Санітарне обстеження джерела водопостачання проводиться за такою схемою:
· населений пункт (назва), район, область та місцезнаходження джерела водопостачання (в населеному пункті або за його межами; на рівному місці чи на підвищенні, на схилі, в яру або на березі водоймища; чи не заливається талими водами);
· тип криниці (шахтний,трубчастий), матеріал, з якого вона виготовлена (деревина, бетон, цегла, вапняк, граніт), діаметр та інші розміри (довжина, ширина, площа), відстань до води та до дна, висота зрубу над рівнем землі, обладнання глиняного замка, стан внутрішніх поверхонь (наявність щілин, плям, розростань грибів тощо), рік побудови криниці та час її останньої санації;
· водоносний горизонт, що є джерелом водопостачання та його коротка характеристика, стан поверхні ґрунту навколо криниці (наявність замощення,і скатів від криниці, канави, огорожі);
· спосіб підйому води з криниці: відром (корбою, "журавлем") або насосом, і наявність кришки, підставки для відра, накриття або будки над отвором криниці та їх технічний стан;
· відстань до криниці від найближчих житлових будинків, вбиралень, помийних ям, промислових і сільськогосподарських об'єктів та інших джерел забруднення води і ґрунту; кількість житлових будинків, що використовують роду з криниці;
· дані про поширеність інфекційних та інших захворювань, пов'язаних з водним фактором;
· дані про наявність епізоотій серед свійських тварин та гризунів у районі обстеження;
· відомості про наявність санітарного паспорта криниці, дата останнього контролю;
· узагальнений висновок про санітарний стан об'єкта та санітарний нагляд за ним, який обов'язково повинен ураховувати дані санітарно-топографічного та санітарно-технічного обстеження вододжерела, результати вивчення епідеміологічної обстановки та лабораторного аналізу питної води;
· заходи щодо покращання санітарного стану криниці та якості питної води.