Der Handel ist eine der bestimmenden Größen für eine Volkswirtschaft. Das gilt gleichermaßen für den Binnenhandel, der innerhalb der nationalen Grenzen oder einer Staatengruppe wie z. B. der EU abläuft, wie für den grenzüberschreitenden Außenhandel und den durchlaufenden Transithandel. Werden Waren ins Ausland verkauft, so spricht man von Export, im umgekehrten Fall von Import.
Übersteigt der Export eines Landes den Import, so spricht man von einem Außenhandelsüberschuss. Exporte haben den Vorteil, dass Geld ins Land „fließt“, aber den Nachteil, dass man stark vom wirtschaftlichen Wohlergehen der Länder abhängig ist, in die man exportiert. So kann eine Wirtschaftskrise in einem Land auf ein anderes Land „überschwappen“. Auch haben Importe aus sog. Billiglohnländern eine ambivalente Wirkung: Einerseits kann dadurch die inländische Versorgung verbilligt werden, andererseits können den konkurrierenden inländischen Produzenten entsprechende Marktanteile verloren gehen.
Nach der ausschließlichen oder überwiegenden Kundengruppe lassen sich im Binnenhandel (внутрішня торгівля) Großhandel (mit Großverbrauchern, Wiederverkäufern) und Einzelhandel (mit Endverbrauchern bzw. Konsumenten) unterscheiden, nach dem Grad der Selbstständigkeit unabhängiger und vertraglich gebundener (vertikal oder horizontal kooperierender) Handel. In Abhängigkeit vom Standort der Handelstätigkeit ist der stationäre Handel vom ambulanten Handel und vom elektronischen Handel (bzw. E-Commerce) zu unterscheiden.
Für die Erklärung der Bedeutung und der Vorteile des Außenhandels lässt sich einerseits das Konzept der komparativen Kostenvorteile, z. B. aufgrund von Technologieunterschieden (Ricardo) oder Ressourcenausstattung (Heckscher-Ohlin-Theorem), heranziehen, andererseits die Theorie des unvollständigen Wettbewerbs sowie viele weitere Außenhandelstheorien.
Übersteigen die Importe eines Landes seine Exporte, so spricht man von einem Außenhandelsdefizit. Importe haben grundsätzlich den Vorteil, dass man so Waren erlangt, die im eigenen Land nicht vorhanden sind (z. B. Rohstoffe oder Früchte, die nicht im eigenen Land wachsen). Dies hat aber den Nachteil, dass man sich von anderen Ländern und deren Lieferungen abhängig macht. Dies wurde insbesondere in der Ölkrise deutlich, als die Organisation Erdöl exportierender Länder die Fördermengen von Erdöl drastisch reduzierte, was eine weltweite Energiekrise auslöste.
Insgesamt zeichnet den modernen Handel ein rasanter Strukturwandel und eine Dynamik aus („Wandel im Handel“) wie kaum einen anderen Wirtschaftsbereich. In den letzten Jahrzehnten kennzeichnen die gesamtwirtschaftliche Handelsdynamik folgende Umbrüche.
Für die Erklärung der Bedeutung und der Vorteile des Binnenhandels wurden zahlreiche Konzepte entwickelt. Als die wichtigsten gelten (nach Schenk): ökonomische Umbrüche (z. B. Kooperation und Konzentration, Rationalisierung, Betriebsvergleich und Betriebsberatung, Selbstbedienung, Betriebstypendifferenzierung, Emanzipation und eigenständiges Handelsmarketing); technologische Umbrüche (z. B. Technisierung und Computerisierung, Modernisierung, Electronic Commerce); organisatorische Umbrüche (z. B. betriebliche, zwischenbetriebliche und überbetriebliche Reorganisation); informatorische Umbrüche: das Arbeitsteilungskonzept, die Theorie der komparativen Kostenvorteile, die Theorie der komparativen Nutzenvorteile, das Schärsche Gesetz, die Theorie der Handelsfunktionen, die Theorie der Märkte- und Wettbewerbsgenerierung, die Transaktionstheorie, wirtschaftsgeometrische Konzepte und die Gate-keeper-Theorie:
(z. B. EDV-gesteuerte Informationsbeschaffung und -verwertung, inner- und zwischenbetriebliche Nutzung von elektronischen Medien); soziale Umbrüche (z. B. soziales Engagement, Flexibilisierung, kooperativer Führungsstil).
