Визначення первісної вартості запасів залежно від шляху їх отримання

 

Зниження первісної вартості запасів до чистої вартості реалізації, по суті, є уцінка первісної вартості.

Уцінка і дооцінка запасів

Уцінка запасів здійснюється тільки в одному випадку, якщо запаси втратили очікувані економічні вигоди. У зв’язку з таким трактуванням уцінки наказом Міністерства фінансів і економіки від 15.12.1999 №149/300 були внесені відповідні зміни і доповнення в «Положення про порядок уцінки і реалізації залежалої продукції з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення». Відповідно до нової редакції положення уцінка проводиться на виробничих і торгових підприємствах і в організаціях за рішенням керівника (власника) у випадках, якщо:

продукція залежалася, тобто не має збуту більше трьох місяців і не має попиту;

товари чи продукція утратили свої первісні якості.

Не підлягають уцінці товари і продукція, оформлені в заставу, що знаходяться в резерві чи на відповідальному збереженні. У бухгалтерському обліку сума уцінки списується на витрати звітного періоду.

Якщо відбулася оцінка запасів за чистою вартістю реалізації, то в кожному наступному звітному періоді чиста вартість реалізації буде переглядатися.

Якщо в звітному періоді чиста вартість реалізації раніше уцінених запасів збільшується, то на суму збільшення (але не більше суми попереднього зменшення) у бухгалтерському обліку сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.

Слід зазначити, що національні стандарти не містять опису механізму сторнурування. У розумінні вітчизняного бухгалтера сторно означає надлишок неправильно нарахованої суми. При цьому на неправильно відбиту суму робиться такий же запис, як і раніше, тільки червоним кольором, що означає, що сума в обліку проходить зі знаком “-» і тим самим виправляє раніше зроблений неправильний запис.

З погляду стандартів сторнування припускає коригування суми шляхом віднесення на доходи (витрати) звітного періоду.

Подальше відображення вартості запасів у фінансовій звітності відбувається за найменшою з двох оцінок (див. схему):

За найменшою з оцінок
1. За первісною вартістю (історичною собівартістю) 2. Чистої вартості реалізації, тобто це ціна продажу запасів (одиниці, виду) в умовах звичайної господарської діяльності за винятком очікуваних витрат на завершення виробництва і збут. Порядок визначення чистої вартості реалізації встановлений наказом Мінекономіки і Мінфіну України від 15.12.1999р. №149/300 і застосовується до тих видів запасів, ціна яких на дату складання фінансової звітності знизилася або які вичерпані, застаріли чи іншим способом втратили спочатку очікувану економічну вигоду