Реферат Курсовая Конспект
МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ - раздел Образование, Міністерство Освіти І Науки України Харківський Національний Економі...
|
Міністерство освіти і науки України
Харківський національний економічний університет
Бестужева С. В.
МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
Навчальний посібник
|
Рецензенти:
Доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого С. М. Макуха
Доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна С. В. Тютюнникова
Доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту організацій
Харківського державного університету харчування та торгівлі Т. С. Пічугіна
Затверджено на засіданні кафедри міжнародної економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.
Протокол № 1 від 31.08. 2008 р.
ТЕМА 1. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ЯК НАУКА
Контрольні запитання
1. У чому полягає сутність міжнародних економічних відносин?
2. Чи можна ототожнювати поняття “міжнародні економічні відносини” та “міжнародна економіка”?
3. Що є об’єктом, предметом і суб’єктами вивчення міжнародних економічних відносин?
4. У чому полягає сутність генетичних та структурних зв’язків у системі МЕВ ?
5. Чи існує взаємозв’язок між міжнародними економічними відносинами та іншими економічними науками?
6. Визначте форми міжнародних економічних відносин.
7. Чи можна розглядати міжнародні економічні відносини як систему? Чому?
8. Які методи використовуються для пізнання сутності та особливостей розвитку МЕВ?
ТЕМА 2. ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІЖОБЩИННИХ
ГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
Археологічна хронологічна схема первісного суспільства
Археологічні таксономи | Людина | Сім’я | Матеріальна культура | |
Ранній палеоліт | Первісне людське стадо (австралопітеки, пітекантропи, гейдельбергська людина) | Сім’ї немає | Грубі (без обробки) знаряддя з дерева та каміння. Збиральництво, мисливство – привласнюючий тип господарства. Поява зачатків мови | |
Середній, пізній палеоліт | Синантропи, неандертальці | Зародження родинних стосунків | Існування кам’яних знарядь праці. Збиральництво, мисливство – привласнюючий тип господарства | |
Первісно-економічна формація | ||||
Гомо - сапієнс – людина розумна, кроманьйонці | Дуальна система шлюбів. Груповий шлюб | Удосконалення знарядь з каміння та дерева. Добування вогню тертям. Поява першого глиняного посуду. Привласнюючий тип господарства | ||
Мезоліт | Формування рас | Груповий шлюб | Привласнюючий тип господарства. Одомашнювання тварин: собака, свиня | |
Ранній неоліт | Формування рас | Поступовий розвиток парного шлюбу | Перехід до відтворювальних форм добування засобів існування – до землеробства та скотарства. Одомашнювання вівці, кози, корови, коня | |
Пізній неоліт (енеоліт) | Формування рас | Патріархальний шлюб | Перший крупний поділ праці – відокремлення землеробства від скотарства. Удосконалення кам’яних знарядь праці шляхом шліфовки, свердлення. Поява лука та стріл. Оволодіння першим металом – міддю | |
Епоха металів | Мідний вік | Сучасна людина | Перехід до моногамного шлюбу | Розвиток ремесел, міські поселення. Виникнення первісної металургії. Рільництво |
Бронзовий вік | Сучасна людина | Моногамний шлюб | Удосконалення транспортних засобів. Початок відокремлення ремесла від землеробства – другий крупний поділ праці. Формування ринку | |
Залізний вік | Сучасна людина | Моногамний шлюб | Формування класового суспільства |
Епоха мезоліту(13 тис. р. до н. е. – 7 тис. р. до н. е.) – це епоха після льодовикового періоду , в яку люди вимушені через зміну кліматичних умов змінювати спосіб життя та матеріальне виробництво. Привласнюючий спосіб добування життєвих благ в епоху мезоліту зберігається, однак окрім збиральництва та мисливства з’являється рибальство. Як і пізній палеоліт, мезоліт – це період міжобщинних економічних відносин, але через нестачу продуктів харчування, високу щільність населення між общинами почались сутички за джерела існування, що зрештою призвело до кризи існуючого типу господарства. Привласнюючий спосіб добування їжі не міг задовольняти життєво необхідні потреби людей, що обумовило необхідність розвитку скотарства як альтернативи мисливству та рибальству. У цілому, основною особливістю мезолітичного періоду є криза привласнюючого господарства та формування передумов для виникнення відтворювального типу господарювання.
Неоліт(6-4 тис. р. до н. е.) є новим періодом у житті людства, який характеризується переходом від привласнюючого до відтворювального типу господарства від мисливства та збиральництва до землеробства та скотарства, а значить до стійкої осілості, до постійних поселень з більш упорядкованим житлом, що отримало назву “сільський побут”. Цей якісний перехід до принципово нової – відтворювальної – економіки та нового способу життя було здійснено протягом майже трьох тисячоліть – з IX до VII тис. до н. е. В науці цей період називають “неолітичною революцією”, центром якої вважається Близький Схід. Виникнення та розвиток господарства відтворювального типу дало новий імпульс розширенню відносин обміну між общинами, сприяло зростанню населення. Це, в свою чергу, мало два наслідки:
1) концентрацію населення у великих поселеннях та появу відносно розвинутого племінного суспільства;
Контрольні запитання
1. Які особливості формаційного та цивілізаційного підходів щодо визначення історичного підґрунтя розвитку міжнародних економічних відносин?
2. У чому полягають особливості міжобщинних відносин за доби палеоліту?
3. Які причини кризи привласнюючого господарства за доби мезоліту?
4. Що становить “неолітична революція і які її наслідки?
5. Як відбувався обмін за доби бронзового віку?
6. Визначте товарну структуру міжнародної торгівлі стародавніх держав.
7. У яких формах здійснювалися зовнішньоторговельні зв’язки стародавнього суспільства?
8. Як формувалися грошові відносини стародавніх держав?
9. Який характер мала міграція робочої сили у первісній суспільно-економічній формації?
ТЕМА 3. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА В ПЕРІОД ПЕРВІСНОГО НАГРОМАДЖЕННЯ КАПІТАЛУ
Контрольні запитання
1. Визначте характерні риси суспільно-політичного базису феодалізму.
2. Які основні риси та форми феодальної торгівлі?
3. Назвіть основні торговельні шляхи середньовіччя.
4. Чому період феодалізму вважається періодом регресу зовнішньоторговельних відносин?
5. Які основні передумови формування капіталістичних відносин та світового ринку?
6. У чому полягають особливості розвитку МЕВ у період первісного нагромадження капіталу?
ТЕМА 4. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА В ЕПОХУ КАПІТАЛІЗМУ
Контрольні запитання
1. Визначте передумови формування монополістичного капіталізму.
2. Назвіть основні типи монополій.
3. Як розвивалася зовнішня торгівля в умовах монополістичного капіталізму?
4. Визначте основні риси та механізм функціонування системи золотого стандарту.
5. Які причини та наслідки мала Велика депресія для світової економіки?
6. Чому виникла необхідність у створенні Бреттон-Вудської валютної системи?
7. Які основні рішення в сфері міжнародного валютно-фінансового регулювання були прийняті на Бреттон-Вудській конференції?
8. Визначте основні чинники краху Бреттон-Вудської валютної системи.
