Реферат Курсовая Конспект
ЗАГАЛЬНА ГІГІЄНА - раздел Образование, Міністерство Охорони Здоров'я України Центральний Методичний Кабі...
|
Міністерство охорони здоров'я України
Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти
Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова
Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського
ЗАГАЛЬНА
ГІГІЄНА
навчальний посібник
до практичних занять
для студентів VI курсу медичного факультету
Затверджено Центральним методичним кабінетом
з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров'я
України як навчальний посібник для студентів вищих
медичних закладів освіти ІII-IVрівня акредитації
Б Б К 51.20(907)
З 14
У Д К 613(07)
Автори:
І.В. Сергета, С.О.Латанюк, О.В.Яцина
Л.І.Краснова, Т.Т. Постоловська, Л.Л.Царюк,
Н.М.Фещук, Л.І.Григорчук, Т.І. Гончарук,
Т.В.Шевчук,Л.Ю.Погоріла,М.А.Редчіц
(Вінницький державний медичний університет
ім. М.І.Пирогова)
Б.Р.Бойчук,В.М.Сергета, Н.В.Голка
(Тернопільська державна медична академія
ім. І.Я.горбачевскьеого0
Рецензенти:
д.м.н.проф. В.Г.Бардов
д.м.н.проф М.І.Мізюк
Загальна гігієна: навчальний посібник до практичних занить для студентів VI курсу медичного факультету
І.В. Сергета, Б.Р. Бойчук, С.О. Латанюк та ін — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.-- 133 с.
© Сергета І.В., Бойчук Б.Р., Латанюк С.О. та ін. Тернопіль, 1999
ПЕРЕДМОВА
Зміни у навчальній програмі з загальної гігієни для студентів медичних факультетів, що відбулись в останні роки, і, в першу чергу, запровадження циклу навчальних занять на VI курсі, зумовлюють нагальну потребу у забезпеченні студентів сучасною навчальною літературою, головною метою якої є подальший розвиток їх гігієнічного мислення, успішне оволодіння найбільш поширеними методиками гігієнічних досліджень, застосування гігієнічних знань для оптимізації лікарняного середовища та профілактики-внутрішньо-лікарняних інфекцій тощо.
Навчальний посібник, що представлений Вашій увазі, є першою спробою узагальнення досвіду проведення навчальних занять з предмет на 6 курсі медичного факультету кафедрами загальної гігієни Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова та Тернопільської державної медичної академії ім. І. Я. Горбачевського.
До видання увійшли матеріли практичних занять, що рекомендуються для вивчення, перелік навчально-дослідних робіт та практичних навичок, якими повинен оволодіти випускник медичного факультету. Теми та завдання згруповані за основними розділами предмета і передбачають розгляд пріоритетних питань гігієни харчування, гігієни навколишнього середовища, радіаційної гігієни, гігієни праці, гігієни лікувально-профілактичних закладів, гігієни дітей та підлітків, психогігієни тощо. Відмітною рисою посібника є його повна відповідність навчальній програмі з загальної гігієни, екології людини, радіаційної та військової гігієни для вищих медичних навчальних закладів України.
Програма проведення практичних занять охоплює широке коло сучасних актуальних питань підготовки майбутніх лікарів загального профілю та сімейних лікарів з фундаментальних гігієнічних проблем і включає до своєї структури визначення теми та мети заняття, питання теоретичної підготовки, завдання, основні положення самостійної роботи студентів, ситуаційні задачі, покажчик літератури. Місцями для проведення занять є як навчальні лабораторії кафедри, так і лікувально-профілактичні заклади, господарські об'єкти тощо. Робота, що виконується на практичних заняттях, оформлюється у зошитах протоколів за загальноприйнятою схемою. Обов'язковими елементами навчального процесу є виконання студентами поза аудиторної навчально-дослідної роботи, проведення залікового заняття з практичних навичок.
Автори висловлюють щиру надію, що навчальний посібник дозволить удосконалити процес вивчення основних положень предмета під час занять на VI курсі медичного факультету та будуть вдячні за критичні зауваження та пропозиції.
КЛАСИФІКАЦІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
Методика визначення вмісту аскорбінової кислоти у готових стравах
Пробу, що було відібрано, ретельно розтирають у ступці та фільтрують. 1 мл фільтрату вміщують у колбочку, додають 1 мл 2% розчину НС1 і доводять дистильованою водою загальний об'єм до 15 мл.
Титрують реактивом Тільманса до появи рожевого забарвлення.
Розрахунок вмісту аскорбінової кислоти проводять за формулою 1:
X = 0.088- М-К-. 1000, (І)
де X— вміст аскорбінової кислоти (мг/л); 0,088— сталий коефіцієнт;
N— кількість мл реактиву Тільманса, яка витрачена на титрування;
К — поправка до титру розчину реактиву Тільманса.
Розрахунок проводиться на порцію страви (наприклад, на 200 мл компоту). Коротка характеристика основних столів лікувально-дієтичного харчування наведена в таблиці 1.
Таблиця І
Задача 1
Хворий М. 58 років, діагноз: ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження, II функціональний клас, атеросклероз, недостатність кровообігу 1-го ступеня.
Призначте необхідну лікувальну дієту. Назвіть продукти, які б Ви порадили включити до харчового раціону, та продукті/, що потрібно обмежити або виключити з раціону.
Задача 2
Хворий Г. 44років,діагноз: подагра,гострий артрит І-го метатарзофалангового суглоба, ожиріння 2-го ступеня, схильність до виникнення звичних аліментарних запорів.
Призначте необхідну лікувальну дієту. Перелічіть продукти, які б Ви порадили включити до харчового раціону. Назвіть продукти (з перерахованих), які заборонено вживати хворому: молоко, кефір, сир, відварена яловичина, шпинат, гриби, вівсяна крупа, картопля, сардини, бобові, волоські горіхи, яблука, груші, абрикоси, тушкована гуска, ковбаса, консервовані рибні продукти, капуста, приправи.
Задача З
Хвора В. 23 років, діагноз: гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом.
Призначте необхідну лікувальну дієту та охарактеризуйте її.
Задача 4
Хворий Д. 56 років, діагноз: хронічний гепатиту стадії ремісії. Призначте необхідну лікувальну дієту та охарактеризуйте її.
Задача 5
Хвора К., 45 років, діагноз: хронічний пієлонефриту стадії загострення, сечокам'яна хвороба.
Призначте необхідну лікувальну дієту та охарактеризуйте ЇЇ.
Задача 6
Хворий С. 35 років, діагноз: виразкова хвороба шлунка в стадії загострення.
Призначте необхідну лікувальну дієту, охарактеризуйте її.
Задача 7
Хвора К. 14 років, діагноз: інсулінозалежний цукровий діабет у стадії декомпенсації.
Призначте лікувальну дієту та охарактеризуйте її.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гончарук Є.Ґ., Кундієв Ю.І., Бардоп В.Г. та ін. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни /За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 434-458.
2. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиеиа. — К.: Вища школа, 1983. — С. 134-169.
3. Румянцев Г.И.. Вишневская Е.П., Козлова Т.А. Общая гигиеиа. — М.: Медицина, 1985. — С. 51-80, 95-105.
4. Покропский В.А. Гигиена. — М.: Медицина, 1979. — С. 232-250.
5. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни: Навчально-методичний посібник. Вінниця: ВДМУ та ін., 1997. — С. 20-31.
6. Петровский К.С. Гигиена питання. — М.: Медицина, 1975. — С. 578-590.
7. Губергриц А.Я., Линевскнй Ю.В. Лечебное питание. — К.: Вища школа, 1985. — 295 с.
8. Смолянский Б.С. Руководство по лечебному питанню. — Л.: Медицина, 1981. — С. 224-250.
9. Справочник по диетологии /Под ред. А.А.Покровского, М.А.Самсоновой. —-М.: Медицина. 1981. — С. 141-157, 391-429.
10. Ванхансн В.Д., Лебедева Е.А. Руководство к практическим занятиям по гигиене питання, — М.; Медицина, 1987. — С. 203-241.
Заняття 2
АЛІМЕНТАРНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ШЛУНКОВОКИШКОВОГО ТРАКТУ.
НУТРИЦЮЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Засвоїти гігієнічні основи нутриціологічної профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту.
2. Вивчити основні принципи дієтотерапії та оволодіти методикою призначення лікувального харчування при захворюваннях шлунка, печінки та кишок.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Загальні принципи дієтотерапії при патології органів травлення.
2. Характерні елементи дієт, що призначаються хворим із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.
3. Основні принципи дієтотерапії при захворюваннях гепатобіліарної системи.
4. Особливості призначення лікувального харчування при гострому і хронічному гепатитах, цирозі печінки, гострому і хронічному холециститах, гострому і хронічному панкреатитах, жовчнокам'яній хворобі.
5. Основні принципи лікувального харчування при захворюваннях кишок.
ЗАВДАННЯ
1. Визначити особливості аліментарної регуляції діяльності шлунка,
печінки, жовчного міхура та кишок.
2. Навчитися давати конкретні рекомендації щодо організації лікувального харчування з метою профілактики гострих захворювань шлунково-кишкового тракту, а також виникнення рецидивів хронічних захворювань органів травлення.
3.
Задача 1
Хворий 42 років, скаржиться на біль та відчуття тяжкості в епігастральній ділянці й у правому підребер'ї, нудоту, знижений апетит, проноси. Після обстеження був встановлений діагноз: гострий гепатит.
Призначте хворому дієтотерапію та визначте її характерні особливості.
Задача 2
Хвора 54 років, скаржиться на загальну слабкість, втомлюваність, схуднення,знижений апетит, нудоту, особливо після прийому їжі, підвищену кровоточивість, нестійку жовтяницю, відчуття тяжкості у правому підребер'ї'. Після обстеження був встановлений діагноз: загострення хронічного гепатиту.
Призначте хворій дієтотерапію та визначте її характерні особливості.
Задача З
Хворий 39 років, скаржиться на жовтувате забарвлення склері шкіри, свербіж, кровоточивість, миготіння "мушок" перед очима, біль у правому підребер’ї, диспепсичні розлади. Після обстеження був встановлений діагноз: цироз печінки.
Призначте хворому дієтотерапію та визначте її характерні особливості.
Задача 4
Хворий 46 років, скаржиться на гострий інтенсивний біль у правому підребер'ї з іррадіацією у праве плече, праву лопатку та праву ключицю. Язик покритий густим сірим нальотом. Живіт бере участь в акті дихання обмежено, відзначається напруженість м'язів черевної стінки. Печінка збільшена, під час пальпації відчувається болючість. Після обстеження був встановлений діагноз: гострий холецистит.
Призначте хворому дієтотерапію та визначте її характерні особливості. Складіть меню на перші два дні захворювання.
Задача 5
Хворий 53 років, скаржиться на тривалий біль, локалізований у правому підребер'ї, що мас ниючий характер, посилюється при трясці, фізичному і нервово-психічному напруженні й, особливо, після прийому жирної смаженої їжі, спиртних, газованих і холодних напоїв, диспептичні явища (нудота, пронос), підвищення температури тіла тощо. Після обстеження був встановлений діагноз:хронічний холециститу стадії загострення.
Призначте хворому дієтотерапію та визначте її характерні особливості. Складіть меню розвантажувального дня.
Задача 6
Хворий 35 років скаржиться на біль у точці Поргеса, що має тупий та ниючий характер, відчуття тяжкості в епігастральній ділянці після прийому їжі, відчуття розпирання та бурчання, метеоризм, запори. Дефіцит маси хворого складає 20 кг. Після обстеження був встановлений діагноз: хронічний ентероколіту стадії загострення.
Призначте хворому дієтотерапію та визначте її характерні особливості.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г, та ін. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни /За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 434-458.
2. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиеиа. — К.: Вища школа, 1983. —С. 134-169.
3. Румянцев Г.И., Вишневская Е.П., Козлова Т.А. Общая гигиена. — М.: Медицина, 1985. — С. 51-80, 95-105.
4. Покровский В.А. Гигиена. — М.: Медицина, 1979. — С. 232-250.
5. Сергета І.В, Практичні навички з загальної гігієни: Навчально-методичний посібник. — Вінниця: ВДМУ та ін., 1997. — С. 20-31.
