Комплекс експлуатаційних заходів, спрямованих на збереження й відновлення транспортно-експлуатаційних властивостей дорожніх конструкцій, підтримання безпеки та зручності руху транспорту й пішоходів, а також нормального санітарного стану вулиць, складається з робіт з утримання та ремонту вулиць і доріг.
Одночасно з виконанням робіт щодо утримання і ремонту покриттів вулиць, доріг та тротуарів повинні виконуватися роботи з підтримання у належному стані дощової каналізації, відкритих водопровідних та дренажних споруд, зелених насаджень та інженерного обладнання вулиці. Несправність цих елементів може призвести до різкого зниження ефективності заходів щодо ремонту та утримання міських вулиць і доріг.
Залежно від категорії вулиці чи дороги, типу покриття, строку служби конструкції, її стану та деформації може виникнути потреба в різноманітних роботах з утримання та ремонту. Ці роботи класифікуються за цільовим призначенням, трудомісткістю, енергоємністю та економічними ознаками і поділяються на такі основні види:
· утримання міських вулиць та доріг;
· поточний ремонт;
· капітальний ремонт;
· поновлювальний ремонт.
Роботи щодо утримання міських вулиць та доріг мають сезонний характер. До весняних входять такі роботи:
o забезпечення відведення поверхневих вод з проїзної частини, тротуарів та зелених смуг;
o очистка елементів вулиці від залишків снігу та бруду;
o догляд за ділянками покриття, на яких спостерігаються весняні деформації дорожнього одягу;
o приведення інженерного обладнання вулиці до належного стану;
o засівання укосів та зелених смуг травою.
До літніх робіт входять:
o підмітання, поливання та миття вулиць;
o планування узбіч (на міських дорогах);
o прочистка кюветів (на міських дорогах);
o скошування трави з узбіч, укосів та зелених смуг;
o присипання мінеральним матеріалом «пітніючих» місць на чорних полегшених покриттях.
Осінніми роботами є:
o підмітання, миття та очистка вулиць від бруду;
o підготовка водовідвідних споруд до зими;
o боротьба з ожеледицею.
До зимових входять:
o очистка від снігу;
o сколювання льоду;
o боротьба з ожеледицею;
o забезпечення відведення води під час відлиг.
До цілорічних завдань належить забезпечення заходів щодо регулювання руху. До номенклатури цих робіт відноситься:
o фарбування і підтримання в справному стані ліній регулювання руху транспорту і пішоходів (розподільні смуги, місця переходів, регулювальні смуги тощо);
o встановлення і підтримання в належному стані регулювальних знаків;
o підтримання в справному стані інженерного обладнання вулиць.
Поточний ремонт за цільовим призначенням і особливостями планування поділяється: на профілактичний поточний і плановий поточний ремонти.
Профілактичний поточний ремонт, в першу чергу, повинен бути спрямований на збереження транспортно-експлуатаційних властивостей конструкції. Це забезпечується запобіганням виникнення деформацій та усунення дрібних пошкоджень одразу після їх виникнення. Завданням цього ремонту є відновлення транспортно-експлуатаційних властивостей дорожніх покриттів ремонтними засобами.
До складу робіт профілактичного поточного ремонту входять:
o ремонт дрібних пошкоджень покриттів проїзної частини і тротуарів (зриви верхнього шару, глибокі подряпини від несправності транспортних засобів, деформації бордюрів тощо);
o влаштування захисних шарів;
o заливання тріщин цементобетонних і асфальтобетонних покриттів та швів бруківки і мозаїкових мостових;
o фарбування металевих споруд;
o прочистка і дрібний ремонт водовідвідних споруд та очистка дощоприймальних колодязів;
o аварійні ремонтні роботи.
Аварійні роботи віднесені до профілактичного поточного ремонту через те, що вони є невідкладними. Під час виникнення аварійних ситуацій до виконання ремонтних робіт притягуються всі людські та матеріальні ресурси служби експлуатації.
До номенклатури робіт планового поточного ремонту належать:
o ямковий ремонт всіх видів покриттів проїзної частини і тротуарів;
o нарощування асфальтобетонного покриття суцільним шаром товщиною 1,5–2,0 см (при ямковості 20%);
o ремонт і виправлення осідань, хвиль та зсувів матеріалів покриття проїзної частини при площі деформації до 100 м2
(у виняткових випадках до 250 м2). Загальний обсяг ремонту не повинен перевищувати 20% площі проїзної частини ділянки вулиці, що підлягає ремонту;
o ремонт покриттів тротуарів картами до 10 м2 з частковим виправленням основи при загальній площі деформованих ділянок не більш ніж 15% всієї площі тротуарів вулиці, що підлягає ремонту. Як виняток дозволяється ремонт тротуарів картами до 100 м2, коли деформованих ділянок не більше ніж 2–3. Загальний обсяг ремонту протягом року не повинен перевищувати 20% площі тротуарів;
o заливання тріщин в асфальтобетонних покриттях, а також тріщин і швів – у цементобетонних;
o поверхнева обробка асфальтових і вдосконалених полегшених покриттів з метою влаштування шарів зношування та підвищення шорсткуватості;
o підвищення шорсткуватості бруківки та мозаїкових мостових;
o виправлення, ремонт та заміна окремих бортових каменів, а також ділянок розміром до 100 м погонної довжини, але не більш ніж 20% загальної кількості по певному проїзду;
o ремонт місць проїзної частини та тротуарів, на яких спостерігалися прояви весняних деформацій.