ТЕМА 5. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО: ОСНОВНІ РИСИ ТА СТРУКТУРА
Рис. 5.1. Структура світового господарства
До суб’єктів світового господарства відносять країни, їх угрупування, ТНК, підприємства, фірми, компанії, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Взаємодія суб’єктів світового господарства здійснюється в різних сферах, які утворюють структурні елементи (блоки). До структурних елементів відносяться:
- міжнародний поділ праці;
- міжнародна торгівля;
- міжнародне виробничо-інвестиційне співробітництво;
- міжнародне науково-технічне співробітництво;
- міжнародна міграція робочої сили;
- міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини.
До структурних рівнів економічної взаємодії суб’єктів світогосподарських зв’язків відносяться:
- міжнародний;
- регіональний (субрегіональний);
- міждержавний;
- рівень підприємства (мікрорівень).
Найважливішим у системі світогосподарських зв’язків є мікрорівень, на якому взаємодіють безпосередні виробники товарів та послуг – підприємства, фірми, організації. Саме вони формують ядро міжнародних економічних відносин, виступаючи одночасно і продавцями і споживачами товарів та послуг.
Міждержавний рівень передбачає створення системи організації та управління міжнародними економічними відносинами. Держава створює умови для здійснення експортно-імпортних операцій національними та іноземними суб’єктами господарювання: визначає тип зовнішньоекономічної політики, розробляє митні, валютні режими, регулює банківські проценти та податкові ставки тощо. Новітній історії МЕВ відомі і жорстка державна монополія на всю систему зовнішньоекономічних зв’язків (у колишніх соціалістичних країнах), і механізм вільної економічної взаємодії, який регулюється переважно економічними інструментами (в країнах з ринковою економікою). Виключно важливим аспектом діяльності держави як суб’єкта МЕВ є підготовка та підписання угод з іншими державами та міжнародним організаціями про економічне, науково-технічне співробітництво з метою поглиблення та розвитку світогосподарських відносин.
На регіональному рівні розробляються та реалізуються великі міжнародні проекти та програми в різних сферах міжнародного економічного і науково-технічного співробітництва. Особливо рельєфно регіональне співробітництво проявляється в рамках Європейського Союзу, АСЕАН, НАФТА, МЕРКОСУР тощо.
Міжнародний рівень акумулює всі попередні рівні світогосподарських зв’язків, посилюючи глобалізацію світової економіки. На цьому розробляються і підписуються в рамках ООН та її підрозділів, міжнародних економічних організацій всі найважливіші документи щодо регулювання МЕВ у цілому та їх окремих елементів (блоків).
Контрольні запитання
1. Що є субстанціональною основою світового господарства?
2. Визначте основні ознаки світового господарства як економічної системи.
3. Яка структура сучасного світового господарства?
4. Визначте закони, які використовуються у системі світового господарства.
5. Чому виникають протиріччя між суб’єктами світового господарства?
6. Охарактеризуйте механізм розв’язання протиріч між суб’єктами світового господарства.
ТЕМА 6. МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ–МАТЕРІАЛЬНА ОСНОВА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Контрольні запитання
1. Чому міжнародний поділ праці є формою суспільного поділу праці?
2. Які спільні та особливі риси є у суспільного і міжнародного поділу праці?
3. Визначте основні фактори розвитку міжнародного поділу праці.
4. Які форми спеціалізації набули поширення у світовому господарстві?
5. У чому полягає сутність міжнародного кооперування?
6. Як міжнародне кооперування пов’язане з міжнародною спеціалізацією?
7. Як пов’язано формування світового ринку з МПП?
ТЕМА 7. СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ. КЛАСИФІКАЦІЯ КРАЇН У МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЦІ
Рівень економічного розвитку країни і її участь у світовому господарстві
Економічний розвиток країн аналізується за наступними показниками: валовий національний продукт (ВНП), валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний розрахований дохід (ВНД), національний дохід, ВВП на душу населення, ВНП на душу населення, частка продукції обробної промисловості та сфер послуг в ВВП і ВНП, рівень освіти населення та тривалість життя. У табл. 7.1 наведені дані про обсяги ВВП деяких країн.
Слід зазначити, що при використанні даної методики виникають певні труднощі з пошуком критерію класифікації країн. Вартісні обсяги ВВП та ВНП характеризують економічну могутність країни, але не відображають рівень життя населення. Так, достатньо великі обсяги ВВП і ВНП Китаю та Індії не можуть бути індикаторами високого рівня життя населення. В той же час, у Швейцарії, Люксембурзі життєвий рівень населення високий при малих обсягах ВВП та ВНП. Тому для визначення рівня економічного розвитку країни необхідно аналізувати вартісний обсяг ВВП та ВНП на душу населення.
Таблиця 7.1
Обсяги ВВП країн світу (в млрд дол. США)
США | 13 220 | Швейцарія | |
Японія | 4 911 | Швеція | |
Німеччина | 2 858 | Польща | |
Великобританія | 2 341 | Данія | |
Китай | 2 512 | Аргентина | |
Франція | 2 145 | Україна | |
Італія | 1 780 | Бангладеш | |
Канада | 1 089 | Болгарія | |
Іспанія | 1 081 | Естонія | |
Республіка Корея | Болівія | ||
Росія | Ефіопія | ||
Індія | Уганда | ||
Мексика | Конго | ||
Бразилія | Гаїті | ||
Нідерланди | Монголія |
У табл. 7.2 наведені показники ВВП на душу населення.
