджетне витіснення.

13. При зростанні реального обсягу ВВП збільшення державних витрат здійснюється за рахунок:

а) зростання державних закупівель;

б) зростання соціальних трансфертів;

в) поліпшення державних послуг;

г) скорочення цін.

14. Закон Вагнера розкриває зв’язок таким чином:

а) при зростанні ВВП відбувається збільшення державних витрат;

б) при зростанні ВВП відбувається зменшення державних витрат;

в) при зменшенні ВВП відбувається зменшення державних витрат;

г) при зменшенні ВВП відбувається збільшення державних витрат за рахунок соціальних трансфертів.

15. Зростання дефіциту бюджету:

а) збільшує державний борг;

б) зменшує державний борг;

в) зумовлюється зростанням відсотків за боргом;

г) зумовлюється скороченням відсотків за боргом.

16. Інфляційним джерелом фінансування дефіциту бюджету є:

а) трансферти;

б) монетизація дефіциту;

в) купівля центральним банком державних цінних паперів;

г) продаж державних цінних паперів комерційним банкам.

17. Якщо скорочується курс національної валюти, то:

а) скорочуються надходження від оподаткування експорту;

б) сплата зовнішніх боргів вимагатиме більше витрат на його обслуговування у вітчизняній валюті;

в) зростає державний борг;

г) скорочується державний борг.

18. Дефіцит бюджету може фінансуватися через:

а) сеньйораж;

б) зовнішні позики;

в) внутрішні позики;

г) інфляційний податок.

19. Ефект Олівера-Танзі засвідчує:

а) фінансування бюджетного дефіциту неінфляційними джере-
лами;

б) вплив існування лагів у вилученні податків;

в) зменшення реальних податкових надходжень при зростанні цін і незмінних податкових ставках;

г) вплив інфляції на дефіцит бюджету.

20. Якщо темп скорочення грошових запасів у населення випереджає темп інфляції, то відбувається:

а) зменшення інфляційного податку;

б) зростання інфляційного податку;

в) скорочення дефіциту бюджету;

г) зростання дефіциту бюджету.

21. «Тягар боргу» означає:

а) короткострокові наслідки бюджетного дефіциту;

б) довгострокові наслідки бюджетного дефіциту;

в) квазіфіскальні витрати;

г) квазісубсидії центрального банку.

22. Борговий своп — це:

а) конверсія боргу;

б) зниження відсотків за обслуговування боргу;

в) реструктуризація боргу;

г) викуп боргу;

д) капіталізація боргу.

23. Капіталізація боргу — це:

а) можливість викупити власні боргові зобов’язання;

б) обмін зовнішнього боргу на акціонерний капітал зі знижкою;

в) заміна існуючих боргових зобов’язань новими;

г) стабілізація розмірів і зміна структури заборгованості.

24. Конверсія «борг—борг» — це:

а) можливість викупити власні боргові зобов’язання;

б) обмін зовнішнього боргу на акціонерний капітал зі знижкою;

в) заміна існуючих боргових зобов’язань новими;

г) стабілізація розмірів і зміна структури заборгованості.

 

Запитання
Варіанти відповідей	а, б	а, б, в	а	б	а, б, г	б	г	б
Запитання
Варіанти відповідей	а, г	а, г	б, в	а, в, г	а, в	а, в	а, в	б, в
Запитання
Варіанти відповідей	б, в	б, в, г	б, в, г	а, г	б	а, г, д	б	в

 

 

 

Тема 6. Бюджетно-податкова політика:
досвід зарубіжних країн

…Державні фінанси — це мистецтво передавати гроші з рук в руки до тих пір, поки вони не зникнуть.

Роберт Сарнофф

Основна проблематика

Цілі

· Особливості бюджетного устрою та бюджетної системи зарубіжних країн · Національна специфіка структури державного бюджету в розвинутих країнах · Бюджетне законодавство як основа бюджетної політики в країнах Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР) · Бюджетно-податкова політика в зарубіжних країнах у ІІ половині ХХ століття: загальне та специфічне · Загальні особливості функ­ціонування податкового ме­ханізму розвинутих зарубіж­них країн · Бюджетно-податкова політика європейських країн в умовах сучасних інтеграцій­них процесів · Бюджетна конвергенція і податкова гармонізація

Втручання уряду в економічне життя країни завжди було досить значним і стало ще суттєвішим протягом останніх десятиріч. Уряди багатьох країн витрача- ють та оподатковують близько половини ВВП. Значна частка цих видатків являє собою перерозподіл доходу серед громадян. Проте уряди є також і великими споживачами — жодний уряд неекономний у використанні свого бюджету. Часто мають місце дефіцити, і більшість урядів звичайно заборговує в приватного сектора та за кордоном. У середньому державний борг в Європі становить приблизно половину річного ВВП. Проблеми бюджетно-податкової політики зарубіжних країн, досвід їх вирішення, зокрема в країнах ЄС на сучасному етапі, мають стати метою самостійної роботи студентів при вивченні даної теми. Особливу увагу студенти мають звернути на національну специфіку бюджетного устрою, бюджетної та податкової системи, структури державного бюджету кожної з країн, що стане об’єктом дослідження, а також на особливості її бюджетного та податкового законодавства та основні напрями бюджетно-податкової політики на сучасному етапі.