| Країни | Загальна чисельність населення, млн чол.. | Питома вага, % | Середньорічні темпи приросту, % | |||
| 2004р. | 2015р. | 2004р. | 2015р. | 1975–2004 рр. | 2004–2015 рр. | |
| Усього | 6389,0 | 7219,0 | 1,8 | 1,1 | ||
| Китай | 1308,0 | 1393,0 | 20,5 | 19,3 | 1,2 | 0,6 |
| Індія | 1087,0 | 1260,0 | 17,1 | 17,5 | 1,9 | 1,3 |
| США | 295,4 | 325,7 | 4,6 | 2,3 | 1,0 | 0,9 |
| Індонезія | 220,1 | 246,8 | 3,4 | 3,4 | 1,7 | 1,0 |
| Бразилія | 183,9 | 209,4 | 2,9 | 2,9 | 1,8 | 1,2 |
| Японія | 127,9 | 128,0 | 2,0 | 1,8 | 0,5 | 0,08 |
| Пакистан | 154,8 | 193,4 | 2,4 | 2,7 | 2,8 | 2,0 |
| Бангладеш | 139,2 | 168,2 | 2,2 | 1,2 | 2,2 | 1,7 |
| Росія | 143,9 | 136,7 | 2,3 | 1,0 | 0,2 | -0,5 |
| Мексика | 105,7 | 119,1 | 1,7 | 1,6 | 2,0 | 1,1 |
На сьогодні в країнах з високим рівнем народжуваності (Китаї, Індії) на державному рівні розроблено програми контролю за народжуваністю, які передбачають значні штрафи за народження більш як однієї дитини або ж, навпаки, премії за відсутність дітей у перші роки шлюбу.
Продовольча проблема.Продовольча проблема є: по-перше глобальною тому, що для її вирішення необхідна консолідація зусиль всіх країн світу, та по-друге, багатоплановою через вплив на всі сторони життя суспільства і тому повинна розглядатись у взаємозв’язку з економічною системою, політичним устроєм, національними традиціями господарювання. Виділяють чотири групи факторів, які впливають на світову глобальну продовольчу проблему:
1) природні умови та розміщення населення;
2) світові транспортні комунікації, які забезпечують реалізацію продукції на зовнішній ринок;
3) єдність світової економіки та торгівлі.
Наприкінці 90-х років за даними ФАО загальна кількість голодуючого населення в світі склала 500–550 млн людей, а недоїдають 1–1,3 млрд людей. В Азії 57% людей голодує, в Африці – 27%, в Латинській Америці – 11%, на Близькому Сході – 5%. Переважна кількість голодуючих зосереджена в декількох країнах: 75% голодуючих Азії проживають в 7 країнах – Бангладеш, Бутані, Індії, Мальдівських островах, Непалі, Пакистані, Шрі-Ланці; 60% голодуючих Африки проживають в Ефіопії, Нігерії, Заїрі, Кенії, Уганді, Мозамбіку [48].
Однією з важливих проблем в даному контексті є самозабезпеченість країн продуктами харчування. Так, рівень самозабезпеченості в США та Франції складає більш 100%, Німеччині – 93%, Італії – 78%, Японії – 50%. В той же час в країнах, що розвиваються, де проживає 80% населення світу, рівень само забезпеченості продуктами харчування – 30%. Питома вага цих країн у світовому експорті продовольства – 32%, а імпорті – 26%, що обумовлюється низьким рівнем їх економічного розвитку.
Вченими розроблено та запропоновано два шляхи вирішення глобальної продовольчої проблеми:
1) екстенсивний полягає у розширенні продуктивних сільськогосподарських земель;
2) інтенсивний полягає у підвищенні рівня продуктивності землеробства та тваринництва шляхом механізації, хімізації сільського господарства.
Значну роль у вирішенні цієї проблеми відіграють такі міжнародні організації, як ФАО, яка об’єднує 190 країн та Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку. В уставі ФАО як основні цілі виокремлено наступні:
- покращення харчування та підвищення життєвого рівня населення;
- забезпечення зростання ефективності виробництва та розподілу продовольчих і сільськогосподарських ресурсів;
- оптимізація умов життєдіяльності сільського населення;
- стимулювання розвитку світової економіки..