Комп'ютерний жаргон виник одночасно з появою електронно-обчислювальних машин у США 1946 року. Із розвитком обчислювальної техніки в Україні також почала складатися специфічна мова, якою спілкувалися комп'ютерники-професіонали. Розповсюдження персональних комп'ютерів і впровадження Інтернету залучило до цієї сфери велику кількість людей, які сприйняли й збагатили комп'ютерну жаргонну лексику. Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті у цій сфері професійної діяльності, а також популярність комп'ютерів у молодіжному середовищі, схильному до вживання жаргонних висловів, сленгу, визначають моду на комп'ютерний жаргон серед користувачів [17].
Однією із причин виникнення такої «мови» вважається її виключна місткість, коли трьома-чотирма специфічними словами можна передати чималий абзац літературно опрацьованого технічного тексту. Урешті-решт комп'ютерний сленг виражає навіть певні емоції, які в сухій та лаконічній Мережі відтворити майже неможливо.
У молодіжному комп'ютерному слензі багато слів із англійської мови, часто перероблених або навмисно перекручених. Панування англіцизмів зумовлене: по-перше, пануванням в усьому світі англомовної термінології, що зумовлено домінуванням на світовому ринку американських фірм, які виготовляють комп'ютери та програмне забезпечення до них; по-друге, модою на англійську мову в молодіжному середовищі та в суспільстві загалом, що призводить до засмічення української мови англійським словами (пор. імпічмент, маркетинг, менеджмент тощо); по-третє, досить високим рівнем освіти людей, які зайняті у цій сфері діяльності.
Досить розповсюдженим комп’ютерний сленг є і у творах сучасної української літератури. Автори використовують його винятково для того, щоб бути ближчими до молоді, оскільки саме ця група жаргонізмів набуває популярності з шаленою швидкістю. Винятком не стали й твори Ірени Карпи, у якої в одному реченні може міститися навіть не один, а декілька комп’ютерних сленгізмів, що, погодьтеся, не є легким для сприйняття читачем, не обізнаним у цій сфері:
«Марла ненавиділа, коли він днями й ночами квакав за ноутбуком. Це дратувало її навіть більше, ніж сопіння вночі. Вона ладна була викинути ці лижі, ні на хвилину не жалкуючи витрачених грошей. Іноді її рятувало те, що через малу оперативну пам’ять техніка зависала» [6; с. 26].
Квакати,ж., комп. Грати у комп’ютерну гру [17].
Лижі,ж., комп. Продукція фірми LG [17].
Зависнути,ж., комп. Припинити відповідати на команди [17].
Перенасичення речення комп’ютерними жаргонізмами може як зацікавити та занурити читача у вигадану автором атмосферу, так і навпаки, відштовхнути. У будь-якому разі, до цих слів неможливо лишитися байдужими. «Свої» люди обов’язково після цих слів продовжать читати роман із захопленням, а новачки, котрі не спілкуються цією мовою, одразу ж поцікавляться їх тлумаченням.
«Вона швиденько злила йому два фільми і пішла тусити» [7; с. 12].
Перекачати, злити, ж.,комп. Переписати інформацію з комп’ютеру на диск чи флеш-пам’ять або навпаки [17].
Ще одним покликанням комп’ютерних жаргонізмів є переосмислення загальновживаних слів і створення на їх основі лексичних одиниць із подвійним змістом, які співвідносяться із далекими за значенням словами. Це дійсно спрощує спілкування, тому що, наприклад, набагато швидше та простіше позначити свої дії одним словом злити, аніж словосполученням записати інформацію на флеш-пам’ять.
«Якшо вона на дроті – йому просто пощастило» [8; с. 132].
На дроті,ж., комп. Бути присутнім у мережі, тобто он-лайн (напр. про зараз присутніх на форумі) [17].
На перший погляд може здатися, комп’ютерні сленгізми не виконуюють експресивну функцію. Можливо, у деяких випадках вони не роблять цього повною мірою, але в будь-якому разі ці жаргонізми щонайменше вносять емоційний запал та легку безтурботність у спілкування. Оскільки цей сленг є найбільш популярним у молодіжному суспільстві, де спілкування є простим і невимушеним, то саме легкість є головною запорукою успіху в налагодженні контакту між автором та молодіжною аудиторією.
Дуже популярними в комп’ютерному слензі є скорочення від англомовних слів.
«Включивши асю, перед очками мерехтіло близько 20 непрочитаних повідомлень» [6; с. 78]
Ася, аська, ж., комп. ICQ (I seek You — Я шукаю тебе) — служба миттєвого обміну повідомленнями в мережі Інтернет [17].
«Її стара вінда полетіла геть разом з усіма документами та необхідними файлами» [7; с. 66].
Вінда, ж.,комп. Операційна система Microsoft Windows [17].
«Геймерство – це взагалі хвороба. Геймер - важко хвора людина, вилікувати яку майже неможливо» [7; с. 34].
Геймер, ж., комп.— (від англ. gamer) гравець комп’ютерних ігор [17].
Український комп'ютерний сленг через свою молодість не є усталеним, і тому більшість слів у ньому має багато варіантів вимови і написання. Зазвичай вимова слова відповідає або англійському прочитанню, або його українській транслітерації. У будь-якому випадку вимова стилізована під розмовну українську, тому є багатьом зрозумілою і легкою до сприйняття.
Отже, автори використовують у своїх творах комп'ютерний сленг задля полегшення налаштування їх контакту з читачем. Мову Інтернету в теперішньому суспільстві можна вважати найперспективнішою з усіх інших видів молодіжного сленгу, тому інтернет-терміни ні в жодному разі не будуть зайвими, а їх накопичення навпаки сприяє стрімкому розвитку самої мови та розповсюдженню її сленгізмів серед ширшої аудиторії.
