Перебіг вагітності при тазовому передлежанні не відрізняється від такого при головному передлежанні, але нерідко трапляються й ускладнення. Найчастішим і найнесприятливішим за своїми наслідками є раннє або передчасне вилиття навколоплідних вод. У більшості випадків це трапляється при ножному передлежанні.
При веденні вагітності в жіночий консультації попередній діагноз тазового передлежання плода встановлюють у термін вагітності 30 тижнів, а остаточний – в 37-38 тижнів.
У термін вагітності 30 тижнів проводять заходи, що сприяють самоповороту плода на голівку. Для цього рекомендують (С): положення на боці, протилежному позиції плода; колінно-ліктьове положення по 15 хв. 2-3 рази на добу.
З 32 до 37 тижня призначають комплекс коригуючих гімнастичних вправ (С) за однією з існуючих методик.
Головні елементи корегуючої гімнастики за І.І. Грищенком та А.Є. Шулешовою:
1) нахили тулуба вагітної в бік спинки плода;
2) згинання нижніх кінцівок у колінних і кульшових суглобах з одночасним згинанням тулуба в бік позиції плода;
3) вигинання спини з упором на перекладині шведської стінки;
4) вигинання спини в колінно-ліктьовому положенні;
5) згинання нижніх кінцівок у колінних і кульшових суглобах лежачи на спині, приведення колін до живота, напівоберт тазу із зігнутими кінцівками в бік позиції плода.
Протипоказання до проведення гімнастичних вправ: загроза передчасних пологів, передлежання плаценти, низьке прикріплення плаценти, анатомічно вузький таз ІІ-ІІІ ступеня.
Не проводятьв умовах жіночої консультації зовнішній профілактичний поворот плода на голівку (А).
У разі збереження тазового передлежання плода в термін 37-38 тижнів вагітності проводиться госпіталізація в акушерський стаціонар за показаннями:
· наявність обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу;
· ускладнений перебіг даної вагітності;
· екстрагенітальна патологія;
· можливість проведення зовнішнього повороту плода на голівку.
У разі доношеної вагітності у стаціонарі ІІІ рівня до початку пологів можливе проведення зовнішнього повороту плода на голівку за поінформованої згоди вагітної (А).
Зовнішній поворот плода на голівку (рис. 6.3).
Показання:
· неповне сідничне передлежання за доношеної вагітності та живому плоді.
· Умови:
· передбачувана маса плода < 3700,0 г;
· нормальні розміри малого тазу;
· спорожнений сечовий міхур вагітної;
· можливість проведення УЗД передлежання і стану плода до- та після проведення повороту;
· задовільний стан плода за БПП та відсутність аномалій розвитку;
· нормальна рухливість плода, достатня кількість навколоплідних вод;
· нормальний тонус матки, цілий плодовий міхур;
· готовність операційної до надання екстреної допомоги у разі виникнення ускладнень;
· наявність досвідченого кваліфікованого фахівця, який володіє технікою повороту.
Протипоказання:
· ускладнення перебігу вагітності на момент прийняття рішення про зовнішній поворот (кровотеча, дистрес плода, прееклампсія);
· обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез;
· багато- або маловоддя;
· багатоплідна вагітність;
· анатомічно вузький таз
· наявність рубцевих змін піхви чи шийки матки;
· ІІІ ступінь розгинання голівки за даними УЗД;
· передлежання плаценти;
· тяжка екстрагенітальна патологія;
· рубець на матці, злукова хвороба;
· гідроцефалія та пухлини шиї плода;
· аномалії розвитку матки;
· пухлини матки та придатків матки.
Техніка зовнішнього повороту плода на голівку:
· положення жінки на боці, з нахилом 30-400 в сторону спинки плода;
· сідниці плода відводять від входу малого таза долонями лікаря, введеними між лоном та сідницями плода (Рис. 6.3 а);
· обережно зміщують сідниці плода у бік позиції плода (Рис. 6.3 б);
· зміщують голівку плода в бік, протилежний позиції (Рис. 6.3 в);
· закінчують поворот шляхом зміщення голівки плода до входу малого тазу, а сідниць – до дна матки (Рис. 6.3 г).
Рис. 6.3. Зовнішній поворот плода на голівку: а - сідниці плода відводять від входу малого таза долонями лікаря, введеними між лоном та сідницями плода, б - обережно зміщують сідниці плода у бік позиції плода, в - зміщують голівку плода в бік, протилежний позиції, г - закінчують поворот шляхом зміщення голівки плода до входу малого тазу, а сідниць – до дна матки.
Якщо перша спроба повороту була невдалою, проведення другої \ недоцільним.
Можливі ускладнення: передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, дистрес плода, розрив матки. У разі обережного кваліфікованого виконання зовнішнього повороту плода на голівку частота ускладнень не перевищує 1% (А).