Таблиця 1.1 – Значення опорів відповідно номерам макетів

 

Номер макета	Опiр, Ом
R1	R2	R3	R4	R5	R6

 

1.4 Опис лабораторної установки

 

Лабораторна установка складається з двох блоків: базового та змінного. Базовий блок містить два джерела живлення (Е1, Е2). Вигляд передньої панелі змінного блоку наведено на рис.1.1. Опори R_А і R_В є змінними, а значення опорів R₁…R₆ наведено в табл.1.1.

Схему кола, що досліджується, складають за допомогою перемичок, які встромлюють в гнізда. Потенціометри R_А і R_В використовують для внутрішніх опорів джерел при їх вимиканні. Потенціометр "E2" дозволяє регулювати величину ЕРС джерела Е2.

 

1.5 Порядок виконання роботи

 

1.5.1 Ознайомитись з лабораторним макетом та універсальним цифровим вимірювальним приладом (мультиметром), що дозволяє вимірювати постійні струм і напругу, а також опір.

1.5.2 Встановивши на мультиметрі режим вольтметра, вимірити ЕРС першого джерела Е1. Встановити за допомогою потенціометра максимальне значення Е2 та вимірити його.

1.5.3 Зібрати схему для визначення внутрішнього опору джерел (рис 1.2). Визначити внутрішній опір R_i1 джерела Е1, а далі – R_i2 джерела Е2. В якості опорів навантаження (R_н) вибрати спочатку R2, а потім R4.

 

 

Розрахувати за допомогою непрямих вимірювань чисельне значення R_i як

де І – струм, U_н– напруга на опорі навантаження.

Знайдені чисельні значення R_i1 та R_i2 підставити до розрахункових формул для струмів та напруг, які підготовлені в п.1.2.3.

1.5.4 Розрахувати та вимірити опори кіл (рис.1.3). Опір слід вимірювати омметром при відсутності струму в колах.

 

 

1.5.5 Для схеми з послідовним з’єднанням елементів (рис.1.4) розрахувати та виміряти струм у колі та напруги на елементах. Порівняти результати розрахунків та вимірів.

 

 

1.5.6 Розрахувати струми в трьох вітках та напругу для схеми з паралельним з’єднанням елементів (рис.1.5). Підключити джерело Е1. Виміряти струми у вітках та напругу між вузлами 1–2.

 

 

1.5.7 Розрахувати струм у вітці джерела (рис.1.6), користуючись перетворенням трикутника у зірку або навпаки. Зібрати схему та перевірити розрахунок експериментально.

 

 

1.6 Обробка та оформлення результатів вимірів

 

Порівняти результати розрахунків та вимірів. Пояснити причини їх розбіжності. Результаті розрахунків та вимірів подати у вигляді звіту. Звіт має вміщати:

– схеми кіл що досліджуються;

– розрахункові формули, розрахункові та експериментальні дані, зведені до таблиць;

– висновок, який оцінює отримані результати та причини їх розбіжності з теоретично–розрахованими значеннями.

 

1.7 Контрольні запитання та завдання

 

1. Якими приладами вимірюються величина і напрям постійного струму і напруги? Назвіть властивості ідеальних амперметра і вольтметра.

2. Чи залежить вибір позитивного напряму напруги від позитивного напряму струму в пасивних елементах кіл?

3. Які перетворення схеми називаються еквівалентними?

4. Яке з'єднання елементів називається послідовним, паралельним, змішаним?

5. Як зміниться струм у послідовно з'єднаних опорах при включенні реального амперметра?

6. Як зміниться напруга на паралельно з'єднаних опорах при включенні до них реального вольтметра?

7. При послідовному з'єднанні двох опорів загальний опір становить 25 Ом, а при паралельному - 6 Ом. Знайти величини цих опорів.

Відповідь: 15 Ом; 10 Ом.

8. В яких випадках доцільно застосовувати перетворення «трикутника» в еквівалентну «зірку» і навпаки?