Матеріальною основою виробничого процесу є мінеральна сировина. Питома вага вартості сировини в вартості готової продукції різна: в машинобудуванні – 12%, в хімічній промисловості – 80-90%. Сировина мінерального походження поділяється на паливно-енергетичну та мінеральну.
Світові прогнозні запаси мінерального палива перевищують 12,5 трлн т умовного палива. При сучасному рівні видобування цих ресурсів вистачить на 1000 років. Запаси мінерального палива складаються з вугілля – 60%, нафти та газу – 27%, сланців і торфу – 3%.
Можливість світового господарства забезпечувати потреби господарюючих суб’єктів у паливно-енергетичних ресурсах з метою безперервності відтворювального процесу називається паливно-енергетичним потенціалом світового господарства.
Основними чинниками, які впливають на обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів, є:
1) темпи економічного зростання країн, залежно від яких змінюються структура та обсяги світового споживання сировини. В табл. 8.4 наведено співвідношення темпів економічного зростання країн з обсягами споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР).
Таблиця 8.4
Співвідношення середньорічних темпів зростання ВВП до темпів зростання споживання ПЕР, %
Країни | 1991-2000 рр. | 2001 – 2010 рр. | 2011 – 2020 рр. | 2021 – 2030 рр. |
Промислово розвинені країни | 2,4/1,2 | 2,4/0,7 | 2,3/0,6 | 2,15/0,4 |
Країни, що розвиваються | 5,2/3,5 | 5,3/3,5 | 4,9/2,6 | 4,1/2,0 |
СНД та країни Східної Європи | -1,3/-3,1 | 5,7/1,0 | 4,5/1,8 | 4,1/1,3 |
У цілому в світі | 2,9/1,2 | 3,8/1,8 | 3,4/1,6 | 3,2/1,2 |
Аналіз даних табл. 8.4 свідчить про значне перевищення темпів економічного зростання обсягів споживання сировини в промислово розвинених країнах – у 4-5 разів. В країнах, що розвиваються, прогнозується уповільнення темпів їх економічного зростання з 5,2 до 4,1%, що, в свою чергу, приведе до зниження темпів споживання ПЕР з 3,5 до 2%. Країни з трансформаційною економікою протягом наступних 20 років за темпами економічного зростання наблизяться до країн, що розвиваються, і обсяги споживання ПЕР ними будуть скорочуватись. Слід відзначити, що в світі за період 2010 – 2030 рр. співвідношення між темпами приросту світової економіки та споживання сировини збільшиться з 2,3 до 2,6 рази;
2) чисельність населення світу, яка до 2030 року може досягнути 8,2 млрд чоловік. За даними ООН, найбільш високий щорічний приріст населення прогнозується в країнах, що розвиваються, – 11%, в розвинутих країнах цей показник складе 0,4%. В країнах СНД та Східної Європи приросту населення не прогнозується;
3) коливання світових цін на сировину, величина яких залежить від темпів зростання споживання сировини та, відповідно, зростання попиту на неї на світовому ринку, а також політики країн - основних експортерів сировинних ресурсів;
4) ефективність енергозберігаючої політики окремих країн. Показником ефективного використання енергії є енергоємність, тобто загальне споживання енергії на виробництво одиниці ВВП. У табл. 8.5 наведені зміни енергоємності ВВП за регіонами світу.
Таблиця 8.5