6. Петровский К.С. Гигиена питання, — М.: Медицина, 1975, -- С. 578-590.
7. Ванханен В.Д., Лебедева Е.А. Руководство к практическим занятиям по гигиене питання,— М.:Мсдицииа.І987. — С. 203-228.
8. Мигунова Д.К. Харчування при хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів. — К.: Здоров'я, 1986.
ЗАНЯТТЯ 3
АЛІМЕНТАРНА РЕГУЛЯЦІЯ ІМУНОБІОЛОПЧНОЇ РЕАКТИВНОСТІ, ОБМІНУ РЕЧОВИН ТА ДІЯЛЬНОСТІ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗМУ. НУТРИЦІОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРЕДЧАСНОГО СТАРІННЯ
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Вивчити основні причини виникнення обмінних, імунобіологічних ендокринних зрушень у стані здоров'я, що пов'язані з харчуванням, та оволодіти основами їх нутриціологічної профілактики.
2. Визначити гігієнічні основи нутриціологічної профілактики передчасного старіння.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Загальні принципи дієтотерапії при патології імунобіолсмїчної системи. Особливості призначення дієт при харчових алергіях та інших порушеннях імунобіологічної реактивності.
2. Аліментарна регуляція обмінних порушень. Профілактика виникнення зайвої ваги. Гігієнічні основи лікування ожиріння.
3. Аліментарна регуляція обміну жирів та холестерину. Профілактика атеросклерозу.
4. Аліментарна регуляція вуглеводного обміну. Профілактика та нутриціологічна корекція цукрового діабету.
5. Гігієнічні основи нутриціологічної профілактики передчасного старіння.
ЗАВДАННЯ
1. Визначити гігієнічні основи аліментарної регуляції діяльності імунобіологічної та
ендокринної систем, покращання обміну речовин.
2. Вивчити особливості нутриціологічної профілактики передчасного старіння.
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
У ході заняття студенти визначають основні причини виникнення обмінних, імунобіологічних та ендокринних зрушень у стані здоров'я,що зумовлені неадекватним та незбалансованим харчуванням, вивчають гігієнічні аспекти аліментарної регуляції патологічних процесів, обґрунтовують гігієнічні основи нутриціологічної профілактики передчасного старіння.
Таблиця 2
Нормальна маса тіла (в кг) у віці 25-30 років
Зріст, см | ЧОЛОВІКИ | Зріст, см | ЖІНКИ | |||||
Вузька грудна клітка (астенік) | Нормальнії грудна клітка (пормостенік) | Широка грудна клітки (Гіперстенік) | Вузька грудна клітка (астенік) | Нормальна грудна клітка | Широка груді і а клітка | |||
1 55.0 | 49.3 | 56.0 | 62,2 | 152,5 | 47,8 | 54,р | 59.0 | |
157,5 | 51,7 | 58,0 | 64,0 | 155,0 | 49,2 | 55,2 | 61,6 | |
160.0 | 53,5 | 60,0 | 66,0 | 157,5 | 50.8 | 57,0 | 63,1 | |
162,5 | 55,3 | 61.7 | 68,0 | 160,0 | 52,1 | 58.1 | 64.8 | |
165.0 | 57,1 | 63,5 | 69,5 | 162,5 | 53,8 | 60.1 | 66.3 | |
167,5 | 59,3 | 65,8 | 71.8 | 165,0 | 55,3 | 61.8 | 67.8 | |
[70.0 | 60,5 | 67,8 | 73,8 | 167,5 | 56,6 | 63,0 | 69.0 | |
172.5 | 63 3 | 69,7 | 76,8 | 170,0 | 57,8 | 64,0 | 70.0 | |
175,0 | 65,3 | 71,7 | 77,8 | 172,5 | 59,0 | 65,2 | 71.2 | |
180,0 | 68,9 | 75,2 | 81,2 | 175,0 | 60,3 | 66,5 | 72.5 | |
182,5 | 70,9 | 77,2 | 83,6 | 177,5 | 61,5 | 67,7 | 74.9 | |
185,0 | 72,8 | 79,2 | 85.2 | 180,0. | 62,7 | 68.9 | 73.7 |
Таблиця 3
Максимально допустима маса тіла (в кг) залежно від статі, зросту та віку
Зріст, см | 20-29 років | 30-39 років | 40-49 років | 50-59 років | 60-69 років | ||||||
чоловіки | жінки | чоловіки | жінки | чоловіки | жінки | чоловіки | жінки | чоловіки | жінки | ||
50,8 | 48,4 | 55,0 | 52,3 | 56,6 | 54,7 | 56,0 | 53,2 | 53,9 | 52,2 | ||
51,3 | 48,9 | 56,7 | 53,9 | 58,1 | 58,0 | 55,7 | 55,7 | 57,3 | 54,8 | ||
53,1 | 51,0 | 58,7 | 55,0 | 61,5 | 59,5 | 61,1 | 57,6 | 60,3 | 55,9 | ||
55,3 | 53,0 | 61,6 | 59,1 | 64,5 | 62,4 | 63,8 | 60,2 | 61,2 | 61,9 | ||
58,5 | 55,8 | 64,4 | 61,5 | 67,3 | 66,0 | 65,8 | 62,4 | 63,7 | 60,9 | ||
61,2 | 58,1 | 67,3 | 64,1 | 70,4 | 67,9 | 68,0 | 64,5 | 67,0 | 62,4 | ||
62,9 | 59,8 | 69,2 | 65,8 | 72,3 | 69,9 | 69,7 | 65,8 | 68,2 | 64,6 | ||
64,6 | 31,6 | 71,0 | 68,5 | 74,4 | 72,2 | 72,7 | 68,7 | 69,1 | 66,5 | ||
67,3 | 63,6 | 73,9 | 70,8 | 77,2 | 74,0 | 75,6 | 72,0 | 72,2 | 70,0 | ||
68,8 | 65,2 | 74,5 | 71,8 | 78,0 | 76,5 | 76,3 | 73,8 | 74,3 | 71,5 | ||
70,8 | 68,5 | 76,2 | 73,7 | 79,6 | 78,2 | 77,9 | 74,8 | 76,0 | 73,3 | ||
72,7 | 69,2 | 77,7 | 75,8 | 81,0 | 79,8 | 79,6 | 76,8 | 76,9 | 75,0 | ||
74,1 | 72,8 | 79,3 | 77,0 | 82,8 | 81,7 | 81,1 | 77,7 | 78,3 | 76,3 | ||
77,5 | 74,3 | 80,8 | 79,0 | 84,4 | 83,7 | 82,5 | 79,4 | 79,3 | 78,0 | ||
80,8 | 76,8 | 83,6 | 79,9 | 86,0 | 84,6 | 84,1 | 80,5 | 81,9 | 79,1 | ||
83,0 | 78,2 | 85,6 | 82,4 | 88,0 | 86,1 | 86,5 | 82,4 | 82,8 | 80,9 | ||
85,1 | 80,9 | 88,0 | 83,9 | 89,9 | 88,1 | 87,5 | 84,1 | 84,4 | 81,6 | ||
87,2 | 83,3 | 90,6 | 87,7 | 91,4 | 89,3 | 89,5 | 86,5 | 85,4 | 82,9 | ||
89,1 | 85,5 | 92,0 | 89,4 | 92,9 | 90,9 | 91,6 | 87,4 | 88,0 | 85,8 | ||
93,1 | 89,2 | 95,0 | 91,0 | 96,6 | 92,9 | 92,8 | 89,6 | 89,0 | 87,3 | ||
95,8 | 91,8 | 97,0 | 94,4 | 98,0 | 95,8 | 95,0 | 91,5 | 91,5 | 88,8 | ||
97,1 | 92,3 | 99,5 | 95,6 | 100,7 | 97,4 | 99,4 | 95,6 | 94,8 | 92,9 | ||
Примітка:
1) у віці понад ЗО років допустимим є збільшення маси, порівняно зданими таблиці 2, відповідно для чоловіків — на 2,5-6 кг, для жінок — на 2,5-5 кг.
2) для осіб з астенічною конституцією від величин маси, вказаної у таблиці З віднімають 3-5 %, для осіб з гіперстенічною конституцією — додають 1 -2 %.
Наприклад: Жінка 28 років, нормостенік, зріст — 170 см, маса тіла—80 кг. Нормальна маса тіла за даними таблиці 2—64 кг, отже, надлишок ваги становить 16 кг (80-64 = 16 кг) або 20 %, що відповідає 1 -му ступеню ожиріння.
Методика визначення ступеня ожиріння
Виділяють 4 ступені ожиріння:
1 ступінь — надлишок маси тіла складає 10-29%;
2 ступінь — надлишок маси тіла — 30-49%;
3 ступінь — надлишок маси тіла — 50-99%;
4ступінь — надлишок маси тіла — понад 100%.
Слід підкреслити, що перевищення нормальної маси тіла на 5-10 % свідчить лише про наявність надлишкової маси тіла, а не про ожиріння як хворобу.
ГІГІЄНІЧНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ ПРИ ОЖИРІННІ
· Зниження енергетичної цінності харчування (калорійність дієти повинна бути на 30-50 % нижчою від норми).
· Обмежене вживання вуглеводів, передусім тих, що швидко розчиняються та швидко всмоктуються.
· Обмеження споживання жирів тваринного походження при одночасному збільшенні вживання рослинних жирів (до 50%).
· Забезпечення оптимальної кількості білків у дієті (60 % з них — білки тваринного походження).
· Створення відчуття ситості внаслідок призначення малокалорійної, але об'ємної їжі.
· П'яти-шестиразове харчування, що усуває відчуття голоду.
· Обмеження споживання води та кухонної солі.
· Використання спеціальних розвантажувальних дієт та розвантажувальних днів.
· Оцінка ефективності лікувального харчування та його корекція на основі
вивчення перебігу хвороби та біохімічного статусу організму.
Оцінка результатів дієтотерапії
Оцінка результатів дієтотерапії проводиться на підставі вивчення об'єктивних та суб'єктивних показників функціонального стану організму та стану здоров'я людини.
Не треба домагатися різкого та швидкого зниження маси тіла. Показником правильного лікування с не тільки зменшення маси тіла, але й пов'язане з ним покращання самопочуття.
Зменшення ваги на 4-5 кг впродовж першого місяця лікування є задовільним результатом. Лише іноді в окремих випадках допустимим є зменшення маси тіла на 7.-8 кг за місяць. Необґрунтовано різке зниження калорійності дієти може спричинити різку слабкість, головний біль, запаморочення, дратівливість, депресивність, погіршання сну.
Таблиця 6
Рекомендовані величини потреб о енергії, білках, жирах та вуглеводах для людей похилого віку
Стать | Вікові групи | Калорійність, ккал | Білки, г | Жири, г | Вуглеводи,г | |
всього | тваринні | |||||
Чоловіки | 60-74 років понад 75 років | 2300 2000 | 38 33 | 77 67 | 333 290 | |
Жінки | 60-74 років понад 75 років | 2100 1900 |
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧА
Задача 1
Чоловік, інженер-технік, 49 років, зріст — 172 см, маса тіла — 94 кг,гіперстенік.
Визначте ступінь ожиріння та призначте лікувальну дієту з урахуванням віково-статевих особливостей та групи інтенсивності праці.
Задача 2
Жінка, швачка, 28 років,зріст — 164 см, маса тіла — 92 кг, нормостенік.
Визначте ступінь ожиріння та призначте лікувальну дієту з урахуванням віково-статевих особливостей та групи інтенсивності праці.
Задача З
Чоловік, пенсіонер, 75 років, зріст — 169 см, маса тіла — 86 кг, астенік. Визначте ступінь ожиріння та призначте лікувальну дієту з урахуванням віково-статевих особливостей та групи інтенсивності праці. Для розв'язання задач використовуйте таблиці 4та 5.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гончарук Є.Г.. Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна /За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 43
2. Габович Р.Д.. Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. — К.: Вища школа. 1983. — С. 134-169.
3. Румянцев Г.ІІ.. Вишневская Е.П.. Козлова Т.А. Обшая гигиена. — М.: Медицина, 1985. С. 95-105.
4. Покровский В.А. Гигиена. -- М.: Медицина, 1979. — С. 232-І250.
5. Сергета І.В. Практичні навички загальної гігієни: Навчально-методичний посібник. — Вінниця: ВДМУ га ін.. 1997. - С. 20-31.