Таблиця 7.2
ВВП країн на душу населення в 2008 році (в євро)
Ліхтенштейн | 44 851 | Чехія | 6 412 |
Люксембург | 28 192 | Естонія | 6 229 |
Швейцарія | 26 842 | Латвія | 6 211 |
Норвегія | 25 165 | Словаччина | 6 102 |
Ірландія | 22 540 | Литва | 5 582 |
Данія | 21 673 | Угорщина | 5 549 |
Ісландія | 21 202 | Польща | 5 529 |
Австрія | 20 045 | Хорватія | 4 763 |
Франція | 19 525 | Туреччина | 4 583 |
Німеччина | 18 734 | Румунія | 3 332 |
Великобританія | 18 583 | Сербія | 3 080 |
Бельгія | 17 695 | Болгарія | 2 817 |
Швеція | 17 552 | Чорногорія | 2 580 |
Фінляндія | 17 194 | Боснія та Герцеговина | 2 325 |
Італія | 16 949 | Македонія | 2 237 |
Нідерланди | 16 034 | Білорусь | 1 888 |
Іспанія | 13 942 | Албанія | 1 748 |
Греція | 12 973 | Китай | 1 700 |
Кіпр | 12 652 | Україна | 1 688 |
Португалія | 10 019 | Молдова | |
Словенія | 9 943 | Індія | |
Мальта | 8 688 |
Місце підсистем у світовому господарстві визначається рівнем та характером зовнішньоекономічних зв’язків. Рівень зовнішньоекономічних зв’язків країни відповідно визначається на основі аналізу динаміки та структури експортно-імпортних операцій у сфері торгових, інвестиційних, інноваційних, міграційних відносин між державами. Характер зовнішньоекономічних зв’язків визначається, насамперед особливостями зовнішньоекономічної політики країни, ступенем відкритості її економіки. Ступінь відкритості зовнішньому ринку визначається часткою експорту в ВВП країн (експортною квотою). Світовий банк виокремлює 5 груп країн за ступенем відкритості їх економік:
1) країни з відносно закритою економікою, частка експорту в ВВП яких складає менше 10%. В цю групу входять 10 країн: Бразилія, Аргентина, Перу, Суринам, Судан, Уганда, Руанда, Бірма, Японія, Гаїті;
2) країни, експортна квота яких складає 10 – 19% (27 країн): США, Мексика, Колумбія, Болівія, Австралія, Індія, Пакистан, Іспанія, Чад, Ефіопія, Сомалі та ін.;
3) країни з експортною квотою від 20 до 24% (24 країни): Україна, Франція, Італія, Греція, Німеччина, Туреччина, Сирія, В’єтнам, Лаос, Нікарагуа, ПАР, Мозамбік, Нігерія, Мали, Алжир, Єгипет, Мадагаскар та ін.;
4) країни з експортною квотою 25 – 34% (32 країни): Росія, Казахстан, Киргизія, Узбекистан, Таджикистан, Туркменія, Молдова, Румунія, Угорщина, Великобританія, Португалія, Китай, Іран, Канада, Швеція, Фінляндія, Венесуела, Чилі, Парагвай, Еквадор, Заїр, Танзанія та ін.;
5) країни з відносно відкритою економікою, експортна квота яких складає понад 35% (70 країн): Панама, Коста-Ріка, Гондурас, Гайана, Мавританія, Туніс, Сенегал, Габон, Конго, Ангола, Намібія, Ботсвана, Кенія, Саудівська Аравія, Йорданія, Ізраїль, ОАЕ, Бутан, Таїланд, Малайзія, Філіппіни, Папуа-Нова Гвінея, Монголія, Норвегія, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Австрія, Чехія, Словенія, Болгарія, Естонія, Литва, Латвія, Білорусь, Грузія, Вірменія, Азербайджан.
Контрольні запитання
1. Які критерії використовуються для виділення підсистем світового господарства?
2. Визначте основні групи країн у міжнародній економіці та охарактеризуйте особливості їх економічного розвитку.
3. Як класифікуються країни за методиками Світового банку та Міжнародного валютного фонду?
4. Які показники використовуються для визначення рівня економічного розвитку країни?
5. У чому полягають особливості розвитку:
- розвинених країн;
- країн з перехідною економікою;
- країн, що розвиваються?
ТЕМА 8. ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Контрольні запитання
1. Що таке фактори виробництва?
2. Як класифікуються фактори виробництва у світовому господарстві?
3. Яка структура та масштаби світових запасів, видобування та споживання мінеральної сировини?
4. Охарактеризувати паливно-енергетичний потенціал світового господарства.
5. У чому особливості розподілу і розвитку аграрно-кліматичного потенціалу світового господарства?
6. Охарактеризуйте сучасний механізм розв’язання глобальних проблем світового господарства.
ТЕМА 9. РЕГІОНАЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Контрольні запитання
1. Які особливості економічного розвитку країн Західної Європи?
2. У чому полягають економічні реалії розвитку країн Центральної та Східної Європи?
3. Дайте характеристику економіці країн Північної та Південної Америки.
4. Визначте характерні риси економічного розвитку країн Азії та Африки.
ТЕМА 10. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ
Таблиця 10.2
Контрольні запитання
1. Що є основною відмінністю між класичними та альтернативними теоріями?
2. Дайте порівняльну характеристику теорії абсолютних переваг А. Сміта та теорії порівняльних переваг Д. Рікардо. У чому полягає обмеженість цих теорій?
3. Дайте визначення факторонасиченості товарів та фактороінтенсивності країни.
4. Визначте основні відмінності між внутрішньогалузевою та міжгалузевою торгівлею.
5. У чому полягає сутність динамічних моделей технологічних відмінностей?
6. Визначте основні форми організації міжнародної торгівлі.
7. Які види цін використовуються у міжнародній торгівлі товарами?
Визначте пріоритетні напрями розвитку зовнішньої торгівлі України.
ТЕМА 11. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ПОСЛУГАМИ
Особливості розвитку ринку послуг в Україні
Становище України на світовому ринку послуг, не зважаючи на її значний науково-технічний та кадровий потенціал, визначається в основному наданням транспортних та туристичних послуг. У 2008 році експорт послуг склав 11694,2 млн дол. США, імпорт –6646,8 млн дол. США. Порівняно з 2007 роком експорт збільшився на 29,4%, імпорт – на 33,5%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило – 5047,4 млн дол. (у 2007 р. – 4058,3 млн дол.). Зовнішньоторговельні операції послугами проводились з партнерами з 221 країни світу. В табл. 11.3 наведений аналіз географічної структури зовнішньої торгівлі послугами за 2007 – 2008 рр.
Таблиця 11.3
Контрольні запитання
1. У чому полягають особливості розвитку міжнародної торгівлі послугами?
2. Визначте економічну природу та специфічні особливості послуги.
3. Які критерії використовуються для класифікації міжнародних послуг?
4. Визначте основні тенденції розвитку міжнародного ринку послуг.
5. Чому науково-технічний прогрес є чинником розвитку сфери міжнародних послуг?
6. Наведіть основні форми технологічних послуг.
7. Визначте основні тенденції розвитку міжнародного туризму.
8. Як міжнародні транспортні послуги впливають на міжнародну торгівлю?
9. Які характерні риси притаманні розвитку ринку послуг в Україні: проблеми та перспективи?
ТЕМА 12. МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Контрольні запитання
1. У яких випадках технологія розглядається як фактор виробництва та як товар?
2. Назвіть основні форми передачі технології.
3. Як здійснюється оцінка об’ємів передачі технології?
4. У чому полягає економічна доцільність експорту та імпорту технології?
5. У чому полягає необхідність міжнародного технічного сприяння?
6. Визначте особливості міжнародного технологічного обміну .
ТЕМА 13. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ
Показники кількісної оцінки міжнародної міграції робочої сили
З метою оцінки обсягів міжнародної міграції робочої сили та її регіонального розподілу використовують наступні показники:
1) трудовий дохід – це заробітна плата, премії, надбавки, допомога та інші виплати в грошовій та натуральній формі (які оцінюються у грошовому еквіваленті), які отримують робітники – нерезиденти (мігранти) за роботу, виконану для резидентів та оплачену ними;
2) переміщення мігрантів – оцінний грошовий еквівалент вартості майна, яке перевозять із собою мігранти в іншу країну;
3) перекази робітників – це пересилання на батьківщину мігрантами грошей або товарів, які мають оцінну вартість.
Показники переміщення мігрантів та переводи робітників інтегруються у комплексний показник – приватні неоплачені перекази, які включаються в статтю “Доходи” платіжного балансу країни.
У цілому для міжнародної економіки міжнародна міграція робочої сили має позитивне значення, так як сприяє вирівнюванню рівнів оплати праці в різних країнах, зростанню сукупного обсягу світового виробництва за рахунок ефективного перерозподілу трудових ресурсів між країнами.
