У районах катастроф та стихійного лиха, місцях тимчасового розселення евакуйованого населення та розміщення рятівників може виникнути несприятлива санітарно-гігієнічна й епідеміологічна обстановка, яка сприяє виникненню та поширенню серед різних контингентів групових і навіть масових інфекційних хвороб (епідемій). Під час стихійного лиха можливе порушення рівноваги екологічних систем, "оживлення" природних вогнищ особливо небезпечних інфекцій (холери, чуми, сибірки тощо).
Тому до провідних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів відносять:
· дотримування норм та правил особистої і колективної гігієни.
· дотримування умов раціонального розміщення людей, які залишили місця постійного проживання.
· Організація повноцінного харчування, водопостачання та банно-прального обслуговування евакуйованих.
· Виключення впливу на населення шкідливих факторів навколишнього середовища(радіаційна та хімічно забруднене повітря, вода і продукти харчування, переохолодження та перегрівання).
· Пропаганда гігієнічних знань, норм і правил поведінки людей.
· Обов'язкове проведення в надзвичайних ситуаціях гігієнічних досліджень та санітарної експертизи води і продуктів харчування.
· Суворий контроль за санітарним станом об'єктів народного господарства, що були пошкоджені в районі стихійного лиха, передусім системами водопостачання та каналізації; об'єктами харчової промисловості, громадського харчування, торгівлі; дошкільними та шкільними закладами;
· підприємствами комунального обслуговування;лікувально-профілактичними закладами; місцями тимчасового розміщення евакуйованого населення та розташування по рятункових команд і загонів екстреної медичної допомоги(ЕМД); промисловими об'єктами, що можуть стати джерелами іонізуючого випромінювання.
· Постійний контроль за забезпеченням населення водою та продуктами харчування.
· Забезпечення санітарного контролю за проведенням дезінфекційних заходів на харчових підприємствах, що обслуговують населення у зоні стихійного лиха (тимчасові пункти харчування, вуличні та тим часові торгівельні точки).
· Здійснення контролю за санітарною обробкою населення, дезактивацією та дезінфекцією його одягу і взуття.
· Проведення екстрених медичних та санітарних заходів щодо забезпечення населення якісною водою та харчовими продуктами, вибору водо джерел, здійснення знезараження та знешкодження автоцистерн шляхом хлорування.
· Проведення екстрених ремонтно-відновлюваних заходів на каналізаційних спорудах та станціях санітарної очистки населених місць.
· Розміщення у місцях розташування медичних формувань ЕМД та рятувальних загонів (у холодну пору року необхідно мати теплі приміщення для людей (площа — 15-18 м- на 100 чоловік) і сушильну кімнату для їх одягу та взуття.
| Президент України |
| Кабінет міністрів |
| Державний міжвідомчий комітет з надзвичайних ситуацій |
| Міністерство охорони здоров’я України |
| Міністерство оборони України |
| Штаб ЦО України |
| НДІ медичного профілю, медичні вищі навчальні заклади, клінічні лікарні та СЕС центрального підпорядкування |
| Науково-практичні об’єднання швидкої медичної допомоги |
| НДІ медицини катастроф |
| Сила та засоби ЕМД централь цент підпорядкування |
| Сила та засоби ЕМД центрального підпорядкування |
| Територіальні сили та засоби ЕМД |
| Територіальні сили та засоби ЕМД |
| Територіальні обласні об’єднання |
| Районні станції швидкої допомоги |
| Обласні, міські лікарні та СЕС |
| Районні лікарні та СЕС |