6. ПетровскийЛ К.С. Гигиена питання. — М.: Медицина, 1975. — С. 47. 103-109.
7. Губергриц А.Я., Линевкий П Ю.В. Лечебное питание. — К.: Вища школа.1985. — 295 с,
8. Ванханен В.Д., Лебедева Е.А. Руководство к практическнм занятиям по гигиене питання. М.: Медицина, 1987. — С. 203-228.
9. Смоляиский Б.С. Руководство по лечебному питанню. — Л,; Медицина 1981 — С. 224-250.
10. Смоляр В.И. Рацыональное питание, — К.: Наук, думка, 1991. — С. 59-74. 282-284 290-297, 301-302.
11. Справочпик по диетолологии /Под ред. А.А. Покровского, М.А. Самсоновой. — М.: Медицина, 1981. -- С. 141-157. 391-429.
12. Ванханен В.Д., Лебедева Е.А. Руководство к практическнм занятиям по гигиене питання. —. м.: Медицина. 1987. — С. 203-241.
13. Санитарно-гигиенические методы исслсдования пищевых продуктов /Под ред. Г.С. Яцулы — К.: Здоров'я, 1991. -- С. 166-177.
ЗАНЯТТЯ 4
ГІГІЄНІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПОКРАЩАННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ ТА САНІТАРНОЇ ОЧИСТКИ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ. МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ СТІЧНИХ ВОД У ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Вивчити основні способи і засоби покращання якості питної води, принципи організації централізованого та місцевого водопостачання.
2. Засвоїти методики санітарного обстеження джерел водопостачання та гігієнічної оцінки якості питної води.
3. Вивчити основні методи санітарної очистки населених місць та засоби знезараження стічних вод у лікувально-профілактичних закладах.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Гігієнічне значення води. Норми водоспоживання.
2. Епідеміологічне значення води та її роль у поширенні інфекційних захворювань.
3. Вода як фактор виникнення захворювань неінфекційної природи.
4. Джерела водопостачання та їх порівняльна гігієнічна характеристика.
5. Гігієнічні вимоги до якості питної води. Державний стандарт (ДСТ) на питну воду.
6. Способи покращання якості питної води. Методи очистки та знезараження води.
7. Централізована система водопостачання, основні споруди для обробки води та умови експлуатації. Зони санітарної охорони водо джерел.
8. Загальна схема санітарного обстеження джерел місцевого водопостачання.
ЗАВДАННЯ
1. Ознайомитися з основними етапами покращання якості питної води на водопровідній станції та очистки стічних водна станції біологічної очистки.
2. Засвоїти методику гігієнічної оцінки якості питної води та санітарного обстеження джерел водопостачання.
3. Вивчити методику розрахунку дози хлорного вапна для обробки води в джерелах місцевого водопостачання.
Задача 1
Шахтна криниця, зруб дерев'яний, полагоджений, є глиняний замок, водозабір проводиться індивідуальними відрами. На відстані 80м від криниці розташована молочнотоварна ферма, територія навколо криниці чиста, захворювань, які передаються через воду, серед населення не спостерігали.
Дані лабораторного аналізу води:
Прозорість — ЗО см Забарвленість — 20° Запах — 1 бал Смак — звичайний Окислюваиість — 4,5 мг/л 02 Аміак — залишки |
Нітрити — залишки Хлориди — 175 мг/л Жорсткість — 7 мг-екв/л Колі-титр — 25 Мікробне число — 720 |
Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення питних потреб населення.
Задача 2
Дані санітарного паспорта вододжерела. Місце розташування: місто N на південному березі річки М. Назва вододжерела: шахтна криниця № І.
Санітарно-епідеміологічні дані: вода з криниці використовується для задоволення питних та господарських потреб. Серед населення спостерігаються одиничні шлунково-кишкові захворювання.
Санітарно-топографічні дані: криниця розташована на відстані 10 м від річки. Вище за течією річки організований пляж для купання. Грунт піщаний. Територія навколо криниці чиста. Вода забирається з першого водоносного горизонту.
Санітарно-технічні дані: зруб криниці дерев'яний, місцями прогнилий, глиняного замка немає, настил навколо криниці у задовільному стані. Є накриття. Водозабір проводиться за допомогою корби загальним відром.
Дані лабораторного аналізу води:
Прозорість — 20 см Забарвленість — 200 Запах — 2 бали Смак — 2 бали Окислюваність — 4,5 мг/л О2 Нітрити — 0,008 мг/л Нітрати — ЗО мг/л Хлориди — 50 мг/л Жорсткість — 12,5 мг-скв/л Колі-титр —175 Колі-індекс—15 . Мікробне число — 600 |
Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення питних потреб населення.
Задача З
Шахтна криниця розташована у населеному пункті Н, зруб дерев'яний, глиняний замок відсутній. Настил навколо криниці у задовільному стані. Водозабір проводиться насосом, с накриття і навіс. Криниця розташована на березі річки. Через 100 м вище за течією обладнаний місцевий пляж. ґрунт піщаний. Територія навколо криниці чиста. Вода забирається з першого водоносного горизонту. Серед населення спостерігаються гострі шлунково-кишкові захворювання.
Дані лабораторного аналізу води;
Прозорість — 30 см Забарвленість — 100 Запах — І бал Смак — звичайний Окислюваність — 4,8 мг/л 02 Аміак — 0,15 мг/л Нітрати — 0,005 мг/л Нітрати — 10 мг/л Хлориди — 60 мг/л Жорсткість — 8 мг-екв/л Колі-титр — 10 Мікробне число — 920 |
Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення питних потреб населення.
Задача 4
Проба води взята із шахтної криниці.
Дані санітарно-топографічного та санітарно-технічного досліджень: криниця розташована у населеному пункті К. ґрунт піщаний. Через 150 м від криниці протікає річка, забруднена стічними водами. Глибина криниці — 6,5 м. Накриття та загальне відро є. Зруб дерев'яний,глиняний замок відсутній. Санітарний стан території навколо криниці задовільний.
Дані лабораторного аналізу води:
Прозорість — 20 см | Забарвленість — 35° |
' Запах — 3 бали | Смак — 3 бали |
Аміак — 0,1 мг/л | Н ітрити — 0,01 м г/л |
Н прати — 40 мг/л | Хлориди—100 мг/л |
Окислюваність — 17 мг/л 02 | Жорсткість — 14 мг-екв/л |
Фтор—1,5 мг/л | Залізо— 1 мг/л |
Сульфати — 80 мг/л | Колі-титр — 10 |
Колі-індекс— 100 | Мікробне число — 1050 |
Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення питних потреб населення.
Задача 5
Шахтна криниця, зруб дерев'яний, водозабір проводиться загальним відром, є глиняний замок, глибина криниці—8 м. Вище за рельєфом через ЗО м побудована дворова вбиральня загального користування, територія навколо криниці у задовільному санітарному стані. Гострі шлунково-кишкові захворювання, які можуть передаватися через воду, серед населення та епізоотії серед свійських тварин не спостерігаються.
Дані лабораторного аналізу води:
Прозорість — ЗО см | Забарвленість — 25° |
Запах — Збали | Смак— 1 бал |
Окислюваність — 5 мг/л О, | Аміак — 0,15 мг/л |
Нітрити — 0,008 мг/л | Нітрати — 20 мг/л |
Хлориди — 215 мг/л | Жорсткість — 5 мг-екв/л |
Колі-титр—10 мл | Колі-індекс — 90 |
Мікробне число — 900 |
Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення питних потреб.
Задача 6
Шахтна криниця розташована у населеному пункті Д. Зруб дерев'яний, місцями прогнилий, глиняний замок відсутній. Настил навколо криниці у задовільному стані. Водорозбір проводиться насосом, є накриття та навіс. Криниця розташована на відстані 10 м від річки. Грунт піщаний. Територія навколо криниці чиста. Забір води проводиться з першого водоносного горизонту. Серед населення спостерігаються поодинокі випадки гострих шлунково-кишкових захворювань.
Дані лабораторного аналізу води:
Прозорість — ЗО см | Забарвленість — 10° |
Запах — 1 бал | Смак — звичайний |
Окислюваність — 4,8 мг/л 0, | Аміак — 0,15 мг/л |
Нітрити 0,005 мг/л | Хлориди — 60 мг/л |
Жорсткість —- 8 мг-екв/л | Колі-титр -І 10 |
Мікробне число — 900 | |
Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення пишних потреб.
Задача 7
Артезіанська криниця розташована у населеному Пункті М, є зона санітарної охорони радіусом 50 м, яка обгороджена та озеленена. Під'їзд заасфальтований. Грунт піщаний. Територія навколо криниці чиста. На відстані 200 м розташовані середня загальноосвітня школа;та дитячий садок.
Серед населення, яке використовує воду з криниці, спостерігаються поодинокі випадки гострих шлунково-кишкових захворювань.
Дані лабораторного аналізу води:
Прозорість — 50 см | Колір — 1 бал |
Запах — 1 бал Окислюваність— 1,3 мг/л Ог | Смак — звичайний Аміак — 0,1мг/л |
Нітрити — 0,009 мг/л Хлориди — 300 мг/л Колі-титр — 500 | Нітрати — 60 мг/л Жорсткість!— 8 мг-екв/л Мікробне число— 10 |
Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення питних потреб населення.
Задача 8
Дані санітарного паспорта вододжерела. Місце розташування: Немирівське шосе, 81. Назва вододжерела: артезіанська криниця № 2.
Санітарно-епідеміологічні дані: воду з артезіанської криниці використовують для задоволення питних та господарських потреб. Захворювань, що можуть передаватися через неякісну воду, серед населення, а також епізоотій серед свійських тварин протягом останніх двох років не спостерігалось.
Санітарно-топографічні дані: водопровідна колонка на зиму утеплюється гноєм,територія навколо криниці забруднена. Глибина криниці — 350 м. Забір води проводиться з третього водоносного горизонту.
Санітарно-технічні дані: вода подається підтиском по трубі за допомогою насоса. Біля труби у ґрунті є щілина. Накриття та навісу немає.
Дані лабораторного аналізу води:
Колір — 1 бал | Запах — 1 бал |
Прозорість —30 см | Аміак — 2,1 мг/л |
Нітрити — 0,01 мг/л | Нітрати— 120 мг/л |
Окислюваність— 11 мг/л02 | Хлориди —250 мг/л |
Жорсткість —7 мг-екв/л | Колі-титр — 300 |
Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення питних потреб населення.
Задача 9
Водозабір здійснюється з відкритого вододжерела. Потім вода підлягає відповідній обробці. Водопровідні труби прокладені на глибині 120 см від поверхні землі, каналізаційні труби — на глибині 130 см. Серед населення протягом останніх п'яти місяців спостерігались окремі випадки шлунково-кишкових захворювань.
Дані лабораторного аналізу води:
Прозорість — 26 см | Забарвленість — 40° |
Запах — 3 бали | Смак — звичайний |
Окислюваність — 6-8 мг/л 02 | Аміак — 0,1-0,3 мг/л |
Нітрити — 0,02-0,03 мг/л | Нітрати — 25 мг/л |
Хлориди — 45 мг/л | Жорсткість — 7 мг-екв/л |
Колі-титр — 330 | Мікробне число—180 |
Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення питних потреб населення.
Задача 10
Воду взято із шахтної криниці, що розташована на околиці села В. Криниця має добрі зруб та глиняний замок. Накривки та загального відра немає. Біля криниці проходить ґрунтова дорога, на відстані 56 м розміщена молочнотоварна ферма, на відстані 500 м — середня загальноосвітня школа. Місцевість рівна. Глибина криниці — 6 м.
Дані лабораторного аналізу води:
Смак — 3 бали | Прозорість— 40 см |
Забарвленість — 30° | Запах — 2 бали |
Аміак — 0,1 мг/л | Нітрити —- 0,01 мг/л |
Н прати — 50 мг/л | Фтор— 1 мг/л |
Окислюваність — 12 мг/л | Хлориди—100 мг/л |
Жорсткість — 17 мг-скв/л | Колі-титр — 10 |
Колі-індекс— 100 | Мікробне число — 600 |
Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення питних потреб населення.
