У попередніх темах курсу були розглянуті форми міжнародних економічних відносин, які пов’язані з реальним рухом товарів, послуг, капіталів, технологій у міжнародному економічному просторі. Але товарооборот та рух факторів виробництва опосередковується використанням грошей. Як і в межах національної економіки, гроші відіграють набагато важливішу, ніж посередницька, роль у міжнародному обміні. Стан світової грошової системи багато в чому визначає напрям, характер та динаміку розвитку світогосподарських процесів. Кожна країна в межах своєї економічної системи випускає (здійснює емісію) власні гроші, які символізують її незалежність та владу. Але в міжнародних трансакціях вона не в змозі нав’язати свою грошову одиницю іншим суб’єктам світового господарства. Саме тут і виникає проблема “національного” походження грошей або валюти. Перетворюючись у валюту, гроші набувають додаткової функції – стають товаром, тобто продаються і купуються, мають ціну в грошових одиницях інших країн. Отже, валюта як грошовий товар повинна мати як внутрішнє, так і міжнародне визнання.
Міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини – це сукупність економічних відносин між суб’єктами світового господарства, пов’язаних з функціонуванням та використанням валюти у їх економічній взаємодії. Як форма міжнародного економічного спілкування міжнародні валютні відносини похідні від сфери світового виробничого процесу. Їх об’єктивною основою є процес суспільного відтворення, який породжує міжнародний обмін товарами, послугами, капіталом, технологією. У той же час міжнародні валютні відносини мають певну самостійність та впливають на розвиток світового господарства.
Слід зазначити, що закономірності розвитку валютної системи визначаються відтворювальним критерієм, який проявляється у періодичній невідповідності рівня та характеру розвитку світової валютної системи змінам у структурі світового господарства. В результаті цього виникає криза існуючої та утворення нової світової валютної системи, яка забезпечуватиме відносну валютну стабільність у міжнародній сфері. Створення нової валютної системи передбачає декілька етапів:
1) формування передумов та визначення принципів нової системи;
2) формування структури нової валютної системи;
3) створення повноцінно функціонуючої цілісної світової валютної системи.
Цілісність валютної системи передбачає встановлення взаємозв’язку між її елементами, що сприяє валютній стабільності у міжнародних відносинах. Як свідчить історичний досвід, утворення нової світової валютної системи завжди сприяє покращенню економічного становища країн, а період її функціонування залежить від здатності відповідати умовам та потребам світової економіки у цілому та провідних країн, зокрема. Еволюція світової валютної системи наведена в табл. 15.1, відповідно до якої виокремлюють чотири етапи її розвитку.
Таблиця 15.1