19. Bestimmen Sie im Text die logischen Grundwörter und bilden Sie nach denen ein Textschema.
20. Finden Sie im Text die logischen Nichtübereinstimmungen.
21. Lesen Sie den Text und seine Übersetzung. Finden Sie die Nichtübereinstimmungen in den Texten.
Lange leben will jede und jeder; alt sein hingegen niemand. Dennoch wird jeder Mann, jede Frau alte. Mit jedem Tag. Es währt nicht lange, und wir sind für vieles schon zu alt, werden „zum alten Eisen“ geworfen. Ein Stück weit ist dies menschliches Schicksal: wir sind vergänglich: die Zeit unserer Lebenslaufbahn ist befristet. Wachsen und Reifen bedeutet Leben und Sterben. Wie wir uns darin verstehen, hängt von unserer persönlichen Anschauung aber den Sinn des Lebens ab. Damit beschäftigen sich seit Menschengedenken die Philosophien und die Religionen. Ein mächtiges Thema, das jedes Individuum existenziell betrifft, unabhängig davon, ob wir uns bewusst damit auseinandersetzen oder nicht.
Entwicklungsphasen im menschlichen Leben. Das menschliche Leben verläuft bekanntlich in Entwicklungsphasen von der Geburt bis zum Tod: vom Kind, durch die Pubertät und Adoleszenz zum mündigen, erwachsenen, reifen, alten Menschen. Zwischen diesen Lebensphasen gibt es fliessende, manchmal auch jähe Übergänge, die mit typischen Krisen (z.B. „midlife crisis“) verbunden sein können.
Die Entwicklungsphasen des menschlichen Lebens selbst gleichen den Jahreszeiten der Natur. Wie jede Jahreszeit ihre besonderen Aufgaben und Eigenarten hat, so auch im menschlichen Leben: „Der Frühling ist die Zeit des Wachstums, der Entwicklung und der Entfaltung. Der Herbst ist die Zeit der Reife und der Ernte, viele Früchte erlangen im Herbst erst ihre Genussreife und auch das Leben wird in der zweiten Lebenshilfte oft farbiger. Im Herbst werden die Tage zumeist als kürzer empfunden; viele Menschen haben das Gefühl, dass die Zeit mit zunehmendem Alter schneller vergeht. Parallelen zwischen Natur und Lebenslauf können viele gezogen werden“. So hat jede Lebensepoche ihren eigenen Sinn, ihre eigene Aufgabe.
Довго хоче жити кожна і кожний, а старіти навпаки ніхто. Однак, і чоловіки, і жінки старіють. З кожним днем. Це триває не довго, і ми вже занадто старі, і нас викидають як "старе залізо". Це частина людської долі: ми тлінні: час нашого життя обмежений. Становлення і дозрівання означає життя і смерть. Як ми це розуміємо, залежить від нашого особистого погляду на сенс життя. Цим займаються філософія і релігія. Потужна тема, яка стосується життя кожного індивіда.
Відомо, що людське життя має фази розвитку з народження до смерті: з дитинства, через статеву зрілість і юність до зрілих, дорослих, старих людей. Між цими етапами життя є різкі переходи, що пов’язані з типовими кризами (наприклад, "Криза середнього віку").
Подібно, як і людське життя, розвивається природа, кожна пора року має свої конкретні завдання і особливості: "Весна це час росту, розвитку і цвітіння. Осінь – час дозрівання та збору врожаю, багато плодів досягають зрілості восени, так і життя в своїй другій половині часто становиться барвистим. Восени дні коротшають; багато людей мають відчуття, що вони становляться старше. Можна провести паралелі між природою і життям.
22. Übersetzen Sie ins Deutsche.
Чи надають німці значення професії?
Багато іноземців головним у своєму житті вважають роботу, професію і кар’єру. Беззаперечно, це стосується багатьох, але є і такі, які вже не бажають із-за роботи сильно обмежувати себе в особистому житті. Відпустка і дозвілля мають для них дуже велике значення.
Починаючи з 70-х років, люди, що досягли успіху в своїй професії, все частіше роблять для себе відкриття, що із-за кар’єри і особистісного благополуччя вони втратили основну мету свого існування. Вони почали «виходити» зі своєї професії та шукати їй альтернативне щастя в житті. Тому таких людей в Німеччині називають «вигнанець» (ізгой).
Соціальне забезпечення
Усі політичні партії Німеччини мають єдину думку відносно того, що держава повинна захищати своїх громадян шляхом соціального страхування. У Німеччині існують різні схеми соцзабезпечення працівників виробництва («синіх комірців»), недержавних службовців і конторських працівників («білих комірців») та державних службовців (чиновників). Соціальне страхування обов’язкове для всіх осіб, які приймаються на роботу, тобто отримують заробітну платню, і воно поширюється також на членів сімей цих робітників.