Задача 11
Криниця шахтна, зруб дерев'яний, полагоджений, є глиняний замок, водорозбір проводиться індивідуальними відрами. На відстані 80 м від криниці розташована молочнотоварна ферма, територія навколо криниці чиста. Захворювань, що можуть передаватися через воду, впродовж останніх чотирьох місяців серед населення не спостерігали.
Дані лабораторного аналізу води:
Прозорість 30 см забарвленість -20 Запах -1 бал смак - звичайний Окисліованість -4.5 мг/л О2 Аміак - сліди Нітрити – сліди Хлориди -175 мг/л Жорсткість 7мг-екв/л и Фтор – 1 мг\л Колі-титр – 10 Колі-індекс - 100 Мікробне число |
Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення питних потреб населення.
Задача 12
Воду з річки використовують для задоволення питних; і господарських потреб. Гострих шлунково-кишкових захворювань серед населення не спостерігається. Річка у місцях проходження через населений пункт забруднюється дощовими водами, нечистотами з вигрібних ям, що розташовані на її березі, неочищеними водами з лазень тощо. Береги чисті, пологі. Ширина річки — 6 м, течія швидка, влітку річка не пересихає, після спаду води заболочених місць не утворюється.
Дані лабораторного аналізу води:
Прозорість 26 см Запах -2 бал Аміак – 0,2мг/л Нітрати – 15мг/л Хлориди -150 мг/л Жорсткість 8мг-екв/л и Колі-титр – 0,06мл. Мікробне число смак - звичайний |
Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення питних потреб населення
ЛІТЕРАТУРА
1. Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та іп. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни /За рсд. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища школа. 1995, — С. 283-301.
2. Габович Р.Д., Познанский С.С.. Шахбазян Г.Х. Гигиена. — К.: Вища школа, 983. — С. 57-86,
3. Румянцев Г.И., Вишнснская Е.П.. Козлова Т.А. Общая гигиена. — М: Медицина. 985. — С, 106-140.
4. Покровский В.А. гигиена. — М.: Медицина, 1979. — С. 93-124.
5. Сергета І.В. Практичні навички загальної гігієни: Навчально-методичні збірник. — Вінниця: ВДМУ та ін., 1997, — С. 9-12.
6. Руководство по гигиене водоснабжения /Под рсд. С.Н.Черкинского. -- М.: Медицина. 1975.
7. Коммунальная гигиена /Под ред. А.Н. Марзеева. В.М. Жаботинського. — М.: медицина. 1989.
Заняття 5
ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ЧИННИКІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Ознайомитися із запільною методикою вивчення впливу навколишнього середовища на здоров'я населення.
2. Засвоїти методику вибору зон спостереження для оцінки впливу умов навколишнього середовища на здоров'я людей.
3. Навчитися оцінювати зв'язок між чинниками навколишнього середовища та здоров'ям населення.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Визначення поняття здоров'я людини. Класифікація населення за групами здоров'я.
2. Епідеміологічний метод гігієни (санітарно-статистичне дослідження, медичне обстеження, натурний гігієнічний експеримент).
3. Схеми гігієнічного дослідження впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людей.
4. Методи виявлення зв'язку між чинниками навколишнього середовища і станом здоров'я. Методика розрахунку індексу Л.Є. Поляковата Д.М. Малинського.
5. Гігієнічні вимоги до вибору зон спостереження.
6. Поняття про комбіновану, комплексну та поєднану дію чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.
ЗАВДАННЯ
1. Вивчити методи визначення зон спостереження, розрахунків індексу здоров'я, визначення коефіцієнтів комплексної оцінки забруднення навколишнього середовища.
2. Оцінити вплив чинників навколишнього середовища на здоров'я населення (заданими ситуаційної задачі).
Таблиця 7
Задача 1
Місто N поділене на три райони А, В, С з населенням, що складає,відповідно, 70, 80 та 75 тисяч чоловік. Біля міста з порушенням правил улаштування санітарно-захисної зони побудований і працює протягом 20 років цементний завод.
Середня запиленість атмосферного повітря в районі А складає 1,2 мг/м3, В — 0,8 мг/м3, С — 0,5 мг/м3 (ГДК = 0,1 мг/м3).
Таблиця 8
Задача 2
Сталеплавильний цех забруднює атмосферне повітря міста N шкідливими речовинами, концентрації яких наведені в таблиці 2. У районах А, В, С проживає, відповідно, 80, 65, 70 тис. чоловік. Захворюваність за кількістю звертань за медичною допомогою становить, відповідно, 326,5; 252,1 та 205,7 випадків на 1000 жителів.
Середньодобові концентрації токсичних хімічних сполук в атмосферному повітрі різних районів міста |
Задача З
Із порушенням санітарно-захисної зони вверх за течією від села, яке розміщене на двох берегах річки, 10 років тому був побудований склад мінеральних добрив. Результати лабораторних досліджень води в криницях, розташованих на правому березі річки (на тому ж, де й склад) та на лівому березі, представлені в таблиці 10.
Колі-індекс у всіх пробах не перевищує 10, мікробне число — 300. Концентрація азоту амонійного у річковій воді становить 1,2 мг/іл, азоту нітритів — 2,1 мг/л, кальцію фосфату—2,5 мг/л, окислюваність — 3,6 мг/л О,.
Середньодобова концентрація аміаку в атмосферному повітрі на правому березі складає 1,8 мг/м', на лівому березі — 0,02 мг/м3(ГДК = 0,04 мг/м3).
Смертність населення у селі на правому березі річки, де проживає 2 тис. чоловік, складає 154,6 на 1000 чоловік, загальна захворюваність — 1242 на 1000 чоловік, інвалідизація —75,4 на 1000 чоловік. На лівому (1,5 тис. чоловік) ці показники становлять, відповідно, 98,7; 986,7 та 96,3 на 1000 чоловік.
Таблиця 10
Задача 4
Аеродром біля великого міста протягом доби створює широкосмуговий переривчастий шум, рівень якого у квартирах району А складає 72 дб А, у квартирах району В — 65 дбА, у квартирах району С — ЗО дбА (ГДР становить 35 дбА).
Таблиця 11
ЗАНЯТТЯ 6
МЕТОДИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ТА ПСИХОГІГІЄНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Вивчити та засвоїти методики психофізіологічних та психогігієнічних досліджень функціонального стану організму дітей, підлітків та молоді.
2. Дослідити особливості процесів формування та розвитку провідних психофізіологічних функцій організму учнів та студентів.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Психогігієнічні основи навчальної та поза навчальної діяльності дітей, підлітків та молоді.
2. Закономірності та особливості формування і розвитку провідних психофізіологічних функцій організму в дитячому, підлітковому та дорослому віці.
3. Методи психофізіологічних досліджень та особливості їх використання у практиці гігієнічних досліджень.
4. Методи психогігієнічних досліджень та особливості їх використання у практиці гігієнічних досліджень.
ЗАВДАННЯ
1.Ознайомитися з найбільш поширеними методами і методиками психофізіологічних та психогігієнічних досліджень.
2.Дослідити особливості процесів формування та розвитку провідних психофізіологічних функцій організму учнів та студентів.
ЗАНЯТТЯ 7
ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ РОБІТНИКІВ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА. ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ ПРОФЕСІЙНО ЗУМОВЛЕНОЇ ПАТОЛОГІ
МЕТА ЗАНЯТТЯ
Ознайомитися з основними напрямками роботи органів охорони здоров'я щодо профілактики професійних хвороб та запобігання виробничого травматизму.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Гігієна праці як наука. Види праці та особливості їх впливу на організм.
2. Класифікація виробничих шкідливосте та професійних захворювань.
3. Гігієнічні основи реабілітації хворих з професійно зумовленою патологією.
4. Форми медико-санітарного обслуговування трудових колективів.
5. Структура медико-санітарної частини промислового підприємства. Основні
завдання здоров пункту та цехового ординатора.
6. Профілактичні медичні огляди,їх види та основні етапи проведення.
7. Документація і планування роботи медико-санітарних частин та дільничних
лікарень з питань профілактики, лікування та реабілітації професійно зумовленої патології.
ЗАВДАННЯ
1. Ознайомитися з організацією медико-профілактичного обслуговування працівників промислових і сільськогосподарських підприємств, структурою лікувально-профілактичних закладів, реєстраційними формами медичної документації, професійною патологією.
2. Скласти проект комплексного плану оздоровчих заходів на підприємстві.
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
У ході заняття студенти ознайомлюються з організацією роботи та структурою органів охорони здоров'я, які обслуговують працівників промислових підприємств, основними класами професійних шкідливостей та професійною патологією, вивчають основні положення плану лікувально-профілактичної роботи промислового підприємства та, відповідно до ситуаційного завдання, складають аналогічний план.
ОСНОВНІ КЛАСИ ПРОФЕСІЙНИХ ШКІДЛИВОСТЕЙ
КЛАС А
Санітарні порушення виробничих процесів
1. Вплив несприятливих механічних і фізичних чинників:
· енергія механічних коливань (шум, вібрація, ультразвук);
· енергія електромагнітних коливань (рентгенівське,у-, видиме, ультрафіолетове, інфрачервоне та радіохвильове випромінювання);
· енергія внутрішньоатомних перетворень (α-,β- та нейтронне випромінювання);
· метеорологічні фактори (температура, вологість, швидкість руху повітря,тепловипромінювання);
· підвищений або знижений атмосферний тиск.
2. Вплив несприятливих хімічних чинників:
· агресивні хімічні речовини;
· токсичні пари;
· токсичні аерозолі.
3. Вплив несприятливих біологічних чинників:
· патогенні мікроорганізми;
· патогенна флора;
· патогенна фауна.
КЛАС Б
Неправильна організація трудового процесу
1. Надмірна інтенсивність праці.
2. Надмірна тривалість робочого дня.
3. Тривале вимушене положення тіла.
4. Перевантаження окремих органів і систем.
5. Монотонність трудового процесу.
КЛАС В
Незадовільна зовнішня обстановка праці й виробництва
1. Незадовільна вентиляція, опалення, водопостачання, каналізація тощо.
2. Недостатнє і нерівномірне природне або штучне освітлення.
До провідних особливостей сільськогосподарського виробництва належать:
• сезонність сільськогосподарських робіт;
• виконання робіт на відкритому повітрі;
• відносно часта зміна працюючим робочих операцій;
• труднощі в організації санітарно-побутового обслуговування;значне віддалення
одне від одного місць роботи і місць проживання, що створює
• широка хімізація сільського господарства (використання хімічних засобів захисту
рослин, мінеральних добрив), що неминуче призводить до забруднення робочої зони і навколишнього середовища;
• висока біологічна небезпека сільськогосподарського виробництва.
Таблиця 12
Основні питання плану роботи цехового лікаря-ординатора
Заходи | Час виконання | Відповідальний за виконання |
1. Проведення аналізу захворюваності в цеху за минулий рік (півріччя, місяць) | Протягом року | Терапевт |
2. Обговорення даних аналізу захворюваності та розробка заходів щодо її зниження | Протягом року | Всі спеціалісти цехової ділянки |
ЗАНЯТТЯ 8
МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ХІМІЧНИХ СПОЛУК. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ОРІЄНТОВНО БЕЗПЕЧНОГО РІВНЯ ВПЛИВУ НОВИХ ХІМІЧНИХ СПОЛУК, ЩО ВПРОВАДЖУЮТЬСЯ У ВИРОБНИЦТВО
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Вивчити методичні підходи до оцінки ступеня токсичності та небезпеки хімічних сполук.
2. Оволодіти методиками проведення токсикологічного експерименту в практиці гігієнічних досліджень.
ПИТА ПНЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Класифікація шкідливих хімічних речовин. Шляхи надходження та виведення токсичних речовин з організму.
2. Види лабораторних експериментів, що використовуються для вивчення токсичності хімічних речовин.
3. Основні закономірності, що визначають залежність ступеня біологічної активності токсичних речовин від їх хімічної структури.
4. Методика обґрунтування ГДК (гранично допустимої концентрації) та ОБРВ (орієнтовно безпечного рівня впливу) шкідливих хімічних речовин.
5. Задачі та особливості проведення під гострого та хронічного токсикологічних дослідів.
6. Заходи запобігання несприятливому впливу токсичних хімічних
речовин на організм.