Україна в процесах міжнародної міграції робочої сили
Міжнародний ринок трудових ресурсів є невід’ємною складовою сучасного світового ринку, тому подальша інтеграція України в систему світогосподарських зв’язків залежить від ефективності її міграційної політики. Проблемами трудової міграції в Україні почали займатись недавно. До 1998 року Україна підписала міждержавні угоди про регулювання трудової міграції з Росією, Білоруссю, Вірменією, Молдовою, Польщею, Литвою, Чехією. У табл. 13.4 наведені дані щодо міжнародних міграційних потоків України.
Таблиця 13.4
Контрольні запитання
1. У чому полягають причини міжнародної міграції робочої сили?
2. Визначте основні напрями сучасних міграційних потоків.
3. Охарактеризуйте основні центри притягання робочої сили.
4. Які показники використовуються для оцінки обсягів міжнародної міграції робочої сили? Чи відображаються ці показники в платіжному балансі країни?
5. Які наслідки переміщення трудових ресурсів для країн-експортерів робочої сили?
6. Які наслідки переміщення трудових ресурсів для країн-імпортерів робочої сили?
7. Визначте особливості сучасного розвитку світового ринку праці
8. Охарактеризуйте розвиток ринку праці в Україні.
ТЕМА 14. МІЖНАРОДНЕ ВИРОБНИЧО-ІНВЕСТИЦІЙНЕ
СПІВРОБІТНИЦТВО
Контрольні запитання
1. Як співвідносяться торгівля товарами та рух капіталу згідно з правилом Л. Вальраса?
2. Визначте основні форми міжнародного руху капіталу.
3. У чому полягають причини експорту та імпорту прямих іноземних інвестицій?
4. Які економічні ефекти виникають в результаті прямих інвестицій?
5. Що входить до складу прямих іноземних інвестицій?
6. Визначте характерні ознаки прямих та портфельних інвестицій.
7. Що таке портфельні інвестиції і їх основні види?
8. Визначте принципи формування та управління інвестиційним портфелем.
9. Що таке інвестиційний клімат країни?
10. Визначте основні складові інвестиційного клімату країни.
11. Які методи використовуються для зменшення інвестиційного ризику?
12. Як визначається інвестиційна позиція країни?
ТЕМА 15. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ТА КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ
Узгоджено фіксовані курси, які базуються на узгодженому еталоні – офіційній ціні золота або співвідношенні золота до певних валют.
За узгодженим еталоном визначається валютний паритет та гранично допустимі амплітуди коливань валютного курсу від валютного паритету. Узгоджені курси також називаються зв’язаними та поділяються на:
- ординарні валютні курси, прив’язані до СПЗ (курси Лівії, М’янми, Руанди, Сейшельських островів);
- ординарні валютні курси, прив’язані до долара США (курси Аргентини, Сирії, Іраку, Панами, Венесуели, Нігерії, Анголи, Оману, Туркменістану, Гаїті, Гондурасу, Ямайки тощо);
- ординарні валютні курси, прив’язані до французького франку (курси колишніх колоній Франції – країни Африки – Камерун, Бенін, Буркіна-Фасо тощо);
- ординарні курси, прив’язані до інших валют (до євро – країни Західної Європи, до російського рубля – валюта Таджикистану, до ранду ПАР – курси валют Намібії, Лесото, Свазіленду);
Композитні курси, прив’язані до штучно створених комбінацій валют основних торговельних партнерів – валюти Австрії, Алжиру, Фінляндії, Кіпру, Ісландії, Угорщини.
Обмежено гнучкий курс – це офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає незначне коливання валютного курсу відповідно до встановлених правил. Такий курс передбачає виокремлення:
- обмежено гнучкий курс до однієї валюти – підтримка коливань валютного курсу в певних межах (+-7,25%) від офіційно зафіксованого паритету в іноземній валюті. Так, наприклад, Бахрейн, Катар, Саудівська Аравія, ОАЕ визначають курс національної валюти як обмежено гнучкий щодо долара США;
- обмежено гнучкий валютний курс в рамках спільної політики передбачає спільне коливання національних валют в межах +- 2,25% від встановленого офіційного курсу (“валютна змія”). Цей спосіб встановлення валютних курсів використовували країни ЄС на перехідному етапі до створення Європейського валютного союзу, який передбачав узгодження національних валютних політик західноєвропейських країн.
Плаваючий валютний курс – це вільно встановлений ринковий курс, коливання якого обумовлюються зміною співвідношення попиту та пропозиції на певну валюту на валютному ринку. Виокремлюють наступні види плаваючого валютного курсу:
- коригований валютний курс – курс, який автоматично змінюється відповідно до змін основних макроекономічних показників (ВВП, ВНП, ВНД, національного доходу, рівня інфляції, обсягів іноземного інвестування), є характерним для Чилі, Еквадору, Нікарагуа;
- регульовано плаваючий валютний курс – курс, який встановлюється центральним банком, а не на валютному ринку. Цей метод встановлення валютного курсу використовують 38 країн , у тому числі Норвегія, Греція, Алжир, Ангола, Бразилія, Камбоджа, Колумбія, Пакистан, Єгипет, Китай, Хорватія, Латвія, Польща, Словенія, Грузія, Росія, В’єтнам та ін;
- незалежно плаваючий валютний курс – курс, який визначається на основі співвідношення попиту та пропозиції на валюту на валютному ринку без втручання центрального банку. Таким методом встановлюються валютні курси більшості розвинутих країн (окрім країн ЄС), Афганістану, Болівії, Коста-Ріки, Ефіопії, Гани, Ямайки, Вірменії, Азербайджану, Казахстану, Киргизії, України, Узбекистану, Молдови, Таджикистану, Монголії та інших;
- спільно плаваючий валютний курс – курс, який встановлюється країнами ЄС, при чому в рамках цього інтеграційного угрупування розроблено два валютні режими – для валютних операцій країн-членів Європейського Союзу, другий – для операцій країн ЄС з іншими країнами.
Для оцінки динаміки розвитку економічного країн використовують наступні курси валют:
1) номінальний валютний курс – офіційно встановлений курс між двома валютами:
, (15.1)
де – номінальний валютний курс;
– іноземна валюта;
– національна валюта.
2) реальний валютний курс – номінальний валютний курс, скоригований на зміни в рівні цін у даній країні та країні – партнері, до валюти якої котирується курс національної валюти:
, (15.2)
де – реальний валютний курс;
– номінальний валютний курс;
– індекс цін країни-партнера;
– індекс цін на в даній країні.
- номінальний ефективний валютний курс – індекс валютного курсу, розрахований як співвідношення між національною валютою та валютами інших країн, зважених відповідно до їх частки у валютних операціях даної країни:
, (15.3)
де – номінальний ефективний валютний курс;
– індекс номінального валютного курсу поточного року відносно базового року кожної країни-торговельного партнера:
; (15.4)
– питома вага кожної країни у торговельному обороті даної країни:
, (15.5)
де - обсяги експорту країни-партнера;
- обсяги імпорту країни-партнера;
- загальний обсяг експорту;
- загальний обсяг імпорту,
i – країна – торговельний партнер;
- реальний ефективний валютний курс – номінальний ефективний валютний курс, скоригований на зміну цін, який показує динаміку реального курсу національної валюти до валют країн – основних партнерів:
, (15.6)
де - реальний ефективний валютний курс;
- індекс реального ефективного валютного курсу у поточному році відповідно до базового.
