Заголовок як компонент композиційної структури газетного тексту покликаний висловити основну мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми матеріалу, що публікується. Водночас заголовок актуалізує найбільш важливу інформацію повідомлення та слугує дійовим засобом впливу на її сприйняття читачем. Однак виділяють також номінативну функцію („Хата по-японськи” [УМ. –12. 10. 2007 р. – C. 22]; „Галина Вишневська в Чечні” [УМ. – 25. 10. 2007 р. – C. 13], „Ще одна домівка Джохара Дудаєва” [УМ. – 21. 09. 2007 р. – C. 18] тощо). Заголовок дається за одним із принципів тексту, наприклад за його темою. Номінативну (називну) функцію можуть виконувати заголовки з дублюючими, роз’яснювальними позначеннями („Або золото, або срібло” [УМ. – 12. 08. 2002 р. – C. 23], інформативну функцію („Інтелектуальний рівень дитини залежить від матері” [УМ. – 19. 10. 2007 р. – C. 17], „Помаранчеві” повернуться ще в жовтні” [УМ. – 07. 10. 2007 р. – С. 1], – такі заголовки містять “порцію” оперативної інформації, яка розгорнуто представлена у тексті; рекламну функцію („Тепло, практично та вигідно” [УМ. – 25. 10. 2007 р. – C. 15], – заголовки рекламного типу беруть участь у створенні читацького очікування, очікування-прогнозу; впливу та переконання: („Біодобавки – це не завжди корисно” [УМ. – 15. 12. 2003 р. – C. 5]. Загалом найважливішими функціями заголовка вважають інформативну, оцінну й рекламну, проте здебільшого в одному заголовному елементі може поєднуватися декілька функцій. Таким чином, заголовки газет є поліфункціональними.