ЗАВДАННЯ
1. Ознайомитися з основними видами лабораторних експериментів, що застосовуються під час гігієнічного нормування хімічних речовин.
2. Навчитися розробляти та обґрунтовувати ГДК (гранично допустиму концентрацію) і ОБРВ (орієнтовно безпечний рівень впливу) шкідливих хімічних речовин.
3. Навчитися проводити інгаляційну затравку лабораторних тварин за результатами токсикологічних досліджень.
ЗАНЯТТЯ 10
ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ
ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОГО ПРОФІЛЮ. ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНІ ІНФЕКЦІЇ ТА ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЇЇ ПРОФІЛАКТИКИ
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Вивчити гігієнічні основи оцінки умов перебування хворих у лікарні
та практичної діяльності лікаря, розробити конкретні рекомендації щодо
харчування, працевлаштування, рухового режиму та особистої гігієни
хворих.
2. Закріпити знання з питань профілактики виникнення внутрішньо-лікарняних інфекцій.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1.Гігієнічна характеристика основних видів діяльності лікаря загального профілю.
2.Гігієнічні основи санітарно-просвітньої роботи.
3.Внутрішньо лікарняні інфекції: визначення, причини, наслідки.
4.Основні шляхи профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій.
5.Дезінфекція: визначення, види, методи та засоби.
6.Хлор та хлор в міщуючі сполуки як основні дезінфекційні засоби, характеристика, правила зберігання та використання.
ЗАВДАННЯ
1. Ознайомитися з основними видами діяльності лікаря загального профілю, що потребують гігієнічних знань.
2. Скласти гігієнічний висновок та розробити конкретні рекомендації щодо профілактики захворювань та запобігання внутрішньо лікарняним інфекціям за матеріалами обстеження умов праці медперсоналу та перебування хворих у лікувально-профілактичних закладах.
3. Обґрунтувати гігієнічні рекомендації щодо організації харчування, працевлаштування, оптимізації рухового режиму та особистої гігієни хворого.
4.
Таблиця 15
Енергетичні можливості людей залежно від стану їх здоров'я
Грума здоров'я | Стать | Вік, років | Адаптаційний потенціал, група | Максимальне споживання кисню, мл/хв/кг | Допустимі енерговитрати, КК'ЛЛ |
1 (здорові) | чол. | до 44 45-59 понад 59 | 2 2 | 43-54 40-50 33-41 | 4750 4410 |
жін. | до 39 40-54 понад 54 | 2 2 | 35-44 30-36 27-33 | 3280 3230 2940 |
Або у випадку реєстрації ЕКГ – за формулою 28
Де ЧСС – частота серцевих скорочень у спокої
Заняття 11
МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФЫЛАКТИКИ ПОГОДОЗУМОВЛЕНИХ ЗАГОСТРЕНЬ ХРОНЫЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
ПИТА ННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Погода іздоров'я людини. Медичні класифікації погоди.
2. Гігієнічні аспекти впливу погодних умов на здоров'я населення.
3. Геліометеотропні реакції та особливості їх патогенезу.
4. Діагностика геліометеотропних зрушень у стані здоров'я, загальні клінічніознаки геліометеотропних реакцій.
5. Методи лікування, профілактики та прогнозування геліометеотропних реакцій.
ЗАВДАННЯ
1. Вивчити основні методи прогнозування та профілактики геліометеотропних реакцій.
2. Скласти розгорнутий план профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання виникненню геліометеотропних реакцій та погодозумовлених хронічних захворювань.
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
Під час заняття студенти ознайомлюються з основними методами прогнозування та профілактики геліометеотропних реакцій, оволодівають методикою планування заходів попереджувального характеру та складають розгорнутий план профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виникненню геліометеотропних реакцій та погодозумовлених хронічних захворювань.
МЕТОДИКА ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ КЛІМАТО-ПОГОДНИХ УМОВ
Із того часу, як був виявлений тісний зв'язок погодних умов та багатьох захворювань, установлена наявність метеопатологічних зрушень у стані здоров'я, науковці та лікарі-практики неодноразово намагалися розробити та обґрунтувати медичні класифікації погоди.
Нині існує багато сучасних класифікаційних підходів, до найбільш доцільних з яких слід віднести класифікації, що розроблені 1.1. Григор'євим, Г.П. Федоровим, В.Ф. Овчаровою із співавт. та 1.1. Нікбергом (табл. 18-21).
Однак, треба зазначити, що з метою медичного прогнозування погоди з подальшим запровадженням профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виникненню геліометеотропних реакцій, в кліматичних умовах України найчастіше використовують класифікації погоди за В.Ф. Овчаровою і співавт. та 1.1. Нікбергом.
Таблиця 18
Таблиця 19
Медична класифікація погоди за Г.П. Федоровим
Типи погоди | Метеорологічні показники | |||
Добовий перепад температури повітря, °С | Відносна вологість повітря,% | Швидкість Руху Повітря м/с | Перепад атмосферного | |
Оптимальний | до 2 | 40-70 | до 3 | |
Подразнювальний | 2-4 | 70-90 | 3-9 | 4-8 |
Гострий | Понад 4 | Понад90 | понад 9 | понад 8 |
Таблиця 20
Таблиця 21
Схема медичної оцінки погодних умов за І.І.Нікбергом
Показники ПОГОДИ | 1 тин — сприятливий | II тип — помірно несприятливий | III тип — несприятливий |
Метрологічні процеси | |||
1. Міждобовий перепад атмосферного тиску | До 5ОгПа | 5-І0гПа | понад 10 г Па |
2. Градієнт падіння атмосферного тиску за 3 години | 0-1 гПа | 2-4 гПа | понад Ю г Па |
3. Міждобовий перепад середньодобової температури повітря | доЗ°С | до 5 °С | понад 5 °С |
4. Відносна вологість повітря | 45-75% | до 45%; 75-85% | до 35 %; понад 85 % |
5. Швидкість руху повітря | 5 м/с | 5-Ю м/с | понад 10м/с |
6. Хмарність | безхмарно, малохмарно | змінна нижня хмарність (5-8 балів) | щільна нижня хмарність (8-Ю балів) |
7. Опади | опадів немає або опади короткочасні, незначні, до 5-6 мм/добу | опади - 6-20 мм/добу | опади - понад | 20 мм/добу |
8.3ниження середньодобової концентрації О2 концентрації | до 5 г/м3 | 5-Ю г/м2 | понад Ю г/м3 |
9. Абсолютні значення температури повітря, вологості, атмосферного тиску | у межах 0,5s від місцевої кліматичної норми | у межах 0,5-1,4$ від місцевої кліматичної норми | у межах понад 1,5s від місцевої кліматичної норми |
10.Індекс патогенності погоди за метеоелемонтами | 0-9 | 10-24 | понад 25 |
Синоптичні процесії | |||
11. Атмосферна циркуляція | Стінка внутрішньо масова погода, переважно антициклонічного типу, рівнин хід метеоелементів (градієнт паління атмосферного тиску до 1 г Па/годна 1° меридіану). Відсутність або незначна кількість опадів, слабкі токи повітря | Помірні добові й міждобові зміни Метеоелементів, градієнт падіння атмосферного тиску до З г Па на 1° меридіану. Можливі поступова зміна повітряних мас з різними термобаричними властивостями, проходження малоактивних атмосферних фронтів, опади,посилення впру | Контрастні зміни синоптичної ситуації, швидка зміна повітряних мас з різними термобаричними властивостями, особливо при градієнті падіння атмосферного тиску більше 3-4 г Па на 1° меридіану і різкому підвищенні температури у зимовий час. Циклонний тип атмосферної циркуляції, вітер, опади, грози. Падіння місткості О2до 270 г/м3 та менше. Влітку — стійке підвищення температури понад 27-28 °С. відносна вологість — більше 75% |
Таблиця 22
СИТУАЦІЙНІ ЗАДА ЧІ
Задача 1
Хвора Т.П. 68 років. Діагноз — бронхіальна астма. Перебуває під наглядом дільничного лікаря протягом 6 місяців. Зареєстровано 5 нападів задухи. Із них 2 співпало з різкою зміною погоди, 3 — хвора пов'язує з вірусними інфекціями в осінній період. Загальна кількість днів з несприятливою погодою — 36.
Розрахуйте метеопапологічний індекс та обґрунтуйте висновок щодо наявності метеочутливості. Назвіть основні профілактичні заходи.
Задача 2
Хворий З.Р. 9 років. Діагноз — хронічний пієлонефрит. Перебуває на стаціонарному лікуванні протягом 36 днів. На фоні проведення медикаментозної терапії зареєстровано 3 випадки погіршання загального стану, які супроводжувались підвищенням температури тіла, загальною слабкістю та порушеннями сну. Одне з таких погіршань співпало зі зміною погодних умов. Загальна кількість днів з несприятливою погодою — 12.
Розрахуйте метеопатологічний індекс та обґрунтуйте висновок щодо наявності метеочутливості. Назвіть основні профілактичні заходи.
Задача З
Хвора Ц.Н. 25років. Діагноз — хронічний гломерулонефрит. Перебуває | на стаціонарному лікуванні протягом 28 днів. На фоні проведення медикаментозної терапії зареєстровано 2 випадки погіршання загального стану, що супроводжувались загальною слабкістю та порушеннями сну. Погіршання співпали зі зміною погоди. Загальна кількість днів з несприятливою погодою — 6.
Розрахуйте метеопатологічний індекс та обґрунтуйте висновок щодо наявності метеочутливості. Назвіть основні профілактичні заходи.
Задача 4
Хвора Е.Н. 33 років. Діагноз — нейроциркуляторна дистонія за гіпотонічним типом. Протягом 2 місяців Зрази викликала дільничного лікаря у зв'язку з нападами слабкості, запамороченням, нудотою. Об'єктивно — зниження температури шкіри верхніх кінцівок, загальне збліднення, падіння артеріального тиску до 80/45 мм рт. ст. Два напади співпадали зі зміною погодних умов. Загальна кількість днів з несприятливою погодою —
Розрахуйте метеопапюлогічний індекс та обґрунтуйте висновок щодо : наявності метеочуптивості. Назвіть основні профілактичні заходи.
Задача 5
Хворий Л.П. 46 років. Діагноз — ішемічна хвороба серця. Протягом 5 місяців зареєстровано 8 нападів стенокардії, 5 з яких співпадали зі змінами погодних умов. Загальна кількість днів з несприятливою погодою — II.
Розрахуйте метеопапюлогічний індекс та обґрунтуйте висновок щодо наявності метеочутливості. Назвіть основні профілактичні заходи.
Де
М — метеопатологічний індекс;
N— кількість днів спостереження;
Кп — кількість негативних зрушень у стані здоров'я, що збігаються зі зміною погоди;
п — кількість днів з несприятливою погодою;
Кн — загальна кількість клінічних зрушень у стані здоров'я.
Слід підкреслити, що про підвищену метеочутливість свідчать:
· підвищення метеопатологічного індексу до 1,5 і більше;
· наявність понад 4 клінічних ознак метео чутливості, які наведені вище.
Клінічні критерії метеочутливості:
· ознаки метеочутливості в анамнезі;
· скарги на погіршання стану здоров'я при змінах погоди;
· передчуття зміни погоди;
· сигнальні та клінічні прояви до початку зміни погоди;
· підвищена роздратованість, втомлюваність, депресія;
· незначна тривалість клінічних симптомів;
· синхронність виникнення реакцій серед окремих груп населення;
· нормалізація стану здоров'я у період сприятливої погоди;
· повторення однотипних клінічних проявів у дні з несприятливою погодою;
· відсутність інших причин, що можуть викликати зрушення у стані здоров'я;
ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА УСУНЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ У ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Вивчити методичні підходи до профілактики негативних наслідків
надзвичайних ситуацій.
2. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки радіаційної та. хімічної
обстановки в екстремальних ситуаціях.
ПИТА ННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Класифікація надзвичайних ситуацій.
2. Методика гігієнічної оцінки радіаційної та хімічної обстановки.
3. Гігієнічні основи вивчення особливостей поведінки людей в районах стихійного лиха.
4. Організація захисту хворих, медичного персоналу та інших груп населення в екстремальних ситуаціях.
5. Організація і заходи екстреної медичної допомоги в районах катастроф та стихійного лиха.