Серед багатьох чинників, які впливають на рівень та динаміку валютного курсу слід виокремити структурні та кон’юнктурні. Кон’юнктурні чинники є чинниками короткострокової дії та пов’язані з коливаннями ділової активності, змінами у зовнішньоекономічній політиці країни, змінами у внутрішній політиці країни, виникненням певного ажіотажу через психологічний тиск на населення. В багатьох випадках валютний курс залежить від песимістичного чи оптимістичного настрою населення стосовно уряду та його політики. Структурні чинники є чинниками довгострокової дії і пов’язані зі змінами грошової маси, станом платіжного балансу країни, процентних ставок, темпів інфляції, у валютній та кредитній політиці країни. Розглянемо більш детально характер впливу наведених вище чинників на валютний курс.
1. Валютний курс та стан грошової системи країни. Так як зміни валютних курсів обумовлюються змінами співвідношення між національними грошовими одиницями країн, то зрозуміло, що від стану національної грошової одиниці залежить попит на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Зв'язок між попитом та пропозицією на національну валюту та обсягом валового внутрішнього продукту (ВВП) встановлюється кількісною теорією попиту на гроші, використання якої дозволяє сформулювати наступні висновки: якщо темпи зростання реального ВВП випереджатимуть темпи зростання грошової маси, то валютний курс буде зростати. І навпаки, валюта країни з високим темпом зростання грошової маси буде знецінюватись.
2. Валютний курс та стан платіжного балансу країни. Активний платіжний баланс країни сприяє підвищенню рівня довіри до національної валюти, і, відповідно, попиту на неї завдяки нарощуванню обсягів експортних операцій та притоку іноземної валюти в країну. Пасивний платіжний баланс, навпаки, сприяє зниженню курсу національної валюти.
3. Інфляція та валютний курс. Зростання рівня інфляції в країни супроводжується знеціненням національної валюти та зниженням валютного курсу відносно валют інших країн.
4. Процентна ставка та валютний курс. Вплив відмінностей у процентних ставках у різних країнах пояснюється існуванням фондового ринку (ринку цінних паперів), який конкурує з валютним ринком за залучення додаткового іноземного капіталу. Тому підвищення процентних ставок стимулюватиме імпорт іноземного капіталу в країну, а зниження – стимулюватиме експорт капіталу. У свою чергу рух капіталу посилює нестабільність платіжного балансу та курсу національної валюти: при підвищенні процентної ставки спостерігається приток капіталу в країну і підвищення валютного курсу, а при зниженні – відплив капіталу і, відповідно, зниження курсу національної валюти. Тому очікуваний дохід від іноземного інвестування визначається як різниця (або) процентної ставки за кордоном та проценту знецінення або подорожчання курсу національної валюти:
, (15.7)
де – очікуваний дохід від інвестицій;
– процентна ставка в країні;
– процентна ставка за кордоном;
– майбутній (очікуваний) обмінний курс національної валюти;
– існуючий обмінний курс національної валюти.
5. Державне регулювання і валютний курс. На рівень і динаміку валютних курсів впливає також і політика державного регулювання. Якщо в країні здійснюється обмежувальна валютна політика, спрямована на активізацію експортного сектору економіки, то її результатом буде підвищення валютного курсу.
Епізодичний вплив на валютний курс здійснюють і форс-мажорні чинники – стихійні лиха, війни, соціальні конфлікти, відкриття великих родовищ корисних копалин на території країни. Останні дозволять зменшити її імпортозалежність та збільшити експорт, а значить і підвищити курс національної валюти.
6. Валютний курс та умови торгівлі країн. Зміни валютного курсу розглядаються як знецінення або подорожчання національної валюти. При знеціненні валюти експорт стає більш дешевим, а імпорт – більш дорогим. При підвищенні валютного курсу експорт, навпаки, стає більш дорогим (а значить і менш вигідним), а імпорт – більш дешевим.
Використовуючи поняття “умови торгівлі”, даний висновок можна сформулювати так: при інших рівних умовах умови підвищення валютного курсу покращує умови торгівлі країни (підвищує відносну ціну експорту та знижує відносну ціну імпорту), а знецінення валюти погіршує умови торгівлі (підвищує відносну ціну імпорту та знижує відносну ціну експорту). Цей феномен досліджувався А. Маршаллом, А. Лерненом та Дж. Робінсон. Їх висновки базувались на таких припущеннях:
- міжнародний рух капіталу відсутній і торговельний баланс є простою різницею між експортом та імпортом товарів, і тому поточний попит та пропозиція на валюту визначались попитом на імпорт та доходами від експорту;
- попит резидентів на іноземні товари, як і пропозиція товарів на експорт, залежить від рівня цін на них у національній валюті, а пропозиція нерезидентів товарів на експорт та їх попит на імпорт залежать тільки від цін у іноземній валюті;
- пропозиція іноземної валюти вважається еластичною, тобто будь-яка зміна валютного курсу приводить до значно більшого збільшення або скорочення пропозиції валюти;
- економіка знаходиться у стані рівноваги, тобто торговельний баланс дорівнює нулю.
Умова Маршалла – Лернена – зниження вартості національної валюти сприяє покращенню торговельного балансу, якщо сума абсолютних значень еластичності національного попиту на імпорт та іноземного попиту на національний експорт більше одиниці:
> 1, (15.8)
де - еластичність попиту на імпорт;
- еластичність попиту на експорт.
Якщо еластичність експорту більше 1, то девальвація залишає доходи в іноземній валюті незмінними. Тоді при будь-якій еластичності імпорту девальвація сприятиме покращенню торговельного балансу. Аналогічно, якщо еластичність імпорту більше 1 або еластичність і експорту, і імпорту більше 0,5, то девальвація сприятиме погіршенню торговельного балансу. У випадку, якщо сума еластичності експорту та імпорту менше 1, девальвація погіршить стан торговельного балансу.
Україна в системі міжнародних валютно-фінансових відносин
Лібералізація валютної політики України почалась у 2000–2001 рр., коли Національний банк України почав проводити політики регульованого плаваючого валютного курсу гривні. В табл. 15. 7 відображено вплив валютної політики на макроекономічні показники розвитку України.
Таблиця 15.7
Контрольні запитання
1. Проаналізуйте структуру національної і світової валютної системи.
2. Що таке валютний курс, спот-курс, форвард-курс?
3. Які чинники впливають на зміну валютного курсу?
4. Яка структура платіжного балансу країни?
5. Що таке міжнародний кредит і які функції він виконує? Які його форми?
ТЕМА 16. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ
Контрольні запитання
1. У чому полягають передумови та цілі міжнародної економічної інтеграції?
2. Охарактеризуйте основні етапи інтеграційного процесу.
3. Що таке статичні та динамічні ефекти інтеграції? Яка між ними різниця?
4. Визначте, у яких випадках виникає: а) ефект створення торгівлі; б) ефект відхилення торгівлі.
5. Визначте основні етапи формування Європейського Союзу.
6. Дайте характеристику сучасному розвитку Європейського Союзу.
