У всіх культурах зазначено першоідею, первісний сенс буття. Дао, Логос, Архетип, Парадигма, Монада та інші слова-коди підкреслюють первинну, вирішальну роль інформації у зародженні життя, функціонуванні народів як думок Бога (Гердер). Споконвіку було Слово-Сенс (Христос). Потрібно було чимало часу, аби ми перестали спиратися на матеріалістичне тлумачення історії – чи у моделі ідеологем марксизму, чи у категоріях варіанту неолібералізму, який детерміновує життя передовсім економікою та політикою, а у медійній сфері – інформацією торговельної контори. Позбуваючись ілюзій, фатаморган, утопій, фальшивих ідеологем, людство поступово, але неухильно, врешті закономірно, оскільки світом кермує Боже Провидіння, долає онтологічний розрив. «Насправді уся людська комунікація базується на комунікації Отця, Сина і Святого Духа. Та більше: триєдина спільнота поширюється на людство: Син є вічним Словом Отця, який через це Слово, що стало плоттю, сходить на чоловіків та жінок і освячує їх»1.