СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

У ході заняття студенти вивчають особливості аліментарної регуляції діяльності органів травлення, стратегію і тактику дієтотерапії при захворю­ваннях шлунково-кишкового тракту, обґрунтовують конкретні гігієнічні рекомендації щодо нутриціологічної профілактики гострих захворювань шлунка, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та кишок, а також виникнення рецидивів хронічних захворювань органів травлення,визна­чають провідні закономірності організації лікувального харчування.

До основних принципів дієтотерапії при захворюваннях органів травлення відносять:

· забезпечення хворих повноцінним різноманітним збалансованим харчуванням відповідно до фізіологічних потреб організму та особливостей перебігу патологічного процесу;

· дотримання режиму прийому їжі;

· забезпечення механічного щадіння рецепторного апарату та слизової оболонки шлунково-кишкового тракту;

· забезпечення хімічного щадіння рецепторного апарату та слизової обо­лонки шлунка, кишок, підшлункової залози, печінки і жовчовивідної системи;

· забезпечення термічного щадіння слизової оболонки та рецепторного апарату шлунково-кишкового тракту.

У зв'язку з цим, характернішими елементами дієт, що призначаються хворим із захворюваннями органів травлення (№№ 1, 2, 3, 4, 5, а також декілька варіантів, що позначаються малими літерами алфавіту №№ 1а, 16, 46, 5а, 56, 5п тощо), є:

· хімічний склад (вміст білка, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин);

· енергетична цінність;

· фізичні властивості їжі (об'єм, маса, температура);

· перелік страв та продуктів, що рекомендуються та не рекомендуються;

· особливості кулінарної обробки;

· режим їжі та особливості розподілу добового раціону між окремими прийомами.

Проте, варто зазначити, що добовий раціон, як правило, слід розподіляти наступним чином:

- перший сніданок — 25-30 % від загальної калорійності;

- другий сніданок — 10-15 % від загальної калорійності;

- обід — 40-45 % від загальної калорійності;

- вечеря — 15-20 % від загальної калорійності.

 

До особливостей дієтотерапії при захворюваннях гепатобіліарної системи відносять індивідуальний характер призначення лікувальної дієти з урахуванням як загального стану хворого, так і особливостей перебігу пато­логічного процесу, а також той факт, що дієтотерапія повинна сприяти нако­пиченню глікогену та зменшенню жирової інфільтрації печінки, покращанню її регенераторної здатності й функціональної активності, нормалізації білко­вого, жирового, вуглеводного, вітамінного та водного обміну, функціо­нального стану інших органів травлення, що втягнуті у патологічний процес, і, зрештою, бути повноцінною та збалансованою, відповідати фізіологічним потребам організму.

 

До основних принципів дієтотерапії при захворюваннях кишок відносять індивідуальний характер призначення лікувальної дієти, що передбачає урахування як запільного стану хворого, так і особливостей перебігу пато­логічного процесу. Крім того, дієтотерапія повинна сприяти відновленню структури слизової оболонки кишок та їх секреторної і моторної функцій, нормалізації обміну речовин та покращанню стану хворого загалом.

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