| Господарські операції | Дт | Кт |
| 1. На суму нарахованого зносу по необоротних активах | 10, 11, 12 | |
| 2. На суму залишкової вартості | 10, 11, 12 |
Операційна оренда
П(С)БО 14 «Оренда» визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів. Норми цього стандарту не поширюються на:
- договори оренди, пов’язані з розвідкою і використанням природних ресурсів;
- договори по використанню авторських прав;
- договори по оренді цілісних майнових комплексів.
Оренда — це договір, по якому орендар здобуває право користування необоротними активами за плату протягом погодженого з орендодавцем терміну.
Мінімальні орендні платежі — платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом терміну оренди (за винятком вартості послуг і податків, які підлягають сплаті орендодавцю), збільшені для орендаря і орендодавця на суму гарантованої ліквідаційної вартості.
Гарантована ліквідаційна вартість —
а) для орендаря — частина ліквідаційної вартості, що гарантується до сплати орендарем;
б) для орендодавця — частина ліквідаційної вартості, що гарантується до сплати орендарем чи третьою стороною , здатною відповідати за гарантіями.
Операційна оренда — оренда, відмінна від фінансової.
Об’єкти, передані в операційну оренду, залишаються на балансі орендодавця. В обліку орендодавця передача майна в оренду не відбивається, але в аналітичному обліку необхідно перевести об’єкт в іншу підгрупу, тому що сума амортизації буде відноситися на інший субрахунок витрат звітного періоду (табл. 2.19).