«…форум в Давосі не розуміє посткризисного світу». [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.4] Дослівно перекладений російський прикметник. Український відповідник — посткризовий.
«Американський стакан завжди наполовину повний…». [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.3] Правильний український переклад цього слова, згідно словника Волощак М. [12] — склянка. Деякі словники російсько-українські словники [15, 16] подають також переклад стакан, проте ми не беремо на віру цей конкретний випадок, вважаємо інформацію застарілою й опираємося на висновки інших мовознавців. [12, 13]
«…22 гривни за кілограм…» [«День» №23, 10.02.11, с.4]. Виразно прослідковується наслідування російської вимови цього слова. Правильно писати гривні.
«…російські власті не пояснили причини…» [«День» №23, 10.02.11, с.3]. Транслітерована з російської лексема. Українською перекладається — влада.
«… спробував вихватити зброю…» [«День» №197-198, 29-30.10.10, с.5]. Фонетичне наслідування російського слова выхватить. Правильно — вихопити.
«Зараз тупиковий час…» [«День» 14-15, 28-29.01.11, с.21]. В українській мові немає такої лексеми, тому потрібно використати конструкцію час глухого кута або час безвиході.
«…відкривали ринок з обох сторін» [«День» №197-198, 29-30.10.10, с.6]. «…треба бачити світлі сторони життя» [«День» 14-15, 28-29.01.11, с.9]. Слово сторона — вжито у цих реченнях недоречно і є у цьому випадку росіянізмом. Згідно зі словником Гнаткевича Ю. [13], потрібно подати слово боки. Українська лексема сторона використовується тоді, коли йдеться про сторони світу, іноді у значенні «край» (напр. рідна сторона), у математиці — для позначення частини фігури, у соціальних і політичних науках — для умовного позначення груп людей (сторони конфлікту). Та якщо йдеться про оцінювання чогось із різних аспектів, то вживається лише бік.
«Так, цілком вірно» [«День» 177-178, 01-02.10.10, с.6]. Скальковано з російського ствердження верно. Тут прислівник набрав невластивого йому значення правильно. Насправді, він має лише одне зачення: поняття відданості. Слід заміняти це слово іншими, які більше підходять за значенням, наприклад, привильно, правдиво.
«…хочу побажати, щоб він не уходив далеко від реальних процесів…» [«День» 14-15, 28-29.01.11, с.13]. Правильно буде використати слово відходив, або конструкцію не залишав поза увагою.
«У п'яти метрах від крильця…» [«День» №197-198, 29-30.10.10, с.5]. Цю лексему вжито замість українського слова ґанок.
«…своє місце можна займати тільки після умертвіння поруч живущого» [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.21]. Українська мова не має форм активних дієприкметників із суфіксом -ущ-. Правильно — умертвіння того, хто живе поруч.
«…задача влади — дати їм свободу» …» [«День» №177-178, 01-02.10.10, с.6]. Лексема задача використовується для позначення питання (переважно в математиці й математичних науках), яке потрібно розв'язати обчисленнями за певною умовою. У інших випадках, слово задача потрібно заміняти на завдання.