Газета «Порадниця» розрахована на широке коло читачів. Її інформаційно-публіцистичне спрямування дозволяє повною мірою використовувати фразеологічне багатство мови, завдяки чому урізноманітнювати виклад тексту, додавати йому образності й влучності.
Почнемо із фразеологічних одиниць, вжитих у традиційному значенні та формі.
У врізі до статті є такі слова: «Для справжнього любителя мандрівок ця земля –“обітована”» [П. – 2009. – № 34. – С. 1]. Тут бачимо крилатий вислів, який походить із релігійної сфери; субстантивний, книжний, застарілий, середньої експресії; виражений підрядним словосполученням; виконує оцінну функцію, висловлює авторське ставлення до описуваного. У контексті має значення благодатного краю, де панує злагода й достаток.
Вставленою конструкцією є речення «От і побачила на власні очі, як-то – опинитися поміж молотом та ковадлом» [П. – 2009. – № 35. – С. 3]. Цей крилатий вислів походить із виробничо-професійної сфери; дієслівний, книжний, широковживаний, сильноекспресивний; виражений підрядним словосполученням; виконує емоційно-експресивну функцію, передає почуття хвилювання. До нього можна навести синонім «між двох вогнів».
У статті про рукодільну майстерність ми знайшли висловлювання: «Переконана – у нас їх багато, адже не святі горшки ліплять» [П. – 2009. – № 35. – С. 13]. Це приказка із виробничо-професійної сфери; дієслівна, книжна, широковживана, середньоекспресивна; виражена простим двоскладним реченням; виконує функцію увиразнення висловлюваного. Для цієї фраземи можливий варіант «не боги горшки ліплять».
У тексті під назвою «Сімейне щастя» є речення «Коли подружнє життя “тріщить по всіх швах”», корекція особистості далеко не завжди ефективна» [П. – 2009. – № 50. – С. 3]. Тут бачимо фразеологічну єдність, що походить із виробничо-професійної сфери; дієслівну, побутово-розмовну, широковживану, середньоекспресивну; виражену підрядним слово-сполученням; виконує оцінну, асоціативну функції.
Досить розповсюджена приказка: «Представників сильної статі тут – кіт наплакав…» [П. – 2009. – № 39. – С. 12]. Вона походить зі спостережень за світом природи; адвербіальна, побутово-розмовна, широковживана, сильноекспресивна; виражена простим двоскладним реченням; виконує емоційно-експресивну та оцінну функції, допомагає зосередити увагу читача саме на кількісному показникові, створює жартівливий ефект. Синонімічні відповідники: крапля в морі, на заячий скік, не дуже густо; антонімічні відповідники: аж кишить, хоч лопатою горни, як піску морського.
У реченні «Спроектовані “за царя Гороха” печі вас навряд чи влаштують, бо тоді проблем із паливом не було» [П. – 2009. – № 39. – С. 14] використано приказку, що походить із народної творчості; адвербіальну, побутово-розмовну, широковживану, середньоекспресивну; виражену одним повнозначним словом; виконує оцінну функцію. Синонімічні відповідники: за царя Панька (Тимка, Митрохи, Хмеля); антонімічні відповідники: без року тиждень, без тижня день.
Із виробничо-професійної сфери походить фразеологічна єдність «Починаючи з чистого аркуша, вони відчувають власну важливість і знаходять щастя» [П. – 2009. – № 50. – С. 1], вона є адвербіальною, книжною, широковживаною, нейтральною; вираженою підрядним словосполученням; виконує функцію увиразнення висловленого.
Приказка в реченні «Звісно, житейського клопоту – хоч греблю гати…» [П. – 2009. – № 37. – С. 2] – виробничо-професійного походження; адвербіальна, побутово-розмовна, широковживана, сильноекспресивна; виражена підрядним словосполученням; виконує оцінну функцію, акцентує увагу на кількісній ознаці. Синонімічні відповідники: як за гріш маку, не списати; антонімічні відповідники: з горобину душу, на макове зерно.
Застосована в тексті єдність «А ще тепер можна не плисти за течією, а будувати своє життя» [П. – 2009. – № 50. – С. 1] походить із виробничо-професійної сфери; дієслівна, книжна, широковживана, середньо-експресивна; виражена підрядним словосполученням; виконує функцію увиразнення. Можлива заміна синонімом «плисти, куди вода несе». Антонімічний варіант – «плисти проти течії».
Фразеологічне зрощення бачимо в реченні «Кілька чоловіків, не звертаючи уваги на бажаючих “зібрати витрішки”, займаються кожен своєю справою» [П. – 2009. – № 35. – С. 3]. Воно походить із побутового життя; дієслівне, побутово-розмовне, застаріле, середньоекспресивне; виражене підрядним словосполученням; надає висловленому відтінку гумору, іронії. Можна замінити висловом «витрішки купувати». Протилежний за значенням варіант «витрішки продавати».