7. У чому полягає специфіка діяльності Європейської асоціації вільної торгівлі?
8. Визначте цілі та функції НАФТА.
9. Визначте особливості інтеграційного розвитку в країнах Південної Америки.
10. Які інтеграційні угрупування в Азії є найбільш потужними та впливовими?
11.У чому полягає необхідність інтеграції України у міжнародну економічну систему?
12. Визначте основні пріоритети в інтеграційній політиці України.
ТЕМА 17. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ
Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі: цілі та інструментарій
Державне втручання у міжнародний економічний обмін з метою його регулювання базується на використанні сукупності методів і інструментів, які виокремлюються у дві групи – тарифні та нетарифні методи. Класифікація інструментів зовнішньоторговельної політики держави наведена в табл. 17.1.
Таблиця 17.1
Контрольні запитання
1. У чому полягають принципові відмінності між політикою вільної торгівлі та політикою протекціонізму?
2. Визначити основні інструменти торгівельної політики.
3. Визначити позитивні та негативні наслідки тарифного регулювання.
4. Чи можна вважати нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі більше ефективними, ніж імпортний тариф? Обґрунтувати відповідь.
5. У чому полягають особливості державного регулювання міжнародної торгівлі послугами?
ТЕМА 18. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОГО РУХУ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА
Контрольні запитання
1. Визначте характерні відмінності державного регулювання експорту та імпорту технології.
2. У чому полягає державне регулювання прямих іноземних інвестицій?
3. Які заходи запроваджує країна для регулювання міграції робочої сили?
4. Визначте основні форми валютної політики держави та механізм їх використання для врівноваження платіжного балансу.
ТЕМА 19. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ В
РЕГУЛЮВАННІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
Регулювання міжнародної торгівлі у межах ГАТТ/ СОТ
Координація міжнародних дій з регулюванню зовнішньої торгівлі була закладена в Бреттон-Вудських угодах. Багатосторонні переговори щодо лібералізації міжнародної торгівлі здійснювались в рамках створеної Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ), яка у 1995 році була реформована у Світову організацію торгівлі з розширенням її структури та функціонального призначення. Починаючи з 1945 року в рамках ГАТТ було проведено вісім крупних конференцій (раундів), загальною спрямованістю яких було скорочення митних тарифів у взаємній торгівлі країн. Найбільш значними з них є “Раунд Кеннеді” (1967р.), “Раунд Токіо” (1979р.), “Уругвайський раунд” (1995р.) (табл. 19.1).
Таблиця 19.1
Контрольні запитання
1. Чому виникла необхідність міжнародного регулювання економічних відносин між суб’єктами світового господарства?
2. Які причини спонукали до реорганізації Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ)?
3. Визначте принципові відмінності між ГАТТ та СОТ.
4. У чому полягають особливості кредитної діяльності МВФ?
5. Які організації входять в структуру Світового банку?
6. Які організації регулюють міжнародний трансферт технологій?
7. У чому полягає специфіка діяльності Міжнародної організації праці, Міжнародної організації з міграції?
Рекомендована література
1. Авдокушин Е. Ф. Международные экономические отношения: учебник/ Авдокушин Е. Ф. – М.: Юристъ, 2001. – 368 с.
2. Акопова Е. С. Мировая экономика и международные экономические отношения / Акопова Е. С. Воронкова О.Н., Гаврилко Н.Н. (Серия «Учебники, учебные пособия») – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2001. – 416 с.
3. Балаева А. Сфера услуг в мировой экономике: тенденции развития / Балаева А., Предводителева М. // Мировая экономика и межденародные отношения. - №3.-2007. – С. 23-28.
4. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. / Бек У. [Пер. с нем. В. Седельника и Н. Федоровой; послесловие А. Филиппова]. – М.: Прогресс-традиция, 2000. – 384 с.
5. Белл Даниел. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования / Белл Даниел [Пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева]. – М.: Academia, 1999. –786 с.
6. Бестужева С. В. Комплексний підхід до формування системи показників оцінки усталеного розвитку зовнішньоекономічної діяльності / Бестужева С. В., Коблякова К. Б., Мілько І. В. // Економічний простір: Збірник наукових праць. - №21. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. – С. 5 -28.
7. Бор М.З. История мировой экономики: [конспект лекций]. / Бор М.З. – М. : Издательство «Дело и Сервис», 1998. – 288 с.
8. Бородаевский А. Тенденции соціально-экономического развития в разных регионах мира / Бородаевский А. // Мировая экономика и международные отношения. - №4. – 2007. – С. 18-28.
9. Друкер П. Ф. Задачи менеджмента в XX веке / Друкер П. Ф. [Пер. с англ. В. Е. Котляр]. – М. : Вильямс, 2002. – 270 с.
10. Економіка зарубіжних країн / [Навчальний посібник] / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 352 с.
11. Економіка зарубіжних країн / [навч. посіб.] / За ред. Ю. Г. Козака, В. В. Ковалевського, В. М. Осипова. – [3-тє вид., перероб. та доп. нав. пос.] – К: Центр учбової літератури, 2007. – 544 с.
12. Економіка зарубіжних країн/ [Підручник] / А. С. Філіпенко, В. А. Вергун, І. В. Бураківський та ін. – К. : Либідь, 1996. – 256 с.
13. Кардозо Ф. Э. Зависимость и развитие Латинской Америки: опыт социологической интерпретации / Кардозо Ф. Э., Фалетто Э. [Пер. с исп.] – М. : ЮНИТИ, 2002. – с. 83-95.
14. Киреев А. Международная экономика. В 2-х ч. Ч.1. Международная микроэкономика : движение товаров и факторов производства. [Учебное пособие для вузов] / Киреев А. – М.: Международные отношения, 2002. – 416 с.
15. Киреев А. Международная экономика. В 2-х ч. – ч.2. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. [Учебное пособие для вузов] / Киреев А. – М.: Международные отношения, 1999. – 488 с.
16. Козак Ю. Г. Міжнародна економіка: [навч. посіб.] / Козак Ю. Г., Лук’яненко Д. Г., Макогон Ю. В. та ін. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 672с.
17. Красильщиков В. Кризис в Восточной Азии: 10 лет спустя / Красильщиков В // Мировая экономика и международные отношения. – № 8. – 2007. – с. 70-83.
18. Кругман П. Р. Международная экономика. Теория и политика: [учебник для вузов] / Кругман П. Р., Обстфельд М. [Пер. с англ.] – М. : ЮНИТИ, 1997. – 799 с.
19. Кухарська Н. О. Міжнародна економічна діяльність України: [навч. посіб.] / Кухарська Н. О., Харічков С. К. – Харків : Одісей, 2006. – 456 с.
20. Макуха С.М. Україна в міжнародних відносинах в умовах глобалізації / Макуха С.М. – Харків : Легас, 2003. – 352 с.
21. К. Маркс Капитал. Т. 3. - М. : Прогресс, 1981. – 584 с.
с. 421-422
22. Міжнародна економіка : [Підручник] / (А.П. Румянцев, Г. Н. Климко, В. В. Рокоча та ін.); / за ред. А. П. Румянцева. – К. : Знання-Прес, 2003. – 447 с.
