Антиепітафія – ‘33
Людей поховали тільки один раз.
У скотинячих братських ямах.
Відтоді, щороку, з музикою та квітами
Ховають числа.
Змордовані привиди на шпальтах,
Ніби метелик пінцетом, затиснені
Між «Пам’ятаємо...» і «...Співчуваємо».
Ти можеш пам’ятати
Кінохроніки,
«Жовтого князя», і
«...У полі колосочки:
– Ой, радуйся, Маріє!»,
Але,
Якими справдешніми не видавалися б
Агонізуючі стогони
У знудьгованій уяві,
Крізь них чуєш
Шерхіт паперу і тріскотіння кінопроектора.
Ти можеш пам’ятати про них,
Проте ніколи, – ніколи! –
Не кажи, що пам’ятаєш те, що й вони.
Один день на рік
Ми розділяємо з ними біль.
Якби міг ти хоча б сьогодні, тільки сьогодні
Розділити біль
Не чисел з безліччю нулів –
Хоча б єдиної, всього єдиної
Людини,
Лише приміряти
Біль з обкусаними руками
І животом, розпатраним спицями ребер
Тоді ти збагнув би напевне,
Чому я визнаю, що
Не пам’ятаю.
Не розділяю болю.
Не розумію! Анітрохи не розумію
Подій тисяча дев’ятсот тридцять третього
Року Божого
Ірина Вальчук,ЖРН-33с
ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ
«Сучасна закордонна публіцистика і тенденції розвитку світу»
1. Сучасний світ: особливості перехідного періоду.
2. Чотири візії розвитку світу і прогностична публіцистика: глобальні проблеми людства.
3. Творчість публіциста у системі цивілізації та культури.
4. Журналіст у світі професій (письменника, діяча мистецтва, вченого, історика, політика, юриста, культуролога, соціолога, економіста, оратора, психолога, педагога, священика).
5. Концепція інформаційного суспільства.
6. Порівняльна характеристика визначення ролі й принципів публіцистики у працях В. Ученової, Л. Світіч, Р. Капусьцінського, Н. Постмена, М. Шлемкевича, Е. Проніна.
7. Сучасні акценти публіцистичних виступів газети «Нью-Йорк Таймс».
8. Вплив Ci-Ен-Ен на прийняття політичних рішень.
9. Журналіст (публіцист) – апостол істини.
10. Погляд на сучасну газету й покликання журналіста іспанського вченого Олегаріо Гонсалеза де Кардедала.
11. Творче кредо Волтера Кронкайта – найвидатнішого телекоментатора XX століття.
12. Вплив на сучасну громадську думку щоденних якісних газет Заходу, інших регіонів світу.
13. Епічне бачення світу.
14. Специфіка політичної публіцистики Джульєто К’єзи, Олександра Бовіна, Алена Безансона, Габріеля Маркеса.
15. Континентальна (фундаментальна) й англосаксонська моделі підготовки журналістів у Європі.
16. Правда слова: аксіологічний аспект.
17. Творче кредо Івана Франка.
18. Кшиштоф Зануссі та ЗМІ: орієнтир – засоби масового порозуміння.
19. Есеїстика Євгена Сверстюка, Івана Драча, Ліни Костенко, Оксани Пахльовської, Євгена Пашковського.
20. Джеймс Мейс і Голодомор 1932–1933 pp. в Україні: медіатизація проблеми.
21. Щотижнева колонка В. Зорзи у газеті «Вашингтон пост».
22. Мотивація творчості Світлани Алексієвич (Білорусія) та Оріани Фалачі (Італія): резонансний аспект.
23. Креативний потенціал інформації.
24. Моральний тип мислення у публіцистиці (європейські традиції та українські реалії).
25. «Публіцистика думання» Вацлава Гавела.
26. Іван Павло II про роль мас-медіа у вирішенні кардинальних проблем сучасності.
27. Ольга Федик про функції слова в контексті сучасної культури та державотворення.
28. Концепція «суспільства мережі» Мануеля Кастелса.
29. Світоглядна публіцистика як формуючий принцип суспільства.
30. Сучасна преса світу і проблеми моральної та екологічної кризи на зламі епох.
31. Телебачення як специфічна культура.
32. Саморозвиток творчої особистості.
33. Організація роботи з літературою і правила конспектування джерел.
34. Робота в архівах.
35. Моделювання якісних видань.
36. Авторські передачі радіо Бі-Бі-Сі, Радіо Свобода, Українського національного радіо: порівняльний аспект.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
1. Правила раціональної організації розумової праці журналіста.
2. Специфіка журналістської освіти в Європі.
3. Інтернет у навчальній роботі: користування концептуальними публікаціями.
4. Праця з поняттями та визначеннями.
5. Креативний ресурс інформації.
6. Обґрунтувати модель публіцистичної творчості: інформація – знання -розуміння – мотивація – дія.
7. Арґументаційна база публікацій відомих сучасних публіцистів:
а) Вацлава Гавела;
б) Найджела Чепмена;
в) Оріани Фалачі;
г) Бернарда Лекомта;
ґ) Ришарда Капусьцінського;
д) Світлани Алексієвич; е) Бориса Парамонова; є) Сергія Кримського;
ж) Євгена Сверстюка;
з) Волтера Кронкайта; и) Оксани Пахльовської; і) Ларрі Кінга та ін.
8. Спадщина есеїстики й публіцистики Ральфа Емерсона, Томаса Карлейля, Гілберта Честертона, Томаша Масарика, Івана Франка, Михайла Грушевського, Олени Теліги, Астольфа де Кюстіна, Алексіса де Токвіля, Джузепе Мацціні, Євгена Онацького, Артура Мьоллера ван ден Брука, Марка Твена та ін.
9. Концептуальне інтерв’ю у провідних виданнях світу.
10. Висвітлення проблем:
а) сталого розвитку;
б) екологічної кризи;
в) міжнародного тероризму;
г) глобалізму;
д) посткомуністичного простору;
е) порозуміння між цивілізаціями й культурами;
є) візії духовного розвитку модерних суспільств та ін.
11. Професійний аналіз публікацій та радіо- й телепередач (на вибір) за параметрами: постановка проблеми, арґументаційна база, композиція твору, стилістика.
12. Культура читання. Прийоми раціональної роботи з книгами.
13. Методика організації матеріалу для публіцистичного виступу.
14. Телебачення як специфічна культура кічу: погляд колумніста Вадима Скуратівського.
15. Політична публіцистика Джульєто К’єзи.
16. Наукова дискусія. Конференція в Інтернеті.
17. Культура полеміки на телебаченні («Времена» В.Познера та ін.).
18. Навчальне й журналістське досьє.
P.S. Реферати готуються на основі літератури, яку слід назвати наприкінці реферату. Усі цитати, виноски, списки книг, статей, сайтів Інтернету повинні бути оформлені відповідно до методичних розробок кафедри зарубіжної преси та інформації.
Обсяг реферату – не менше 7 комп’ютерних сторінок 12 кеглем через півтора інтервали.
Можна пропонувати свої теми з курсу «Сучасна закордонна публіцистика й тенденції розвитку світу», але їх слід попередньо узгодити з викладачем.