| Галузь економки | Виробництво, % | Експорт, % | Імпорт, % |
| Економіка у цілому | 0,7 | 3,5 | 5,3 |
| Металургія | 14,2 | 14,9 | -1,3 |
| Виробництво коксопродуктів | 13,0 | 11,0 | 15,8 |
| Видобування неенергетичних матеріалів | 9,1 | 5,6 | 14,3 |
| Видобування вугілля та торфу | 8,5 | 3,6 | 12,5 |
| Хімічна промисловість | 5,0 | 5,7 | -0,2 |
| Готельно-ресторанне господарство | 5,0 | 7,2 | 0,8 |
| Електроенергетика | 3,9 | 0,7 | 5,9 |
| Зв'язок | 3,3 | 0,8 | 20,6 |
| Пошта | 2,7 | 2,3 | 3,1 |
| Фінансові послуги | 2,4 | 1,0 | 15,4 |
| Торгівля | 1,3 | 2,8 | 0,5 |
| Транспорт | 0,9 | -3,2 | 2,7 |
| Нафтопереробка | 0,3 | -0,5 | 1,4 |
| Будівництво | 0,1 | -3,4 | 2,3 |
| Видобування вуглеводів | -0,2 | -1,5 | 3,0 |
| Сільське господарство | -1,1 | 15,5 | 14,0 |
| Деревообробка і целюлозно-паперова промисловість | -3,9 | -5,1 | -0,6 |
| Машинобудування | -5,1 | -6,0 | 0,8 |
| Текстильна і шкіряна промисловість | -9,1 | -8,4 | 1,2 |
| Харчова промисловість | -12,6 | -8,1 | 95,6 |
Таким чином, сучасний регулятивний механізм зовнішньоекономічних відносин вітчизняних суб’єктів господарювання повинен ґрунтуватися на оптимальному поєднанні лібералізації та протекціонізму у зовнішньоекономічній політиці держави на основі застосування митно-тарифного інструментарію та нетарифних методів.