Використані у врізі фразеологічні одиниці: «Дехто чинить опірскандальному сусідові, інші обходять десятою дорогою» [П. – 2009. – № 50. – С. 3] є сполученнями. Перше походить із виробничо-професійної сфери; дієслівне, термінологічне, широковживане, нейтральне; виражене простим реченням; виконує номінативну функцію. Друге – побутового походження; дієслівне, книжне, широковживане, середньоекспресивне; виражене підрядним словосполученням; виконує функцію увиразнення.
Зі спостережень за світом природи походить приказка у врізі: «І раптом, як грім серед ясного неба, дізнаєшся, а так не хочеться вірити в це: тебе усиновили!» [П. – 2010. – № 3. – С. 4], яка є адвербіальною, книжною, широковживаною, сильноекспресивною; вираженою підрядним словосполученням; виконує оцінну, емоційно-експресивну та порівняльну функції. Синонімічний фразеологізм – «як сніг на голову».
Побутового походження фразеологічне сполучення: «Газета не зійшла на манівці, як у народі кажуть, з обраного шляху…» [П. – 2009. – № 52. – С. 2]; дієслівне, побутово-розмовне, застаріле, середньоекспресивне; виражене словосполученням; виконує функцію синонімічного ряду, виділення в контексті певного стану предмета. Синоніми: сходити з дороги, збитися з путі; антонім: вийти на дорогу (шлях).
Широко вживана єдність у реченні «Не дай Бог нікому з нас пережити щось подібне!» [П. – 2009. – № 52. – С. 3] походить із релігійної сфери; є інтер’єктивною, побутово-розмовною, широковживаною, сильно-експресивною; вираженою підрядним словосполученням; виконує емоційно-експресивну функцію. Рівноцінним варіантом є «не дай Боже» (Господи, Мати Божа).
Прислів’я «Кажуть, гірка правда краще, ніж солодка брехня» [П. – 2010. – № 3. – С. 4], застосоване у врізі, походить із народної творчості; субстантивне, книжне, широковживане, середньоекспресивне; виражене простим реченням із порівняльним зворотом; виконує функцію порівняння. Компоненти зазначеного фразеологізму є антонімічними, тобто відбувається протиставлення понять, використано такий стилістичний засіб як антитеза: гірка – солодка, правда – брехня.
Автор статті «Цінність кожної хвилини» використав у врізі до неї приказку «Як кажуть у народі: “Знав би, де впаду, – солому підстелив би”» [П. – 2010. – № 4. – С. 1], яка походить із народної творчості; є дієслівною, побутово-розмовною, широковживаною, середньоекспресивною; виражена реченням із підрядним зв’язком. Виконує функцію увиразнення, надає висловлюваному образності.
Фразеологічне сполучення, вжите у такому реченні: «Нерідко стає у пригоді досвід, набутий у “Порадниці” і буденному житті» [П. – 2009. –
№ 52. – С. 12], побутового походження; дієслівне, книжне, широковживане, нейтральне; виражене підрядним словосполученням; виконує номінативну функцію, позбавлене експресії.
Приказка в тексті «Якщо дуже хочеться їсти, “заморіть черв’ячка” сиром зі сметаною чи печеним яблуком» [П. – 2010. – № 5. – С. 6] походить від французької ідіоми, що дослівно перекладається як «вбити черв’яка». Означає «втамувати голод; з’їсти мало, перекусити». Вона дієслівна, побутово-розмовна, широковживана, середньої експресії; виражена підрядним словосполученням; виконує функцію увиразнення, лаконізації мовлення, надає вислову дотепності. Синонімічні відповідники: заморити хробака, задушити в пузі комара; антонімічні – наїстися від пуза, набити черево, укласти в копи.
Більш цікавими, на наш погляд, є авторські трансформовані фразеологізми.
Яскраву приказку використано в матеріалі про рибальство: «Ні луски ні хвоста!» [П. – 2010. – № 3. – С. 16]. Вона походить із виробничо-професійної сфери; є інтер’єктивною, побутово-розмовною, вузько-вживаною, сильноекспресивною; вираженою сурядним словосполученням. Виконує емоційно-експресивну функцію, створює певний колорит.
Застосована у врізі до статті фразема «Комусь із них радісно знову поринути у вир навчання, у декого, навпаки, оскома давно набитаоб “граніт науки”…»[П. – 2009. – № 35. – С. 1] виникла внаслідок контамінації єдностей «набити оскому» та «граніт науки». Перша має значення «втратити інтерес, пересититися» і походить із побутового життя; дієслівна, книжна, широковживана, середньоекспресивна; виражена підрядним слово-сполученням. Можливий варіант: збити оскому (оскомину). Друга – виробничо-професійного походження; субстантивна, книжна, широко-вживана, середньої експресії; виражена підрядним словосполученням. Повна трансформована фразеологічна одиниця виконує в тексті функції оцінки та увиразнення.
