Структура запасів

 

Норми П(С)БО 9 не поширюються на такі роботи:

а) незавершені роботи з будівельних контрактів;

б) фінансові активи;

в) молодняк тварин і продукцію сільського й лісового господарства.

Для узагальнення інформації про наявність і рух приналежних підприємству запасів Планом рахунків передбачений 2-й клас, що містить в собі наступні рахунки і субрахунки:

201 «Сировина і матеріали»;

202 «Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби»;

203 «Паливо»;

204 «тара і тарні матеріали»;

205 «будівельні матеріали»;

206 «матеріали, передані в переробку»;

207 «запасні частини»;

208 «матеріали сільськогосподарського призначення»;

209 «інші матеріали»;

22 «малоцінні й швидкозношувані предмети»;

23 «виробництво»;

24 «брак у виробництві»;

25 «напівфабрикати»;

26 «готова продукція»;

27 «продукція сільськогосподарського виробництва»

28 «товари»:

281 «товари на складі»;

282 «товари в торгівлі»;

283 «товари на комісії»;

284 «тара під товарами»;

285 «торгова націнка».

Облік надходження запасів

Одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є принцип обачності, відповідно до якого методи оцінки запасів, застосовувані в бухгалтерському обліку, не повинні допускати завищеної оцінки активів і доходів підприємства. Відповідно до цього принципу відображення запасів у бухгалтерському обліку повинне відбуватися за меншою з двох вартостей — за первісною вартістю чи за чистою вартістю реалізації. Цей принцип випливає з того, що відповідно до П(С)БО балансова вартість запасів не повинна перевищувати надходження коштів, які очікують одержати від їхнього продажу.

Запаси на підприємстві можуть надходити в результаті:

придбання за плату;

виготовлення власними силами;

внесення в статутний фонд;

безоплатного одержання;

обміну (на подібні й неподібні).

Запаси, що надійшли, зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Придбання запасів за плату

Первісною вартістю таких запасів буде собівартість запасів, що включає наступні складові:

- суму, що сплачується за договором з постачальником;

- суму, що сплачується за інформаційне, посередницьке сприяння, а також за послуги в зв’язку з придбанням цих запасів;

- ввізне мито;

- непрямі податки у зв’язку з придбанням запасів, не відшкодовані підприємству;

- витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи;

- страхування ризиків;

- інші витрати, пов’язані з придбанням запасів, а також доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання.

До первісної вартості не включається:

- наднормативний збиток і нестача запасів;

- відсотки за користування позиками;

- витрати на збут і загальногосподарські витрати, що безпосередньо не зв’язані з придбанням і доставкою запасів, доведенням їх до стану, придатного до використання.

Кореспонденція рахунків при придбанні запасів відображається записом (табл. 1.28).

Таблиця 1.28 — Придбання запасів
(перша подія — одержана передплата за матеріали)

Господарські операції Дт Кт
Проведена передплата постачальнику матеріалів
Нараховано податковий кредит по ПДВ
Одержані матеріали від постачальника 201, 202
Відображений податковий кредит
Проведено залік заборгованості

(перша подія – одержані матеріали)

Господарські операції Дт Кт
Одержані матеріали від постачальника 201,
Нараховано податковий кредит по ПДВ
Поведено оплату постачальнику

Виготовлення запасів власними силами

Первісна вартість запасів, що виготовлені власними силами, являє собою виробничу собівартість, що визначаться за П(С)БО 16 «Витрати». Відповідно до цього у виробничу собівартість включаються:

- прямі витрати на оплату праці;

- прямі матеріальні витрати;

- інші прямі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості встановлюється підприємством.

В обліку операцій по надходженню запасів, зроблених власними силами, відбиваються наступні проводки (табл. 1.29):