При кількості пошкоджень покриттів проїзної частини більше 20% загальної площі покриттів ділянки, яка підлягає ремонту, поновлення транспортно-експлуатаційних властивостей шляхом поточного ремонту, як показує досвід експлуатації, в більшості випадків не досягається.
До категорії поточних ремонтів водовідвідних споруд належать такі роботи:
o ремонт і заміна непридатних водовідвідних труб, лотків, дренажних штолень в окремих місцях чи ділянках не більше 20 м погонної довжини. Протягом року загальний обсяг ремонту не повинен перевищувати 20% загальної протяжності системи;
o перекладання, ремонт і нарощування цегляної кладки, а також заміна кришок колодязів і граток люків дощоприймальних та оглядових колодязів;
o перекладання та ремонт цегляної кладки дощовідводів при обсязі ремонту не більше 20% загального обсягу кладки;
o ремонт і заміна непридатного кріплення штольневих колодязів обсягом не більше 20% загального обсягу даної системи;
o очищення штолень, колодязів, канав та лотків від наносів;
o прибирання зсувів землі до 500 м3 в одному місці;
o ремонт водовідвідних канав та тимчасових водовідвідних лотків;
o замощення окремих ділянок водовідвідних канав протяжністю до 50 м.
Капітальний ремонт міських вулиць та доріг проводиться, коли зношування та деформації дорожніх конструкцій досягають такого рівня, при якому поновлення транспортно-експлуатаційних властивостей покриттів шляхом поточного ремонту з техніко-економічних міркувань недоцільне, а також коли необхідно поновити чи підвищити міцність дорожнього одягу.
При капітальному ремонті, як правило, повністю поновлюють покриття, а за необхідності, посилюють основу. Під час капітального ремонту допускається переведення існуючих покриттів у вищі типи (асфальтування бруківки з колотого каменю та щебеневого покриття, заміна бруківки з колотого каменю бруківкою чи мозаїковою мостовою).
Під час проведення капітального ремонту допускаються зміни в певних межах геометричних елементів проїзної частини та тротуарів (збільшення ширини тротуарів, пом’якшення поздовжніх уклонів на ділянках протяжністю до 250 м та на в’їздах на мости, заміна підзорів бордюрами тощо).
Крім перелічених робіт, до категорії капітального ремонту належать всі дорожні ремонті роботи, обсяг яких перевищує межі, встановлені для поточного ремонту.
У водовідвідних та дренажних спорудах, крім робіт, обсяг яких перевищує межі, встановлені для поточного ремонту, до капітального ремонту включається спорудження додаткових оглядових та дощо-приймальних колодязів, влаштування водовідвідних рукавів на діючих системах, влаштування відкритих водовідвідних споруд і водостоків на існуючих проїздах.
Поновлювальний ремонт належить до категорії робіт з експлуатації дорожніх конструкцій лише за міських умов. Потреба в поновлювальному ремонті виникає незалежно від стану дорожнього покриття, а внаслідок ремонту інших споруд, розташованих на поверхні дорожніх покриттів або під дорожнім одягом, а також у процесі руйнувань, викликаних стихійними та іншими непередбаченими явищами.
Поновлювальний ремонт проводиться після розриття покриття вулиць та тротуарів при роботах на інженерних підземних комунікаціях. Особливість ремонту в цьому випадку полягає в необхідності поновлення всього дорожнього одягу та ґрунтової основи. Необхідність в руйнуванні покриття виникає також при ремонті трамвайних колій, розташованих на одному рівні з проїзною частиною. Поновлювальний ремонт в цьому випадку полягає в повному відновленні міжколійного дорожнього покриття.
Планування дорожньо-ремонтних робіт є запорукою забезпечення потрібного рівня ефективності експлуатаційних заходів. Методика планування обумовлюється категорією ремонту.
Під час планування робіт щодо утримання до уваги береться категорія вулиці чи дороги, інтенсивність руху транспорту та пішоходів на ній, тип покриття та санітарно-гігієнічні вимоги. Трудомісткість та енергоємність робіт, а також потрібні асигнування, планують згідно з діючими нормативами.
Роботи профілактичного поточного ремонту планують також переважно за встановленими нормативами. На перспективу враховують лише роботи щодо влаштування захисних шарів різного типу.
Роботи планового поточного ремонту планують за актами щорічних обстежень стану вулиць, що знаходяться в експлуатації. В актах фіксуються всі зміни транспортно-експлуатаційних властивостей конструкцій і робляться висновки про необхідність того чи іншого ремонту. На перспективу планують лише влаштування поверхневих обробок як шарів зношення так і підвищення шорсткуватості. Ці роботи планують на міжремонтні строки.
Капітальний ремонт, який вимагає найбільших капітало-вкладень, обов’язково підлягає перспективному плануванню, що проводиться на міжремонтні строки або на строки служби дорожнього покриття.
Строки служби дорожнього покриття встановлюються на основі досвіду експлуатації. При цьому по можливості враховують інтенсивність руху, кліматичні умови та інші особливості експлуатації.