Проведений аналіз росіянізованої лексики дає підстави виділити п’ять груп російських калькованих одиниць в українській мові, залежно від їх утворення: транслітеровані слова або фонетичне наслідування російських лексем:тормозити замість гальмувати, (рос. тормозить); самольот замість літак, (порівняти рос. самолёт); січас замість зараз, (рос. сейчас); зросійщене значення співзвучного українського слова:неділя в значенні тиждень, (рос. неделя); гостра біль замість гострий біль (рос. острая боль); по кордону замість уздовж кордону, (рос. по границе);скальковані російські словотворчі моделі:співпадати замість збігатися, (рос. совпадать); самий розумний замість найрозумніший, (рос. самый умный);скальковані російські вирази:шкода до сліз замість шкода, аж плач бере, (рос. жалко до слёз); кидатися в очі замість впадати в око, (рос. бросаться в глаза); залізна дорога замість залізниця, (рос. железная дорога).
Слова перших двох груп ілюструють суржикові утворення в українській мові.
Дві останні групи — приклади калькування. Калька (фр. кalgue — копія) кваліфікується як "нова лексема, створена питомими мовними засобами за зразком іншої мови" [7, с.73]. При калькуванні копіюється структура чи внутрішня форма з адаптованим перекладом її компонентів. Як засіб номінації калькування доцільне тоді, коли для певного поняття, явища немає назви у рідній мові. Наприклад: укр. недолік є калькою рос. недочёт, займенник — калькою лат. pronomen [8, с.230].
Існують різні погляди мовознавців на калькування як на спосіб поповнення лексичного складу мови. Одні вчені [8; 9] вбачають у кальках позитивні мовні одиниці і вважають, що за своєю значущістю кальки наближаються до запозичень і несуть із собою якісно нове значення слова. Інші ж дослідники схильні розглядати калькування як процес, що веде до появи негативних зрушень у семантиці слів.