23. Міжнародні економічні відносини : Історія міжнародних економічних відносин: [Підручник] / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, О. В. Бутенко та ін. – К. : Либідь, 1992. – 191с.
24. Міжнародні економічні відносини : Система регулювання міжнародних економічних відносин / А. С. Філіпенко, І. В. Бурковский, В. С. Будкін та ін. – К.: Либідь, 1994. – 256 с.
25. Міжнародні ринки ресурсів : [навч. посіб.] / Я. Б. Яценко, Я. А. Дубинюк, Т. В. Марена, К. С. Мітюшкіна. Під заг. Ред. Ю. В. Макогона. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 194 с.
26. Милль Дж. С. Основы политической технополии. Т. 1, М. : Прогресс, 1980. – 384 с.
27. Мировая экономика : [Учебник] / под ред. проф. А.С. Булатова. – М. : Юристъ, 2002. – 734 с.
28. Мировая экономика : [Учебное пособие для вузов] / под ред. проф. И. П. Николаевой. – [2-е изд., перераб. и доп.] – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 575 с.
29. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: [Учебник] / под ред. д-ра экон. наук, проф. В. П. Колесова и д-ра экон.наук, проф. М. Н Осьмовой. – М. : Флинта: Московский психолого-социальный институт, 2000. – 480 с.
30. Михайлушкин А. И. Международная экономика : [Учебник] / Михайлушкин А. И., П. Д. Шимко. – М. : Высш. школа, 2002. – 336 с.
31. Мотузка О. М. Статистичний моніторинг міжнародної технічної допомоги / Мотузка О. М. // Статистика України. – № 1. – 2008. – С. 5-8.
32. Мурадов К. Региональные и двусторонние соглашения о свободной торговле / Мурадов К. // Мировая экономика и международные отношения. - №7.-2007. – С. 40-48.
33. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України: [Підручник] / Новицький В. Є. – К. : КНЕУ, 2003. – 948 с.
34. Овчинников Г.П. Международная экономика: [Учеб. Пособие] / Овчинников Г.П., Михайлова В.А. – СПб. : Изд-во «Полиус», 1998. – 620 с.
35. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения / Пебро М. – М. : Прогресс Универс, 1994. – 592 с.
36. Поппер К. Р. Объективное знание. Эволюционный подход / Поппер К. Р. [Пер. с англ. под ред. Садовского В. Н.] – М. : Республика, 2000. – 454с.
37. Поппер К. Р. Логика научного исследования / Поппер К. Р. [Пер. с англ. под ред. Садовского В. Н.] – М. : Республика, 2004. – 447 с.
38. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогообложения / Рикардо Д. [пер. с англ.] – М. : Наука, 1995. – 784 с.
39. Рудь Н. Механизмы государственной поддержки ПИИ в сферу высоких технологий / Рудь Н. // Мировая экономика и международные отношения. – №8.-2008. – С. 32-40.
40. Рулева И. Инициативы МВФ и Всемирного банка в отношении стран с высоким уровнем задолженности / Рулева И. // Мировая экономика и международные отношения. - №7. – 2007. – С. 56-59.
41. Савєльєв Є. В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів : [Підручник для магістрантів з міжнародної економіки і державної служби] / Савєльєв Є. В. – Тернопіль : Економічна думка, 2002. – 504 с.
42. Сергеев В. Проблемы мировой энергетической безопасности / Сергеев В. // Мировая экономика и международные отношения. – № 12. – 2007. – с. 18-19.
43. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / Смит А. [пер. с англ.] – М. : Наука, 1992. – 572 с.
44. Соколенко С.И. Глобальные рынки ХХІ столетия : Перспективы Украины / Соколенко С.И. – К. : Логос, 1998. – 567 с.
45. Спиридонов И. А. Мировая экономика : [учеб. пособ.] / Спиридонов И. А. – М. : ИНФРА-М, 2002. – 256 с.
46. Старостіна А., Каніщенко О. Суперечливі шляхи економічної глобалізації / Старостіна А., Каніщенко О. // Економіка України. – № 5. – 2008. – С. 58-65.
47. Тимошина Т. М. Экономическая история зарубежных стран: [учеб. пособ.] / Тимошина Т. М. [под ред. проф. М. Н. Чепурина]. – [4-е изд., доп.] – М. : Юридический Дом “Юстицинформ”, 2003. – 496 с.
48. Філіпенко А. С. Світова економіка: Підручник / А.С.Філіпенко, О.І.Рогач, О.І.Шнирков та ін. – К.: Либідь,2000. – 582 с.
49. Філіпенко А. С. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, А. С. Гальчинський. – К. : Либідь, 2002. – 470 с.
50. Фомичев В. И. Международная торговля: [учебник] / Фомичев В. И. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 496 с.
51. Чужиков В. Модернізація регіональної політики в ЄС / Чужиков В. // Регіональна економіка. – №. – 2008. – с. 56-62.
52. Шишков Ю. Регионализация и глобализация мировой экономики: альтернатива или взаимодополнение? / Шишков Ю. // Мировая экономика и международные отношения. – № 8. – 2008. – с. 3-20.
53. Bhagwati J. Termites in the Trading System : How Preferential Trade Agreements are Undermining Multilateral Free Trade / Bhagwati J. / Oxford, 2007.
54. Blaug Mark. Economic Theory in Retrospect – Home – wood, ill: Richard D. / Blaug Mark. – Irwin: 1962.
55. Hecksher Eli F. Mercantelism. Vols 1, 2. Hecksher Eli F. / – London : Allen and Unwil, 1935.
56. Jones R. W. Factor Proportions and the Hecksher-Ohlin Theorem. Review of Economic Studies 24 / Jones R. W. – Amsterdam : North Holland, – 1956. – pp. 1-10.
57. Keet P. South Africa and the Non Aligned Movement in an Area of Regionalization and Globalization / Keet P., De Villiers R. –Pretoria: 1999.
58. Ohlin B. Interregional and International Trade / Ohlin B. – Cambridge: Harvard University Press. – 1952. – 238 p.
59. Posner M. International Trade and Technical Chandge / Posner M. // Oxford Economic Papers. – vol. 13 (October, 1961). – pp. 323-341.
60. Rybchynski M.M. Factor Endowments and Relative Commodity Prices / Rybchynski M.M. // Economica 22. – 1955. – November – №84. – pp. 336-341.
61. Vernon R. International Investment and International Trade in the Product Cycle / Vernon R. // The Quarterly Journal of Economics (May 1966). – pp.190-207.