6. Гігієнічні аспекти надання екстреної медичної допомоги в надзвичайних
ситуаціях.
ЗАВДАННЯ
1. Ознайомитися з класифікацією надзвичайних ситуацій і організацією роботи служби
екстреної медичної допомоги.
2. Вивчити структурну схему служби екстреної медичної допомоги в Державній системі
ліквідації надзвичайних ситуацій.
3. Навчитися проводити санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, в надзвичайних
ситуаціях.
Таблиця 23
Класифікація катастроф за походженням (запропоновано ВООЗ)
Види катастроф | Найбільш характерні явища |
Метеорологічні Топологічні | Бурі,урагани, смерчі, циклони, бурани, морози, надзвичайна спека, засуха і т. п. |
Телуричні та тектонічні Аварії | Землетруси, виверження вулканів і т. п. Вихід з ладу технічних споруд (гребель, тунелів, будівель, шахт тощо), пожежі, корабельні аварії, аварії потягів та літаків |
Таблиця 24
Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
Види надзвичайних ситуацій | Найбільш характерні явища |
Виробничі Транспортні | Визволення механічної, термічної, хімічної або радіаційної енергії |
Стихійні | Автомобільні, залізничні, авіаційні та водні аварії Метеорологічні — бурі, морози, спека Топологічні — повені, зсуви, селі Тектонічні — землетруси, виверження вулканів |
Соціальні | Війни, епідемії, громадське безладдя, тероризм, екологічні негаразди (пересихання річок та озер, хвороби водоймищ, глобальні зміни клімату |
Таблиця 25
Таблиця 26
Класифікація надзвичайних ситуацій залежно від кількості потерпілих
Категорії надзвичайних ситуацій | Кількість потерпілих, що потребують госпіталізації |
Малі | 25-100 чоловік |
Середні | 101-1000 чоловік |
Великі | понад 1000 чоловік |
Слід лише підкреслити, що характерною особливістю надзвичайних ситуацій та катастроф, викликаних силами природи або технологічною діяльністю людини, властивих для XX століття, є масовий травматизм серед населення.
САНІТАРНО-ППЄШЧНІ ТА ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1
У приміській зоні великого промислового міста при посадці літака ТУ -154 сталася авіакатастрофа, в якій загинуло 126 чоловік. Серед потерплих у 6 чоловік зареєстровані черепно-мозкові травми, 10 чоловік перебувають у стані шоку, у 12 чоловік відзначаються травми та опіки різного ступеня тяжкості.
Обґрунтуйте першочергові медичні та санітарно-гігієнічні заходи.
Визначте вид та категорію авіакатастрофи (за табл. 23-26).
Задача 2
На шосейній дорозі за 15 км від міста Л. сталася шляхово-транспортна аварія, під час якої зіткнулись дві автомашини: вантажна та легкова. Травми та пошкодження різного ступеня тяжкості отримали 4 чоловік — Троє дорослих та одна дитина. Обґрунтуйте першочергові медичні та санітарно-гігієнічні заходи. Визначте вид та категорію автокатастрофи (за табл. 23-26).
Задача З
У районі К. за п'ять останніх років спостерігалось 67 підземних поштовхів, з них 14 силою 6,5-7,5 балів, решта — силою від 5,0 до 6,5 балів. У деяких населених пунктах спостерігалось руйнування та пошкодження окремих споруд, шосейних доріг, комунікацій систем газо- та водопостачання, каналізації тощо. Серед потерпілих нараховується 14 чоловік: 6 чоловік із синдромом стиснення, решта — з травмами різного ступеня тяжкості.
Визначте першочергові заходи щодо медичного забезпечення потерпілих. Обґрунтуйте заходи, що спрямовані на запобігання погіршанню санітарно-гігієнічного та епідеміологічного стану в районі стихійного лиха.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни /За ред. Є.Г. Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 254-277, 385-412.
2. Військово-медична підготовка /Семенов І.О., Сердюков Г.І., Ритік С.М, та ін. — К,: Здоров'я, 1992. — 216 с.»
3. Актуальные вопроси медицини катастроф. — Уфа, 1990.
4. Воєнная токсикология, радиология и медицинская защита /Под ред. Н.В. Саватлева. — Л., 1987.
5. Концепция экстренной медицинской помощи населенню в черезвычайных ситуациях. — М., 1991.
6. Нечаев З.А. Проблемы медицинского обеспечения в зкстремальных ситуациях // Военно-медицинский журнал. — 1990. — № 3. — С. 10-15.
7. Руководство по организации медицинской помощи при радиационных авариях.— М.: энергоатомиздат, 1989 — 79 с.
ЗАНЯТТЯ 13
ЗАВДАННЯ ЛІКАРЯ ДИТЯЧОГО ЗАКЛАДУ В СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ У ДИТЯЧИХ
ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ, ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ, ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ УЧИЛИЩАХ ТА КОЛЕДЖАХ
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Ознайомитися з основними напрямками роботи лікаря дитячого закладу.
2. Вивчити особливості профілактичної та організаційно-методичної роботи лікаря-педіатра у дитячому закладі.
3. Вивчити офіційні документи, які регламентують організацію медичного контролю за станом здоров'я дитячого населення.
ПИТА ПНЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Стан здоров'я дітей і підлітків та фактори, що його формують.
2. Методика комплексної оцінки стану здоров'я дітей та підлітків. Групи здоров'я.
3. Фізичний розвиток як показник здоров'я. Методи оцінки фізичного розвитку.
4. Методики вивчення захворюваності дітей та підлітків. Основні показники захворюваності(індекс здоров'я загальна захворюваність, кратність захворювань, поширеність окремих хвороб, середня тривалість випадку захворювання, структурні особливості захворюваності тощо).
5. Медична документація, що регламентує проведення державного санітарного нагляду за станом здоров'я дітей та підлітків.
ЗАВДАННЯ
1. Вивчити методику комплексної оцінки спіну здоров'я та визначення груп здоров'я дітей і підлітків.
2. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків.
3. Ознайомитися з реєстраційними формами медичної документації та основними
показниками захворюваності, методами гігієнічних досліджень, що
використовуються у гігієні дітей та підлітків.
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
У ході заняття студенти вивчають методику комплексної оцінки стану здоров'я та визначення груп здоров'я, оволодівають методикою гігієнічної оцінки фізичного розвитку, ознайомлюються з реєстраційними формами медичної документації та основними показниками захворюваності, методами гігієнічних досліджень, що використовуються у гігієні дітей та підлітків.
Таблиця 27
Оцінка фізичного розвитку комплексним методом
Комплексний метод оцінки фізичного розвитку дозволяє врахувати як особливості морфофункціонального стану організму, так і відповідність рівня його біологічного розвитку календарному віку.
Спочатку за даними довжини тіла, щорічного збільшення довжини тіла, кількості постійній зубів, ступеня розвитку вторинних ознак статевого дозрівання, терміну окостеніння кисті визначають біологічний вік дитини та порівнюють його з календарним. Залежно відзначень отриманих показників, він може відповідати календарному віку, випереджувати або, відставати від нього.
Календарний вік дитини встановлюється за таблицею 28. Спочатку від року обстеження слід відняти рік народження, а потім визначити співвідношення місяців обстеження та народження.
Наприклад. Обстеження дитини, яка народилася у березні 1986 року, проведене у вересні 1998 року. Отже, дитині 12 повних років. Знайшовши на перехресті III та IX місяців +6, визначаємо, що дитині 12 років та 6 місяців.
Таблиця 28
Загальна захворюваність (загальна поширеність захворювань).
s w:space="720"/></w:sectPr></w:body></w:wordDocument>">
Поширеність окремих захворювань.
Індекс здоров’я.
Показник осіб, які часто хворіють.
Структурні особливості захворюваності (питома вага кожного захворювання у відповідності до загальноприйнятої класифікації).
Кратність захворювань.
Середня кількість днів захворювань на одну дитину.
Середня тривалість окремого захворювання на одну дитину.
До основних показників захворюваності дітей та підлітків, що розраховуються за даними медичних оглядів, відносять показники, які визначаються за формулами 38-42:
Повнота охоплення медичними оглядами.
Показник розподілу дітей за групами здоров'я.
Показник розподілу дітей на групи фізичного розвитку.
Контингент осіб, які хворіють (III-V групи здоров'я).
Абсолютний приріст захворюваності, що характеризує ступінь збільшення або зменшення рівня захворюваності за певний період.
Темп приросту захворюваності.
Показник наочності, що являє собою співвідношення кожної з величин, які порівнюються, до вихідного рівня, взятого за 100%.
Слід зазначити, що кожен з наведених вище показників обчислюють диференційовано, з урахуванням віково-статевих особливостей дитини.
ЗАНЯТТЯ 14
ГІГІЄНІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА НАВЧАННЯМ, ФІЗИЧНИМ і ТРУДОВИМ ВИХОВАННЯМ ТА ЗАГАРТОВУВАННЯМ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ В ОРГАНІЗОВАНИХ КОЛЕКТИВАХ ТА ОЦІНКА ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Оволодіти методикою складання н оцінки режиму дня та розкладу занять, гігієнічної оцінки дитячих меблів, розсаджування учнів.
2. Засвоїти методику оцінки уроків фізичного і трудового виховання та загартовування учнів.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Гігієнічні принципи складання режиму дня.
2. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, основні елементи парти. Правила маркування парт та розсаджування учнів у класі.
3. Гігієнічні принципи складання та оцінки розкладу занять у школі.
4. Гігієнічні вимоги до проведення уроків фізичного і трудового виховання у середніх школах.
5. Медичний контроль за станом здоров'я та проведенням загартовування дітей і підлітків.
6. Зрушення у стані здоров'я та захворювання, які виникають у дітей при відсутності відповідності умов навчання гігієнічним вимогам.
ЗАВДАННЯ
1. Скласти режим дня учнів різного віку.
2. Обстежити шкільну парту і дати їй гігієнічну оцінку.
3. Оволодіти методиками оцінки розкладу занять, виготовлення лінійки Нікітіна-Флерова, оцінки функціональної готовності дитини до вступу та систематичного навчання у школі.
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
У ході заняття студенти вивчають методи визначення функціональної готовності дітей до вступу в школу, оцінки навчально-виховного процесу в школі, гігієнічної оцінки дитячих меблів та іграшок, методику виготовлення універсального парто-ростоміра (лінійки Нікітіна-Флерова), розв'язують ситуаційні задачі.
ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ШКОЛІ
Гігієнічна оцінка шкільних підручників
Санітарна експертиза поліграфічного оформлення шкільних підручників передбачає визначення загальних відомостей про навчальний посібник (автор, назва, місце І рік видання, призначення), характеристик паперу (колір, особливості поверхонь, просвічуваність), шрифту (гарнітура, висота основних штрихів, товщина, відстань між штрихами), набору (відстань між літерами і словами (апрош) та рядками (інтерліньяж), довжина рядка, ширина полів, однотипність шрифту, наявність петиту та курсиву, щільність набору), друку (чіткість, інтенсивність, рівномірність, особливості типографської фарби), зовнішнього оформлення (маса, габарити, формат, брошурування, оправлення) та проведення лабораторних досліджень (вміст деревини у папері, мікробне забруднення підручника тощо).
Таблиця 29
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1
До лікаря звернувся учень 8 класу загальноосвітньої школи зі скаргами на поганий сон, втомлюваність та головний біль. При дослідженні школяра лікар не виявив ніякої патології. Під час опитування було встановлено, що учень займається у першу зміну, відвідує у школі математичний гурток. Свій час розподіляє таким чином: підйом — в ; сніданок — ; повторювання домашніх завдань —з 750 до 830 час перебування у школі —з 900-до 1300, обід — з 1400- до 1430; допомога батькам, відпочинок — з 1715 до 1900- , виконання домашніх завдань — з 1930 до 22 год; читання художньої літератури — з 2200-до 2330-; відхід до сну — у 730.
1. Дайте гігієнічну оцінку режиму дня.
2. Які порушення в режимі дня даного учня можуть негативно вплинути на його стан
здоров'я та працездатність
3. Назвіть гігієнічні принципи складання режиму дня.
Задача 2
При вивченні розкладу занять 7 класу середньої загальноосвітньої школи встановлено: кількість занять протягом тижня — 40; в понеділок і п'ятницю заняття були розподілені у такій послідовності: фізика, біологія, фізкультура, українська література, математика, хімія. По два спарених заняття було з математики — у вівторок, з хімії — у середу.
