На сьогодні у світі існує понад 240 країн, різних за рівнем економічного та соціального розвитку. Для проведення аналізу сучасного та окреслення майбутніх контурів розвитку міжнародної економіки використовують різні класифікації країн, які відрізняються вибором певних критеріїв. До критеріїв виокремлення підсистем у міжнародній економіці відносяться економічний, регіональний, ринковий, соціальний, інноваційний та організаційний підходи.
На основі економічного підходу країни можна виділити:
1) промислово розвинуті – країни, в яких частка промислового виробництва в обсязі валового внутрішнього продукту (ВВП) перевищує 50%;
2) аграрні – країни, в яких частка сільськогосподарського виробництва в обсязі ВВП перевищує 50%;
3) промислово-аграрні, в яких частка промислового виробництва перевищує частку сільськогосподарського виробництва у обсязі ВВП;
4) аграрно-промислові країни, в яких частка сільськогосподарського виробництва перевищує частку промислового виробництва у обсязі ВВП.
Регіональний підхід використовується для поділу країн відповіднодо їх географічного положення:
1. Західна Європа включає економічно розвинуті країни – Великобританію, Німеччину, Францію, Іспанію, Італію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург, Австрію, Фінляндію, Ірландію, Ісландію, Норвегію, Швецію, Данію, Швейцарію, Грецію, Португалію.
2. Центральна Європа включає такі країни, як Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Румунія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Македонія, Сербія, Албанія.
3. Східна Європа включає Україну, Білорусь, Росію, Молдову, Естонію, Латвію і Литву.
4. Південно-Західна Азія: Туреччина, Кіпр, Ірак, Іран, Сирія, Ліван, Ізраїль, Саудівська Аравія, Кувейт, Оман, Ємен, Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Афганістан, Грузія, Вірменія, Азербайджан.
5. Центральна Азія: Казахстан, Узбекистан, Киргизія, Таджикистан, Туркменістан.
6. Південна Азія: Пакистан, Індія, Непал, Бутан, Бангладеш, Шрі-Ланка.
7. Південно-Східна Азія: Лаос, Індонезія, Малайзія, Таїланд, М’янма, В’єтнам, Камбоджа, Сінгапур, Філіппіни, Бруней.
8. Далекий Схід: Китай, Японія, КНДР, Південна Корея, Монголія.
9. Північна Африка традиційно включає Єгипет, Марокко, Судан, Туніс, Алжир, Лівію, Мавританію, Західну Сахару.
10. Східна Африка: Ефіопія, Ерітрея, Сомалі, Кенія, Уганда, Танзанія, Руанда, Бурунді.
11. Західна Африка: Малі, Нігер, Чад, Сенегал, Буркіна-Фасо, Центральна Африканська республіка (ЦАР), Гвінея, Кот-д’Івуар, Сьєрра-Леоне, Того, Нігерія, Гана, Камерун, Габон, Конго, Ангола.
12. Південна Африка: Замбія, Мозамбік, Зімбабве, Малаві, Південно-Африканська республіка (ПАР), Намібія, Лесото, Ботсвана, Мадагаскар.
13. Австралія і Океанія: Австралія, Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея ита велика кількість острівних держав (острови Фіджі, Маршаллові острови, Соломонові острови, Тонга, Вануату, Кірибаті, Палау, Тувалу, острови Кука, Науру тощо).
14. Північна Америка: США, Канада. Мексика.
15. Латинська Америка: Бразилія, Аргентина, Уругвай, Парагвай, Чилі, Перу, Колумбія, Венесуела, Болівія, Еквадор, Гайана, Суринам, французька Гвіана.
16. Окрему групу країн складають країни Карибського басейну: Ямайка, Куба, Гаїті, Сальвадор, Нікарагуа, Гондурас, Домініканська республіка, Гватемала, Панама.
Залежно від ступеня розвитку ринкових відносин країни поділяються на:
1) країни з розвинутою ринковою економікою, до яких відносять промислово розвинені країни;
2) країни з ринковою економікою (переважно країни, що розвиваються);
3) країни з перехідною економікою, які еволюціонують у напрямку до ринку;
4) країни з адміністративно-командною системою, до яких відносять країни соціалістичної орієнтації.
Залежно від рівня інноваційного розвитку можна виокремити:
1) країни інноваційної (наукової) епохи, які є лідерами на світовому ринку за рахунок самостійної розробки нових технологій (країни-новатори);
2) країни технологічної епохи, в яких обсяги науково-дослідницьких робіт незначні, а розвиток здійснюється за рахунок придбання іноземних технологій (країни-імітатори);
3) країни виробничої епохи, які об’єктивно не можуть впроваджувати інноваційні розробки у виробництво (країни – реципієнти технологічних грантів).
Залежно від соціальної організації держав виокремлюють:
1) капіталістичні країни, які характеризуються розвинутими ринковими відносинами та демократичною політичною системою;
2) соціалістичні, в яких переважає командно-адміністративний характер економіки;
3) етатичні, які інтегрують ринкові важелі в авторитарний режим управління національним господарством.
Організаційний підхід передбачає класифікацію країн відповідно до їх інтеграційних угрупувань:
1) Співдружність незалежних держав (СНД), до якої входять 11 країн – колишніх республік СРСР;
2) Європейський Союз – інтеграційне об’єднання 27 країн Західної та Центральної і Східної Європи (Великобританія, Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Австрія, Фінляндія, Ірландія, Швеція, Данія, Греція, Португалія, Мальта, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Румунія, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Кіпр);
3) НАФТА – інтеграційне угрупування країн Північної Америки (США, Канада, Мексика);
4) Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі, яка об’єднує країни Латинської Америки;
5) Організація країн – експортерів нафти ОПЕК (Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Ірак, Іран, Венесуела, Індонезія, Катар, Лівія, Алжир, Нігерія, Еквадор, Габон, Ангола);
6) Організація економічного і соціального розвитку (ОЕСР), до якої входять 29 найбільш розвинутих країн (США, Швейцарія, Австрія, Японія, Нідерланди, Фінляндія, Німеччина, Бельгія, Нова Зеландія, Франція, Люксембург, Туреччина, Велика Британія, Португалія, Мексика, Італія, Греція, Республіка Корея, Іспанія, Норвегія, Польща, Канада, Данія, Угорщина, Австралія, Ірландія, Чехія, Швеція, Ісландія);
7) Чорноморсько економічне співробітництво (ЧЕС), до якого входять 11 країн, які мають територіальний вихід до Чорного моря (Болгарія, Греція, Грузія, Україна, Туреччина, Росія, Румунія, Молдова, Азербайджан, Албанія, Вірменія);
8) ГУУАМ – організація, яка об’єднує Грузію, Україну, Узбекистан, Азербайджан та Молдову.