| Діаметр водостоку, м | Відстань між оглядовими колодязями, м |
| До 0,4 | |
| 0, 4-0,6 | 70-75 |
| 0,7-0,9 | |
| 1, 0-1,4 | |
| 1,5-2,0 | |
| понад 2,0 | 250-300 |
Дно лотка оглядового колодязя (рис. 13) має бути розташоване на рівні верха трубопроводу більшого діаметра. Розміри в плані колодязів чи камер каналізаційної мережі приймають залежно від труби найбільшого діаметра:
– на трубопроводах діаметром до 600 мм – довжину 1000 мм, ширину D+ 400 мм;
– на трубопроводах діаметром більше 700 мм – довжину
D+ 400 мм, ширину D + 500 мм.
Діаметри круглих колодязів належить приймати на трубопроводах діаметром:
– до 600 мм – 1000 мм;
– 700 мм – 1250 мм;
– 800-1000 мм – 1500 мм;
– 1200 мм – 2000 мм.
На трубопроводах діаметром не більше 150 мм при глибині укладання до 1,2 м допускається влаштування колодязів діаметром 700 мм.
Рис. 13. Оглядовий колодязь: 1 – плита днища; 2 – кільце стінове з отворам; 3 – лоток з бетону; 4 – полка лотка; 5 – плита перекриття; 6 – стінове кільце горловини; 7 – плита дорожня з нішею для люку; 8 – скоби; 9 – огорожа
Перепадні колодязі на каналізаційній мережі влаштовують при пониженні вісі трубопроводу для приймання притоків, при запобіганні виникненню швидкостей течії більше граничних, при перетині з іншими підземними спорудами.
При висоті перепаду до 1 м допускається влаштування перепадних колодязів водозливного типу, при висоті 1-3 м – водобійного типу з однією решіткою з водобійних плит; при висоті перепаду 3-4 м – з двома водобійними решітками. Горловина колодязів повинна мати діаметр 700 мм.
При глибині закладання колектора більше 3 м приймають колодязі діаметром не менше 1,5 м.
Проектування водостоків у плані
У загальних межах об’єкта варто виділяти межі басейнів окремих колекторів відповідно до рельєфу місцевості, проектів горизонтального й вертикального планувань і накресленої схеми розвитку мережі водостоків.
При плоскому рельєфі вододільні межі суміжних басейнів можуть переміщатися залежно від передбаченого в них розвитку мережі водостоків.
За наявності існуючих водостічних колекторів мережі проектуються з урахуванням їхнього максимального використання. Головні колектори трасують по тальвегах або відповідно до їхніх напрямків, а при плоскому рельєфі місцевості – за можливістю посередині басейну. Всі водостоки, як правило, повинні трасуватися за напрямками міських проїздів поза їхньою проїзною частиною. Виняткові рішення допускаються для басейнів, у яких напрямок вулиць не збігається з тальвегами.
На плані траси водостоків повинні бути нанесені всі існуючі й запроектовані підземні споруди, а також існуючі й запроектовані елементи благоустрою, будинки й споруди. Траса водостоків на вулицях повинна бути прямолінійною й розташовуватися паралельно червоній лінії з мінімальною кількістю поворотів і перетинань з іншими підземними спорудами. Перетинання з іншими підземними спорудами в плані допускається під кутом, близьким до прямого.
Траси інженерних мереж у містах необхідно проектувати як комплексну систему, що поєднує всі надземні й підземні мережі з урахуванням їх розвитку на розрахунковий період.
При ширині вулиці в межах червоних ліній 60 м і більше, а також під час влаштування місцевих проїздів, мережі водостоків, каналізації й водопроводу дублюються із прокладанням їх по обидва боки вулиць. Під час реконструкції проїзних частин вулиць, під якими розташовані підземні мережі, варто передбачити їхнє винесення. При відповідному обґрунтуванні на всіх типах міських вулиць, як виняток, крім магістральних доріг і загальноміських магістралей допускається залишати під проїзною частиною самопливні мережі водостоків і каналізації.
Розташування водостоку в плані повинне бути таким, щоб у процесі виконання будівельних робіт і можливих аварійних ремонтних розкопуваннях було забезпечене збереження водостоку, а також інших підземних і надземних споруд. Відстань між водостоками й різними підземними мережами і спорудами варто приймати за табл. 12.
Таблиця 12