1. Вкажіть, чи правильно складений розклад занять для учнів 7 класу, якщо ні, то
запропонуйте свої рекомендації.
2. Проведіть розподіл шкільних предметів за групами важкості.
3. Намалюйте фізіологічну криву працездатності учня 7 класу впродовж навчального дня.
Задача З
Через два дні після перенесеного грипу учень 5 класу звернувся до шкільного лікаря з проханням дати медичний висновок щодо допуску до занять у секції спортивної гімнастики. При дослідженні лікар установив: зріст — 147 см, маса тіла10 кг, обвід грудної клітки — 68,2 см, за рік виріс на 5 см, постійних зубів — 25, статевий розвиток Р0Ах0 Мускулатура розвинута погано, ЖЄЛ — 2220 мл, м’язова сила рук: правої — 19,0 кг, лівої—16,9 кг.
Страждає хронічним тонзилітом у стадії компенсації, помічаються часті респіраторні захворювання. Об'єктивно з боку внутрішніх органів, крім глухих серцевих тонів, ніяких змін не виявлено.
1. Визначте групу здоров'я і фізичного виховання.
2. Вирішіть питання і щодо термінів звільнення від занять фізичною культурою у зв'язку з перенесеним захворюванням та про допуск хлопчика до занять у секції спортивної гімнастики.
3. Оцініть фізичний розвиток хлопчика комплексним методом.
Задача 4
В учня 8 класу після травми відзначається різка атрофія всіх м'язів лівої кінцівки, тонус яких різко знижений, активні рухи збережені тільки в лівому тазостегновому суглобі, ступня учня деформована. Опорна функція лівої ноги відсутня, опорна функція правої ноги збережена. Хлопчик носить ортопедичне взуття.
1. Вкажіть, до якої групи для занять на уроках фізичного виховання необхідно
віднести хлопчика.
2. Оцініть фізичний розвиток хлопчика за методом сигмальних відхилень.
3. Назвіть критерії комплексної оцінки здоров'я дітей та підлітків.
Задача 5
Дитині 10 років, часто хворіє на простудні захворювання. Рівень фізичного розвитку нижче середнього, дисгармонійний, рівень біологічного розвитку відстає від календарного віку. Ранковою гімнастикою не займається, водні процедури проводить нерегулярно.
При визначенні ступеня загартування наприкінці І хвилини дослідження частота серцевих скорочень збільшилась на 6 уд./хв, черев 3 хвилини після проведення проби — на 5 ударів перевищила вихідний рівень.
1. Обґрунтуйте гігієнічні рекомендації щодо загартовування дитини.
2. Назвіть основні принципи загартовування.
3. Наведіть правила проведення проб, що визначають ступінь загартовування.
ЗАНЯТТЯ15
ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ СТАНУ ЗДОРОВЯ ДИТИНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ(ГЕНЕТИЧНІ ТА ДЕМОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ
АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Вивчити механізм дії іонізуючого випромінювання на організм дитини та одиниці його вимірювання.
2. Ознайомитися з матеріалами щодо структури та основних завдань управління з медичних проблем аварії на ЧАЕС та радіаційного захисту населення, Національного реєстру України з наслідків аварії на ЧАЕС.
3. Оволодіти методикою диспансеризації дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Фізичні властивості та особливості біологічної дії іонізуючого випромінювання.
2. Природна та штучна радіоактивність, види іонізуючого випромінювання і доз. Прилади та одиниці вимірювання.
3. Захворювання людини, зумовлені впливом значних доз іонізуючого випромінювання.
4. Фактори, які визначають ступінь радіаційної небезпеки.
5. Основні завдання та принципи радіаційного контролю.
6. Сучасні концепції, принципи та критерії гігієнічного нормування іонізуючого випромінювання.
7. Гігієнічні регламенти опромінення різних категорій населення.
8. Гігієнічні регламенти опромінення населення, яке проживає на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
ЗАВДАННЯ
1. Ознайомитися з матеріалами, які відображають особливості забруднення радіонуклідами деяких територій України після аварії на Чорнобильській АЕС та закріпити навички роботи з радіометром-дози метром АНРІ—01-02 "Сосна" та радіометром-рентгенометром ДП-5А.
2. Ознайомитися зі схемами "Структура управління з медичних проблем аварії на ЧАЕС і радіаційного захисту населення" та "Національний реєстр України з наслідків аварії на ЧАЕС".
3. Вивчити інструкцію з проведення диспансерного нагляду за дорослим населенням, дітьми, підлітками, вагітними жінками і немовлятами, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС.
4. Ознайомитися з основними директивними документами щодо аналізу ахворюваності дітей, які мешкають на радіаційно забруднених територіях.
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
У ході заняття студенти ознайомлюються з матеріалами, які відображають особливості забруднення радіонуклідами деяких територій України після аварії на Чорнобильській АЕС, схемами "Структура управління з медичних проблем аварії на ЧАЕС і радіаційного захисту населення" та "Національний реєстр України з наслідків аварії на ЧАЕС", оволодівають методикою роботи з радіометром-дозиметром АНРІ 01 -02 "Сосна" та радіометром-рентгенометром ДП 5 А, вивчають інструкцію про проведення диспансерного нагляду за дорослим населенням, дітьми, підлітками, вагітними жінками і немовлятами, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС; та методику спостереження за дітьми і підлітками до 15 років, які перебувають на диспансерному обліку.
СТАН ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ НА РАДІАЦІЙНО
ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ, ТА ФАКТОРИ, ЩО ЙОГО
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОГО КОНТРОЛЮ
ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ,
Схема 9. Національний реєстр України з наслідків аварії на ЧАЕС
Розроблена структурно-функціональна модель управління медичним забезпеченням дітей та підлітків, яка передбачає етапність надання спеціалізованої медичної допомоги та проведення цільової диспансеризації дитячого населення, що проживає на радіаційно-забруднених територіях.
Проведення медичного контролю за станом здоров'я дітей, що проживають на забруднених територіях, потребує здійснення постійного комплексного нагляду — диспансеризації з участю педіатра, ендокринолога, гематолога і радіолога. Усім дітям рекомендовано двічі на рік проводити ультразвукове та гормональне обстеження стану гіпофізарно-тиреоїдної, надниркової та статевої систем.
Диспансерний нагляд за дітьми, що живуть в зоні тривалої дії малих доз радіації, обов'язково повинен включати у свою структуру дослідження показників оксидантної та імунної систем, гормонального профілю, ультразвукове скенування ендокринних залоз.
Регламенти опромінення населення, що проживає на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення внаслідок аварії на
Чорнобильській АЕС Якщо з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій опромінення населення перевищує 1м3в (0,1 бер) за рік, то таке становище потребує вживання заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення та забезпечення нормальної господарської діяльності.
За рівнями щільності забруднення ґрунту виділено 4 зони радіоактивного забруднення:
Зона відчуження
(активність ґрунту по Сs— понад 40 Кі/км2, річна еквівалентна доза — десятки бер);
Зона обов’язкового відселення
(активність ґрунту по Сs— 15-40 Кі/км2, річна еквівалентна доза — більше 0,5 бер);
Зона гарантованого добровільного відселення
(активність ґрунту по Сз — 5-15 Кі/км2, річна еквівалентна доза — більше 0,1 бер);
Зона посиненого радіаційного контролю
(активність ґрунту по Сs — 1 -5 Кі/км3, річна еквівалентна доза—0,05-0,1 бер).
ЗАХОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ, ЩО ПРОЖИВАЄ НА РАДІАЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ У ШСЛЯАВАРШНИЙ
ПЕРІОД
· Зменшення ґрунтового пилоутворення та засвоювання радіонуклідів з ґрунту рослинами;
· зменшення вмісту радіонуклідів в їжі та ступеня їх засвоєння організмом;
· забезпечення населення чистими харчовими продуктами;
· підвищення загальної резистентності організму;
· використання радіо інгібіторів та радіопротекторів;
· гігієнічне нормування радіаційного забруднення;
· проведення ретельного радіаційного контролю за станом навколишнього середовища та медичного контролю за станом здоров'я населення;
· проведення заходів щодо дезактивації, при необхідності — евакуації і відселення населення;
· забезпечення державної допомоги та пільг для евакуйованого населення.
Таблиця 30
Ступінь забруднення радіонуклідами деяких контрольованих територій Київської, Житомирської та Чернігівської областей
внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС(за станом на 1991р.)
РЕЗУЛЬТАТИ РАДІАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ НАСЕЛЕНИХ
ПУНКТІВ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЯКІ ВІДНЕСЕНІ ДО ЗОНИ
ПОСИЛЕНОГО РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ
(за даними "Загально дозиметричної паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської аварії)
У ході проведення багаторічного радіаційного моніторингу населених пунктів, віднесених до зони посиленого радіоекологічного контролю за результатами вимірювань вмісту радіоактивних речовин у пробах картоплі й молока, а також щільності забруднення ґрунту, розраховано паспортні дози опромінення населення деяких районів Вінницької області (табл. 31-33).
Таблиця 31
Середні сумарні паспортні дози опромінення населення,яке проживає у районах посиленого радіоекологічного контролю (в м3в на рік)
Таблиця 32
Максимальні паспортні дози опромінення населення,
яке проживає у районах посиленого радіоекологічного контролю (в мЗв на рік)
Заняття 16.
ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВАЖКОСТІ, НАПРУЖЕНОСТІ,
ШКІДЛИВОСТІ ТА УМОВ ПРАЦІ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ
В ЛІКАРНЯНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДАХ РІЗНОГО ТИПУ
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Оволодіти методом санітарного обстеження.
2. Закріпити знання щодо гігієнічних вимог до санітарно-гігієнічного режиму лікувальних закладів та до умов праці персоналу.
3. Оволодіти методами превентивної профілактики захворювань, пов'язаних із професійною діяльністю лікаря та середнього і молодшого медичного персоналу.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Гігієнічні вимоги до внутрішнього планування терапевтичного, хірургічного, акушерсько-гінекологічного, дитячого та інфекційного відділень лікарні.
2. Гігієнічні вимоги до санітарного режиму основних відділень і приміщень лікарні.
3. Гігієнічні вимоги до організації праці лікарів різного профілю (хірург, акушер-гінеколог, педіатр, терапевт, сімейний лікар) та середнього молодшого медперсоналу.
4. Профілактика захворювань, пов'язаних із професійною діяльністю лікаря та медсестри.
ЗАВДАННЯ
1. Провести цільове санітарно-гігієнічне обстеження лікарняно-профілактичного закладу з оформленням акту відповідно до схеми.
2. Об'єктивно оцінювати умови праці медичного персоналу та санітарного стану лікарняного закладу.
3. Підготувати лаконічну доповідь за результатами санітарного обстеження лікарні та умов роботи медичного персоналу в ній.
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
У ході проведення гігієнічної оцінки умов праці медичного персоналу в лікувально-профілактичних закладах рекомендується використовувати таку схему їх вивчення:
І. Гігієнічна оцінка земельної ділянки.
1. Тип забудови, загальна площа земельної ділянки, невідповідність кількості ліжок.
2. Перелік функціональних зон та їх взаєморозміщення (план-схема), наявність відповідних в'їздів.
3. Питома вага території, що зайнята забудовами та озелененням.
4. Благоустрій та санітарний стан території, обладнання та озеленення місць відпочинку персоналу, перебування хворих на відкритому повітрі.
5. Висновки та пропозиції.
II. Гігієнічна оцінка відділення лікувально-профілактичного закладу.
1. Назва відділення, поверх, кількість місць.
2. Перелік приміщень та характер їх взаєморозташування (план-схема).
3. Санітарна оцінка приміщень відділення (загальна площа,загальний об'єм, площа та об'єм одного місця, характер природного та штучного освітлення, вентиляції, стан мікрокліматичних параметрів, санітарний стан тощо).
4. Висновки та пропозиції.
III. Гігієнічна оцінка умов праці медичного персоналу.
1. Назва відділення, наявність приміщень для медичного персоналу (ординаторська,сестринська, кімната для відпочинку тощо), їх санітарно-гігієнічна оцінка.
