Економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили

Наслідки міжнародної міграції робочої сили різні та проявляються як у країнах-експортерах, так і в країнах-імпортерах робочої сили та у розвитку світової економіки у цілому.

Для країн-імпортерів робочої сили позитивними наслідками є:

1) підвищення конкурентоспроможності продукції через скорочення витрат, обумовлене більш низькою ціною іноземної робочої сили;

2) зростання виробництва та додаткової зайнятості у країн за рахунок додаткового попиту на товари та послуги з боку іноземних працівників;

3) економія на витратах на освіту, підготовку та перепідготовку кадрів за рахунок імпорту робочої сили;

4) амортизуюча роль іноземної робочої сили у кризових ситуаціях, бо при зростанні безробіття в першу чергу звільняють мігрантів;

5) економія бюджетних коштів на соціальну сферу, бо іноземні робітники не мають прав на соціальне забезпечення;

6) поліпшення демографічної ситуації в розвинутих країнах, де спостерігається старіння населення. Так, у Франції, Швеції, Німеччині 10% всіх новонароджених з’являються у сім’ях іммігрантів, в Швейцарії – 24%, в Люксембурзі – 38%.

Негативними наслідками імпорту робочої сили для країни є збільшення бюджетних витрат на утримання політичних біженців. Так, 50% біженців під егідою Управління Верховного Комісару ООН переселяються в США, 16% – в Канаду, 15% – в Австралію, 6% – в Норвегію, 3% – в Швецію, 2% – в Данію, 2% – в Фінляндію. Імміграція також може викликати і збільшення злочинності та соціальної напруги у країні.

Експорт робочої сили для країни-експортера має наступні позитивні наслідки:

1) збільшення валютних надходжень в країну, оскільки, як свідчить досвід Мексики, Єгипту, Алжиру, Пакистану, обсяги переказів з-за кордону родичам є значними;

2) зниження тиску на національному ринку праці і, відповідно, соціальної наруги в країні;

3) економія бюджетних коштів на освіту, професійну перепідготовку, оскільки робітники-мігранти можуть отримати її за кордоном.

Негативними наслідками можуть бути:

1) скорочення податкових надходжень за рахунок зменшення числа платників податків;

2) міграція висококваліфікованих кадрів, яка значно знижує інтелектуальний потенціал суспільства.