ВИСНОВКИ
Сучасна українська література дещо відрізняється від тієї класичної, до якої ми звикли. Кількість молодих авторів, а з ними й літературних сюрпризів, збільшується з кожним роком.
Експресивно забарвлена лексика, яка становить досить помітний шар у лексичній системі сучасної української літературної мови, значно активізувалася у вживанні з 1990-х років у літературі. Великий відсоток експресивно забарвленої лексики в сучасній українській літературі пояснюється тим, що цей шар лексики до кінця 80-х років залучався порівняно мало, а отже, за ним не закріпилися негативно-оцінні конотації. Сьогодні таке слововживання відображає мовні уподобання певної частини суспільства, яка прагне у такій лексиці віднайти засоби адекватної номінації явищ дійсності.
Актуалізовані мовні засоби добираються з максимуму ресурсів української мови всіх рівнів. Існує настанова на мовленнєву розкутість, порушення, руйнування усталених традицій слововживання. Уже стає тенденцією поєднання різностильових елементів, що сприяє встановленню контакту між тим, хто пише, і тим, хто сприймає, – автором і читачем.
Інтенсивне використання жаргонізмів, сленгізмів у творах сучасної української літератури є, з одного боку, безумовним результатом демократизації всього суспільства, яка, відповідно, призвела й до демократизації всієї мови. З іншого ж боку, у своїх крайніх формах вияву це стає вже негативним явищем, що виражається у використанні в мові літератури 1990-х років великої кількості лексичних засобів, які перебувають як на межі літературної мови (розмовно-літературна лексика – власне розмовна і розмовно-просторічна), так і поза нею (розмовно-нелітературна лексика – просторічна, включаючи вульгарну й лайливу, жаргонна, включаючи сленг і арго, діалектна, лексика позанормативних запозичень).
Отже, досліджені пласти лексики аналізованих творів виконують такі функції: стилізують мовлення; виражають емоційно-оцінне ставлення автора до певних явищ; відтворюють клімат суспільства та мовну картину сучасного світу; посилюють експресивність та образність висловлювання; роблять твір оригінальним та самобутнім; поповнюють запас художніх засобів.
У сучасному суспільстві ставлення до жаргону, сленгу постійно змінюється. Опоненти вперто доводять одне одному доцільність чи недоцільність введення жаргонізмів, сленгізмів до літературної мови. Істина, як завжди, посередині: сленгові слова не зайві в сучасній літературі, але й надмірним введенням їх в обіг зловживати не варто. Автори використовують у своїх творах жаргонізми не безпідставно, а з метою урізноманітнити, надати героєві чи події певного емоційного забарвлення, що безпосередньо впливає на сприйняття твору читачем. Недоречне ж уживання хоча б декількох сленгових слів у тексті може спричинити втрату цільової аудиторії, бути своєрідною антирекламою твору. Тому потрібно дбайливо добирати жаргонізми, сленгізми, враховуючи їх ротацію в суспільстві, рівень використання їх аудиторією в повсякденному житті, а також точне тлумачення слова.
Матеріали зі сторінок видань зібрала Шевчук А.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: навч. посібник. / Н. Д. Бабич – Львів : Світ. – 432 с.
2. Береговская Э.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование / Э. М. Береговская // Вопр. языкознания. – М., 1996. – № 3.
3. Борисова-Лукашанец Е. Г. Лексические заимствования и их нормативная оценка (на материалах молодежного жаргона 80-90 годов) / Е. Г. Борисова-Лукашанец – М., 2005. – 102 с.
4. Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я / Упоряд. Загнітко А. П. — Донецьк : Вид. «Бао», 2008. — 704 с.
5. Грачев М. А., Гуров А. И. Словарь молодежных сленгов / М. А. Грачев,
А. И. Гуров. – Горький, 2004. – 366 с.
6. Карпа І. Фройд би плакав / І. Карпа. — Х. : Фоліо, 2004. — 213с.
7. Карпа І. Bitches Get Everything / І. Карпа. — Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2006. — 187с.
8. Карпа І. Супермаркет самотності. Перламутрове порно / І. Карпа — Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2008. — 272с.
9.Копыленко М. М. О семантической природе молодежного жаргона /
М. М. Копыленко // Социолингвистические исследования. – М., 2006. – 144 с.
10. Масенко Л. Т. Українська жаргонологія : проблеми становлення /
Л. Т. Масенко // Українська мова та література. – № 38. – 2006. – С. 3-24
11. Мосенкіс Ю. Український молодіжний сленг: Стан і перспективи досліджень / Ю. Мосенкіс // Дивослово. – 2007. – № 12. – С. 32-35
12. Словар українського сленгу на сайті Словопедія. http://slovopedia.org.ua/
13. Словник сучасного українського сленгу / Упоряд. Т. М. Кондратюк. — Харків : Фоліо, 2006 . — 350 с
14. Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики (3200 слів та 650 стійких словосполучень) / Л. Ставицька. — К. : Критика, 2003.
15. Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. слів і словосполучень / НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. // Уклад. О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. — К. : Довіра, 2006. — 789 с.
16. Українська експресивна лексика: проблема семантики і функціонування.
http://librar.org.ua/sections_load.php?s=philology&id=4053&start=1
17. Український комп’ютерний сленг. http://webstyletalk.net/node/5
18. Сленг наркоманов. http://ru.wikipedia.org/wiki/Сленг_наркоманов