| Показники | 2007 рік | 2006 рік | ||||
| Кількість прибулих, чол. | Кількість вибулих, чол. | Міграційне сальдо, чол. | Кількість прибулих, чол. | Кількість вибулих, чол. | Мігра-ційне сальдо, чол. | |
| Внутрішньо регіональна міграція | ||||||
| міжрегіональна міграція | ||||||
| міждержавна міграція | +16838 | +14245 | ||||
| З них: | ||||||
| З країнами СНД | +14618 | +12702 | ||||
| З іншими країнами | +2220 | +1543 |
Згідно з цими даними, Україна має позитивне міграційне сальдо, яке у 2007 році порівняно з 2006 роком збільшилось на 2593 чоловіка, або на 18,2%, тобто чисельність іммігрантів у країну перевищує чисельність емігрантів. У 2007 році імпортна квота в Україні становила 7 300 чоловік, а іммігрувало на 39 207 чоловік більше.
Окрім цього, відповідно до світових стандартів Міжнародної організації праці (МОП) чисельність іммігрантів у країні не повинна перевищувати 0,1% чисельності її населення. Згідно з отриманими результатами офіційно в Україні перебуває допустима кількість іноземних робітників, але за даними Державного комітету зі справ національностей та міграції в Україні знаходиться близько 1 млн нелегальних мігрантів, що суттєво впливає на ситуацію на національному ринку праці в бік її погіршення.
Однією з важливих проблем є проблема контролю за обсягами та напрямами еміграції українців, яка в нашій країні не вирішується. За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ) за кордоном працює 781 000 українців. У 2006 році 117 000 українців опинились у трудовому рабстві, з них 62 500 чоловік працювали на будівництві, в промисловості та сільському господарстві, 39 000 – прибиральниками, нянями, 15 500 – опинились у сексуальному рабстві. Серед країн, в яких українці опинились у трудовому рабстві – Росія, Туреччина, Польща, Чехія. За результатами проведеного МОМ опитування було виокремлено наступні мотиви еміграції з України:
1) низька заробітна плата в країні – 81% респондентів;
2) проблеми з працевлаштуванням – 60,8%;
3) бажання заробити “швидкі гроші” – 45,2%;
4) проблеми з житлом – 24,5%;
5) очікування “легкого життя” – 17,9%;
6) за порадою родичів – 10,3%;
7) створити родину – 5,3%;
8) помандрувати - 4,8%;
9) сімейні проблеми – 3,9%;
10) етнічна дискримінація – 1,6%.
Прискорення освоєння Україною світового ринку праці обумовлене також збільшенням масштабів безробіття в країні. На початок 2007р. в Україні було не зайнято 2,3 млн робочих місць, при чому 59% роботодавців пропонували заробітну плату менше 500 гривень і тільки 5% - 1000 гривень. У 2007 році рівень безробіття склав 6,0% економічно активного населення у віці від 15 до 70 років, в той час як у 2006 р. – 6,8%, 2005 р. – 7,2%, в 2004 – 8,4%, в 2003 – 9,1%. У зв’язку з поглибленням світової фінансової кризи на 2008 рік прогнозуються невтішні показники безробіття на рівні 9,5%, кожен п’ятий українець через скорочення обсягів виробництва та погіршення фінансового стану багатьох вітчизняних підприємств може втратити роботу.