Великі можливості для реалістичного зображення різних соціальних груп містять соціально-стильові різновиди мови, зокрема жаргони. Така соціальна значимість, поступово об’єктивуючись і проникаючи в семантичну структуру слова, вказує на взаємозв’язок автора та читача. Зрозуміло, що якась частина такого типу лексики є досить недовговічною (наприклад, молодіжний сленг), проте вона певний час функціонує у творах художньої літератури як засіб створення реалістичного образу тощо.
Так, наприклад, Ірена Карпа в кожному зі своїх романів звично використовує слово старі:
- Ну добре, у прекрасну дівчинку, котру привіз на канікулах знайомити зі своєю августійшою родиною.
- Що, сказав: "Нє хачу учіцца, а хачу женіцца"?
- Типу того.
- і що старі? [8; с. 17]
Словник сучасного українського сленгу дає таке визначення жаргонізму:
Старі ( предки),ж., мол. Мати й батько. [13; с. 231].
Використання жаргонного слова із молодіжного сленгу робить роман ближчим до молоді, а на читача, котрий не звик до такої мови, справляє експресивне враження.
Молодіжний сленг сповнений великою кількістю жаргонізмів на позначення людей за їх зовнішністю, як, наприклад, гарнявчик:
«Я відкриваю настіж вікно й одразу ж кричу двом гарнявчикам, що втикають на тротуарі біля кав'ярні»[ 6; с. 32].
Гарнявчик, ж., мол. Хлопець, який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий [12].
Пестлива характеристика використана задля підсилення емоцій дівчини під час вияву симпатій у бік хлопця.
У своїх творах сучасна українська письменниця Ірена Карпа використовує чимало жаргонізмів. Значну їх частину становлять слова молодіжного сленгу. Проаналізувавши деякі романи авторки, сумнівів щодо доречності використання сленгових слів у творах не виникає. Молодіжний жаргон, котрий складається із жаргонізмів на позначення людей, дій, явищ, ознак тощо, є досить популярним у сучасному середовищі. Інколи він навіть виступає основним засобом комунікації між певними окремими соціальними групами молоді.
У наведених вище цитатах вказано, задля чого Карпа ввела у свій текст той чи інший жаргонізм. Провідна роль сленгових слів у романах письменниці – це посилення експресивності та емоційності. Наприклад, використання лайливих слів посилює зневажливе ставлення до особи спочатку автора, а в подальшому й читача, оскільки лайливі слова утворюють в уяві образ негативного персонажа, котрий не заслуговує поваги та хорошого ставлення. Жаргонізми на позначення людей варто віднести до окремої підгрупи молодіжного сленгу, тому що вони є однією з основних ланок формування образу героїв у свідомості читача.
Отже, використання молодіжного сленгу у творах сучасної української літератури подекуди є виправданим, тому що саме вони створюють початкове уявлення про героя, а крім того, завдяки своїй експресії підсилюють емоційний образ людини. Також вони є своєрідним зв’язком між героями романів та читачем, оскільки більшість цільової аудиторії творів сучасної української літератури становить саме молодь, для деякого з них лексика обмеженого вжитку є навіть більш зрозумілою та прийнятною, аніж звична всім літературна мова.