У сучасному світі немає країн з автаркічною економікою. Окрім економічних, існують також політичні, воєнні, культурні зв’язки між країнами, які опосередковуються міжнародними фінансовими потоками. Багатогранний комплекс взаємовідносин країни з міжнародним середовищем знаходить відображення у її платіжному балансі.
Платіжний баланс – це вартісне відображення сукупності міжнародних економічних зв’язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів. Платіжний баланс викликає великий інтерес для економістів та політиків, так як містить сукупність необхідної інформації про стан національної економіки у цілому та її зовнішньоекономічного комплексу зокрема. Економіст-міжнародник повинен вміти “читати” платіжний баланс, тобто аналізувати інформацію за основним розділами та підрозділами. З бухгалтерської точки зору платіжний баланс, як і баланс підприємства, повинен бути урівноваженим, але за його основними розділами практично завжди є активне (якщо надходження перевищують платежі) або пасивне (якщо платежі перевищують надходження) сальдо. Всі економічні операції країни поділяються на дві групи: поточні та операції з капіталом, які і визначають вихідний поділ балансу на два великих розділи: рахунок поточних операцій та рахунок операцій з капіталом. Структура платіжного балансу країни наведена в табл. 15.6. [14].
Рахунок поточних операцій є систематизованим відображенням зовнішніх торговельних операцій країни за певний період часу.
Таблиця 15.6