Умови визнання запасів

 

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство одержить в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їхня вартість може бути вірогідно визначена.

Відповідно до ПБО 9 запаси — це активи, що:

призначені для подальшого продажу;

знаходяться у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

призначені для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг.

Термін «запаси» аналогічний уживаному раніше терміну «товарно-матеріальні цінності».

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їхнє найменування чи однорідна група (див. схему):

Запаси — це активи, що: - утримуються для подальшого продажу при умовах звичайної господарської діяльності;   - перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;   - утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг, а також керуванні підприємством Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:   - сировину, основні й допоміжні матеріали, що комплектують вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб — рахунок 20; - незавершене виробництво у вигляді незавершених обробкою і збиранням деталей, вузлів, виробів і незавершених технологічних процесів — рахунок 23; - готову продукцію, виготовлену на підприємстві, призначену для продажу і відповідною якісним характеристикам, передбаченим у договорі або ін. документі — рахунок 26; - товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані й утримуються з метою подальшого продажу — рахунок 28; - малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП), використовувані протягом більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше року — рахунок 22; - молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського й лісового господарства — рахунки 21,27.