Види діяльності підприємства

 

Як видно з наведеної схеми, діяльність підприємства підрозділяється на звичайну і надзвичайну.

Відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» під звичайною діяльністю розуміють будь-яку основну діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або які виникають унаслідок здійснення такої діяльності.

Прикладами звичайної діяльності є виробництво і реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, реалізація оборотних активів. До операцій, що супроводжують звичайну діяльність, відносяться курсові різниці, економічні санкції по господарських договорах, відсотки, дивіденди та ін.

Надзвичайною діяльністю вважають такі операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності і про які не передбачається, що вони будуть повторюватися періодично або в кожному наступному звітному періоді. Прикладами подій і операцій, щодо надзвичайної діяльності, є: стихійні лиха (землетруси, зсуви, смерчі та ін.), пожежі, техногенні аварії і т.п.

Надзвичайність події або операції визначається насамперед характером діяльності підприємства, а не очікуваної частоти їхнього виникнення.

Звичайна діяльність підприємства відповідно до П(С)БО підрозділяється на операційну, фінансову і інвестиційну.

Операційна діяльність

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності підприємства, які не є інвестиційною і фінансовою діяльністю.

Відповідно до П(С)БО 3 до основної діяльності відносять операції, пов’язані з виробництвом, реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Для виробничого підприємства такими є операції з виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг), для будівельної організації — з виконання будівельно-монтажних робіт, для страхової компанії — з надання послуг по страхуванню та ін.

Але операційна діяльність містить у собі не тільки основну, але й інші види діяльності, що не відносяться до фінансової і інвестиційної.

Говорячи про угруповання рахунків, слід відзначити, що рахунки витрат від звичайної діяльності підрозділяються на три групи:

— рахунки, що відносяться до операційної діяльності;

— рахунки, що відносяться до фінансової діяльності;

— рахунки, що відносяться до інвестиційної діяльності.

Наприклад, для відображення витрат підприємства по основному виду діяльності передбачені рахунки 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».

Для відображення операцій, що відносяться до операційної діяльності підприємства, у Плані рахунків передбачений, крім перерахованих вище (призначених для відображення операцій, пов’язаних з основною діяльністю), ще рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Визнання доходів

П(С)БО 15 «Доходи» визначає методологічні основи формування в бухгалтерському обліку доходів підприємства і розкриття інформації у фінансовій звітності. Норми цього стандарту застосовуються підприємствами всіх форм власності, крім банків і бюджетних організацій. Вони не поширюється на доходи, пов’язані з договорами оренди, дивідендами, нарахованими за фінансові інвестиції, що розраховуються методом участі в капіталі, а також не поширюються на доходи, пов’язані зі зміною справедливої вартості фінансових активів і фінансових зобов’язань, а також у зв’язку з ліквідацією цих активів. Не поширюються вони на зміну вартості поточних активів.

Дохід визнається при збільшенні активу чи зменшенні зобов’язання, що обумовлюють зростання власного капіталу за умови, що оцінка доходу може бути вірогідно визначена. Цей критерій визнання застосовується по кожній операції.

Не визнаються доходами такі надходження: ПДВ, акцизний збір, інші податки й обов’язкові платежі, що підлягають перерахуванню в бюджетні й позабюджетні фонди.

Так само не визнається сума надходження по договорах комісії, агентських та інших договорах на користь комітента, суми попередньої оплати чи аванси, застава на погашення позички, а також надходження, що належать іншим особам.

Визнані доходи класифікують за такими групами:

- дохід чи виторг від реалізації продукції, робіт, послуг;

- інші операційні доходи;

- фінансові доходи;

- надзвичайні доходи.

Така класифікація прийнята відповідно до П(С)БО №3 «Звіт про фінансові результати».

Дохід чи виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) визнається за наявності таких умов:

- покупцю передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію чи товар;

- підприємство не здійснює надалі управління і контроль за реалізованою продукцією;

- сума доходу може бути вірогідно визначена;

- є імовірність, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства і витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути вірогідно визначені.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією, товарами, роботами, що є подібними за призначенням і мають однакову справедливу вартість.

Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершення операції на дату балансу, у випадку, якщо він може бути вірогідно визначений.

Якщо дохід чи виторг від надання послуг не може бути вірогідно оцінений і немає імовірності відшкодування цих витрат, то дохід не визнається, а витрати не визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде вірогідно оцінена, то він буде визнаний за цією оцінкою.

Дохід від реалізації продукції не коригується на величину сумнівної і безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства відповідно до П(С)БО №10 «Дебіторська заборгованість».

Цільове фінансування не визнається доходом, поки не має підтвердження того, що воно буде отримано підприємством і що підприємство виконає умови фінансування.

Отримане цільове фінансування визнається доходом того періоду, в якому були зроблені витрати.

Доходи, що виникають у результаті використання активів іншими сторонами, визнаються у вигляді відсотків, роялті й дивідендів.

Облік доходів

Для обліку й узагальнення інформації про доходи і результати діяльності підприємства призначений 7-й клас рахунків. Рахунки з 70 по 78 — це рахунки, на яких відбиваються доходи. Рахунок 79 призначений для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства. Рахунки 7-го класу є пасивними, крім 79 «Фінансові результати» і субрахунку 704 «Вирахування з доходу».