У цій статті є ще один приклад контамінації двох фразеологічних виразів: «Тож, як заповідав Шевченко, учімось, читаймо, і чужому навчаймось, і свого не цураймось,бо знанняза плечима не носити»[П. – 2009. – № 35. – С. 1]. Перший походить від влучного вислову Тараса Шевченка; дієслівний, книжний, широковживаний, сильної експресії; виражений простим узагальнено-особовим односкладним реченням, ускладнене однорідними присудками. Другий є приказкою; дієслівним, книжним, широковживаним, середньоекспресивним; вираженим підрядним реченням. Контамінована фразема виконує функцію увиразнення.
Протиставлення вислову «товкти воду в ступі» із частково видозміненою семантикою та новоутвореного авторського зрощення «відшивати гріхи» утворило речення: «Можливо, так і треба: не просто воду в ступі товчу, а гріхи душі своєї так відшиваю…»[П. – 2009. – № 35. – С. 4]. Перша частина – побутового походження; дієслівна, побутово-розмовна, широковживана, середньоекспресивна; виражена підрядним словосполученням. Друга – власне авторська; дієслівна, побутово-розмовна, середньоекспресивна; виражена підрядним словосполученням. Трансформована фразеологічна одиниця виконує функцію протиставлення.
Приклад трансформації шляхом синонімічної заміни компонентів знаходимо в реченні: «Зокрема батько її ще за царату, як тоді казали, з “черні” вибився в офіцери саперних військ, брав участь у Першій світовій війні» [П. – 2009. – № 37. – С. 2]. Перший фразеологізм походить від російського вислову «из грязи в князи»; адвербіальний, побутово-розмовний, середньоекспресивний; виражений підрядним словосполученням. Виконує стилістичну роль увиразнення, надає влучності, асоціативності. Друга фразема – сполучення виробничо-професійного походження; дієслівне, термінологічне, широковживане, нейтральне; виражене підрядним словосполученням; його функція – номінативна.
Використана в читацькому дописі фразеологічна єдність «За язик ніхто не тягне» [П. – 2009. – № 36. – С. 1] – утворюється внаслідок поширення вислову «тягнути за язик», із побутового життя; дієслівна, побутово-розмовна, широковживана, середньоекспресивна; виражена простим двоскладним реченням; виконує функцію увиразнення.
Два фразеологічних сполучення, трансформованих після поширення, вжито в реченні «Представники цього психотипу зазвичай завершують свою земну путьсамотніми, нікому не потрібними, до того ж лишають по собі недобру пам’ять» [П. – 2009. – № 50. – С. 3]. Перша фразема дієслівна, книжна, широковживана, середньоекспресивна; виражена підрядним словосполученням; виконує евфемістичну функцію. Синонімічними відповідниками до неї будуть такі вислови: віддати Богові душу, переставитися на той світ, відійти в інший світ; антонімічним – з’явитися на світ. Друга походить із побутового життя; дієслівна, книжна, широковживана, середньоекспресивна; виражена підрядним слово-сполученням; виконує оцінну функцію.
У врізі наявна трансформована єдність: «Багатьом допоміг розібратися у собі, зрозуміти першопричини проблем, знайти вихід з глухого кута» [П. – 2009. – № 52. – С. 4], що утворилася від надання вислову «зайти в глухий кут» протилежного значення; із побутового життя; дієслівна, книжна, широковживана, нейтральна; виражена підрядним словосполученням; виконує функцію синонімічного ряду, акцентуації конкретного процесу. У контексті означає вийти зі скрутного, безвихідного становища.
Авторську заміну одного компонента іншим бачимо в заголовку «На свій копил» [П. – 2010. – № 3. – С. 3], який походить від фразеологічного зрощення «на один копил» (тобто схоже, однаково) – із виробничо-професійної сфери, адвербіального, побутово-розмовного, широковживаного, середньоекспресивного; вираженого підрядним словосполученням. Має багато синонімічних відповідників: два чоботи пара, два чоботи на одну ногу, з одного тіста книш, однієї масті, одним ликом шиті, одним миром мазані, одного поля ягода, пташка їхнього польоту; антонімічні відповідники: не з нашої парафії, не нашого поля ягода. Трансформована одиниця має значення «робити щось за своїм бажанням, подібно до себе»; адвербіальна; виконує оцінну та заголовну функції. Можливі такі синоніми: на свій розсуд (кшталт, лад, манір), на своє копито; антоніми: співати з чужого голосу, танцювати під чиюсь дудку.
У заголовку статті за допомогою заміни компонентів трансформовано приказку: «Готуй сани влітку, а насіння – взимку» [П. – 2010. – № 3. – С. 13] (у традиційному варіанті замість «насіння» слово «віз»). Ця фразема походить із народної творчості; дієслівна, побутово-розмовна, сильноекспресивна; виражена простим узагальнено-особовим односкладним реченням; виконує заголовну функцію, увиразнює конкретну ознаку,
у жартівливій формі звертає увагу читача на основну ідею тексту.
Отже, фразеологічні одиниці, використовувані в газеті «Порадниця», різняться за походженням, семантикою, граматичною структурою тощо. За вживаністю та емоційним забарвленням вони, як правило, широковживані й середньоекспресивні. Виконують здебільшого оцінну, емоційно-експресивну й порівняльну функції, увиразнюють певні ознаки, надають висловленому яскравості.