Нормативні документи:
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999р. №237, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999р. №725/4018;
Зміни, внесені у П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» наказом Міністерства фінансів від 23.05.2003р. №363;
Про відображення у бухгалтерському обліку резерву сумнівних боргів
/ Лист Міністерства фінансів №31-04200-01-29/1ё2137 від 07.07.2004р.
Терміни і визначення
Дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату;
Дебітори — юридичні й фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів;
Операційний цикл — час між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції, робіт, послуг (товарів);
Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості фізичних і юридичних осіб, яка не виникає у ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу;
Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, що виникає у ході нормального операційного циклу і буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.
Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Визнання дебіторської заборгованості
Підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності при формуванні й узагальненні в бухгалтерському обліку і звітності інформації про дебіторську заборгованість повинні керуватися нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» (далі П(С)БО 10.
П(С)БО 10 визначає методологічні основи формування в бухгалтерському обліку і розкриття у фінансовій звітності інформації про дебіторську заборгованість. Норми цього Положення застосовують з урахуванням особливостей оцінки і розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Слід зазначити, що норми П(С)БО 10 не поширюються на бюджетні установи.
Критерії визнання дебіторської заборгованості,
аналогічні критеріям визнання, активів
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо:
• існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод;
• сума може бути достовірно визначена.
Класифікація і визначення дебіторської заборгованості
Під дебіторською заборгованістю слід розуміти заборгованість юридичних і фізичних осіб, що виникла внаслідок минулих подій, повинні підприємству визначені суми коштів, їхніх еквівалентів або інших активів.
З метою складання фінансової звітності дебіторську заборгованість класифікують за такими принципами:
• зв’язку з нормальним операційним циклом (нормальний операційний цикл — проміжок часу між придбаним запасом для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з них продукції або товарів та послуг);
• термінів погашення;
• об’єктів, щодо яких виникли зобов’язання дебіторів;
• своєчасності оплати боржником дебіторської заборгованості.
За першими двома ознаками виділяють довгострокову й поточну дебіторську заборгованість (табл. 1.6).