2. Проходження медичним персоналом попередніх і періодичних медичних оглядів та умов дотримання особистої гігієни працівниками (спец одяг, санвузли, душові тощо).
3. Спец одяг — умови зберігання, прання, прасування.
4. Спосіб прибирання приміщень, дотримання режиму дезінфекції (місця для приготування дезінфекційних розчинів, зберігання інвентаря та засобів прибирання, догляду за хворими).
5. Висновки та пропозиції.
IV. Узагальнений висновок щодо оцінки умов праці медичного персоналу в лікувально-профілактичних закладах та їх санітарно-гігієнічного стану.
Конкретні рекомендації спрямовані на покращання умов праці лікарів, молодшого та середнього медичного персоналу та санітарного стану лікарняного закладу в цілому.
СИТУАЦІЙН1ЗАДАЧІ
Задача 1
Операційна площею 40 м2має один операційний стіл. Температура повітря становить 20 °С. Відносна вологість — 70 %, швидкість руху повітря — 0,4 м/с, перепад температур—4 °С. Вміст вуглекислого газу в повітрі — 0,7%. СК 1:3, загальна штучна освітленість люмінесцентними світильниками — 200 лк. Операційне поле має освітленість 7000 лк (лампи БС)
Дати гігієнічну оцінку умовам праці хірурга в операційній.
Задача 2
До складу палатної секції терапевтичного відділення входять одна одно-ліжкова,дві дволіжкові, чотири чотириліжкові палати (площа становить, відповідно, 9 , 15 , ЗО м2, а також входять процедурна (12 м2), приміщення для денного перебування хворих (12 м2), хол для харчування хворих (15 м2), санвузол (6 м2).
Дати гігієнічну оцінку умовам перебування хворих і праці медичного персоналу.
Задача З
У дитячому відділенні районної лікарні є шестиліжкова палата для дітей до 1 року та чотириліжкова для дітей, яким більше І року (площа на одне ліжко—5 м2), одна одноліжкова палата без шлюзу (6,0 м2), палата для матерів, кабінет лікаря (10 м2), процедурна (12 м2), коридор, санвузол.
Дати гігієнічну оцінку плануванню відділення й умовам праці медичного персоналу.
Задача 4
Дати оцінку санітарному стану лікарні та умовам праці медичного персоналу, якщо при обстеженні отримані такі показники:
· температура повітря в палатах і коридорах — 22 °С, вологість повітря — 60-65 %, швидкість руху — 0,1 м/с;
· концентрація С02 в більшості палат—0,14 %;
· мікробне число — 10000/м3;
· кишкова паличка виявлена в змивах із рук персоналу у 2 %, із рук хворих — у 15 %, зі столового посуду — в 3 %;
· штучна освітленість палат лампами розжарювання становить 75 лк, коридорів — 45 лк, рівень шуму вдень — 45-55 дБА, вночі — 30-35 дБА.
Задача 5
Міська лікарня складається з головного корпусу (хірургічне та терапевтичне відділення) та кількох будинків, призначених для інфекційного, пологового та дитячого відділень. Терапевтичне і хірургічне відділення складаються з двох палатних секцій, у кожній — по 40 ліжок. Інші відділення мають по 1 палатній секції. Площа на одне ліжко становить 6 м2. У кожній секції — по 10 чотириліжкових палат.
Визначити тип забудови лікарні та даній гігієнічну оцінку плануванню. Вказати, які ще показники потрібні для визначення умов праці медичного персоналу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гончарук Є.Ґ., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни /За ред Є.Г. Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 459-465, 494-502, 525-530.
2. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена: Учебник. — К.: Вища школа, 1983. — С. 277-305.
3. Общая гигиена /Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Є.Г. и др. — М.: Медицина, 1990. — С. 328-335.
4. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять /За ред. І.І. Даценко. — Львів: Світ. 1992. — С. 242-252.
5. Пивоваров Ю.П., Гоева ОЭ.3., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиенс. — М.: Медицина, 1983. — С. 59-114.
6. Нікберг І.І. Гігієна лікарень. — К.: Здоров'я, 1993. — 264 с.
7. Маненко А.К., Сахновская Н.Н. Гигиена лечебных учреждений. — К.: Здоров'я, 1982. — 108 с.
8. Кречковский Е.А., Матяшия И.М., Никберг И.И. Санитарно-гигиеническое обеспечение хирургических отделений больниц. — К.: Здоров'я, 1981. — 112 с.
9. Внутрибольничные инфекции: Пер. с англ. /Под ред. Р. Венцеля. — М.: Медицина, 1990.— 656 с.
10. Гурова А.И., Горлова О.Е. Практикум по общей гигиене. — М.: УДН, 1991. —
С. 107-115.
11. Гігієна і санітарія. — 1988. -- № 12. — С. 26-28.
ЗАНЯТТЯ 17
ПІДСУМКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ З ОБГОВОРЕННЯМ
РЕФЕРАТІВ ІЗ СУЧАСНИХ І НАЙБІЛЬШ АКТУАЛЬНИХ
ПРОБЛЕМ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ
МЕТА ЗАНЯТТЯ
1. Розширити обсяг знань програмного матеріалу із загальної гігієни та екології.
2. Удосконалити вміння користуватись літературою, писати реферати, подавати матеріал у
формі стислої усної доповіді й брати участь у дискусії за доповіддю.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Основні закономірності впливу токсичних сполук і шкідливих факторів на організм людини, принципи їх нормування.
2. Актуальні проблеми водопостачання.
3. Актуальні проблеми харчування населення та аліментарної профілактики.
4. Принципи профілактики несприятливої дії факторів зовнішнього середовища у виробничих та комунальних умовах.
5. Актуальні проблеми гігієни дітей та підлітків,
6. Гігієнічні вимоги до лікувально-профілактичних закладів та умов праці медичного персоналу.
ЗАВДАННЯ
1. Удосконалити вміння оперувати даними літератури з найбільш актуальних проблем гігієни та екології, користуватися гігієнічними нормативами.
2. Написати реферат згідно з прийнятою на кафедрі формою із застосуванням ілюстративного матеріалу (таблиці, графіки, схеми, малюнки тощо) в достатньому об'ємі, вказавши список використаної літератури.
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
У ході заняття студенти по черзі роблять стисле (до 10 хвилин) повідомлення за темою реферату, зачитуючи зроблені висновки та рекомендації, а також відповідають на запитання, які виникають у слухачів, та беруть участь у дискусії за доповіддю.
Уміння використовувати дані літератури з найбільш актуальних проблем гігієни й отримані знання для проведення профілактичної та санітарно-просвітньої роботи серед населення та середнього медичного персоналу є необхідними для формування іміджу та особистості лікаря. Робота з літературою (монографії, довідники, журнальні статті, збірники і тощо) сприяє розширенню світогляду субординаторів та їх знань. Підготовка реферату з усним повідомленням за темою дає змогу більш якісно засвоїти нові наукові дані і підготуватись до державного екзамену.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
1. Монографії, посібники, підручники.
2. Матеріали збірників, тематичних конференцій, з'їздів і т. п.
3. Доповіді ФАО/ВООЗ, Женева.
4. Журнали: "Довкілля та здоров'я", "Лікарська справа", "Гигиена и санигария", "Вопросы питания", "Медицина труда и промышленная санитария", "Медичні вісті", "Проблеми старения и долголетия", "Врач", "Журнал АМН України", "Проблеми харчування та здоров'я", "Проблеми екології та медицини", "Будьмо здорові", "Медицина світу", "Український медичний часопис", "Інфекційні хвороби", "Екологічна фізіологія" тощо.
ОСНОВНІ ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ,
ЯКИМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ СТУДЕНТ VI КУРСУ
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
1. Гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення.
2. Гігієнічна оцінка променистої енергії.
3. Гігієнічна оцінка мікроклімату в приміщенні.
4. Гігієнічна оцінка якості повітря та ефективності вентиляції.
5. Узагальнена методика оцінки якості повітря та ефективності вентиляції.
6. Санітарна експертиза якості питної води.
7. Гігієнічна оцінка клімату та погоди,
8. Гігієнічна оцінка ґрунту.
9. Загальні принципи методики вивчення впливу денатурованого природного середовища на здоров'я населення.
10.Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів.
11.Санітарна експертиза молока і молочних продуктів.
12.Санітарна експертиза м'яса та м'ясних продуктів.
13.Санітарна експертиза борошна та борошняних виробів.
14.Санітарна експертиза риби та рибних продуктів.
15.Санітарна експертиза консервів.
16.Гігієнічна оцінка адекватності та збалансованості харчування.
17.Санітарна експертиза проектів будівництва лікувально-профілактичних закладів.
18.Гігієнічна оцінка систем лікарняного будівництва, земельної ділянки, основних відділень та приміщень лікарні.
19.Гігієнічна оцінка умов перебування хворих та праці медичного персоналу в лікувально-профілактичних закладах.
20.Гігієнічна оцінка лікарняного та побутового одягу.
21.Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною.
22.Принципи вибору методики радіаційного контролю.
23.Оцінка радіаційного фону місцевості та об'єкта.
24.Методика визначення необхідного протирадіаційного захисту.
25.Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні лікарні.
26.Гігієнічна оцінка умов праці на промисловому підприємстві.
27.Методика розслідування випадків професійних отруєнь та професійних захворювань.
28.Гігієнічна оцінка шумо-вібраційної обстановки у виробничому приміщенні.
29.Методика вивчення вмісту пилу та хімічних речовин у повітрі виробничих приміщень.
ЗМІСТ
Передмова………………………………………………………………………….… 3
Заняття1. Лікувальні та дієтичні властивості окремих харчових
продуктів технології приготування дієтичних страв................................................4
Заняття2. Аліментарна регуляція діяльності шлунково-кишечного
тракту. Профілактика захворювань органів травлення…………………………..10
Заняття3.Аліментарна регуляція імунобіологічної реактивності, обміну
речовин та діяльності ендокринної системи організму.
Нутриціологічна профілактика передчасного старіння…………………………..14
Заняття 4. Гігієнічні проблеми покращення якості питної води
та санітарної очистки населених місць.
Методи та засоби знезараження стічних вод у лікувальних складах…………….23
Заняття5.Гігієнічна оцінка впливу чинників навколишнього
середовища на здоров’я населення………………………………………………..33
Заняття6.Методи психофізіологічних та психогігієнічних досліджень…………42
Заняття7. Організація медичного обслуговування робітників
промислових підприємств та сільськогосподарського виробництва.
Гігієнічні основи профілактики та реабілітації професійно
зумовленої патології……………………………………………………………….51
Заняття8.Методи експериментального дослідження хімічних сполук.
Методи визначення орієнтовано безпечного рівня впливу нових хімічних
сполук, що впроваджуються у виробництво…………………………………..…58
Заняття9……………………………………………………………………………..?
Заняття10.Гігієнічні аспекти практичної діяльності лікаря
загального профілю. Внутрішньолікарняні інфекції та основні
заходи щодо їх профілактики………………………………………………………74
Заняття11. Методи прогнозування та профілактики погодо зумовлених
загострень хронічних захворювань…………………………………………………81
Заняття12.Гігієнічні основи профілактики та усунення негативних
наслідків у екстремальних ситуаціях………………………………………………..90
Заняття13. Завдання лікаря дитячого закладу в системі організації
медичного забезпечення дітей та підлітків у дитячих дошкільних
закладах, професійно-технічних училищах та коледжах………………………...96
Заняття14.Гігієнічний контроль за навчанням, фізичним і трудовим
вихованням та загартовуванням дітей і підлітків
в організованих колективах та оцінка їх ефективності……………………………104
Заняття 15. Гігієнічні основи аналізу стану здоров'я дитини в сучасних умовах
(генетичні та демографічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС)………………..113
Заняття 16. Гігієнічна оцінка важкості, напруженості,
шкідливості та умов праці медичного персоналу в лікарняно-профілактичних
закладах різного типу……………………………………………………………………….121
Заняття 17. Підсумкова конференція з обговоренням рефератів із
сучасних і найбільш актуальних проблем загальної гігієни га екології……………… ….124
Основні практичні навички із загальної гігієни, якими повинен володіти
студент VI курсумедичного факультету…………………………………………………129
– Конец работы –
Используемые теги: загальна, Гігієна0.048
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ЗАГАЛЬНА ГІГІЄНА
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов