Уперелічувальному квазіозначеннів дефінієнсі перелічують усі об’єкти, які входять удефінієндум.

Приклад. Арабські цифри — це множина таких знаків: 0,1,2,3,4,5,6,7,8,9.

В описовому квазіозначенні в дефінієнсі перелічують суттєві та несуттєві ознаки об’єкта, який означають.

Приклад. Сироїжка їстівна має шапку 5—10 см у діаметрі, напівкуляста, опукло-, згодом плоско- або увігнуто-розпростерта, шільном’ясиста, сірувато-червонувата або сірувато-рожево- коричнювата, найчастіше з лілуватим відтінком, часом у центрі рудувато-оливкувата, з тонким, гладеньким краєм, гола, клейкувата, при висиханні матова. Шкірка знімається. Пластинки вузькі, білі. Спорова маса біла. Ніжка коротша за діаметр шапки, біла, зрідка рожевувата, щільна, тверда, донизу трохи звужена і часом рудувата. М’якуш білий, щільний, солодкий, при розрізуванні не міняється або трохи рудіє, з приємним запахом. Добрий їстівний гриб.

У порівняльних квазіозначенняху дефінієнсі називають об’єкт, аналогічний до зафіксованого в дефінієндумі, а далі перелічують його відмінні ознаки.

Приклад. Марс — це, як і Земля, планета Сонячної системи, що має атмосферу, відмінну від земної.

Характеристичні квазіозначення перелічують у дефінієнсі лише істотні ознаки об’єкта, які дають змогу однозначно вважати означуваний об’єкт належним до певного класу об’єктів чи ні.

Приклад. Операційна система — це така програма, яка керує роботою всіх пристроїв комп’ютера, забезпечує спілкування користувача з комп’ютером, реалізує операції введення / виведення інформації, забезпечує роботу з файлами, розподіляє ресурси комп’ютера між різними задачами та різними користувачами й забезпечує можливість роботи в мережі.

Пояснювальні квазіозначення описують певні ознаки об’єкта. При цьому опис можуть обмежувати лише частиною суттєвих ознак.

Приклад. Боровик — гриб, що має коричневу шапочку.

Скажемо також про неповні означення. їх особливістю є те, що в них не вказують на видову відмінність. Такі означення, хоча й порушують логічні норми (див. розділ 12.1.3), все ж використовують для реципієнтів із обмеженим запасом знань, наприклад, дітей.

Приклад. Олень — це лісова тварина.

Із квазіозначеннями та неповними означеннями не слід плутати псевдоозначення. До їх числа належать висловлювання на зразок: архітектура— це застигла музика; бідність — матір винахідливості; книга — джерело знань; матерія — об'єктивна реальність.Часто псевдоозначення можуть бути просто художніми порівняннями чи метафорами.

12.1.3. Вимоги до означень

У логіці сформульовані спеціальні правила означення понять. Для редактора ці правила є нормами редагування. Контроль означень здійснюють структурними (наприк­лад, використовуючи структуру дефінієнса родовидового означення), а також аналі­тичними методами.

Найчіткіше сформульовані норми для родовидових означень. У повному обсязі їх слід застосовувати і для більшості інших видів означень.

Норми для класичних означень.

• Обсяги понять, означуваних дефінієндумом та дефінієнсом, повинні бути тотожними.

Приклад. Помилкове означення: журналіст — це фахівець, який пише повідомлення для засобів масової інформації.Тут помилка полягає в тому, що дефінієнс є вужчим за дефінієндум (журналісти не лише пишуть, а й готують аудіальні й візуальні повідомлення — для радіо чи телебачення).

• Дефінієндум чи похідні від нього слова (синоніми, перифрази) не можуть входити до складу дефінієнса.

Помилку, викликану порушенням цієї норми, називають “колом в означенні”.

Приклад. Помилкове означення: пропагандист— це людина, яка здійснює пропаганду. Тут помилка полягає в тому, що невідоме поняття (пропагандист) означають через однокореневе з ним, а тому так само невідоме слово (пропаганда).

Складнішими для виявлення є ті випадки, коли, для прикладу, в означеннМ є термін, що визначають в означенні_2; в означенні_2 є термін, що визначають в означенні_3;... в означенні_и є термін, що є дефінієндумом означення_1. Таку помилку називають “означенням невідомого через невідоме”.

Отже, редактор повинен: по-перше, включати в означення або вихідні терміни^[215], або ті, які вже коректно означені в попередній частині повідомлення; по-друге, усувати такі озна­чення, в дефінієндумах яких вжито терміни, визначені в наступній частині повідомлення.

• Означення дефінієндума не можна давати через заперечення.

Приклад. Помилкове означення: яблука— це плоди, що не мають шкаралупи. У результаті такого означення до числа яблукможна віднести й сливи, оскільки вони також не мають шкаралупи.

• Родова ознака повинна вказувати на найближче загальне поняття, не “пере­стрибуючи” через нього до найзагальнішого.

Приклад. Помилкове означення: ромб— це чотирикутник, у якого всі сторони рівні Тут помилка полягає в тому, що ромбслід було означати через паралелограм(родове поняття стосовно ромба),а не через чотирикутник(поняття вищого рангу, ніж паралелограм).

• Видовою відмінністю повинна бути ознака або група ознак, властивих лише певному поняттю і відсутніх в інших понять, які належать до цього роду.