ЗМІСТ
Вступ | |
Тема 1. Міжнародні економічні відносини як наука 1.1. Теоретичні підходи щодо визначення сутності міжнародних економічних відносин 1.2. Форми міжнародних економічних відносин 1.3. Методи вивчення та дослідження міжнародних економічних відносин Контрольні запитання | |
Тема 2. Зародження та розвиток міжобщинних господарських зв’язків стародавнього світу 2.1. Формаційний та цивілізаційний підходи в економічній та історичній науці 2.2. Генезис простого товарного виробництва у первісній суспільно-економічній формації 2.3. Зовнішня торгівля як основна форма економічних відносин стародавніх держав 2.4. Міграція робочої сили як специфічна риса міжнародних економічних відносин стародавніх держав Контрольні запитання | |
Тема 3. Міжнародні економічні відносини доби середньовіччя та в період первісного нагромадження капіталу 3.1. Феодалізм як суспільно-економічна формація 3.2. Особливості розвитку зовнішньої торгівлі за доби феодалізму 3.3. Розвиток міжнародних економічних відносин у період первісного нагромадження капіталу Контрольні запитання | |
Тема 4. Формування системи економічних відносин світового господарства в епоху капіталізму 4.1. Розвиток міжнародних економічних відносин в епоху становлення капіталізму 4.2. Генезис та еволюція монополістичного капіталізму 4.3. Розвиток світового господарства на початку XX століття 4.4. Розвиток міжнародних економічних відносин у довоєнний період 4.5. Світове господарство у післявоєнний період. Бреттон-Вудська система і розвиток міжнародних валютно-фінансових відносин Контрольні запитання | |
Тема 5. Світове господарство: основні риси та структура 5.1. Світове господарство як цілісна економічна система 5.2. Структура світового господарства 5.3. Закони і закономірності розвитку світового господарства 5.4. Протиріччя у світовому господарстві Контрольні запитання | |
Тема 6. Міжнародний поділ праці – матеріальна основа світового господарства 6.1. Сутність і роль міжнародного поділу праці (МПП) у системі міжнародних економічних відносин 6.2. Фактори розвитку і поглиблення міжнародного поділу праці 6.3. Форми прояву і реалізації міжнародного поділу праці Контрольні запитання | |
Тема 7. Сучасна політична карта світу. Класифікація країн у міжнародній економіці 7.1. Критерії виділення підсистем світового господарства 7.2. Класифікація ЕКОСОС 7.3. Класифікація Світового банку за рівнем економічного розвитку 7.4. Рівень економічного розвитку країни і її участь у світовому господарстві Контрольні запитання | |
Тема 8. Фактори виробництва у світовому господарстві 8.1. Класифікація та мобільність факторів виробництва у світовому господарстві 8.2. Місце та роль природних сировинних ресурсів у світовому господарстві 8.3. Паливно-енергетичний потенціал світового господарства: структура, галузі та динаміка розвитку 8.4. Агрокліматичний потенціал світового господарства 8.5. Глобальні проблеми світового господарства Контрольні запитання | |
Тема 9. Регіонально-територіальна структура світового господарства 9.1. Особливості економічного розвитку країн Західної Європи 9.2. Соціально – економічний розвиток країн Центральної та Східної Європи 9.3. Економіка країн Північної та Південної Америки 9.4. Економіка країн Азії та Африки Контрольні запитання | |
Тема 10. Міжнародна торгівля товарами 10.1. Теорії міжнародної торгівлі 10.2. Сутність та структура міжнародної торгівлі 10.3. Організаційні форми міжнародної торгівлі 10.4. Ціноутворення в міжнародній торгівлі 10.5. Україна в міжнародній торгівлі Контрольні запитання | |
Тема 11. Міжнародна торгівля послугами 11.1. Сутність міжнародної торгівлі послугами 11.2. Міжнародний ринок послуг: сучасний стан та перспективи розвитку 11.3. Особливості розвитку ринку послуг в Україні Контрольні запитання | |
Тема 12. Міжнародне науково-технічне співробітництво 12.1. Технологія як товар і як фактор виробництва 12.2. Правові форми захисту міжнародної передачі технології 12.3. Міжнародні комерційні та некомерційні науково - технічні зв’язки 12.4. Міжнародне технічне сприяння 12.5. Україна на міжнародному ринку технологій Контрольні запитання | |
Тема 13. Міжнародна міграція робочої сили 13.1. Міжнародна міграція робочої сили як форма міжнародних економічних відносин 13.2. Показники кількісної оцінки міжнародної міграції робочої сили 13.3. Економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили 13.4. Особливості формування та функціонування світового ринку праці 13.5. Україна в процесах міжнародної міграції робочої сили Контрольні запитання | |
Тема 14. Міжнародне виробничо-інвестиційне співробітництво 14.1. Міжнародний рух капіталу як основна форма міжнародних економічних відносин 14.2. Форми міжнародного руху капіталу 14.3. Прямі іноземні інвестиції: сутність, склад, причини та наслідки 14.4. Портфельні іноземні інвестиції: причини, сутність та види 14.5. Інвестиційний клімат країни: сутність, фактори формування та складові елементи 14.6. Інвестиційний ризик: сутність та методи зниження 14.7. Україна в процесах міжнародного інвестування Контрольні запитання | |
Тема 15. Міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини 15.1. Світова валютна система: етапи формування та розвитку, структура та принципи організації 15.2. Валютний курс: сутність і види 15.3. Платіжний баланс країни: сутність, структура 15.4. Міжнародні кредитні відносини 15.5. Україна в системі міжнародних валютно-фінансових відносин. Контрольні запитання | |
Тема 16. Міжнародна економічна інтеграція 16.1. Сутність, головні передумови та цілі міжнародної економічної інтеграції 16.2. Типи інтеграційних об’єднань 16.3. Оцінка міжнародних інтеграційних процесів 16.4. Сучасні інтеграційні угрупування країн Контрольні запитання | |
Тема 17. Державне регулювання міжнародної торгівлі товарами та послугами 17.1. Політика вільної торгівлі та протекціонізм: економічні й політичні аргументи 17.2. Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі: цілі та інструментарій 17.3. Нетарифне регулювання зовнішньої торгівлі: цілі та методи 17.4. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами 17.5. Особливості зовнішньоекономічної політики України Контрольні запитання | |
Тема 18. Державне регулювання міжнародного руху факторів виробництва 18.1. Державне регулювання міжнародного трансферту технологій 18.2. Державне регулювання міжнародних міграційних процесів 18.3. Особливості державного регулювання міжнародних інвестиційних процесів 18.4. Регулювання міжнародних валютно-фінансових та кредитних відносин 18.5. Особливості регулювання міжнародного руху факторів виробництва в Україні Контрольні запитання | |
Тема 19. Міжнародні економічні організації в регулюванні міжнародних економічних відносин 19.1. Роль міжнародних економічних організацій в регулюванні міжнародних економічних відносин 19.2. Регулювання міжнародної торгівлі у межах ГАТТ / СОТ 19.3. Міжнародне регулювання ринку технологій 19.4. Регулювання міжнародних міграційних процесів 19.5. Наднаціональне регулювання міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин Контрольні запитання | |
Контрольні запитання для самодіагностики | |
Рекомендована література |
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
“ МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ”
Навчальний посібник
для студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання
Автор: Бестужева С.В.
Відповідальний за випуск Піддубний І. О.
Редактор Голінська О. Г.
Коректор
План 2009 р. Поз №.
Підп. до друку Формат 60 х 90 1/16. Папір MultiCopy. Друк Riso
Ум. -друк. арк. Обл. -вид. арк. Тираж прим. Зам. №
Свідоцтво про внесення до державного реєстру суб’єктів видавничої
справи Дк №481 від 13.06.2001р.
Видавець і виготовник – видавництво ХНЕУ, 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9а
– Конец работы –
Используемые теги: Міжнародні, Економічні, відносини0.068
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов