Характерною рисою сучасного економічного розвитку України є формування стратегії ефективного інтегрування у світове співтовариство, яка передбачає реалізацію власних економічних інтересів в умовах швидко мінливого зовнішнього середовища.
Аналіз структури експорту у імпорту України у 1997–2008 рр., який наведено в табл. 10.6 і 10.7, свідчить про те, що включення економіки України у світове господарство поки що відбувається за сировинним та низько технологічним сценаріями.
Так, дані табл. 10.6 свідчать про стійку сировинну орієнтацію вітчизняного експорту, незважаючи на незначні зменшення її частки у загальному обсязі експорту (на 0,3%). Збереження вказаної тенденції призведе до формування іміджу України як “сировинного придатку” у світовому господарстві. Аналіз структури експорту за останнє десятиріччя також підтверджує даний висновок: Україна залишається переважно експортером сировини і з кожним роком спостерігається зростання її питомої ваги в загальній структурі експорту.
Сучасна експортна політика України з теоретичної точки зору є виваженою, логічною та цілеспрямованою, бо передбачає:
- забезпечення сприятливих умов виходу країни на світовий ринок;
- реалізацію на світовому ринку товарів, у виробництві яких країна має порівняльні переваги;
- підтримку національних експортерів;
- стимулювання конкуренції національних виробників з закордонними;
- підвищення серійності вітчизняного виробництва конкурентоспроможної продукції з метою розширення експорту [33, c. 65].
Таблиця 10.6
Структура експорту товарів з України у 1997-2008 рр., %
| Найменування товарної групи (код ТН ЗЕД) | 1997р. | 2000 р. | 2007 р. | 2008 р. | Зміни у структурі експорту в 2008 році, % | ||
| порівняно з 1997 р. | порівняно з 2000 р. | порівняно з 2007 р. | |||||
| Чорні метали та вироби з них | 38,3 | 38,4 | 39,9 | 39,6 | +1,6 | +1,2 | -0,3 |
| Продукція хімічної промисловості | 10,6 | 10,1 | 8,2 | 7,5 | -3,1 | -2,6 | -0,8 |
| Мінеральні продукти | 9,0 | 9,2 | 8,7 | 10,5 | +1,5 | +1,3 | +1,8 |
| Машини, обладнання і механізми | 9,6 | 8,7 | 10,1 | 9,5 | -0,1 | +0,8 | -0,6 |
| Продукти рослинного походження | 3,9 | 5,1 | 3,5 | 8,3 | +4,4 | +3,2 | +4,8 |
| Транспортні засоби | 3,8 | 4,9 | 6,7 | 6,5 | +2,7 | +1,6 | -0,2 |
| Текстиль і текстильні вироби | 3,2 | 4,0 | 2,0 | 1,5 | -1,7 | -2,5 | -0,5 |
| Усього | - | - | - |
Особливо важливий акцент зроблено на створенні технологічно пов’язаних, конкурентоспроможних виробництв, здатних нарощувати товарний експорт, тобто реалізації таких пріоритетів:
- орієнтація на експорт високоякісного прокату, металомісткої продукції, максимально можливе використання попиту на ці види продукції на ринках країн, що розвиваються;
- розвиток експортної спеціалізації за окремими видами сільськогосподарської продукції, переробної та харчової промисловості;
- розвиток спеціалізованого, зорієнтованого на міжнародні ринки комплексу виробництв ракетної та авіаційної техніки;
- формування нового наукоємного комплексу на базі виробництв, що безпосередньо пов’язані з реалізацією перспективних науково-технічних досягнень, організаційними формами розвитку такого комплексу могла б стати мережа стратегічних альянсів, технополісів та технопарків, створена із залученням іноземного капіталу [33, с. 66-67].
У товарній структурі імпорту (табл. 10.7) переважає імпорт мінеральної сировини, частка якого склала 29,4% загального обсягу, машин та обладнання – 15,6%, транспортних засобів – 14,1%.
Таблиця 10.7
Структура імпорту товарів до України у 1997-2008 рр., %
| Найменування товарної групи (код ТН ЗЕД) | 1997 р. | 2000 р. | 2007 р. | 2008 р. | Зміни у структурі експорту в 2008 році, % | ||
| порівняно з 1997 р. | порівняно з 2000 р. | порівняно з 2007 р. | |||||
| Паливо мінеральне, нафта та інші мінеральні продукти | 47,6 | 43,1 | 28,5 | 29,4 | -18,2 | -13,7 | +0,9 |
| Машини, обладнання і механізми | 15,2 | 15,6 | 17,4 | 15,6 | +0,4 | -1,8 | |
| Транспортні засоби | 5,0 | 6,0 | 13,5 | 14,1 | +9,1 | +8,1 | +0,6 |
| Продукція хімічної промисловості | 7,3 | 6,8 | 8,8 | 8,1 | +0,8 | +1,5 | -0,7 |
| Пластмаси і каучук | 4,2 | 4,6 | 5,6 | 5,2 | +1,0 | +0,6 | -0,4 |
| Усього | - | - | - |
Висока питома вага імпорту мінеральної сировини обумовлена, насамперед, енергетичною залежністю України від Росії: частка природного газу складає 11%, нафти – 5,3%, кам’яного вугілля – 2,5%. При чому, в структурі мінеральної сировини переважає імпорт енергетичних матеріалів – 92,2%, з них природного газу – 41%. Незважаючи на деяку залежність Росії від транзиту газу до Європи через Україну, саме Україна повинна пристосовуватись до мінливої зовнішньої політики Росії. Прикладом цьому є якісно новий характер взаємовідносин між Україною та Росією, який почався в 2009 році та ознаменувався введенням нових цін на газ відповідно до світової кон’юнктури. Тому сучасна імпортна політика України спрямована на скорочення енергозалежності від Росії шляхом пошуку альтернативних джерел енергії та палива, розробку власних родовищ, реконструкцію виробництва з метою зниження його енергомісткості, запровадження ефективних механізмів антидемпінгових розслідувань та процедур стосовно тих іноземних фірм, які можуть бути звинувачені у недобросовісній конкуренції, розвиток альтернативних імпортних поставок виробництв [33, с. 68-71].
В умовах світової фінансової кризи країни будуть посилювати протекціоністський захист національних виробництв. Для України це шанс сформувати ефективну політику стимулювання експортного потенціалу вітчизняних виробників, реструктуризувати експортну сферу, сприяти шляхом обмеження імпорту розширенню діяльності вітчизняних виробників на внутрішньому ринку.