Для обліку доходів від реалізації продукції (товарів, послуг) планом рахунків передбачено застосування рахунку 70 «Доходи від реалізації». Цей рахунок має такі субрахунки:

701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

702 «Дохід від реалізації товарів»;

703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;

704 «Вирахування з доходу».

По кредиту субрахунків 701-703 відображається збільшення (отримання) доходу, по дебету — належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); суми, що отримуються підприємством на користь комітента, принципала, повірені перестрахувальниками частки страхових платежів; результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

У табл. 2.37 наведена кореспонденція за субрахунками 701-703.

Таблиця 2.37 — Бухгалтерські проводки з обліку доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Господарські операції

Д-т

К-т

 

Отримано довгостроковий вексель в рахунок оплати реалізованої готової продукції
Отримані в касу грошові кошти за реалізовану готову продукцію
Відображений дохід від реалізації готової продукції
Відображене зменшення кредиторської заборгованості перед постачальниками і підрядчиками шляхом реалізації їм готової продукції
Відображена сума непрямих податків, пов’язаних з реалізацією готової продукції
Відображений дохід від реалізації товарів за готівку
Відображений дохід, визнаний у момент відвантаження товарів вітчизняним, або іноземним покупцям, плата за які відстрочена	361,362
Відображено дохід від продажу товарів іншим дебіторам
Відображено дохід від реалізації товарів, відвантажених покупцеві в рахунок отриманого авансу
Відображений дохід від реалізації товарів поточного періоду, переведений зі складу доходів майбутніх періодів
Нараховані податки і обов’язкові платежі в зв’язку з реалізацією робіт (послуг)
Списано на фінансовий результат дохід від реалізації робіт (послуг)
Відображений дохід, отриманий від реалізації робіт (послуг)
Відображення вартості поверненого товару
Відображена сума знижки після дати реалізації товару
Відображене податкове зобов’язання з ПДВ у вартості поверненого товару (в сумі знижки) (методом «сторно»)
Відкоригований фінансовий результат на суму відрахувань з доходу

Відповідно до п.11 П(С)БО 15 оцінку ступеня завершеності операції по наданню послуг виконуються методом:

— вивчення проведеної роботи;

— визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, що повинні бути надані;

— визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв’язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат.

Оцінка ступеня завершеності операцій з надання послуг
на підставі вивчення виконаної роботи

Оцінка ступеня завершеності на підставі вивчення виконаної роботи близька до звичного підписання акта виконаних робіт, наданих послуг. Підписавши акт, сторони тим самим підтверджують факт вивчення наданих послуг і визначення ступеня їхньої готовності, оцінивши в конкретну суму.

Цей метод оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг доцільно застосовувати при наданні таких видів послуг, результат яких можна оцінити шляхом їхнього огляду. Він визначається або після закінчення (надання) робіт (послуг), або після завершення визначеного етапу робіт (послуг).

Оцінка ступеня завершеності операцій з надання послуг
шляхом визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату,

у загальному обсязі послуг, що повинні бути надані

Відповідно до цього методу оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг дохід на конкретну дату визначається в такий спосіб. Спочатку треба встановити питому вагу обсягу послуг, наданих на певну дату, в загальному обсязі послуг, що повинні бути надані. Цей показник являє собою співвідношення обсягу фактично наданих послуг на дату балансу до загального обсягу послуг.

Далі шляхом перемножування загальної вартості наданих послуг на питому вагу обсягу послуг визначають дохід від надання послуг на певну дату.

Застосування цього методу визначення доходу доцільно в тому випадку, якщо на певну дату можна визначити обсяг наданих послуг (у натуральному або грошовому вираженні).

Приклад. Юридична фірма уклала договір на абонентське консультаційне обслуговування на три місяці. Вартість послуги — 1,20 грн., (у т.ч. 0,20грн. ПДВ) за одну хвилину консультації. На рік передбачено 10 год. консультацій, тобто 600 хв. Загальна вартість послуги склала 720 грн., (у т.ч. ПДВ 120 грн.) (1,20 х 600).

Припустимо, що абонентом було використано:

у 1-му місяці — 300 хв. (5 год.) консультацій;

у 2-му місяці — 180 хв. (3 год.) консультацій;

у 3-му місяці — 120 хв. (2 год.) консультацій.

Визначимо питому вагу обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, що повинні бути надані:

1-й місяць: 300 хв. : 600 хв. х 100% = 50%;

2-й місяць: 180 хв. : 600 хв. х 100% = 30%;

3-й квартал: 120 хв. : 600 хв. х 100% = 20%.

Виходячи із ступеня завершеності наданих послуг, визначимо дохід:

на кінець 1-го місяця — 720 х 50 : 100 = 360 (грн.), у тому числі ПДВ 60грн.;

на кінець 2-го місяця — 720 х 30 : 100 = 216 (грн.), у тому числі ПДВ 36грн.;

на кінець 3-го місяця — 720 х 20 : 100 = 144 (грн.), у тому числі ПДВ 24грн.