| Основні риси | Античний спосіб виробництва | Азіатський спосіб виробництва |
| 1. Географічний ареал | Стародавня Греція, Стародавній Рим | Шумер, Ассирія, Вавилон, Стародавній Єгипет, Стародавня Індія, Стародавній Китай |
| 2. Основні виробничі сфери | Землеробство, скотарство, ремесло | Землеробство |
| 3. Характер економіки | Натуральне господарство. Значний розвиток простого товарного виробництва та ринкових відносин | Натуральне господарство. Слабкий розвиток товарного виробництва та ринкових відносин |
| 4. Характер власності | Приватна власність рабовласників на раба, продукт праці | Державна власність на землю, державне управління системами іригації |
| 5. Головна продуктивна сила | Раб. Зберігається селянська община | Селяни – общинники та ремісники. Колективне общинне землекористування |
| 6. Розвиток ремесла | Концентрація ремесла в містах | Концентрація ремесла в сільських общинах |
| 7. Характер рабства | Античне рабство. Висока частка рабів у чисельності населення. Праця рабів використовувалась у всіх сферах економіки | Патріархальне рабство. Незначна чисельність рабів. Праця рабів використовувалась у землеробстві та для обслуговування правителів храмів |
У Стародавній Греції сформувалось два типи полісів:
1) аграрний, який характеризувався переважанням сільськогосподарського виробництва, слабким розвитком торгівлі, ремесел та товарно-грошових відносин (Спарта);
2) торгово-ремісницький, який характеризується значним розвитком ремесла, торгівлі, товарно-грошових відносин (Афіни, Сіракузи, Мілет).
Становлення рабовласницької формації у Стародавній Греції відбувалось у XI-IX ст. до н. е., у Стародавньому Римі – IX-VI ст. до н. е. Слід відзначити певні відмінності у рабовласницькому суспільстві цих двох цивілізацій (табл. 2.3).
Таблиця 2.3