Соціальне забезпечення охоплює три основні сфери: пенсії за віком, охорону здоров’я, допомогу по безробіттю. У 1997 63% західнонімецького населення мали особистий пенсійний поліс, завдяки чому більшість сімей могли розраховувати на отримання пенсії у випадку втрати основного годувальника. Більшість західних німців (90%) користувалися у 1998 послугами медичного страхування. Витрати, які викликані нещасними випадками на роботі і виробничими травмами, що призводять до втрати працездатності, виплачуються роботодавцями. Допомога по безробіттю і фінансування програм професійної перекваліфікації покриваються за рахунок спільних взносів роботодавців і робітників, які перераховуються через Федеральне бюро з трудових питань і його регіональні (земельні) філії.
Система соціального забезпечення включає також державні кошти, які відпускаються на допомогу на дітей, одноразові виплати при народженні дитини, дотації малозабезпеченим і багатодітним сім’ям, допомога біженцям, для отримання освіти, допомога молоді, для лікування, пенсійні субсидії, допомога жертвам війни, інвалідам, а також соціальну допомогу малозабезпеченим громадянам. Виплати відбуваються місцевими і земельними державними органами. Крім того, соціальні субсидії представляються в Німеччині спеціальними агентствами, які фінансуються за рахунок доброчинних взносів громадян. Не дивлячись на те, що німецька система соціального забезпечення побудована з урахуванням професійної стратифікації суспільства, вона має на меті, преш за все, гарантувати особистості відомий базовий мінімум доходів.
Торговельно-економічне співробітництво України з ФРН
Актуальне завдання збільшення експорту продукції значною мірою залежить від пошуку нових форм і методів роботи на німецькому ринку. Один з таких напрямів, котрим займається Торговельно-економічна місія в складі Посольства України в Німеччині, – це виявлення нових ніш і сегментів німецького ринку, на які потенційно можуть орієнтуватись українські експортери. Проте в умовах жорсткої конкуренції зайняти нові позиції на цьому ринку, враховуючи його наповнення, можна лише за рахунок наполегливої та копіткої діяльності українських підприємств і підприємницьких об’єднань. Цього можна досягти, насампред, за рахунок активізації маркетингової діяльності суб’єктів зовнішньоторговельної діяльності через чітку організацію роботи зі забезпечення експорту продукції, дотримання договірної та платіжної дисципліни, підвищення якості та технічного рівня продукції, оптимізації цінових параметрів.
Щодо цього цікавими є дані з аналізу експорту до Німеччини, здійснюваного сусідніми з Україною державами, близькими як за економіко-географічними характеристиками, так і за рівнем розвитку продуктивних сил – Польщею, Російською Федерацією, Словацькою Республікою, Угорською Республікою, Чеською Республікою.
Проведений аналіз засвідчує про різний підхід до формування експортних поставок до Німеччини та різну експортну політику. Характеризується це, насамперед, структурою експорту як за товарними групами, так й відповідно до повної номенклатури.
Аграрний сектор: в українсько-німецьких відносинах проблем не бракує
У Берліні проходив найбільший міжнародний ярмарок продуктів аграрної сфери. Основна тенденція цьогорічного «Зеленого тижня» – перехід на використання екологічно чистої енергії. Німецькі фахівці розраховують, що сировину для біопалива можна буде вирощувати і на українських полях. Український павільйон на «Зеленому тижні» відкривається вже дев’ятий рік поспіль. Найбільше для його опису підходить слово «шинок». Довгі столи та лави дарма не простоюють – відвідувачі охоче пригощаються українськими стравами. Надвечір переважну більшість публіки складають вихідці зі Східної Європи. Підігріті вітчизняними напоями, вони гуртом згадують українських пісень. За останні кілька років павільйон здобув славу найсердечнішого куточку «Зеленого тижня».
Однак, ділове життя на цьому фактично відсутнє. Статистично у павільйоні представлено 80 українських підприємств. Та з іншого боку одиниця продукту без представника компанії – присутність доволі умовна. Для більшості експертної публіки «Зелений тиждень» переріс у професійну виставку ділових контактів, а для України це можливість заявити про свою присутність в Європі.
Реальну присутність українських товарів на німецьких прилавках можна буде зафіксувати тоді, коли Україна узгодить правила сертифікації та стандартизацїі продуктів і їх можна буде ввозити до ЄС. Посол України в Німеччині сказав:
«Наші фахівці наблизилися до спільних розумінь того, що треба робити, щоби питання сертифікації, ветеринарного контролю і обміну продукцією були більш відповідними європейським стандартам. У минулому році товарообіг між Україною та Німеччиною набагато перевищив 5 мільярдів доларів. Однак сільгосппродукція займає досить скромну частину».
23. Welche grammatischen Regel haben Sie bei der Übersetzung gebraucht? Was passiert, wenn sie verletzt werden?